RomansChapter 12 |
|
1 I BESEECH you therefore, brethren, by the mercies of God, that you present your bodies a living sacrifice, holy and acceptable to God, by means of reasonable service. |
|
2 Do not imitate the way of this world, but be transformed by the renewing of your minds, that you may discern what is that good and acceptable, and perfect will of God. |
|
3 For I say, through the grace which is given to me, to all of you, not to think of yourselves beyond what you ought to think; but to think soberly, every man according to the measure of faith which God has distributed to him. |
|
4 For as we have many members in one body, and all members have not the same function, |
|
5 So we, being many, are one body in Christ, and every one members one of another. |
|
6 Having then gifts differing according to the grace that is given to us; some have the gift of prophecy, according to the measure of faith, |
|
7 Some have the gift of ministration, in his ministry; and some of teaching, in his teaching. |
|
8 Some of consolation, in consoling: he that gives, let him do it with sincerity; he that rules, with diligence; he that shows mercy, with cheerfulness. |
|
9 Let not your love be deceitful. Abhor that which is evil; cleave to that which is good. |
|
10 Be kindly affectioned one to another with brotherly love; in honor preferring one another; |
|
11 Not slothful in business; fervent in spirit, serving the LORD; |
|
12 Rejoicing in hope; patient in tribulation; continuing instant in prayer. |
|
13 Distributing to the necessity of saints; given to hospitality. |
|
14 Bless them which persecute you; bless, and curse not. |
|
15 Rejoice with them that rejoice, and weep with them that weep. |
|
16 Be of the same mind one toward another. Mind not vain glory, but associate with those who are humble. Be not wise in your own conceits. |
|
17 Recompense to no man evil for evil. But be careful to do good things before the presence of all men. |
|
18 If it be possible, as much as lies in you, live peaceably with all men. |
|
19 Dearly beloved, avenge not yourselves, but rather give place unto wrath; for it is written, Vengeance is mine: I will execute justice for you, said the LORD. * |
|
20 Therefore if your enemy hunger, feed him; if he thirst, give him drink; for in so doing, you shall heap coals of fire on his head. |
|
21 Be not overcome of evil, but overcome evil with good. |
До римлянРозділ 12 |
|
1 |
|
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. |
|
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в. |
|
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння, |
|
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени. |
|
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри, |
|
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння, |
|
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю! |
|
9 |
|
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною! |
|
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві, |
|
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, |
|
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців! |
|
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! |
|
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! |
|
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“ |
|
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́! |
|
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́! |
|
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. |
|
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову. |
|
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! |
RomansChapter 12 |
До римлянРозділ 12 |
|
1 I BESEECH you therefore, brethren, by the mercies of God, that you present your bodies a living sacrifice, holy and acceptable to God, by means of reasonable service. |
1 |
|
2 Do not imitate the way of this world, but be transformed by the renewing of your minds, that you may discern what is that good and acceptable, and perfect will of God. |
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. |
|
3 For I say, through the grace which is given to me, to all of you, not to think of yourselves beyond what you ought to think; but to think soberly, every man according to the measure of faith which God has distributed to him. |
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в. |
|
4 For as we have many members in one body, and all members have not the same function, |
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння, |
|
5 So we, being many, are one body in Christ, and every one members one of another. |
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени. |
|
6 Having then gifts differing according to the grace that is given to us; some have the gift of prophecy, according to the measure of faith, |
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри, |
|
7 Some have the gift of ministration, in his ministry; and some of teaching, in his teaching. |
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння, |
|
8 Some of consolation, in consoling: he that gives, let him do it with sincerity; he that rules, with diligence; he that shows mercy, with cheerfulness. |
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю! |
|
9 Let not your love be deceitful. Abhor that which is evil; cleave to that which is good. |
9 |
|
10 Be kindly affectioned one to another with brotherly love; in honor preferring one another; |
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною! |
|
11 Not slothful in business; fervent in spirit, serving the LORD; |
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві, |
|
12 Rejoicing in hope; patient in tribulation; continuing instant in prayer. |
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, |
|
13 Distributing to the necessity of saints; given to hospitality. |
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців! |
|
14 Bless them which persecute you; bless, and curse not. |
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! |
|
15 Rejoice with them that rejoice, and weep with them that weep. |
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! |
|
16 Be of the same mind one toward another. Mind not vain glory, but associate with those who are humble. Be not wise in your own conceits. |
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“ |
|
17 Recompense to no man evil for evil. But be careful to do good things before the presence of all men. |
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́! |
|
18 If it be possible, as much as lies in you, live peaceably with all men. |
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́! |
|
19 Dearly beloved, avenge not yourselves, but rather give place unto wrath; for it is written, Vengeance is mine: I will execute justice for you, said the LORD. * |
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. |
|
20 Therefore if your enemy hunger, feed him; if he thirst, give him drink; for in so doing, you shall heap coals of fire on his head. |
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову. |
|
21 Be not overcome of evil, but overcome evil with good. |
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! |