PsalmsPsalm 142 |
|
1 I CRIED to the LORD with voice; my with my voice to the LORD did I make my supplication. |
|
2 I poured out my complaint before him; I showed before him my trouble. |
|
3 When my spirit was overwhelmed within me, then thou knewest my path. In the way wherein I walked have they secretly laid a snare for me. |
|
4 I looked on my right hand, and there was no one to advise me; refuge failed me; no man cared for my soul. |
|
5 I cried to thee, O LORD; I said, Thou art my hope and my portion, O LORD, in the land of the living. |
|
6 Attend to my cry; for I am brought very low; deliver me from my persecutors, for they are stronger than I. |
|
7 Bring my soul out of prison, that I may praise thy name; thy righteous shall wait for me until thou shalt reward me. |
ПсалмиПсалом 142 |
|
1 |
|
2 І на суд не вступай із рабом Своїм, — бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедли́вим не буде! |
|
3 Бо неприятель переслідує душу мою, то́пче живую мою до землі. Посадив мене в те́мряву, як мерці́в цього світу! |
|
4 Омліває мій дух у мені, кам'яні́є в нутрі́ моїм серце моє. |
|
5 Я згадую дні старода́вні, над усі́ми Твоїми чинами розду́мую, говорю́ про діла́ Твоїх рук. |
|
6 Я ру́ки свої простягаю до Тебе, душа моя пра́гне Тебе, як ́ пересо́хла земля! Се́ла. |
|
7 Поспіши́ мене ви́слухати, Господи, — дух мій кінча́ється! Не ховай Ти від мене обличчя Свого́, і нехай я не бу́ду подібний до тих, хто схо́дить до гро́бу! |
PsalmsPsalm 142 |
ПсалмиПсалом 142 |
|
1 I CRIED to the LORD with voice; my with my voice to the LORD did I make my supplication. |
1 |
|
2 I poured out my complaint before him; I showed before him my trouble. |
2 І на суд не вступай із рабом Своїм, — бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедли́вим не буде! |
|
3 When my spirit was overwhelmed within me, then thou knewest my path. In the way wherein I walked have they secretly laid a snare for me. |
3 Бо неприятель переслідує душу мою, то́пче живую мою до землі. Посадив мене в те́мряву, як мерці́в цього світу! |
|
4 I looked on my right hand, and there was no one to advise me; refuge failed me; no man cared for my soul. |
4 Омліває мій дух у мені, кам'яні́є в нутрі́ моїм серце моє. |
|
5 I cried to thee, O LORD; I said, Thou art my hope and my portion, O LORD, in the land of the living. |
5 Я згадую дні старода́вні, над усі́ми Твоїми чинами розду́мую, говорю́ про діла́ Твоїх рук. |
|
6 Attend to my cry; for I am brought very low; deliver me from my persecutors, for they are stronger than I. |
6 Я ру́ки свої простягаю до Тебе, душа моя пра́гне Тебе, як ́ пересо́хла земля! Се́ла. |
|
7 Bring my soul out of prison, that I may praise thy name; thy righteous shall wait for me until thou shalt reward me. |
7 Поспіши́ мене ви́слухати, Господи, — дух мій кінча́ється! Не ховай Ти від мене обличчя Свого́, і нехай я не бу́ду подібний до тих, хто схо́дить до гро́бу! |