NumbersChapter 32 |
|
1 Now the children |
|
2 The children |
|
3 Ataroth, |
|
4 Even the country |
|
5 Why, said |
|
6 And Moses |
|
7 And why |
|
8 Thus |
|
9 For when they went |
|
10 And the LORD's |
|
11 Surely |
|
12 Save |
|
13 And the LORD's |
|
14 And, behold, |
|
15 For if you turn |
|
16 And they came |
|
17 But we ourselves |
|
18 We will not return |
|
19 For we will not inherit |
|
20 And Moses |
|
21 And will go |
|
22 And the land |
|
23 But if |
|
24 Build |
|
25 And the children |
|
26 Our little |
|
27 But your servants |
|
28 So concerning them Moses |
|
29 And Moses |
|
30 But if |
|
31 And the children |
|
32 We will pass |
|
33 And Moses |
|
34 And the children |
|
35 And Atroth, |
|
36 And Bethnimrah, |
|
37 And the children |
|
38 And Nebo, |
|
39 And the children |
|
40 And Moses |
|
41 And Jair |
|
42 And Nobah |
ЧислаРозділ 32 |
|
1 |
|
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи: |
|
3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, — |
|
4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“. |
|
5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“ |
|
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти? |
|
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь? |
|
8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край. |
|
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь. |
|
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи: |
|
11 „Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх, |
|
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом. |
|
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“. |
|
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля. |
|
15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“. |
|
16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей, |
|
17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі. |
|
18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм. |
|
19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“. |
|
20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем, |
|
21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою, |
|
22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем. |
|
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас! |
|
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“. |
|
25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує. |
|
26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х. |
|
27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“. |
|
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів. |
|
29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння. |
|
30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“. |
|
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо. |
|
32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“. |
|
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло. |
|
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер, |
|
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу, |
|
36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри. |
|
37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм, |
|
38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували. |
|
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому. |
|
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому. |
|
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села. |
|
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах. |
NumbersChapter 32 |
ЧислаРозділ 32 |
|
1 Now the children |
1 |
|
2 The children |
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи: |
|
3 Ataroth, |
3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, — |
|
4 Even the country |
4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“. |
|
5 Why, said |
5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“ |
|
6 And Moses |
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти? |
|
7 And why |
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь? |
|
8 Thus |
8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край. |
|
9 For when they went |
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь. |
|
10 And the LORD's |
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи: |
|
11 Surely |
11 „Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх, |
|
12 Save |
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом. |
|
13 And the LORD's |
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“. |
|
14 And, behold, |
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля. |
|
15 For if you turn |
15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“. |
|
16 And they came |
16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей, |
|
17 But we ourselves |
17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі. |
|
18 We will not return |
18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм. |
|
19 For we will not inherit |
19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“. |
|
20 And Moses |
20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем, |
|
21 And will go |
21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою, |
|
22 And the land |
22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем. |
|
23 But if |
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас! |
|
24 Build |
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“. |
|
25 And the children |
25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує. |
|
26 Our little |
26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х. |
|
27 But your servants |
27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“. |
|
28 So concerning them Moses |
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів. |
|
29 And Moses |
29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння. |
|
30 But if |
30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“. |
|
31 And the children |
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо. |
|
32 We will pass |
32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“. |
|
33 And Moses |
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло. |
|
34 And the children |
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер, |
|
35 And Atroth, |
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу, |
|
36 And Bethnimrah, |
36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри. |
|
37 And the children |
37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм, |
|
38 And Nebo, |
38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували. |
|
39 And the children |
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому. |
|
40 And Moses |
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому. |
|
41 And Jair |
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села. |
|
42 And Nobah |
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах. |