CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 4

1 JEsus2424 aber1161, voll4134 Heiligen40 Geistes4151, kam wieder5290 von575 dem Jordan2446 und2532 ward vom Geist4151 in1722 die1519 Wüste2048 geführet

2 und2532 ward vierzig5062 Tage2250 lang von5259 dem1565 Teufel1228 versucht3985. Und2532 er846 aß5315 nichts3762 in1722 denselbigen Tagen2250. Und da dieselbigen ein Ende hatten4931, hungerte3983 ihn3985 danach.

3 Der Teufel1228 aber1487 sprach2036 zu ihm5129: Bist1488 du Gottes2316 Sohn, so2532 sprich2036 zu dem Stein3037, daß2443 er846 Brot740 werde1096.

4 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und3754 sprach3004 zu1909 ihm846: Es stehet geschrieben1125: Der Mensch444 lebt2198 nicht3756 allein3441 vom1909 Brot740, sondern235 von einem3956 jeglichen Wort4487 Gottes2316.

5 Und2532 der Teufel1228 führete ihn846 auf1722 einen hohen5308 Berg3735 und weisete ihm846 alle3956 Reiche932 der ganzen Welt3625 in1519 einem Augenblick4743

6 und2532 sprach2036 zu ihm846: Alle diese5026 Macht1849 will2309 ich1437 dir4671 geben1325 und2532 ihre846 Herrlichkeit1391; denn3754 sie846 ist mir1698 übergeben3860, und2532 ich gebe1325 sie537, welchem3739 ich will.

7 So1437 du4771 nun3767 mich3450 willst anbeten4352, so soll es alles3956 dein4675 sein2071.

8 JEsus2424 antwortete611 ihm846 und2532 sprach2036: Heb‘ dich weg5217 von3694 mir3450, Satan4567! Es stehet geschrieben1125: Du sollst GOtt2316, deinen4675 HErrn2962, anbeten4352 und1063 ihm846 allein3441 dienen3000.

9 Und2532 er846 führete ihn71 gen Jerusalem2419 und2532 stellete ihn2476 auf1519 des846 Tempels2411 Zinne4419 und2532 sprach2036 zu1909 ihm846: Bist1488 du Gottes2316 Sohn, so1487 laß906 dich4572 von hinnen1782 hinunter2736;

10 denn es stehet geschrieben1125: Er wird befehlen1781 seinen Engeln32 von4012 dir4675, daß3754 sie dich4571 bewahren1314

11 und auf142 den Händen5495 tragen142, auf daß3754 du4571 nicht3379 etwa deinen4675 Fuß4228 an1909 einen Stein3037 stoßest.

12 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihm846: Es ist2046 gesagt: Du sollst GOtt2316, deinen4675 HErrn2962, nicht3756 versuchen1598.

13 Und2532 da der Teufel1228 alle3956 Versuchung3986 vollendet4931 hatte, wich er846 von868 ihm eine Zeitlang891.

14 Und2532 JEsus2424 kam wieder5290 in1722 des846 Geistes4151 Kraft1411 nach1519 Galiläa1056; und2532 das Gerücht5345 erscholl1831 von4012 ihm durch alle2596 umliegenden Orte4066.

15 Und2532 er1321 lehrete in1722 ihren846 Schulen4864 und ward1392 von5259 jedermann3956 gepreiset.

16 Und2532 er846 kam2064 gen Nazareth3478, da3757 er erzogen5142 war2258, und2532 ging1525 in1519 die2596 Schule4864 nach1519 seiner Gewohnheit1486 am1722 Sabbattage4521 und2532 stund auf2596 und wollte lesen314.

17 Da2532 ward1929 ihm das Buch975 des Propheten4396 Jesaja2268 gereicht. Und2532 da er846 das Buch975 herumwarf, fand2147 er den Ort5117, da geschrieben1125 stehet:

18 Der Geist4151 des HErrn2962 ist2784 bei mir3165, derhalben er mich1691 gesalbet hat5548 und2532 gesandt649, zu649 verkündigen das1909 Evangelium den Armen4434, zu1722 heilen2390 die zerstoßenen4937 Herzen2588, zu predigen2097 den Gefangenen164, daß1752 sie los sein sollen, und den Blinden5185 das Gesicht309 und den Zerschlagenen2352, daß3165 sie frei und ledig sein sollen,

19 und zu predigen2784 das angenehme1184 Jahr1763 des HErrn2962.

20 Und2532 als er846 das3956 Buch975 zutat4428, gab591 er‘s dem Diener5257 und2532 setzte sich2523. Und aller Augen3788, die in1722 der Schule4864 waren2258, sahen auf816 ihn.

21 Und1161 er846 fing756 an, zu4314 sagen3004 zu1722 ihnen: Heute4594 ist4137 diese3778 Schrift1124 erfüllet4137 vor euren5216 Ohren3775.

22 Und2532 sie846 gaben3140 alle3956 Zeugnis3140 von1537 ihm846 und2532 wunderten sich2296 der3778 holdseligen5485 Worte3056, die3588 aus1607 seinem Munde4750 gingen, und sprachen3004: Ist2076 das1909 nicht3756 Josephs2501 Sohn?

23 Und2532 er sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 werdet freilich3843 zu1722 mir3427 sagen2046 dies5026 Sprichwort3850: Arzt2395, hilf2323 dir4675 selber4572! Denn wie große3745 Dinge haben wir gehört191 zu Kapernaum2584 geschehen1096? Tue4160 auch2532 also hier5602 in1722 deinem Vaterlande3968!

24 Er aber1161 sprach2036: Wahrlich281, ich sage3004 euch, kein3762 Prophet4396 ist2076 angenehm1184 in1722 seinem Vaterlande3968.

25 Aber1161 in1722 der1909 Wahrheit225 sage3004 ich euch5213: Es waren viel4183 Witwen5503 in1722 Israel2474 zu1909 Elias Zeiten2250, da3753 der Himmel3772 verschlossen2808 war2258 drei5140 Jahre2094 und2532 sechs1803 Monden, da5613 eine große3173 Teurung war1096 im1909 ganzen3956 Lande1093;

26 und2532 zu4314 der846 keiner3762 ward Elia2243 gesandt3992 denn1508 allein gen Sarepta4558 der Sidonier4605, zu1519 einer Witwe5503.

27 Und2532 viel4183 Aussätzige3015 waren2258 in1722 Israel2474 zu1909 des846 Propheten4396 Elisa1666 Zeiten; und2532 der keiner3762 ward gereiniget denn1508 allein Naeman3497 aus Syrien4948.

28 Und2532 sie wurden voll4130 Zorns2372 alle3956, die191 in1722 der Schule4864 waren, da sie das5023 höreten,

29 und2532 stunden auf450 und stießen ihn1544 zur Stadt4172 hinaus1854 und führeten ihn846 auf1519 einen Hügel3790 des846 Berges3735, darauf ihre846 Stadt4172 gebauet war3618, daß2193 sie71 ihn846 hinabstürzeten.

30 Aber1161 er846 ging1330 mitten3319 durch1223 sie hinweg4198.

31 Und2532 kam2718 gen Kapernaum2584, in1519 die Stadt4172 Galiläas1056, und2532 lehrete sie an1722 den Sabbaten4521.

32 Und2532 sie846 verwunderten sich1605 seiner Lehre1322; denn3754 seine846 Rede3056 war2258 gewaltig1722.

33 Und2532 es war2258 ein Mensch444 in1722 der Schule4864, besessen2192 mit einem unsaubern169 Teufel1140. Und2532 der schrie349 laut3173

34 und sprach3004: Halt1436, was5101 haben wir2248 mit dir4571 zu schaffen, JEsus2424 von Nazareth3479? Du bist1488 kommen2064, uns2254 zu verderben622. Ich weiß1492, wer5101 du bist, nämlich der Heilige40 Gottes2316.

35 Und2532 JEsus2424 bedräuete ihn846 und2532 sprach3004: Verstumme5392 und2532 fahre aus1831 von1537 ihm846! Und der Teufel1140 warf4496 ihn mitten3319 unter1519 sie846 und fuhr von575 ihm846 aus1831 und tat ihm846 keinen3367 Schaden984.

36 Und2532 es kam eine Furcht2285 über1722 sie alle3956, und2532 redeten4814 miteinander240 und3754 sprachen3004: Was5101 ist1096 das für ein Ding3056? Er3778 gebeut mit4314 Macht1849 und2532 Gewalt1411 den unsaubern169 Geistern4151, und2532 sie fahren aus1831.

37 Und2532 es5117 erscholl1607 sein4012 Geschrei in1519 alle3956 Örter des846 umliegenden Landes4066.

38 Und1161 er846 stund auf450 aus1537 der Schule4864 und kam1525 in1519 Simons4613 Haus3614. Und Simons4613 Schwieger war2258 mit einem harten3173 Fieber4446 behaftet4912; und sie846 baten2065 ihn für4012 sie.

39 Und2532 er846 trat zu2186 ihr846 und2532 gebot2008 dem Fieber4446, und1161 es verließ863 sie846. Und bald3916 stund sie auf1883 und dienete ihnen.

40 Und1161 da die846 Sonne2246 untergegangen war1416, alle3956 die, so Kranke770 hatten2192 mit mancherlei4164 Seuchen3554, brachten71 sie3745 zu4314 ihm846. Und1161 er846 legte2007 auf2007 einen1520 jeglichen1538 die Hände5495 und machte sie846 gesund2323.

41 Es fuhren1831 auch2532 die Teufel1140 aus von575 vielen4183, schrieen2896 und1161 sprachen: Du4771 bist1488 Christus5547, der Sohn Gottes2316. Und2532 er846 bedräuete sie und2532 ließ1439 sie nicht3756 reden2980; denn sie wußten1492, daß3754 er846 Christus5547 war1511.

42 Da2532 es aber1161 Tag2250 ward1096, ging4198 er846 hinaus an eine wüste2048 Stätte5117; und2532 das Volk3793 suchte ihn, und2212 kamen1831 zu2193 ihm846 und2532 hielten2722 ihn auf1519, daß er846 nicht3361 von575 ihnen846 ginge4198.

43 Er aber1161 sprach2036. zu4314 ihnen: Ich3165 muß1163 auch2532 andern2087 Städten4172 das932 Evangelium predigen2097 vom Reich Gottes2316; denn3754 dazu bin ich gesandt649

44 Und2532 er2258 predigte2784 in1722 den Schulen4864 Galiläas1056.

Вiд Луки

Розділ 4

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 4

Вiд Луки

Розділ 4

1 JEsus2424 aber1161, voll4134 Heiligen40 Geistes4151, kam wieder5290 von575 dem Jordan2446 und2532 ward vom Geist4151 in1722 die1519 Wüste2048 geführet

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

2 und2532 ward vierzig5062 Tage2250 lang von5259 dem1565 Teufel1228 versucht3985. Und2532 er846 aß5315 nichts3762 in1722 denselbigen Tagen2250. Und da dieselbigen ein Ende hatten4931, hungerte3983 ihn3985 danach.

2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

3 Der Teufel1228 aber1487 sprach2036 zu ihm5129: Bist1488 du Gottes2316 Sohn, so2532 sprich2036 zu dem Stein3037, daß2443 er846 Brot740 werde1096.

3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

4 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und3754 sprach3004 zu1909 ihm846: Es stehet geschrieben1125: Der Mensch444 lebt2198 nicht3756 allein3441 vom1909 Brot740, sondern235 von einem3956 jeglichen Wort4487 Gottes2316.

4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

5 Und2532 der Teufel1228 führete ihn846 auf1722 einen hohen5308 Berg3735 und weisete ihm846 alle3956 Reiche932 der ganzen Welt3625 in1519 einem Augenblick4743

5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

6 und2532 sprach2036 zu ihm846: Alle diese5026 Macht1849 will2309 ich1437 dir4671 geben1325 und2532 ihre846 Herrlichkeit1391; denn3754 sie846 ist mir1698 übergeben3860, und2532 ich gebe1325 sie537, welchem3739 ich will.

6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

7 So1437 du4771 nun3767 mich3450 willst anbeten4352, so soll es alles3956 dein4675 sein2071.

7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

8 JEsus2424 antwortete611 ihm846 und2532 sprach2036: Heb‘ dich weg5217 von3694 mir3450, Satan4567! Es stehet geschrieben1125: Du sollst GOtt2316, deinen4675 HErrn2962, anbeten4352 und1063 ihm846 allein3441 dienen3000.

8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

9 Und2532 er846 führete ihn71 gen Jerusalem2419 und2532 stellete ihn2476 auf1519 des846 Tempels2411 Zinne4419 und2532 sprach2036 zu1909 ihm846: Bist1488 du Gottes2316 Sohn, so1487 laß906 dich4572 von hinnen1782 hinunter2736;

9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

10 denn es stehet geschrieben1125: Er wird befehlen1781 seinen Engeln32 von4012 dir4675, daß3754 sie dich4571 bewahren1314

10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

11 und auf142 den Händen5495 tragen142, auf daß3754 du4571 nicht3379 etwa deinen4675 Fuß4228 an1909 einen Stein3037 stoßest.

11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

12 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihm846: Es ist2046 gesagt: Du sollst GOtt2316, deinen4675 HErrn2962, nicht3756 versuchen1598.

12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

13 Und2532 da der Teufel1228 alle3956 Versuchung3986 vollendet4931 hatte, wich er846 von868 ihm eine Zeitlang891.

13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

14 Und2532 JEsus2424 kam wieder5290 in1722 des846 Geistes4151 Kraft1411 nach1519 Galiläa1056; und2532 das Gerücht5345 erscholl1831 von4012 ihm durch alle2596 umliegenden Orte4066.

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

15 Und2532 er1321 lehrete in1722 ihren846 Schulen4864 und ward1392 von5259 jedermann3956 gepreiset.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

16 Und2532 er846 kam2064 gen Nazareth3478, da3757 er erzogen5142 war2258, und2532 ging1525 in1519 die2596 Schule4864 nach1519 seiner Gewohnheit1486 am1722 Sabbattage4521 und2532 stund auf2596 und wollte lesen314.

16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

17 Da2532 ward1929 ihm das Buch975 des Propheten4396 Jesaja2268 gereicht. Und2532 da er846 das Buch975 herumwarf, fand2147 er den Ort5117, da geschrieben1125 stehet:

17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 Der Geist4151 des HErrn2962 ist2784 bei mir3165, derhalben er mich1691 gesalbet hat5548 und2532 gesandt649, zu649 verkündigen das1909 Evangelium den Armen4434, zu1722 heilen2390 die zerstoßenen4937 Herzen2588, zu predigen2097 den Gefangenen164, daß1752 sie los sein sollen, und den Blinden5185 das Gesicht309 und den Zerschlagenen2352, daß3165 sie frei und ledig sein sollen,

18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

19 und zu predigen2784 das angenehme1184 Jahr1763 des HErrn2962.

19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

20 Und2532 als er846 das3956 Buch975 zutat4428, gab591 er‘s dem Diener5257 und2532 setzte sich2523. Und aller Augen3788, die in1722 der Schule4864 waren2258, sahen auf816 ihn.

20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

21 Und1161 er846 fing756 an, zu4314 sagen3004 zu1722 ihnen: Heute4594 ist4137 diese3778 Schrift1124 erfüllet4137 vor euren5216 Ohren3775.

21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

22 Und2532 sie846 gaben3140 alle3956 Zeugnis3140 von1537 ihm846 und2532 wunderten sich2296 der3778 holdseligen5485 Worte3056, die3588 aus1607 seinem Munde4750 gingen, und sprachen3004: Ist2076 das1909 nicht3756 Josephs2501 Sohn?

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

23 Und2532 er sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 werdet freilich3843 zu1722 mir3427 sagen2046 dies5026 Sprichwort3850: Arzt2395, hilf2323 dir4675 selber4572! Denn wie große3745 Dinge haben wir gehört191 zu Kapernaum2584 geschehen1096? Tue4160 auch2532 also hier5602 in1722 deinem Vaterlande3968!

23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

24 Er aber1161 sprach2036: Wahrlich281, ich sage3004 euch, kein3762 Prophet4396 ist2076 angenehm1184 in1722 seinem Vaterlande3968.

24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

25 Aber1161 in1722 der1909 Wahrheit225 sage3004 ich euch5213: Es waren viel4183 Witwen5503 in1722 Israel2474 zu1909 Elias Zeiten2250, da3753 der Himmel3772 verschlossen2808 war2258 drei5140 Jahre2094 und2532 sechs1803 Monden, da5613 eine große3173 Teurung war1096 im1909 ganzen3956 Lande1093;

25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 und2532 zu4314 der846 keiner3762 ward Elia2243 gesandt3992 denn1508 allein gen Sarepta4558 der Sidonier4605, zu1519 einer Witwe5503.

26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

27 Und2532 viel4183 Aussätzige3015 waren2258 in1722 Israel2474 zu1909 des846 Propheten4396 Elisa1666 Zeiten; und2532 der keiner3762 ward gereiniget denn1508 allein Naeman3497 aus Syrien4948.

27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

28 Und2532 sie wurden voll4130 Zorns2372 alle3956, die191 in1722 der Schule4864 waren, da sie das5023 höreten,

28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

29 und2532 stunden auf450 und stießen ihn1544 zur Stadt4172 hinaus1854 und führeten ihn846 auf1519 einen Hügel3790 des846 Berges3735, darauf ihre846 Stadt4172 gebauet war3618, daß2193 sie71 ihn846 hinabstürzeten.

29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

30 Aber1161 er846 ging1330 mitten3319 durch1223 sie hinweg4198.

30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

31 Und2532 kam2718 gen Kapernaum2584, in1519 die Stadt4172 Galiläas1056, und2532 lehrete sie an1722 den Sabbaten4521.

31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 Und2532 sie846 verwunderten sich1605 seiner Lehre1322; denn3754 seine846 Rede3056 war2258 gewaltig1722.

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

33 Und2532 es war2258 ein Mensch444 in1722 der Schule4864, besessen2192 mit einem unsaubern169 Teufel1140. Und2532 der schrie349 laut3173

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

34 und sprach3004: Halt1436, was5101 haben wir2248 mit dir4571 zu schaffen, JEsus2424 von Nazareth3479? Du bist1488 kommen2064, uns2254 zu verderben622. Ich weiß1492, wer5101 du bist, nämlich der Heilige40 Gottes2316.

34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

35 Und2532 JEsus2424 bedräuete ihn846 und2532 sprach3004: Verstumme5392 und2532 fahre aus1831 von1537 ihm846! Und der Teufel1140 warf4496 ihn mitten3319 unter1519 sie846 und fuhr von575 ihm846 aus1831 und tat ihm846 keinen3367 Schaden984.

35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

36 Und2532 es kam eine Furcht2285 über1722 sie alle3956, und2532 redeten4814 miteinander240 und3754 sprachen3004: Was5101 ist1096 das für ein Ding3056? Er3778 gebeut mit4314 Macht1849 und2532 Gewalt1411 den unsaubern169 Geistern4151, und2532 sie fahren aus1831.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

37 Und2532 es5117 erscholl1607 sein4012 Geschrei in1519 alle3956 Örter des846 umliegenden Landes4066.

37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

38 Und1161 er846 stund auf450 aus1537 der Schule4864 und kam1525 in1519 Simons4613 Haus3614. Und Simons4613 Schwieger war2258 mit einem harten3173 Fieber4446 behaftet4912; und sie846 baten2065 ihn für4012 sie.

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 Und2532 er846 trat zu2186 ihr846 und2532 gebot2008 dem Fieber4446, und1161 es verließ863 sie846. Und bald3916 stund sie auf1883 und dienete ihnen.

39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

40 Und1161 da die846 Sonne2246 untergegangen war1416, alle3956 die, so Kranke770 hatten2192 mit mancherlei4164 Seuchen3554, brachten71 sie3745 zu4314 ihm846. Und1161 er846 legte2007 auf2007 einen1520 jeglichen1538 die Hände5495 und machte sie846 gesund2323.

40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

41 Es fuhren1831 auch2532 die Teufel1140 aus von575 vielen4183, schrieen2896 und1161 sprachen: Du4771 bist1488 Christus5547, der Sohn Gottes2316. Und2532 er846 bedräuete sie und2532 ließ1439 sie nicht3756 reden2980; denn sie wußten1492, daß3754 er846 Christus5547 war1511.

41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 Da2532 es aber1161 Tag2250 ward1096, ging4198 er846 hinaus an eine wüste2048 Stätte5117; und2532 das Volk3793 suchte ihn, und2212 kamen1831 zu2193 ihm846 und2532 hielten2722 ihn auf1519, daß er846 nicht3361 von575 ihnen846 ginge4198.

42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

43 Er aber1161 sprach2036. zu4314 ihnen: Ich3165 muß1163 auch2532 andern2087 Städten4172 das932 Evangelium predigen2097 vom Reich Gottes2316; denn3754 dazu bin ich gesandt649

43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

44 Und2532 er2258 predigte2784 in1722 den Schulen4864 Galiläas1056.

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

1.0x