CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 17

1 Er sprach2036 aber1161 zu4314 seinen Jüngern3101: Es ist2076 unmöglich418, daß nicht3361 Ärgernisse4625 kommen2064; wehe3759 aber1161 dem3739, durch1223 welchen sie kommen2064!

2 Es wäre ihm nützer, daß2443 man einen1520 Mühlstein an4012 seinen846 Hals5137 hängete und2532 würfe4496 ihn ins1519 Meer2281, denn1487 daß er846 dieser5130 Kleinen3398 einen ärgert4624.

3 Hütet euch4337! So1437 dein4675 Bruder80 an1519 dir4571 sündiget264, so1437 strafe2008 ihn; und2532 so er846 sich1438 bessert3340, vergib863 ihm846.

4 Und2532 wenn1437 er846 siebenmal2034 des Tages2250 an1909 dir4571 sündigen264 würde und2532 siebenmal2034 des Tages2250 wieder1994 käme zu1519 dir4571 und spräche: Es reuet mich3340, so sollst du3004 ihm vergeben863.

5 Und2532 die Apostel652 sprachen2036 zu dem HErrn2962: Stärke4369 uns2254 den Glauben4102!

6 Der HErr2962 aber1161 sprach2036: Wenn1487 ihr302 Glauben4102 habt2192 als5613 ein Senfkorn2848 und2532 saget3004 zu1722 diesem5026 Maulbeerbaum4807: Reiß dich aus1610 und2532 versetze5452 dich ins Meer2281, so wird er euch5213 gehorsam sein5219.

7 Welcher5101 ist2046 unter1537 euch5216, der einen Knecht1401 hat2192, der ihm pflüget oder2228 das3739 Vieh weidet4165, wenn er heimkommt vom1537 Felde68, daß er ihm sage: Gehe1525 bald2112 hin3928 und1161 setze dich377 zu Tische?

8 Ist‘s2046 nicht3780 also2532, daß er846 zu2090 ihm saget: Richte zu5101, daß ich zu Abend esse1172; schürze dich4024 und235 diene1247 mir3427, bis2193 ich esse5315 und2532 trinke4095; danach sollst du4771 auch2532 essen5315 und2532 trinken4095?

9 Danket er846 auch3756 demselbigen Knechte1401, daß3754 er getan4160 hat2192, was ihm befohlen war1299? Ich meine1380 es1565 nicht3361.

10 Also auch2532 ihr5210, wenn3752 ihr alles3956 getan4160 habt, was3739 euch5213 befohlen ist1299, so3779 sprechet: Wir sind2070 unnütze888 Knechte; wir haben getan4160, was wir zu tun4160 schuldig3784 waren.

11 Und2532 es begab1096 sich, da1330 er846 reisete gen1519 Jerusalem2419, zog4198 er mitten3319 durch1722 Samarien4540 und2532 Galiläa1056.

12 Und2532 als er846 in1519 einen5100 Markt2968 kam1525, begegneten528 ihm846 zehn1176 aussätzige3015 Männer435, die3739 stunden von ferne4207

13 und2532 erhuben ihre846 Stimme5456 und sprachen3004: JEsu2424, lieber Meister1988, erbarme dich1653 unser2248!

14 Und2532 da er846 sie sah1492, sprach2036 er zu1722 ihnen: Gehet hin4198 und2532 zeiget1925 euch1438 den Priestern2409. Und es geschah, da sie hingingen5217, wurden1096 sie rein2511.

15 Einer1520 aber1161 unter1537 ihnen, da er846 sah1492, daß3754 er gesund2390 worden war1392, kehrete er um5290 und preisete GOtt2316 mit3326 lauter3173 Stimme5456

16 und2532 fiel4098 auf1909 sein Angesicht4383 zu3844 seinen846 Füßen4228 und2532 dankete ihm846. Und das war2258 ein Samariter4541.

17 JEsus2424 aber1161 antwortete611 und sprach2036: Sind ihrer nicht3780 zehn1176 rein2511 worden? Wo4226 sind aber1161 die Neune?

18 Hat2147 sich sonst keiner3756 funden, der3778 wieder5290 umkehrete und, gäbe1325 GOtt2316 die Ehre1391, denn1508 dieser Fremdling241?

19 Und2532 er846 sprach2036 zu ihm4982: Stehe auf450, gehe hin4198! Dein4675 Glaube4102 hat dir4571 geholfen4982.

20 Da er846 aber1161 gefraget ward1905 von der5259 Pharisäern5330: Wann4219 kommt2064 das932 Reich Gottes2316? antwortete611 er ihnen und2532 sprach2036: Das932 Reich Gottes2316 kommt2064 nicht3756 mit3326 äußerlichen Gebärden3907.

21 Man wird nicht3761 sagen2046: Siehe2400 hier5602 oder2228 da1563 ist2076 es! Denn1063 sehet2400, das932 Reich Gottes2316 ist inwendig1787 in euch5216.

22 Er sprach2036 aber1161 zu4314 den444 Jüngern3101: Es wird die Zeit2250 kommen2064, daß3753 ihr werdet begehren1937 zu3700 sehen1492 einen3391 Tag2250 des Menschensohns, und2532 werdet ihn nicht3756 sehen3700,

23 Und2532 sie werden565 zu euch5213 sagen2046: Siehe2400 hier5602, siehe2400 da1563! Gehet nicht3361 hin565 und2228 folget1377 auch3366 nicht!

24 Denn1063 wie5618 der5259 Blitz796 oben vom1537 Himmel3772 blitzet und2532 leuchtet2989 über alles, was unter1519 dem Himmel3772 ist, also3779 wird des Menschen444 Sohn an1722 seinem Tage2250 sein2071.

25 Zuvor aber1161 muß1163 er846 viel4183 leiden3958 und4412 verworfen werden593 von575 diesem5026 Geschlechte.

26 Und2532 wie2531 es geschah zu1722 den444 Zeiten2250 Noahs3575, so3779 wird‘s2071 auch2532 geschehen1096 in1722 den Tagen2250 des Menschensohns:

27 sie537 aßen2068, sie tranken4095, sie freieten, sie ließen sich freien1060 bis891 auf den Tag2250, da Noah3575 in1519 die3739 Arche2787 ging1525, und2532 kam2064 die Sintflut2627 und2532 brachte sie alle um622.

28 Desselbigengleichen, wie5613 es geschah1096 zu1722 den Zeiten2250 Lots3091: sie aßen2068, sie tranken4095, sie kauften59, sie verkauften4453, sie pflanzten5452, sie baueten.

29 An dem575 Tage2250 aber1161, da Lot3091 aus1831 Sodom4670 ging, da regnete es1026 Feuer4442 und2532 Schwefel2303 vom575 Himmel3772 und2532 brachte sie537 alle um622.

30 Auf2596 diese Weise wird‘s601 auch gehen an dem Tage2250; wenn des Menschen444 Sohn soll offenbaret werden2071.

31 An1909 demselbigen Tage2250, wer auf142 dem846 Dache1430 ist2597 und2532 sein2071 Hausrat4632 in1722 dem Hause3614, der1565 steige nicht3361 hernieder, dasselbige zu1722 holen. Desselbigengleichen, wer auf142 dem Felde68 ist2597, der wende nicht3361 um1722 nach3694 dem, das3739 hinter ihm846 ist2532.

32 Gedenket3421 an des Lots3091 Weib1135!

33 Wer1437 da suchet2212 seine846 See LE zu erhalten4982, der wird sie846 verlieren622; und2532 wer1437 sie verlieren622 wird, der wird ihr846 zum Leben5590 helfen2225.

34 Ich sage3004 euch5213: In derselbigen Nacht3571 werden2071 zwei1417 auf1909 einem3391 Bette2825 liegen; einer5026 wird2532 angenommen3880, der1520 andere2087 wird verlassen863 werden.

35 Zwo werden1417 mahlen229 miteinander; eine3391 wird1909 angenommen3880, die andere2087 wird2532 verlassen863 werden2071.

36 zwei1417 werden auf1722 dem Felde68 sein2071; einer wird2532 angenommen3880, der1520 andere2087 wird verlassen863 werden.

37 Und2532 sie846 antworteten611 und sprachen2036 zu ihm: HErr2962, wo4226 da1563? Er846 aber1161 sprach3004 zu ihnen: Wo3699 das Aas4983 ist, da sammeln4863 sich4863 die Adler105.

Вiд Луки

Розділ 17

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 17

Вiд Луки

Розділ 17

1 Er sprach2036 aber1161 zu4314 seinen Jüngern3101: Es ist2076 unmöglich418, daß nicht3361 Ärgernisse4625 kommen2064; wehe3759 aber1161 dem3739, durch1223 welchen sie kommen2064!

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

2 Es wäre ihm nützer, daß2443 man einen1520 Mühlstein an4012 seinen846 Hals5137 hängete und2532 würfe4496 ihn ins1519 Meer2281, denn1487 daß er846 dieser5130 Kleinen3398 einen ärgert4624.

2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

3 Hütet euch4337! So1437 dein4675 Bruder80 an1519 dir4571 sündiget264, so1437 strafe2008 ihn; und2532 so er846 sich1438 bessert3340, vergib863 ihm846.

3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

4 Und2532 wenn1437 er846 siebenmal2034 des Tages2250 an1909 dir4571 sündigen264 würde und2532 siebenmal2034 des Tages2250 wieder1994 käme zu1519 dir4571 und spräche: Es reuet mich3340, so sollst du3004 ihm vergeben863.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

5 Und2532 die Apostel652 sprachen2036 zu dem HErrn2962: Stärke4369 uns2254 den Glauben4102!

5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

6 Der HErr2962 aber1161 sprach2036: Wenn1487 ihr302 Glauben4102 habt2192 als5613 ein Senfkorn2848 und2532 saget3004 zu1722 diesem5026 Maulbeerbaum4807: Reiß dich aus1610 und2532 versetze5452 dich ins Meer2281, so wird er euch5213 gehorsam sein5219.

6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

7 Welcher5101 ist2046 unter1537 euch5216, der einen Knecht1401 hat2192, der ihm pflüget oder2228 das3739 Vieh weidet4165, wenn er heimkommt vom1537 Felde68, daß er ihm sage: Gehe1525 bald2112 hin3928 und1161 setze dich377 zu Tische?

7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

8 Ist‘s2046 nicht3780 also2532, daß er846 zu2090 ihm saget: Richte zu5101, daß ich zu Abend esse1172; schürze dich4024 und235 diene1247 mir3427, bis2193 ich esse5315 und2532 trinke4095; danach sollst du4771 auch2532 essen5315 und2532 trinken4095?

8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

9 Danket er846 auch3756 demselbigen Knechte1401, daß3754 er getan4160 hat2192, was ihm befohlen war1299? Ich meine1380 es1565 nicht3361.

9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 Also auch2532 ihr5210, wenn3752 ihr alles3956 getan4160 habt, was3739 euch5213 befohlen ist1299, so3779 sprechet: Wir sind2070 unnütze888 Knechte; wir haben getan4160, was wir zu tun4160 schuldig3784 waren.

10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

11 Und2532 es begab1096 sich, da1330 er846 reisete gen1519 Jerusalem2419, zog4198 er mitten3319 durch1722 Samarien4540 und2532 Galiläa1056.

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

12 Und2532 als er846 in1519 einen5100 Markt2968 kam1525, begegneten528 ihm846 zehn1176 aussätzige3015 Männer435, die3739 stunden von ferne4207

12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

13 und2532 erhuben ihre846 Stimme5456 und sprachen3004: JEsu2424, lieber Meister1988, erbarme dich1653 unser2248!

13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

14 Und2532 da er846 sie sah1492, sprach2036 er zu1722 ihnen: Gehet hin4198 und2532 zeiget1925 euch1438 den Priestern2409. Und es geschah, da sie hingingen5217, wurden1096 sie rein2511.

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

15 Einer1520 aber1161 unter1537 ihnen, da er846 sah1492, daß3754 er gesund2390 worden war1392, kehrete er um5290 und preisete GOtt2316 mit3326 lauter3173 Stimme5456

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

16 und2532 fiel4098 auf1909 sein Angesicht4383 zu3844 seinen846 Füßen4228 und2532 dankete ihm846. Und das war2258 ein Samariter4541.

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

17 JEsus2424 aber1161 antwortete611 und sprach2036: Sind ihrer nicht3780 zehn1176 rein2511 worden? Wo4226 sind aber1161 die Neune?

17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

18 Hat2147 sich sonst keiner3756 funden, der3778 wieder5290 umkehrete und, gäbe1325 GOtt2316 die Ehre1391, denn1508 dieser Fremdling241?

18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

19 Und2532 er846 sprach2036 zu ihm4982: Stehe auf450, gehe hin4198! Dein4675 Glaube4102 hat dir4571 geholfen4982.

19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

20 Da er846 aber1161 gefraget ward1905 von der5259 Pharisäern5330: Wann4219 kommt2064 das932 Reich Gottes2316? antwortete611 er ihnen und2532 sprach2036: Das932 Reich Gottes2316 kommt2064 nicht3756 mit3326 äußerlichen Gebärden3907.

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

21 Man wird nicht3761 sagen2046: Siehe2400 hier5602 oder2228 da1563 ist2076 es! Denn1063 sehet2400, das932 Reich Gottes2316 ist inwendig1787 in euch5216.

21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

22 Er sprach2036 aber1161 zu4314 den444 Jüngern3101: Es wird die Zeit2250 kommen2064, daß3753 ihr werdet begehren1937 zu3700 sehen1492 einen3391 Tag2250 des Menschensohns, und2532 werdet ihn nicht3756 sehen3700,

22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

23 Und2532 sie werden565 zu euch5213 sagen2046: Siehe2400 hier5602, siehe2400 da1563! Gehet nicht3361 hin565 und2228 folget1377 auch3366 nicht!

23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

24 Denn1063 wie5618 der5259 Blitz796 oben vom1537 Himmel3772 blitzet und2532 leuchtet2989 über alles, was unter1519 dem Himmel3772 ist, also3779 wird des Menschen444 Sohn an1722 seinem Tage2250 sein2071.

24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

25 Zuvor aber1161 muß1163 er846 viel4183 leiden3958 und4412 verworfen werden593 von575 diesem5026 Geschlechte.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

26 Und2532 wie2531 es geschah zu1722 den444 Zeiten2250 Noahs3575, so3779 wird‘s2071 auch2532 geschehen1096 in1722 den Tagen2250 des Menschensohns:

26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

27 sie537 aßen2068, sie tranken4095, sie freieten, sie ließen sich freien1060 bis891 auf den Tag2250, da Noah3575 in1519 die3739 Arche2787 ging1525, und2532 kam2064 die Sintflut2627 und2532 brachte sie alle um622.

27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

28 Desselbigengleichen, wie5613 es geschah1096 zu1722 den Zeiten2250 Lots3091: sie aßen2068, sie tranken4095, sie kauften59, sie verkauften4453, sie pflanzten5452, sie baueten.

28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 An dem575 Tage2250 aber1161, da Lot3091 aus1831 Sodom4670 ging, da regnete es1026 Feuer4442 und2532 Schwefel2303 vom575 Himmel3772 und2532 brachte sie537 alle um622.

29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

30 Auf2596 diese Weise wird‘s601 auch gehen an dem Tage2250; wenn des Menschen444 Sohn soll offenbaret werden2071.

30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

31 An1909 demselbigen Tage2250, wer auf142 dem846 Dache1430 ist2597 und2532 sein2071 Hausrat4632 in1722 dem Hause3614, der1565 steige nicht3361 hernieder, dasselbige zu1722 holen. Desselbigengleichen, wer auf142 dem Felde68 ist2597, der wende nicht3361 um1722 nach3694 dem, das3739 hinter ihm846 ist2532.

31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

32 Gedenket3421 an des Lots3091 Weib1135!

32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

33 Wer1437 da suchet2212 seine846 See LE zu erhalten4982, der wird sie846 verlieren622; und2532 wer1437 sie verlieren622 wird, der wird ihr846 zum Leben5590 helfen2225.

33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

34 Ich sage3004 euch5213: In derselbigen Nacht3571 werden2071 zwei1417 auf1909 einem3391 Bette2825 liegen; einer5026 wird2532 angenommen3880, der1520 andere2087 wird verlassen863 werden.

34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

35 Zwo werden1417 mahlen229 miteinander; eine3391 wird1909 angenommen3880, die andere2087 wird2532 verlassen863 werden2071.

35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

36 zwei1417 werden auf1722 dem Felde68 sein2071; einer wird2532 angenommen3880, der1520 andere2087 wird verlassen863 werden.

36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

37 Und2532 sie846 antworteten611 und sprachen2036 zu ihm: HErr2962, wo4226 da1563? Er846 aber1161 sprach3004 zu ihnen: Wo3699 das Aas4983 ist, da sammeln4863 sich4863 die Adler105.

37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

1.0x