Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 23

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

Книга притчей Соломоновых

Глава 23

1 Если садишься за трапезу с правителем, примечай, что перед тобою.

2 Нож приставь к собственному горлу, чтобы не есть сверх меры!

3 Не соблазняйся его изысканным угощеньем — его еда обманчива.

4 Не изнуряй себя в погоне за богатством, будь разумен, обуздывай себя.

5 Разгорелись глаза на чужое добро — а его уж нет, вдруг крылья отрастило и, как орел, в небо улетело.

6 Не садись за трапезу со скаредным и не соблазняйся его изысканным угощеньем.

7 Он подобен тому, кто таится, но всему счет ведет, скажет тебе: «Ешь и пей», а сердце его к тебе не лежит.

8 Проглоченный кусок извергнешь да похвалы свои даром растратишь.

9 Не разговаривай с глупцом, ибо мудрость твоих слов он презирает.

10 Не нарушай древней межи — на поле сироты не посягай.

11 Ведь Заступник сих малых могуч, Он Сам вмешается в их тяжбу с тобою.

12 Сердце свое обрати к обличению, открой свой слух к разумному слову.

13 Не лишай юношу наказания: не умрет, коли накажешь розгой.

14 Накажешь его розгой — и от Шеола избавишь его.

15 Сын мой, если сердце твое познало мудрость, то и мое сердце радостью полнится.

16 Я буду радоваться всем естеством своим, когда твои уста будут говорить правду.

17 Пусть не завидует сердце твое грешникам, но всякий день живи в благоговении пред ГОСПОДОМ.

18 Знай, что есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

19 Слушай, сын мой, познавай мудрость, сердце свое направь на путь верный.

20 Не будь среди тех, кто вином упивается и мясом объедается,

21 ибо пьянство и обжорство до нищеты доведут, сонливость — облачит в лохмотья.

22 Слушай отца своего: он дал тебе жизнь, и матушку свою не презирай, когда состарится.

23 Стремись обрести истину, но не торгуй мудростью, наставлением и разумом.

24 Ликовать будет отец праведника, и родитель мудрого человека будет радоваться, смотря на него.

25 Возрадуются отец твой и матушка твоя, возликует родившая тебя!

26 Сын мой, отдай мне сердце свое, не своди глаз с моего прямого пути.

27 Знай, блудница — что яма глубокая, узкий колодец — жена чужая.

28 Притаилась она в засаде, будто преступник, и множит изменников среди мужей.

29 У кого в доме горе: ах да ох? У кого ссоры и вой, синяки без причины, налитые кровью глаза?

30 У того, кто засиживается за вином, кто бродит в поисках хмельного.

31 Не смотри на вино, как оно рдеет, как искрится в чаше, как оно струится.

32 Как змея, оно ужалит тебя, как гадюка, укусит.

33 И глаза твои затуманятся, и мысли в сердце твоем извратятся,

34 будешь ты как спящий посреди моря, на верхушке мачты задремавший, будешь только твердить:

35 «Бьют меня, а мне и не больно, колотят, а я ничего не чувствую, вот просплюсь и опять буду искать, чего бы мне выпить».

Приповiстi Розділ 23	Книга притчей Соломоновых Глава 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —	1 Если садишься за трапезу с правителем, примечай, что перед тобою.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:	2 Нож приставь к собственному горлу, чтобы не есть сверх меры!
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!	3 Не соблазняйся его изысканным угощеньем — его еда обманчива.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —	4 Не изнуряй себя в погоне за богатством, будь разумен, обуздывай себя.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.	5 Разгорелись глаза на чужое добро — а его уж нет, вдруг крылья отрастило и, как орел, в небо улетело.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,	6 Не садись за трапезу со скаредным и не соблазняйся его изысканным угощеньем.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —	7 Он подобен тому, кто таится, но всему счет ведет, скажет тебе: «Ешь и пей», а сердце его к тебе не лежит.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!	8 Проглоченный кусок извергнешь да похвалы свои даром растратишь.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.	9 Не разговаривай с глупцом, ибо мудрость твоих слов он презирает.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,	10 Не нарушай древней межи — на поле сироты не посягай.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!	11 Ведь Заступник сих малых могуч, Он Сам вмешается в их тяжбу с тобою.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.	12 Сердце свое обрати к обличению, открой свой слух к разумному слову.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:	13 Не лишай юношу наказания: не умрет, коли накажешь розгой.
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.	14 Накажешь его розгой — и от Шеола избавишь его.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,	15 Сын мой, если сердце твое познало мудрость, то и мое сердце радостью полнится.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.	16 Я буду радоваться всем естеством своим, когда твои уста будут говорить правду.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,	17 Пусть не завидует сердце твое грешникам, но всякий день живи в благоговении пред ГОСПОДОМ.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.	18 Знай, что есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.	19 Слушай, сын мой, познавай мудрость, сердце свое направь на путь верный.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,	20 Не будь среди тех, кто вином упивается и мясом объедается,
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.	21 ибо пьянство и обжорство до нищеты доведут, сонливость — облачит в лохмотья.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.	22 Слушай отца своего: он дал тебе жизнь, и матушку свою не презирай, когда состарится.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.	23 Стремись обрести истину, но не торгуй мудростью, наставлением и разумом.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.	24 Ликовать будет отец праведника, и родитель мудрого человека будет радоваться, смотря на него.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.	25 Возрадуются отец твой и матушка твоя, возликует родившая тебя!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.	26 Сын мой, отдай мне сердце свое, не своди глаз с моего прямого пути.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.	27 Знай, блудница — что яма глубокая, узкий колодец — жена чужая.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.	28 Притаилась она в засаде, будто преступник, и множит изменников среди мужей.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —	29 У кого в доме горе: ах да ох? У кого ссоры и вой, синяки без причины, налитые кровью глаза?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.	30 У того, кто засиживается за вином, кто бродит в поисках хмельного.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —	31 Не смотри на вино, как оно рдеет, как искрится в чаше, как оно струится.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —	32 Как змея, оно ужалит тебя, как гадюка, укусит.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...	33 И глаза твои затуманятся, и мысли в сердце твоем извратятся,
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.	34 будешь ты как спящий посреди моря, на верхушке мачты задремавший, будешь только твердить:
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.	35 «Бьют меня, а мне и не больно, колотят, а я ничего не чувствую, вот просплюсь и опять буду искать, чего бы мне выпить».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 23

Книга притчей Соломоновых

Глава 23

Приповiстi

Розділ 23

Книга притчей Соломоновых

Глава 23

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 23

Книга притчей Соломоновых

Глава 23

Приповiстi

Розділ 23

Книга притчей Соломоновых

Глава 23

Старий
завіт

Новий
завіт