Приповiстi

Розділ 17

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

箴言

第17章

1 一點乾餅,大家相安,勝過祭牲滿屋,彼此相爭[Better is a drymorsel, and quietness therewith, than an house full of sacrifices with strife]

2 智慧的僕人[wise servant]必管轄貽羞之子,又在眾弟兄[brethren]中同分產業。

3 鼎為煉銀,爐為煉金;唯有耶和華試煉[tried]人心。

4 行惡的,留心聽虛假[false][lips];說謊的,側耳聽邪惡之[tongue]

5 戲笑窮人的,是辱沒他的造物主[his Maker];幸災樂禍的,必不免受罰。

6 子孫為老人的冠冕;父親是兒女的榮耀。

7 愚頑人本不說美言[Excellent speech becometh not],何況君王說謊話呢?

8 禮物[gift]在餽送的人眼中看為寶玉,隨處轉讓[turneth]都得順利。

9 遮掩人過的,尋求人愛;屢次挑錯的,[but]離間密友。

10 一句責備話深入智慧[wise]人的心,勝過[than]責打愚昧人一百下。

11 惡人只尋背叛;所以必有嚴厲的使者奉差攻擊他。

12 寧可遇見丟幼熊[whelps]的母熊,不可遇見正行愚妄的愚昧人。

13 以惡報善的,禍患必不離他的家。

14 紛爭的起頭如人將[one letteth]水放開;所以,在爭鬧之先必當止息爭競。

15 定惡人為義的,定義人為惡的,這都為耶和華所憎惡。

16 愚昧人既無心向求[heart to it],為何手拿價銀要得[to get]智慧呢?

17 朋友乃時常親愛,兄弟[brother]為患難而生。

18朋友[friend]面前擊掌作保乃是無知的人。

19 喜愛爭鬧[strife]的,是喜愛過犯;高立家門的,乃自取敗壞。

20 心存邪僻的,尋不著好處;舌弄是非的,陷在禍患中。

21 生愚昧子的,必自愁苦;愚頑人的父毫無喜樂。

22 喜樂的心利如[good like]良藥;憂傷的靈,[but]使骨枯乾。

23 惡人將賄賂從懷中取出[taketh a gift out of the bosom],為要顛倒判斷。

24 明哲人面前[before]有智慧;[but]愚昧人眼望地極。

25 愚昧子使父親愁煩,使生他的[her that bare him]憂苦。

26 刑罰義人為不善,責打王子[princes]為不[equity]

27 有知識的,寡少言語[He that hath knowledge spareth his words]有聰明的,靈性溫良[and a man of understanding is of an excellent spirit]

28 愚昧人若靜默不言也可算為智慧;[he that][lips]不說也可算為聰明。

Приповiстi

Розділ 17

箴言

第17章

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

1 一點乾餅,大家相安,勝過祭牲滿屋,彼此相爭[Better is a drymorsel, and quietness therewith, than an house full of sacrifices with strife]

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

2 智慧的僕人[wise servant]必管轄貽羞之子,又在眾弟兄[brethren]中同分產業。

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

3 鼎為煉銀,爐為煉金;唯有耶和華試煉[tried]人心。

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

4 行惡的,留心聽虛假[false][lips];說謊的,側耳聽邪惡之[tongue]

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

5 戲笑窮人的,是辱沒他的造物主[his Maker];幸災樂禍的,必不免受罰。

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

6 子孫為老人的冠冕;父親是兒女的榮耀。

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

7 愚頑人本不說美言[Excellent speech becometh not],何況君王說謊話呢?

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

8 禮物[gift]在餽送的人眼中看為寶玉,隨處轉讓[turneth]都得順利。

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

9 遮掩人過的,尋求人愛;屢次挑錯的,[but]離間密友。

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

10 一句責備話深入智慧[wise]人的心,勝過[than]責打愚昧人一百下。

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

11 惡人只尋背叛;所以必有嚴厲的使者奉差攻擊他。

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

12 寧可遇見丟幼熊[whelps]的母熊,不可遇見正行愚妄的愚昧人。

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

13 以惡報善的,禍患必不離他的家。

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

14 紛爭的起頭如人將[one letteth]水放開;所以,在爭鬧之先必當止息爭競。

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

15 定惡人為義的,定義人為惡的,這都為耶和華所憎惡。

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

16 愚昧人既無心向求[heart to it],為何手拿價銀要得[to get]智慧呢?

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

17 朋友乃時常親愛,兄弟[brother]為患難而生。

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

18朋友[friend]面前擊掌作保乃是無知的人。

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

19 喜愛爭鬧[strife]的,是喜愛過犯;高立家門的,乃自取敗壞。

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

20 心存邪僻的,尋不著好處;舌弄是非的,陷在禍患中。

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

21 生愚昧子的,必自愁苦;愚頑人的父毫無喜樂。

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

22 喜樂的心利如[good like]良藥;憂傷的靈,[but]使骨枯乾。

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

23 惡人將賄賂從懷中取出[taketh a gift out of the bosom],為要顛倒判斷。

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

24 明哲人面前[before]有智慧;[but]愚昧人眼望地極。

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

25 愚昧子使父親愁煩,使生他的[her that bare him]憂苦。

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

26 刑罰義人為不善,責打王子[princes]為不[equity]

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

27 有知識的,寡少言語[He that hath knowledge spareth his words]有聰明的,靈性溫良[and a man of understanding is of an excellent spirit]

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

28 愚昧人若靜默不言也可算為智慧;[he that][lips]不說也可算為聰明。

1.0x