Книга пророка ИезекииляГлава 26 |
1 |
2 |
3 Господь Всемогущий сказал: |
4 Бог сказал: |
5 Город Тир станет прибрежным местом, где раскидывают рыбацкие сети для просушки». |
6 Дочери Тира (маленькие города), расположенные на материке, будут убиты в битве, и тогда они узнают, что Я — Господь». |
7 |
8 Навуходоносор убьёт твоих дочерей (маленькие города) на земле. Он построит бугор у стены и земляной вал для взятия города, а также поднимет щиты против тебя. |
9 Он разрушит твои стены тараном и кирками уничтожит башни. |
10 Так много будет у него коней, что пыль, поднятая ими, покроет тебя. Твои стены будут сотрясаться от грохота колесниц, когда вавилонский царь войдёт в город через ворота. Да, воины войдут в твой город, потому что стены его рухнут. |
11 Вавилонский царь придёт через твой город, а стук копыт его коней будет раздаваться на каждой улице. Он убьёт твоих людей мечами, а твои крепкие колонны он повергнет на землю. |
12 Воины Навуходоносора заберут все твои богатства и все продаваемые тобой товары. Они разобьют твои стены и уничтожат твои красивые дома, а также сбросят в море твои деревья и камни словно мусор. |
13 Ты забудешь звучание счастливых песен, и твои люди больше не услышат музыки арф. |
14 Я превращу тебя в голый камень. Ты станешь местом, где раскидывают рыбацкие сети, и не будешь отстроен вновь, потому что Я, Господь, так сказал». |
15 |
16 Тогда все властители приморских стран сойдут со своих тронов и, сняв свои прекрасные мантии, облачатся в одежды печали и страха. Они всё время будут дрожать от ужаса и, сидя на земле, будут изумляться, как быстро был разрушен ты. |
17 И запоют они о тебе печальную песню: |
18 |
19 |
20 Я опрокину тебя в могилу, в обитель мёртвых, и ты встретишься с теми, кто умер давно. Я сведу тебя в преисподнюю, как все старые города, и ты будешь находиться вместе с теми, кто уходит под землю. Ты никогда не вернёшься и никогда не станешь землёй живых. |
21 Все народы ужаснутся, увидев, что с тобой произошло, потому что разрушение постигнет тебя. Люди будут искать тебя, но никогда не найдут». |
ЄзекiїльРозділ 26 |
1 |
2 „Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“, |
3 тому так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму́ на тебе багато наро́дів, як море підіймає свої хвилі. |
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять ба́шти його, і ви́мету з нього порох його, і оберну́ його на голу скелю. |
5 Він буде серед моря місцем розтя́гнення не́воду, бо Я сказав це, — говорить Господь Бог, — і стане він за здо́бич для наро́дів, |
6 а його до́чки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь! |
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спрова́джу до Тиру Навуходоно́сора, вавилонського царя, з пі́вночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівця́ми, і з ними на́товп, і числе́нний наро́д. |
8 Він позабиває на полі дочо́к твоїх мечем, і зробить на тебе ба́шту, і насипле на тебе ва́ла, і поставить проти тебе щита́. |
9 І дасть муроло́ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він ба́шти твої! |
10 Від на́дміру ко́ней його закриє тебе їхня ку́рява, від цо́коту ве́ршника, ко́леса та колесниці затремтя́ть твої мури, як буде він вхо́дити в брами твої, як входять до міста з розла́маним муром. |
11 Копи́тами ко́ней своїх він пото́пче усі твої вулиці, позабиває мечем твій наро́д, і на землю попа́дають пам'ятники твоєї могутности. |
12 I вони розграбують багатство твоє, і пограбу́ють това́ри твої, і порозва́люють мури твої, і порозбивають доми́ твої пишні, а каміння твоє, і дере́ва твої, і навіть твій по́рох вони поскида́ють у во́ду! |
13 І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де. |
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтя́гнення сітки, і більше не бу́деш збудо́ваний, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє! |
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шу́му паді́ння твого́, коли бу́дуть стогнати ране́ні, коли забива́тимуть посеред тебе, не затремтять острови́? |
16 І всі князі моря посхо́дять із тро́нів своїх, і поздіймають вони свої ма́нтії, і постягають свої кольоро́ві одежі, — і зодя́гнуться стра́хом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпо́м постаю́ть над тобою. |
17 І пісню жало́бну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як оді́рване ти від морі́в, славне місто, що си́льним на морі було́, воно й його ме́шканці, що наво́дили страх свій на всіх його ме́шканців! |
18 Тепер затремтять острови́ в дні упадку твого́, і жахну́ться всі ті острови́, що на морі, твоєю загу́бою. |
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну́ на спусто́шене місто, немов ті міста́, що вони не заме́шкані, коли підійму́ Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє, |
20 то зни́жу тебе ра́зом з тими, що сходять в могилу, до преда́внього люду, і в підзе́мній землі осаджу́ я тебе, як руїни відві́чні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізно́ву ти не засели́вся, і в країні живих більш не жив! |
21 За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 26 |
ЄзекiїльРозділ 26 |
1 |
1 |
2 |
2 „Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“, |
3 Господь Всемогущий сказал: |
3 тому так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму́ на тебе багато наро́дів, як море підіймає свої хвилі. |
4 Бог сказал: |
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять ба́шти його, і ви́мету з нього порох його, і оберну́ його на голу скелю. |
5 Город Тир станет прибрежным местом, где раскидывают рыбацкие сети для просушки». |
5 Він буде серед моря місцем розтя́гнення не́воду, бо Я сказав це, — говорить Господь Бог, — і стане він за здо́бич для наро́дів, |
6 Дочери Тира (маленькие города), расположенные на материке, будут убиты в битве, и тогда они узнают, что Я — Господь». |
6 а його до́чки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь! |
7 |
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спрова́джу до Тиру Навуходоно́сора, вавилонського царя, з пі́вночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівця́ми, і з ними на́товп, і числе́нний наро́д. |
8 Навуходоносор убьёт твоих дочерей (маленькие города) на земле. Он построит бугор у стены и земляной вал для взятия города, а также поднимет щиты против тебя. |
8 Він позабиває на полі дочо́к твоїх мечем, і зробить на тебе ба́шту, і насипле на тебе ва́ла, і поставить проти тебе щита́. |
9 Он разрушит твои стены тараном и кирками уничтожит башни. |
9 І дасть муроло́ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він ба́шти твої! |
10 Так много будет у него коней, что пыль, поднятая ими, покроет тебя. Твои стены будут сотрясаться от грохота колесниц, когда вавилонский царь войдёт в город через ворота. Да, воины войдут в твой город, потому что стены его рухнут. |
10 Від на́дміру ко́ней його закриє тебе їхня ку́рява, від цо́коту ве́ршника, ко́леса та колесниці затремтя́ть твої мури, як буде він вхо́дити в брами твої, як входять до міста з розла́маним муром. |
11 Вавилонский царь придёт через твой город, а стук копыт его коней будет раздаваться на каждой улице. Он убьёт твоих людей мечами, а твои крепкие колонны он повергнет на землю. |
11 Копи́тами ко́ней своїх він пото́пче усі твої вулиці, позабиває мечем твій наро́д, і на землю попа́дають пам'ятники твоєї могутности. |
12 Воины Навуходоносора заберут все твои богатства и все продаваемые тобой товары. Они разобьют твои стены и уничтожат твои красивые дома, а также сбросят в море твои деревья и камни словно мусор. |
12 I вони розграбують багатство твоє, і пограбу́ють това́ри твої, і порозва́люють мури твої, і порозбивають доми́ твої пишні, а каміння твоє, і дере́ва твої, і навіть твій по́рох вони поскида́ють у во́ду! |
13 Ты забудешь звучание счастливых песен, и твои люди больше не услышат музыки арф. |
13 І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де. |
14 Я превращу тебя в голый камень. Ты станешь местом, где раскидывают рыбацкие сети, и не будешь отстроен вновь, потому что Я, Господь, так сказал». |
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтя́гнення сітки, і більше не бу́деш збудо́ваний, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє! |
15 |
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шу́му паді́ння твого́, коли бу́дуть стогнати ране́ні, коли забива́тимуть посеред тебе, не затремтять острови́? |
16 Тогда все властители приморских стран сойдут со своих тронов и, сняв свои прекрасные мантии, облачатся в одежды печали и страха. Они всё время будут дрожать от ужаса и, сидя на земле, будут изумляться, как быстро был разрушен ты. |
16 І всі князі моря посхо́дять із тро́нів своїх, і поздіймають вони свої ма́нтії, і постягають свої кольоро́ві одежі, — і зодя́гнуться стра́хом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпо́м постаю́ть над тобою. |
17 И запоют они о тебе печальную песню: |
17 І пісню жало́бну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як оді́рване ти від морі́в, славне місто, що си́льним на морі було́, воно й його ме́шканці, що наво́дили страх свій на всіх його ме́шканців! |
18 |
18 Тепер затремтять острови́ в дні упадку твого́, і жахну́ться всі ті острови́, що на морі, твоєю загу́бою. |
19 |
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну́ на спусто́шене місто, немов ті міста́, що вони не заме́шкані, коли підійму́ Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє, |
20 Я опрокину тебя в могилу, в обитель мёртвых, и ты встретишься с теми, кто умер давно. Я сведу тебя в преисподнюю, как все старые города, и ты будешь находиться вместе с теми, кто уходит под землю. Ты никогда не вернёшься и никогда не станешь землёй живых. |
20 то зни́жу тебе ра́зом з тими, що сходять в могилу, до преда́внього люду, і в підзе́мній землі осаджу́ я тебе, як руїни відві́чні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізно́ву ти не засели́вся, і в країні живих більш не жив! |
21 Все народы ужаснутся, увидев, что с тобой произошло, потому что разрушение постигнет тебя. Люди будут искать тебя, но никогда не найдут». |
21 За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“ |