ИсходГлава 9 |
1 |
2 Если ты будешь продолжать удерживать их и откажешься отпустить, |
3 то Господь обратит Свою силу против всего твоего скота в поле. Он наведёт ужасную болезнь на твоих лошадей, ослов, верблюдов, скот и овец. |
4 Однако Господь сделает различие между скотом Израиля и скотом Египта, и ни одно животное, принадлежащее израильтянам, не погибнет. |
5 |
6 На следующее утро весь скот Египта вымер, но ни одно животное, принадлежащее народу Израиля, не погибло. |
7 Фараон послал узнать, погибло ли что-нибудь из израильского скота, но ни одно животное Израиля не погибло. Фараон продолжал упорствовать и не отпускал народ. |
8 |
9 Она превратится в пыль, которая пронесётся по Египетской земле, и, если эта пыль коснётся человека или животного, у того на теле появятся нарывы». |
10 Тогда Моисей и Аарон набрали печной золы и предстали перед фараоном. Они подбросили золу в воздух, и люди, и животные стали покрываться нарывами. |
11 |
12 Но Господь сделал фараона упрямым, и он отказался слушать Моисея и Аарона. Всё случилось так, как сказал Господь. |
13 |
14 Если ты не сделаешь этого, Я обращу всю Мою силу против тебя, твоих приближённых и твоего народа. И тогда ты узнаешь, что нет на земле бога, подобного Мне. |
15 Я мог бы силой Своей послать на тебя и всех египтян болезнь, которая бы уничтожила твой народ, стерев его с лица земли. |
16 Но Я дал тебе власть, чтобы показать тебе Мою силу, и тогда люди всей земли узнают обо Мне! |
17 Ты всё ещё противишься Моему народу и не отпускаешь его, |
18 и поэтому завтра, в это время, Я пошлю сильнейший град, подобного которому никогда ещё не было в Египте со дня его основания. |
19 Укрой свой скот в безопасном месте, и всё, принадлежащее тебе, что сейчас находится в поле, должно быть в укрытии, так как всякий человек или животное, оставшееся в поле, погибнет. Град поразит всё, что не будет укрыто в домах”». |
20 |
21 другие же пренебрегли посланием Господа, и эти люди потеряли всех своих рабов и скот, которые находились в поле. |
22 |
23 И тогда Моисей поднял к небу свой дорожный посох, и Господь послал гром и молнию, и град стал падать на землю по всему Египту. |
24 Град падал, а сквозь него сверкала молния. Это был самый сильный град в Египте со времён его основания. |
25 Град уничтожил всё в полях Египта: людей, скот и растения и поломал все деревья в полях. |
26 Только в земле Гесем, там, где жил народ Израиля, не было града. |
27 |
28 Хватит с нас града и грома от Господа! Помолитесь Господу, чтобы остановить град, и я отпущу вас и не буду более удерживать здесь». |
29 |
30 Но я знаю, что ни ты, ни твои приближённые ещё не почитаете Бога и не боитесь Его». |
31 |
32 но пшеница и полба поспевают позже, чем другие злаки, и поэтому они не погибли. |
33 |
34 Увидев, что дождь, град и гром прекратились, фараон опять поступил неправедно: он и его приближённые снова заупрямились. |
35 Фараон отказался отпустить народ Израиля. Всё случилось так, как Господь предсказал через Моисея. |
ВихідРозділ 9 |
1 |
2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще, |
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́. |
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“. |
5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“. |
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне. |
7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того! |
8 |
9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“. |
10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині. |
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах. |
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея. |
13 |
14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я! |
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі. |
16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі. |
17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити. |
18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні. |
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“ |
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів. |
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі. |
22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“ |
23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю. |
24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом. |
25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав! |
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду. |
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі! |
28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“. |
29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля! |
30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“ |
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів. |
32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони. |
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю. |
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його. |
35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея. |
ИсходГлава 9 |
ВихідРозділ 9 |
1 |
1 |
2 Если ты будешь продолжать удерживать их и откажешься отпустить, |
2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще, |
3 то Господь обратит Свою силу против всего твоего скота в поле. Он наведёт ужасную болезнь на твоих лошадей, ослов, верблюдов, скот и овец. |
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́. |
4 Однако Господь сделает различие между скотом Израиля и скотом Египта, и ни одно животное, принадлежащее израильтянам, не погибнет. |
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“. |
5 |
5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“. |
6 На следующее утро весь скот Египта вымер, но ни одно животное, принадлежащее народу Израиля, не погибло. |
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне. |
7 Фараон послал узнать, погибло ли что-нибудь из израильского скота, но ни одно животное Израиля не погибло. Фараон продолжал упорствовать и не отпускал народ. |
7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того! |
8 |
8 |
9 Она превратится в пыль, которая пронесётся по Египетской земле, и, если эта пыль коснётся человека или животного, у того на теле появятся нарывы». |
9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“. |
10 Тогда Моисей и Аарон набрали печной золы и предстали перед фараоном. Они подбросили золу в воздух, и люди, и животные стали покрываться нарывами. |
10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині. |
11 |
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах. |
12 Но Господь сделал фараона упрямым, и он отказался слушать Моисея и Аарона. Всё случилось так, как сказал Господь. |
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея. |
13 |
13 |
14 Если ты не сделаешь этого, Я обращу всю Мою силу против тебя, твоих приближённых и твоего народа. И тогда ты узнаешь, что нет на земле бога, подобного Мне. |
14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я! |
15 Я мог бы силой Своей послать на тебя и всех египтян болезнь, которая бы уничтожила твой народ, стерев его с лица земли. |
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі. |
16 Но Я дал тебе власть, чтобы показать тебе Мою силу, и тогда люди всей земли узнают обо Мне! |
16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі. |
17 Ты всё ещё противишься Моему народу и не отпускаешь его, |
17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити. |
18 и поэтому завтра, в это время, Я пошлю сильнейший град, подобного которому никогда ещё не было в Египте со дня его основания. |
18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні. |
19 Укрой свой скот в безопасном месте, и всё, принадлежащее тебе, что сейчас находится в поле, должно быть в укрытии, так как всякий человек или животное, оставшееся в поле, погибнет. Град поразит всё, что не будет укрыто в домах”». |
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“ |
20 |
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів. |
21 другие же пренебрегли посланием Господа, и эти люди потеряли всех своих рабов и скот, которые находились в поле. |
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі. |
22 |
22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“ |
23 И тогда Моисей поднял к небу свой дорожный посох, и Господь послал гром и молнию, и град стал падать на землю по всему Египту. |
23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю. |
24 Град падал, а сквозь него сверкала молния. Это был самый сильный град в Египте со времён его основания. |
24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом. |
25 Град уничтожил всё в полях Египта: людей, скот и растения и поломал все деревья в полях. |
25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав! |
26 Только в земле Гесем, там, где жил народ Израиля, не было града. |
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду. |
27 |
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі! |
28 Хватит с нас града и грома от Господа! Помолитесь Господу, чтобы остановить град, и я отпущу вас и не буду более удерживать здесь». |
28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“. |
29 |
29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля! |
30 Но я знаю, что ни ты, ни твои приближённые ещё не почитаете Бога и не боитесь Его». |
30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“ |
31 |
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів. |
32 но пшеница и полба поспевают позже, чем другие злаки, и поэтому они не погибли. |
32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони. |
33 |
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю. |
34 Увидев, что дождь, град и гром прекратились, фараон опять поступил неправедно: он и его приближённые снова заупрямились. |
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його. |
35 Фараон отказался отпустить народ Израиля. Всё случилось так, как Господь предсказал через Моисея. |
35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея. |