Книга пророка Исайи

Глава 41

1 «Внемлите Мне, умолкнув, побережья! Да воспрянут народы, да обратятся ко Мне и скажут: „Соберемся вместе, чтобы Бог рассудил нас!“

2 Кто пробудил победителя на востоке и за Собою следовать призвал его? Кто отдает ему народы и повергает перед ним царей? Мечом своим он сокрушает всех и обращает в пыль, стрелами по ветру их пускает, как солому;

3 преследует он их и остается невредим, идя путем, которым не ходил он прежде.

4 Кто сделал это всё, кто сотворил? Кто призывает к жизни за родом род? Я, ГОСПОДЬ, первым был, и с последними буду Я».

5 Увидели его побережья и устрашились, дальние страны затрепетали. Приблизились, подошли.

6 …Каждый помогает ближнему своему и брату своему внушает: «Крепись!»

7 Ремесленник ободряет золотых дел мастера, а кузнец — молотобойца, приговаривая: «Спаяно крепко», да еще и гвоздями прибивает, чтобы не шаталось!

8 «О Израиль, ты слуга Мой, ты Иаков, коего избрал Я, потомство Авраама, друга Моего!

9 Собрал Я тебя со всех концов земли, призвал из дальних даже краев, сказал: „Ты — слуга Мой, не отверг Я тебя, а избрал!“

10 Не бойся, Я с тобой, ничего не страшись, ибо Я — Бог твой, Я придам тебе сил и помогу тебе, поддержит тебя праведная рука Моя.

11 Стыд и срам покроют всех тех, в ком ярость против тебя кипела; в ничто обратятся враги твои, погибнут препирающиеся с тобой —

12 станешь искать их, но не найдешь никого из враждовавших с тобой, сгинут все, кто с тобой воевал, в ничто обратятся.

13 Я, ГОСПОДЬ, Бог твой, держу тебя за руку и говорю: Ничего не бойся, Я помогу тебе!“

14 Не бойся, как ни мал ты и жалок, Иаков, племя Израиля, Я помогу тебе, — говорит ГОСПОДЬ, Избавитель твой, Святой Бог Израилев. —

15 Я уподоблю тебя молотильным салазкамновым, со множеством зубьев острых, размолотишь ты ими горы в крошево и сомнешь любые холмы, как солому.

16 Ты провеешь их, и ветер их взметет, мощный вихрь разнесет по земле. И тогда ты о ГОСПОДЕ возликуешь, Святым Богом Израиля будешь хвалиться.

17 Бедные, нищие ищут воды, нет ее — пересохли от жажды языки их. Но Я, ГОСПОДЬ, им отвечу, Я, Бог Израиля, их не оставлю.

18 С голых скал пролью Я потоки, и в долинах зажурчат ручьи, обращу пустыню в полноводное озеро, орошу иссохшую землю источниками.

19 Насажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу, будут рядом расти в степи кипарис, платан и сосна —

20 и увидят все, и узнают, задумаются и поймут, что соделала всё это рука ГОСПОДНЯ, Святой Бог Израиля всё сие сотворил».

21 «Осведомите Меня о вашей тяжбе, приведите доказательства! — говорит Царь Иакова. —

22 Да, пусть идолы их скажут нам, пусть поведают, что случится! Расскажите нам, что было прежде, тогда мы рассудим и поймем, каков исход будет, или расскажите о том, что грядет.

23 Будущее предреките, вот тогда и узнаем мы, что вы — боги, или сделайте нечто доброе или худое, чтобы мы узрели это и изумились.

24 Но вы — ничто! Бессильны вы сделать что-либо! Мерзок тот, кто предпочтет вас Богу Живому!

25 С севера Я направил его, и он явился; с востока приходит, призывая Мое имя, попирая, словно грязь, правителей, как гончар глину топчет.

26 Кто издавна возвестил об этом, чтобы мы заранее узнали, чтобы потом согласились: „Так и вышло“? Нет, никто не сказал, не возвестил, и никто не услышал слов ваших.

27 Это Я был первым, Кто сказал Сиону: „Вот они!“ — направил в Иерусалим посланника с доброй вестью.

28 Но вот смотрю — и нет у них никого, не нашлось среди идолов такого советника, которого мог бы Я спросить, а он бы ответил.

29 Нет, все эти боги — обман, ничего они не сотворили, и все литые идолы их — ветер и пустота».

Iсая

Розділ 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

Книга пророка Исайи

Глава 41

Iсая

Розділ 41

1 «Внемлите Мне, умолкнув, побережья! Да воспрянут народы, да обратятся ко Мне и скажут: „Соберемся вместе, чтобы Бог рассудил нас!“

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Кто пробудил победителя на востоке и за Собою следовать призвал его? Кто отдает ему народы и повергает перед ним царей? Мечом своим он сокрушает всех и обращает в пыль, стрелами по ветру их пускает, как солому;

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 преследует он их и остается невредим, идя путем, которым не ходил он прежде.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Кто сделал это всё, кто сотворил? Кто призывает к жизни за родом род? Я, ГОСПОДЬ, первым был, и с последними буду Я».

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Увидели его побережья и устрашились, дальние страны затрепетали. Приблизились, подошли.

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 …Каждый помогает ближнему своему и брату своему внушает: «Крепись!»

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 Ремесленник ободряет золотых дел мастера, а кузнец — молотобойца, приговаривая: «Спаяно крепко», да еще и гвоздями прибивает, чтобы не шаталось!

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 «О Израиль, ты слуга Мой, ты Иаков, коего избрал Я, потомство Авраама, друга Моего!

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 Собрал Я тебя со всех концов земли, призвал из дальних даже краев, сказал: „Ты — слуга Мой, не отверг Я тебя, а избрал!“

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 Не бойся, Я с тобой, ничего не страшись, ибо Я — Бог твой, Я придам тебе сил и помогу тебе, поддержит тебя праведная рука Моя.

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Стыд и срам покроют всех тех, в ком ярость против тебя кипела; в ничто обратятся враги твои, погибнут препирающиеся с тобой —

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 станешь искать их, но не найдешь никого из враждовавших с тобой, сгинут все, кто с тобой воевал, в ничто обратятся.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Я, ГОСПОДЬ, Бог твой, держу тебя за руку и говорю: Ничего не бойся, Я помогу тебе!“

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бойся, как ни мал ты и жалок, Иаков, племя Израиля, Я помогу тебе, — говорит ГОСПОДЬ, Избавитель твой, Святой Бог Израилев. —

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Я уподоблю тебя молотильным салазкамновым, со множеством зубьев острых, размолотишь ты ими горы в крошево и сомнешь любые холмы, как солому.

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Ты провеешь их, и ветер их взметет, мощный вихрь разнесет по земле. И тогда ты о ГОСПОДЕ возликуешь, Святым Богом Израиля будешь хвалиться.

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Бедные, нищие ищут воды, нет ее — пересохли от жажды языки их. Но Я, ГОСПОДЬ, им отвечу, Я, Бог Израиля, их не оставлю.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 С голых скал пролью Я потоки, и в долинах зажурчат ручьи, обращу пустыню в полноводное озеро, орошу иссохшую землю источниками.

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 Насажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу, будут рядом расти в степи кипарис, платан и сосна —

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 и увидят все, и узнают, задумаются и поймут, что соделала всё это рука ГОСПОДНЯ, Святой Бог Израиля всё сие сотворил».

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 «Осведомите Меня о вашей тяжбе, приведите доказательства! — говорит Царь Иакова. —

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Да, пусть идолы их скажут нам, пусть поведают, что случится! Расскажите нам, что было прежде, тогда мы рассудим и поймем, каков исход будет, или расскажите о том, что грядет.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Будущее предреките, вот тогда и узнаем мы, что вы — боги, или сделайте нечто доброе или худое, чтобы мы узрели это и изумились.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Но вы — ничто! Бессильны вы сделать что-либо! Мерзок тот, кто предпочтет вас Богу Живому!

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 С севера Я направил его, и он явился; с востока приходит, призывая Мое имя, попирая, словно грязь, правителей, как гончар глину топчет.

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Кто издавна возвестил об этом, чтобы мы заранее узнали, чтобы потом согласились: „Так и вышло“? Нет, никто не сказал, не возвестил, и никто не услышал слов ваших.

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Это Я был первым, Кто сказал Сиону: „Вот они!“ — направил в Иерусалим посланника с доброй вестью.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 Но вот смотрю — и нет у них никого, не нашлось среди идолов такого советника, которого мог бы Я спросить, а он бы ответил.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Нет, все эти боги — обман, ничего они не сотворили, и все литые идолы их — ветер и пустота».

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

1.0x