Книга пророка Иеремии

Глава 30

1 Слово, что было Иеремии от ГОСПОДА:

2 «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Запиши в свиток все слова, что Я говорил тебе.

3 Придет время, — это ГОСПОДА слово, — когда Я верну из плена Свой народ, Израиль и Иудею, — говорит ГОСПОДЬ, — верну Я их в землю, что даровал еще их отцам, и они будут владеть ею“».

4 Вот слова, сказанные ГОСПОДОМ об Израиле и Иудее.

5 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Вы слышите вопли ужаса, все в смятении. Мира нет.

6 Подумайте, сами себя спросите: ведь не может родить мужчина? Но что Я вижу? Вот мужчины руками обхватили себя за бедра, как роженицы. Боль исказила их лица, покрыла бледностью.

7 Горе нам! Ибо это великий день, нет ему подобного. День этот — время страданий для Иакова, но он будет от них избавлен.

8 В тот день грядущий, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — Я сломаю ярмо, что на шее твоей, разорву постромки, и вы не будете более служить чужеземцам.

9 Напротив, теперь вы будете служить ГОСПОДУ, Богу своему, и царю из рода Давида, которого Я поставлю над вами.

10 Ты же не бойся, слуга Мой Иаков, — это ГОСПОДА слово, — не страшись, Израиль! Знай, Я приду на помощь к тебе в той далекой земле и спасу тебя вместе с потомством из изгнания. Вернется Иаков и обретет покой, жить будет в мире, который никто не нарушит.

11 Ибо Я с тобой, — таково слово ГОСПОДНЕ, — и Я спасу тебя. Уничтожу Я все те народы, среди которых рассеял тебя. Тебя же Я не уничтожу, но поступлю с тобой по справедливости, безнаказанным не оставлю“.

12 Ибо так говорит ГОСПОДЬ: „Неисцелима рана твоя, тяжелый недуг сломил тебя.

13 Некому заступиться за тебя, нет лекарства для раны твоей, и никто не исцелит тебя.

14 Все любовники тебя оставили, от тебя они отреклись, потому что ранил тебя Я ударом врага и наказал тебя, как наказывает неприятель, за множество преступлений твоих, за неисчислимые твои грехи.

15 Что же ты ропщешь о ранах своих? Боль твоя неисцелима. За множество преступлений твоих, за неисчислимые грехи твои причинил Я тебе эти страдания.

16 А все пожиравшие тебя будут пожраны, и поработители твои сами пойдут в плен, все грабители твои будут ограблены, всех расхитителей Я Сам отдам на расхищение.

17 А тебе принесу Я исцеление и раны твои излечу, — это ГОСПОДА слово. — За то, что прозвали тебя изгнанницей и говорили: „Это же Сион, столица, да кто к ней стремится?!“

18 Так говорит ГОСПОДЬ: „Я верну из плена шатры Иакова, явлю милость к его жилищам. Раскинется город на своем холме, и дворец возвысится в нужном месте.

19 И понесутся оттуда песни хвалы, вознесутся голоса празднующих, Я умножу их, и не уменьшатся они, Я возвеличу их, и никто их не унизит.

20 Сыновья его станут такими, как в прежние времена, община его предо Мной утвердится. А всем притеснителям его Я воздам.

21 И властитель над ними будет из их же народа, и правитель — из них же, дам Я ему знак приблизиться, и он приблизится ко Мне. Ибо кто посмеет приблизиться ко Мне по своей воле? — это сказано ГОСПОДОМ. —

22 Тогда вы станете Моим народом, а Я буду вашим Богом“».

23 Вот разразилась ГОСПОДНЯ буря во всей ярости, вихрь бушующий поднялся, обрушится он на головы нечестивых.

24 Не стихнет пламя гнева ГОСПОДНЕГО, пока не исполнит и не совершит Он замысла сердца Своего. В конце времен вы постигнете это.

Єремiя

Розділ 30

1 Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.

3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.

4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.

6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?

7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!

8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!

9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.

10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,

11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!

12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!

13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!

14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.

15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.

16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!

17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.

18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.

19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!

20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.

22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!

23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.

24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́!

Книга пророка Иеремии

Глава 30

Єремiя

Розділ 30

1 Слово, что было Иеремии от ГОСПОДА:

1 Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:

2 «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Запиши в свиток все слова, что Я говорил тебе.

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.

3 Придет время, — это ГОСПОДА слово, — когда Я верну из плена Свой народ, Израиль и Иудею, — говорит ГОСПОДЬ, — верну Я их в землю, что даровал еще их отцам, и они будут владеть ею“».

3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.

4 Вот слова, сказанные ГОСПОДОМ об Израиле и Иудее.

4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Вы слышите вопли ужаса, все в смятении. Мира нет.

5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.

6 Подумайте, сами себя спросите: ведь не может родить мужчина? Но что Я вижу? Вот мужчины руками обхватили себя за бедра, как роженицы. Боль исказила их лица, покрыла бледностью.

6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?

7 Горе нам! Ибо это великий день, нет ему подобного. День этот — время страданий для Иакова, но он будет от них избавлен.

7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!

8 В тот день грядущий, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — Я сломаю ярмо, что на шее твоей, разорву постромки, и вы не будете более служить чужеземцам.

8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!

9 Напротив, теперь вы будете служить ГОСПОДУ, Богу своему, и царю из рода Давида, которого Я поставлю над вами.

9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.

10 Ты же не бойся, слуга Мой Иаков, — это ГОСПОДА слово, — не страшись, Израиль! Знай, Я приду на помощь к тебе в той далекой земле и спасу тебя вместе с потомством из изгнания. Вернется Иаков и обретет покой, жить будет в мире, который никто не нарушит.

10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,

11 Ибо Я с тобой, — таково слово ГОСПОДНЕ, — и Я спасу тебя. Уничтожу Я все те народы, среди которых рассеял тебя. Тебя же Я не уничтожу, но поступлю с тобой по справедливости, безнаказанным не оставлю“.

11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!

12 Ибо так говорит ГОСПОДЬ: „Неисцелима рана твоя, тяжелый недуг сломил тебя.

12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!

13 Некому заступиться за тебя, нет лекарства для раны твоей, и никто не исцелит тебя.

13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!

14 Все любовники тебя оставили, от тебя они отреклись, потому что ранил тебя Я ударом врага и наказал тебя, как наказывает неприятель, за множество преступлений твоих, за неисчислимые твои грехи.

14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.

15 Что же ты ропщешь о ранах своих? Боль твоя неисцелима. За множество преступлений твоих, за неисчислимые грехи твои причинил Я тебе эти страдания.

15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.

16 А все пожиравшие тебя будут пожраны, и поработители твои сами пойдут в плен, все грабители твои будут ограблены, всех расхитителей Я Сам отдам на расхищение.

16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!

17 А тебе принесу Я исцеление и раны твои излечу, — это ГОСПОДА слово. — За то, что прозвали тебя изгнанницей и говорили: „Это же Сион, столица, да кто к ней стремится?!“

17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.

18 Так говорит ГОСПОДЬ: „Я верну из плена шатры Иакова, явлю милость к его жилищам. Раскинется город на своем холме, и дворец возвысится в нужном месте.

18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.

19 И понесутся оттуда песни хвалы, вознесутся голоса празднующих, Я умножу их, и не уменьшатся они, Я возвеличу их, и никто их не унизит.

19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!

20 Сыновья его станут такими, как в прежние времена, община его предо Мной утвердится. А всем притеснителям его Я воздам.

20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 И властитель над ними будет из их же народа, и правитель — из них же, дам Я ему знак приблизиться, и он приблизится ко Мне. Ибо кто посмеет приблизиться ко Мне по своей воле? — это сказано ГОСПОДОМ. —

21 І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.

22 Тогда вы станете Моим народом, а Я буду вашим Богом“».

22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!

23 Вот разразилась ГОСПОДНЯ буря во всей ярости, вихрь бушующий поднялся, обрушится он на головы нечестивых.

23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.

24 Не стихнет пламя гнева ГОСПОДНЕГО, пока не исполнит и не совершит Он замысла сердца Своего. В конце времен вы постигнете это.

24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́!

1.0x