JeremiahChapter 30 |
|
1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying, |
|
2 Thus says the LORD God of Israel: Write all the words that I have spoken to you in a book. |
|
3 For behold, the days are coming, says the LORD, when I will bring back the captives of my people Israel and Judah, says the LORD; and I will bring them back to the land which I gave to their fathers and they shall possess it. |
|
4 And these are the words that the LORD spoke concerning Israel and concerning Judah. |
|
5 Thus says the LORD: We have heard a sound of trembling and of fear; and there is no peace. |
|
6 Ask now and see: Can a male bear a child? Wherefore do I observe every man with his hands on his loins, like a woman in travail, and all faces turned into paleness? |
|
7 Alas! for that day is great, so that none is like it; it is a time of distress for Jacob; but he shall be saved out of it. |
|
8 For it shall come to pass in that day, says the LORD of hosts, that I will break the yoke of the king of Babylon from off your neck, and I will cut off your bonds, and strangers shall no more enslave them; |
|
9 But they shall serve the LORD their God and David their king whom I will raise up for them. |
|
10 Therefore fear not, O my servant Jacob, says the LORD; neither be dismayed, O Israel; for, lo, I will save you from afar and your offspring from the land of their captivity; and Jacob shall return, and shall be in rest, and be quiet, and none shall hurt him. |
|
11 Fear not, O my servant Jacob, says the LORD, for I am with you to save you, says the LORD; for I will make a full end of all nations whither I have scattered you, yet I will not make a full end of you; but I will correct you justly, and will not declare you innocent. |
|
12 For thus says the LORD: Your wound is grievous, and your affliction is severe. |
|
13 There is none to plead your cause or to succor you and heal you. |
|
14 All your friends have forgotten you; they seek your life; for I have smitten you with the wound of an enemy, with a severe chastisement because of the multitude of your iniquities, and because your sins were increased and you would not repent. |
|
15 Why do you lament over your wound? Your wound is painful because of the multitude of your iniquities; and because your sins were increased, I have done these things to you. |
|
16 Therefore, all who devour you shall be devoured; and all your enemies, every one of them, shall go into captivity; and those who trample over you shall be trampled over, and all those who plunder you I will give for a prey. |
|
17 For I will restore health to you, and I will heal you of your wounds, says the LORD; because they have called you an outcast, saying, This is Zion who had no avenger. |
|
18 Thus says the LORD: Behold, I will bring again the captivity of Jacob's tents, and I will do to him as of old, and have mercy on his dwelling places; the city shall be built upon its own hill, and the temple shall be established after the former manner thereof. |
|
19 And out of them shall proceed thanksgiving and the voice of those who sing; and I will multiply them, and they shall not decrease; I will also make them mighty, and they shall not be weak. |
|
20 Their children also shall be as of old, and their congregation shall be established before me, and I will punish all who oppress them. |
|
21 And their king shall be one of themselves, and their governors shall come forth from among themselves; and I will cause him to draw near, and he shall approach to me; for I will turn his heart towards me, says the LORD. |
|
22 And you shall be my people, and I will be your God. |
|
23 Behold, the whirlwind of the LORD goes forth with fury, a tornado; it shall rest upon the head of the wicked. |
|
24 The fierce anger of the LORD will not turn back until he has executed his orders and until he has performed the intents of his heart; in the latter days you shall understand this. |
ЄремiяРозділ 30 |
|
1 |
|
2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги. |
|
3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його. |
|
4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду: |
|
5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю. |
|
6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло? |
|
7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний! |
|
8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його! |
|
9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм. |
|
10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в, |
|
11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним! |
|
12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна! |
|
13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́! |
|
14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої. |
|
15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це. |
|
16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам! |
|
17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“. |
|
18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм. |
|
19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені! |
|
20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує! |
|
21 |
|
22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом! |
|
23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́. |
|
24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́! |
JeremiahChapter 30 |
ЄремiяРозділ 30 |
|
1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying, |
1 |
|
2 Thus says the LORD God of Israel: Write all the words that I have spoken to you in a book. |
2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги. |
|
3 For behold, the days are coming, says the LORD, when I will bring back the captives of my people Israel and Judah, says the LORD; and I will bring them back to the land which I gave to their fathers and they shall possess it. |
3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його. |
|
4 And these are the words that the LORD spoke concerning Israel and concerning Judah. |
4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду: |
|
5 Thus says the LORD: We have heard a sound of trembling and of fear; and there is no peace. |
5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю. |
|
6 Ask now and see: Can a male bear a child? Wherefore do I observe every man with his hands on his loins, like a woman in travail, and all faces turned into paleness? |
6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло? |
|
7 Alas! for that day is great, so that none is like it; it is a time of distress for Jacob; but he shall be saved out of it. |
7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний! |
|
8 For it shall come to pass in that day, says the LORD of hosts, that I will break the yoke of the king of Babylon from off your neck, and I will cut off your bonds, and strangers shall no more enslave them; |
8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його! |
|
9 But they shall serve the LORD their God and David their king whom I will raise up for them. |
9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм. |
|
10 Therefore fear not, O my servant Jacob, says the LORD; neither be dismayed, O Israel; for, lo, I will save you from afar and your offspring from the land of their captivity; and Jacob shall return, and shall be in rest, and be quiet, and none shall hurt him. |
10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в, |
|
11 Fear not, O my servant Jacob, says the LORD, for I am with you to save you, says the LORD; for I will make a full end of all nations whither I have scattered you, yet I will not make a full end of you; but I will correct you justly, and will not declare you innocent. |
11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним! |
|
12 For thus says the LORD: Your wound is grievous, and your affliction is severe. |
12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна! |
|
13 There is none to plead your cause or to succor you and heal you. |
13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́! |
|
14 All your friends have forgotten you; they seek your life; for I have smitten you with the wound of an enemy, with a severe chastisement because of the multitude of your iniquities, and because your sins were increased and you would not repent. |
14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої. |
|
15 Why do you lament over your wound? Your wound is painful because of the multitude of your iniquities; and because your sins were increased, I have done these things to you. |
15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це. |
|
16 Therefore, all who devour you shall be devoured; and all your enemies, every one of them, shall go into captivity; and those who trample over you shall be trampled over, and all those who plunder you I will give for a prey. |
16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам! |
|
17 For I will restore health to you, and I will heal you of your wounds, says the LORD; because they have called you an outcast, saying, This is Zion who had no avenger. |
17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“. |
|
18 Thus says the LORD: Behold, I will bring again the captivity of Jacob's tents, and I will do to him as of old, and have mercy on his dwelling places; the city shall be built upon its own hill, and the temple shall be established after the former manner thereof. |
18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм. |
|
19 And out of them shall proceed thanksgiving and the voice of those who sing; and I will multiply them, and they shall not decrease; I will also make them mighty, and they shall not be weak. |
19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені! |
|
20 Their children also shall be as of old, and their congregation shall be established before me, and I will punish all who oppress them. |
20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує! |
|
21 And their king shall be one of themselves, and their governors shall come forth from among themselves; and I will cause him to draw near, and he shall approach to me; for I will turn his heart towards me, says the LORD. |
21 |
|
22 And you shall be my people, and I will be your God. |
22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом! |
|
23 Behold, the whirlwind of the LORD goes forth with fury, a tornado; it shall rest upon the head of the wicked. |
23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́. |
|
24 The fierce anger of the LORD will not turn back until he has executed his orders and until he has performed the intents of his heart; in the latter days you shall understand this. |
24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́! |