CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Eccl. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Ecclesiastes

Chapter 4

1 SO I turned and considered all the oppressions that are done under the sun; and behold, the tears of the oppressed, and they had no comforter to deliver them from the hand of their oppressors, having neither strength nor helper.

2 Wherefore I praised the dead who are already dead more than the living who are still alive.

3 But, better is he who has not yet been born than both of them, because he has not seen the evil work that is done under the sun.

4 Then I saw that all the labor and all the work is successful because a man is more zealous than his neighbor. This is also vanity and vexation of spirit.

5 The fool folds his hands together and suffers hunger.

6 Better is a handful with quietness than both hands full with toil and vexation of spirit.

7 Then I turned, and I saw vanity under the sun.

8 When there is but one man, and not a second, and he has neither son nor brother, there is no end to all his labor. Neither are his eves satisfied with riches; neither does he say, For whom am I laboring and denying myself good things? This is also vanity, and a grievous vexation.

9 Two are better than one, because they have a good reward for their labor;

10 For if they fall, the one will lift up his fellow; but woe to him who is alone when he falls; for there is none to lift him up.

11 Again, if two sleep together, they will be warm; but how can one be warm alone?

12 And if one is too strong for him, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.

13 Better is a youth who is poor and wise than a king who is old and foolish, and does not know how to receive admonition.

14 Out of prison he has come to reign, because also in his own kingdom he had been born miserable.

15 I considered all the living who walk under the sun, with the young men, who shall rise up in their place.

16 There is no end of all the people, even of all who have been before them; and those also who come after shall not rejoice in them. This also is vanity and vexation of spirit.

Екклезiяст

Розділ 4

1 І знов я побачив всі у́тиски, що чинились під сонцем, — і сльоза́ ось ути́скуваних, та немає для них потіши́теля, і наси́лля з руки, що їх гно́блять, і немає для них потіши́теля.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепе́р.

3 А краще від них від обох тій люди́ні, що досі іще не була́, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

4 І я бачив ввесь труд та ввесь у́спіх учи́нку, виклика́є заздрість одно́го до о́дного, — і це все марно́та та ло́влення вітру!..

5 Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере́ своє тіло, —

6 краща повна долоня споко́ю за повні дві жмені кло́поту та за ло́влення вітру!

7 І зно́ву я бачив марно́ту під сонцем:

8 Буває само́тній, і не має ніко́го він іншого, сина чи брата у ньо́го нема, та немає кінця всьому зуси́ллю його, і не наси́титься око багатством його, і він не пові́сть: „Та для кого дба́ю і позбавляю добра свою душу?“ Марно́та й оце, і даремна робота воно.

9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

10 і якби вони впали, піді́йме одне́ свого друга! Та горе одно́му, як він упаде́, й нема дру́гого, щоб підве́сти його.

11 Також коли вдвох покладу́ться, то тепло їм буде, а я́к же зогрі́тись одно́му?

12 А коли б хто напав на одно́го, то вдвох вони стануть на нього, — і нитка потрійна не скоро пірве́ться!

13 Ліпший убогий та мудрий юна́к, аніж цар стари́й та нерозумний, що вже осторо́г не приймає,

14 бо виходить юнак і з в'язни́ці, щоб зацарюва́ти, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього́ юнака́, — цього дру́гого, що став він на місце його.

16 Немає кінця всьому лю́дові, всьо́му, що був перед ним, та й насту́пні не втішаться ним, — бо й це теж марно́та та ло́влення вітру!

Ecclesiastes

Chapter 4

Екклезiяст

Розділ 4

1 SO I turned and considered all the oppressions that are done under the sun; and behold, the tears of the oppressed, and they had no comforter to deliver them from the hand of their oppressors, having neither strength nor helper.

1 І знов я побачив всі у́тиски, що чинились під сонцем, — і сльоза́ ось ути́скуваних, та немає для них потіши́теля, і наси́лля з руки, що їх гно́блять, і немає для них потіши́теля.

2 Wherefore I praised the dead who are already dead more than the living who are still alive.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепе́р.

3 But, better is he who has not yet been born than both of them, because he has not seen the evil work that is done under the sun.

3 А краще від них від обох тій люди́ні, що досі іще не була́, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

4 Then I saw that all the labor and all the work is successful because a man is more zealous than his neighbor. This is also vanity and vexation of spirit.

4 І я бачив ввесь труд та ввесь у́спіх учи́нку, виклика́є заздрість одно́го до о́дного, — і це все марно́та та ло́влення вітру!..

5 The fool folds his hands together and suffers hunger.

5 Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере́ своє тіло, —

6 Better is a handful with quietness than both hands full with toil and vexation of spirit.

6 краща повна долоня споко́ю за повні дві жмені кло́поту та за ло́влення вітру!

7 Then I turned, and I saw vanity under the sun.

7 І зно́ву я бачив марно́ту під сонцем:

8 When there is but one man, and not a second, and he has neither son nor brother, there is no end to all his labor. Neither are his eves satisfied with riches; neither does he say, For whom am I laboring and denying myself good things? This is also vanity, and a grievous vexation.

8 Буває само́тній, і не має ніко́го він іншого, сина чи брата у ньо́го нема, та немає кінця всьому зуси́ллю його, і не наси́титься око багатством його, і він не пові́сть: „Та для кого дба́ю і позбавляю добра свою душу?“ Марно́та й оце, і даремна робота воно.

9 Two are better than one, because they have a good reward for their labor;

9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

10 For if they fall, the one will lift up his fellow; but woe to him who is alone when he falls; for there is none to lift him up.

10 і якби вони впали, піді́йме одне́ свого друга! Та горе одно́му, як він упаде́, й нема дру́гого, щоб підве́сти його.

11 Again, if two sleep together, they will be warm; but how can one be warm alone?

11 Також коли вдвох покладу́ться, то тепло їм буде, а я́к же зогрі́тись одно́му?

12 And if one is too strong for him, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.

12 А коли б хто напав на одно́го, то вдвох вони стануть на нього, — і нитка потрійна не скоро пірве́ться!

13 Better is a youth who is poor and wise than a king who is old and foolish, and does not know how to receive admonition.

13 Ліпший убогий та мудрий юна́к, аніж цар стари́й та нерозумний, що вже осторо́г не приймає,

14 Out of prison he has come to reign, because also in his own kingdom he had been born miserable.

14 бо виходить юнак і з в'язни́ці, щоб зацарюва́ти, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

15 I considered all the living who walk under the sun, with the young men, who shall rise up in their place.

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього́ юнака́, — цього дру́гого, що став він на місце його.

16 There is no end of all the people, even of all who have been before them; and those also who come after shall not rejoice in them. This also is vanity and vexation of spirit.

16 Немає кінця всьому лю́дові, всьо́му, що був перед ним, та й насту́пні не втішаться ним, — бо й це теж марно́та та ло́влення вітру!

1.0x