Der PsalterPsalm 77 |
|
1 Ein Psalm |
|
2 Ich |
|
3 In der Zeit meiner Not suche ich |
|
4 Wenn ich |
|
5 Meine Augen hältst |
|
6 Ich |
|
7 Ich denke des Nachts an mein Saitenspiel und rede mit meinem Herzen; mein Geist muß forschen. |
|
8 Wird denn der HErr ewiglich |
|
9 Ist‘s denn ganz und gar aus mit seiner Güte? und hat |
|
10 Hat |
|
11 Aber doch sprach ich: Ich muß das leiden; die rechte Hand des Höchsten kann alles ändern. |
|
12 Darum gedenk ich |
|
13 und |
|
14 GOtt |
|
15 Du bist der GOtt, der Wunder tut; du hast |
|
16 Du |
|
17 Die Wasser |
|
18 Die dicken Wolken gossen Wasser; die Wolken donnerten, und |
|
19 Es donnerte im Himmel; deine Blitze leuchteten auf dem |
|
20 Dein Weg war im Meer und dein Pfad in großen Wassern, und man spürete doch deinen Fuß nicht. |
|
21 Du führetest dein Volk |
ПсалмиПсалом 77 |
|
1 |
|
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю! |
|
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, — |
|
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив! |
|
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх, |
|
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям. |
|
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть. |
|
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний. |
|
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю: |
|
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися, |
|
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав. |
|
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім: |
|
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал; |
|
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч; |
|
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні. |
|
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки. |
|
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього, |
|
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи. |
|
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“ |
|
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“ |
|
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів, |
Der PsalterPsalm 77 |
ПсалмиПсалом 77 |
|
1 Ein Psalm |
1 |
|
2 Ich |
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю! |
|
3 In der Zeit meiner Not suche ich |
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, — |
|
4 Wenn ich |
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив! |
|
5 Meine Augen hältst |
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх, |
|
6 Ich |
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям. |
|
7 Ich denke des Nachts an mein Saitenspiel und rede mit meinem Herzen; mein Geist muß forschen. |
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть. |
|
8 Wird denn der HErr ewiglich |
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний. |
|
9 Ist‘s denn ganz und gar aus mit seiner Güte? und hat |
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю: |
|
10 Hat |
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися, |
|
11 Aber doch sprach ich: Ich muß das leiden; die rechte Hand des Höchsten kann alles ändern. |
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав. |
|
12 Darum gedenk ich |
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім: |
|
13 und |
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал; |
|
14 GOtt |
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч; |
|
15 Du bist der GOtt, der Wunder tut; du hast |
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні. |
|
16 Du |
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки. |
|
17 Die Wasser |
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього, |
|
18 Die dicken Wolken gossen Wasser; die Wolken donnerten, und |
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи. |
|
19 Es donnerte im Himmel; deine Blitze leuchteten auf dem |
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“ |
|
20 Dein Weg war im Meer und dein Pfad in großen Wassern, und man spürete doch deinen Fuß nicht. |
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“ |
|
21 Du führetest dein Volk |
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів, |