Der PsalterPsalm 56 |
|
1 Ein gülden Kleinod |
|
2 GOtt, sei mir gnädig, denn Menschen wollen mich |
|
3 Meine Feinde versenken mich |
|
4 Wenn ich mich fürchte |
|
5 Ich will Gottes Wort |
|
6 Täglich fechten sie |
|
7 Sie |
|
8 Was sie |
|
9 Zähle meine Flucht, fasse meine Tränen in deinen Sack! Ohne Zweifel, du |
|
10 Dann werden sich |
|
11 Ich will rühmen Gottes |
|
12 Auf GOtt |
|
13 Ich habe dir, GOtt |
|
14 Denn du hast meine See LE |
ПсалмиПсалом 56 |
|
1 |
|
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
|
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
|
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
|
5 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч. |
|
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею! |
|
7 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла. |
|
8 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе! |
|
9 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́! |
|
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами, |
|
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар! |
|
12 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею! |
|
13 |
|
14 |
Der PsalterPsalm 56 |
ПсалмиПсалом 56 |
|
1 Ein gülden Kleinod |
1 |
|
2 GOtt, sei mir gnädig, denn Menschen wollen mich |
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
|
3 Meine Feinde versenken mich |
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
|
4 Wenn ich mich fürchte |
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
|
5 Ich will Gottes Wort |
5 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч. |
|
6 Täglich fechten sie |
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею! |
|
7 Sie |
7 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла. |
|
8 Was sie |
8 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе! |
|
9 Zähle meine Flucht, fasse meine Tränen in deinen Sack! Ohne Zweifel, du |
9 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́! |
|
10 Dann werden sich |
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами, |
|
11 Ich will rühmen Gottes |
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар! |
|
12 Auf GOtt |
12 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею! |
|
13 Ich habe dir, GOtt |
13 |
|
14 Denn du hast meine See LE |
14 |