CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 6

1 Und1161 es begab1096 sich an einem1207 Sabbat4521, daß er846 durchs Getreide4702 ging1279; und2532 seine846 Jünger3101 rauften5089 Ähren4719 aus1223 und2532 aßen2068 und rieben5597 sie mit1722 den Händen5495.

2 Etliche5100 aber1161 der3739 Pharisäer5330 sprachen2036 zu1722 ihnen: Warum tut4160 ihr846, was5101 sich1832 nicht3756 ziemet zu tun4160 an den Sabbaten4521?

3 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen846: Habt ihr846 nicht3761 das5124 gelesen, was3588 David1138 tat4160, da3698 ihn3983 hungerte, und die3739 mit3326 ihm846 waren5607:

4 wie5613 er846 zum1519 Hause3624 Gottes2316 einging1525 und2532 nahm2983 die3739 Schaubrote und2532 aß5315 und2532 gab1325 auch2532 denen, die mit3326 ihm waren, die doch niemand3756 durfte1832 essen5315 ohne1508 die Priester2409 alleine?

5 Und2532 sprach3004 zu ihnen: Des846 Menschen444 Sohn ist2076 ein HErr2962 auch2532 des Sabbats4521.

6 Es geschah aber1161 auf1519 einen andern2087 Sabbat4521, daß er846 ging in1722 die Schule4864 und2532 lehrete. Und2532 da2532 war1096 ein1525 Mensch444, des846 rechte1188 Hand5495 war2258 verdorret.

7 Aber1161 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 hielten auf ihn, ob1487 er846 auch heilen2323 würde am1722 Sabbat4521, auf daß2443 sie846 eine Sache2724 wider ihn fänden2147.

8 Er846 aber1161 merkete ihre Gedanken1261 und2532 sprach2036 zu dem3588 Menschen444 mit der dürren3584 Hand5495: Stehe450 auf1453 und2532 tritt2476 hervor! Und1161 er stund auf1519 und trat2476 dahin.

9 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu4314 ihnen846: Ich frage1905 euch5209: Was5101 ziemet sich1832 zu tun15 an den Sabbaten4521, Gutes oder2228 Böses, das Leben5590 erhalten4982 oder2228 verderben622?

10 Und2532 er846 sah4017 sie alle3956 umher an und1161 sprach2036 zu dem Menschen444: Strecke1614 aus deine4675 Hand5495! Und2532 er tat‘s4160. Da5613 ward600 ihm seine846 Hand5495 wieder zurechtgebracht, gesund5199 wie3779 die andere243.

11 Sie aber1161 wurden4130 ganz unsinnig454 und2532 beredeten sich1255 miteinander240, was302 sie ihm2424 tun4160 wollten.

12 Es begab1096 sich aber1161 zu1722 der5025 Zeit2250, daß er ging1831 auf1519 einen Berg3735, zu beten4336; und2532 er blieb2258 über Nacht1273 in1722 dem Gebet4335 zu GOtt2316.

13 Und2532 da3753 es Tag2250 ward1096, rief4377 er seine846 Jünger3101 und2532 erwählete ihrer575 zwölf1427, welche3739 er auch2532 Apostel652 nannte3687:

14 Simon4613, welchen3739 er846 Petrus4074 nannte3687, und2532 Andreas406, seinen Bruder80, Jakobus2385 und2532 Johannes2491, Philippus5376 und2532 Bartholomäus918,

15 Matthäus3156 und2532 Thomas2381, Jakobus2385, des3588 Alphäus256 Sohn, Simon4613, genannt2564 Zelotes2208,

16 Judas2455, des2532 Jakobus2385 Sohn, und2532 Judas2455 Ischariot2469, den3739 Verräter4273.

17 Und2532 er846 ging2064 hernieder mit3326 ihnen846 und2532 trat2597 auf2476 einen Platz5117 im1909 Felde, und2532 der3739 Haufe seiner Jünger3101 und2532 eine große4183 Menge4128 des846 Volks3793 von575 allem3956 jüdischen2449 Lande und2532 Jerusalem2419 und2532 Tyrus5184 und2532 Sidon4605, am Meer3882 gelegen,

18 die da kommen waren, ihn zu hören, und2532 daß sie geheilet würden von5259 ihren Seuchen, und2532 die von unsaubern169 Geistern4151 umgetrieben wurden3791, die wurden gesund2323.

19 Und2532 alles3956 Volk3793 begehrete, ihn anzurühren680, denn3754 es ging1831 Kraft1411 von3844 ihm846; und2212 heilete sie846 alle3956.

20 Und2532 er hub seine Augen3788 auf1869 über seine Jünger3101 und1519 sprach3004: Selig3107 seid ihr846 Armen4434; denn3754 das932 Reich Gottes2316 ist2076 euer5212.

21 Selig3107 seid ihr2799, die ihr hier3568 hungert3983; denn3754 ihr sollet satt werden5526. Selig3107 seid ihr, die ihr hier3568 weinet; denn3754 ihr werdet lachen1070.

22 Selig3107 seid ihr2075, so3752 euch5209 die Menschen444 hassen3404 und2532 euch5209 absondern873 und2532 schelten3679 euch5216 und2532 verwerfen1544 euren Namen3686 als5613 einen444 boshaftigen um1752 des Menschensohns willen.

23 Freuet euch5463 alsdann1722 und2532 hüpfet; denn1063 siehe2400, euer5216 Lohn3408 ist groß4183 im1722 Himmel3772. Desgleichen2596 taten4160 ihre846 Väter3962 den1565 Propheten4396 auch.

24 Aber dagegen4133 wehe3759 euch5213 Reichen4145! denn3754 ihr habt568 euren5216 Trost3874 dahin.

25 Wehe3759 euch5213, die ihr voll seid1705! denn3754 euch5213 wird hungern3983. Wehe3759 euch, die ihr hier3568 lachet1070! denn3754 ihr werdet weinen2799 und2532 heulen3996.

26 Wehe3759 euch5213, wenn3752 euch5209 jedermann3956 wohl2573 redet2036! Desgleichen2596 taten4160 ihre846 Väter3962 den444 falschen Propheten5578 auch:

27 Aber235 ich sage3004 euch5213, die3588 ihr191 zuhöret: Liebet25 eure Feinde2190; tut4160 denen wohl2573, die3588 euch5216 hassen3404;

28 segnet2127 die, so2532 euch5213 verfluchen2672; bittet4336 für5228 die, so euch5209 beleidigen1908.

29 Und2532 wer dich4571 schlägt5180 auf1909 einen Backen4600, dem575 biete3930 den andern243 auch2532 dar; und2532 wer dir4675 den Mantel2440 nimmt142, dem wehre2967 nicht3361 auch den Rock5509.

30 Wer dich4571 bittet154, dem575 gib1325; und1161 wer dir das3956 Deine4674 nimmt, da2532 fordere523 es nicht3361 wieder142.

31 Und2532 wie2531 ihr2309 wollet, daß2443 euch5213 die Leute444 tun4160 sollen, also tut4160 ihnen846 gleich3668 auch2532 ihr5210.

32 Und2532 so ihr5213 liebet25, die euch5209 lieben25, was4169 Danks habt2076 ihr846 davon? Denn1487 die Sünder268 lieben25 auch2532 ihre Liebhaber.

33 Und2532 wenn1437 ihr5209 euren Wohltätern15 wohl tut4160, was4169 Danks habt2076 ihr5213 davon? Denn1063 die846 Sünder268 tun15 dasselbige auch2532.

34 Und2532 wenn1437 ihr5213 leihet1155, von3844 denen ihr hoffet1679 zu nehmen618, was4169 Danks habt2076 ihr davon? Denn1063 die3739 Sünder268 leihen den Sündern268 auch2532, auf daß2443 sie Gleiches2470 wieder nehmen618.

35 Doch4133 aber liebet25 eure5216 Feinde2190; tut wohl15 und2532 leihet1155, daß3754 ihr846 nichts3367 dafür hoffet560, so wird euer5216 Lohn3408 groß4183 sein2071, und2532 werdet Kinder des Allerhöchsten5310 sein2071. Denn er ist2076 gütig5543 über1909 die Undankbaren884 und Boshaftigen.

36 Darum3767 seid1096 barmherzig3629, wie2531 auch2532 euer5216 Vater3962 barmherzig3629 ist2076.

37 Richtet2919 nicht3361, so2532 werdet ihr auch2532 nicht3364 gerichtet2919. Verdammet2613 nicht3361, so2532 werdet ihr auch2532 nicht3364 verdammet2613. Vergebet630, so wird2919 euch vergeben.

38 Gebt1325, so2532 wird euch5213 gegeben1325. Ein voll2570, gedrückt4085, gerüttelt4531 und2532 überflüssig Maß3358 wird man in1519 euren5213 Schoß2859 geben1325; denn1063 eben mit dem3739 Maß3358, da2532 ihr846 mit messet3354, wird man euch5216 wieder messen488.

39 Und1161 er sagte2036 ihnen ein Gleichnis3850: Mag auch ein Blinder5185 einem Blinden5185 den Weg weisen3594? Werden sie nicht1410 alle beide297 in1519 die Grube999 fallen4098?

40 Der Jünger3101 ist2076 nicht3756 über5228 seinen Meister1320; wenn der Jünger3956 ist wie5613 sein2071 Meister1320, so1161 ist er846 vollkommen2675.

41 Was5101 siehest du991 aber1161 einen Splitter2595 in1722 deines Bruders80 Auge3788, und1161 des Balkens1385 in deinem4675 Auge3788 wirst2657 du nicht3756 gewahr?

42 Oder2228 wie4459 kannst du991 sagen3004 zu1410 deinem4675 Bruder80: Halt863 stille, Bruder80! Ich will den846 Splitter2595 aus1722 deinem4675 Auge3788 ziehen1544; und4412 du991 siehest selbst nicht3756 den1722 Balken1385 in1722 deinem4675 Auge3788? Du4675 Heuchler5273! Zieh1544 zuvor den Balken1385 aus1537 deinem4675 Auge3788 und2532 besiehe dann5119, daß du den Splitter2595 aus1544 deines Bruders80 Auge3788 ziehest.

43 Denn1063 es ist2076 kein3756 guter2570 Baum1186, der faule4550 Frucht2590 trage4160, und kein3761 fauler4550 Baum1186, der gute2570 Frucht2590 trage4160.

44 Ein jeglicher1538 Baum1186 wird an1537 seiner eigenen2398 Frucht2590 erkannt1097. Denn1063 man lieset nicht3756 Feigen4810 von1537 den Dornen173 auch so lieset man nicht3761 Trauben4718 von1537 den Hecken942.

45 Ein guter18 Mensch444 bringt4393 Gutes18 hervor aus1537 dem guten18 Schatz2344 seines Herzens2588; und2532 ein boshaftiger Mensch444 bringt4393 Böses hervor aus1537 dem bösen4190 Schatz2344. seines Herzens2588. Denn1063 wes das Herz2588 voll4051 ist, des846 gehet der1537 Mund4750 über.

46 Was5101 heißet ihr2564 mich3165 aber1161 HErr2962, HErr2962, und2532 tut4160 nicht3756, was3739 ich euch sage3004?

47 Wer3956 zu4314 mir3165 kommt2064 und2532 höret191 meine3450 Rede3056 und2532 tut4160 sie, den will ich euch5213 zeigen5263, wem5101 er846 gleich3664 ist2076.

48 Er846 ist2076 gleich3664 einem Menschen, der3739 ein Haus3614 bauete und2532 grub4626 tief900 und2532 legte5087 den444 Grund2310 auf1909 den Fels4073. Da aber1161 Gewässer4132 kam1096, da riß4366 der1565 Strom4215 zum Hause3614 zu und2532 mochte es nicht3756 bewegen4531; denn1063 es war3618 auf1909 den Fels4073 gegründet2311

49 Wer aber1161 höret191 und2532 nicht3361 tut4160, der1565 ist2076 gleich3664 einem Menschen444, der ein Haus3614 bauete auf1909 die Erde1093 ohne5565 Grund2310; und2532 der Strom4215 riß4366 zu ihm zu, und2532 es fiel4098 bald2112, und das3739 Haus3614 gewann1096 einen großen3173 Riß4366.

Вiд Луки

Розділ 6

1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.

2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“

3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“

5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.

9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“

10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!

11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?

12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,

18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.

19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.

20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.

21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.

22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.

23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.

24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!

27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.

30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.

38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.

39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?

40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.

41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.

45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!

46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 6

Вiд Луки

Розділ 6

1 Und1161 es begab1096 sich an einem1207 Sabbat4521, daß er846 durchs Getreide4702 ging1279; und2532 seine846 Jünger3101 rauften5089 Ähren4719 aus1223 und2532 aßen2068 und rieben5597 sie mit1722 den Händen5495.

1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.

2 Etliche5100 aber1161 der3739 Pharisäer5330 sprachen2036 zu1722 ihnen: Warum tut4160 ihr846, was5101 sich1832 nicht3756 ziemet zu tun4160 an den Sabbaten4521?

2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“

3 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen846: Habt ihr846 nicht3761 das5124 gelesen, was3588 David1138 tat4160, da3698 ihn3983 hungerte, und die3739 mit3326 ihm846 waren5607:

3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?

4 wie5613 er846 zum1519 Hause3624 Gottes2316 einging1525 und2532 nahm2983 die3739 Schaubrote und2532 aß5315 und2532 gab1325 auch2532 denen, die mit3326 ihm waren, die doch niemand3756 durfte1832 essen5315 ohne1508 die Priester2409 alleine?

4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“

5 Und2532 sprach3004 zu ihnen: Des846 Menschen444 Sohn ist2076 ein HErr2962 auch2532 des Sabbats4521.

5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“

6 Es geschah aber1161 auf1519 einen andern2087 Sabbat4521, daß er846 ging in1722 die Schule4864 und2532 lehrete. Und2532 da2532 war1096 ein1525 Mensch444, des846 rechte1188 Hand5495 war2258 verdorret.

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.

7 Aber1161 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 hielten auf ihn, ob1487 er846 auch heilen2323 würde am1722 Sabbat4521, auf daß2443 sie846 eine Sache2724 wider ihn fänden2147.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.

8 Er846 aber1161 merkete ihre Gedanken1261 und2532 sprach2036 zu dem3588 Menschen444 mit der dürren3584 Hand5495: Stehe450 auf1453 und2532 tritt2476 hervor! Und1161 er stund auf1519 und trat2476 dahin.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.

9 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu4314 ihnen846: Ich frage1905 euch5209: Was5101 ziemet sich1832 zu tun15 an den Sabbaten4521, Gutes oder2228 Böses, das Leben5590 erhalten4982 oder2228 verderben622?

9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“

10 Und2532 er846 sah4017 sie alle3956 umher an und1161 sprach2036 zu dem Menschen444: Strecke1614 aus deine4675 Hand5495! Und2532 er tat‘s4160. Da5613 ward600 ihm seine846 Hand5495 wieder zurechtgebracht, gesund5199 wie3779 die andere243.

10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!

11 Sie aber1161 wurden4130 ganz unsinnig454 und2532 beredeten sich1255 miteinander240, was302 sie ihm2424 tun4160 wollten.

11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?

12 Es begab1096 sich aber1161 zu1722 der5025 Zeit2250, daß er ging1831 auf1519 einen Berg3735, zu beten4336; und2532 er blieb2258 über Nacht1273 in1722 dem Gebet4335 zu GOtt2316.

12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

13 Und2532 da3753 es Tag2250 ward1096, rief4377 er seine846 Jünger3101 und2532 erwählete ihrer575 zwölf1427, welche3739 er auch2532 Apostel652 nannte3687:

13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

14 Simon4613, welchen3739 er846 Petrus4074 nannte3687, und2532 Andreas406, seinen Bruder80, Jakobus2385 und2532 Johannes2491, Philippus5376 und2532 Bartholomäus918,

14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

15 Matthäus3156 und2532 Thomas2381, Jakobus2385, des3588 Alphäus256 Sohn, Simon4613, genannt2564 Zelotes2208,

15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

16 Judas2455, des2532 Jakobus2385 Sohn, und2532 Judas2455 Ischariot2469, den3739 Verräter4273.

16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

17 Und2532 er846 ging2064 hernieder mit3326 ihnen846 und2532 trat2597 auf2476 einen Platz5117 im1909 Felde, und2532 der3739 Haufe seiner Jünger3101 und2532 eine große4183 Menge4128 des846 Volks3793 von575 allem3956 jüdischen2449 Lande und2532 Jerusalem2419 und2532 Tyrus5184 und2532 Sidon4605, am Meer3882 gelegen,

17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,

18 die da kommen waren, ihn zu hören, und2532 daß sie geheilet würden von5259 ihren Seuchen, und2532 die von unsaubern169 Geistern4151 umgetrieben wurden3791, die wurden gesund2323.

18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.

19 Und2532 alles3956 Volk3793 begehrete, ihn anzurühren680, denn3754 es ging1831 Kraft1411 von3844 ihm846; und2212 heilete sie846 alle3956.

19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.

20 Und2532 er hub seine Augen3788 auf1869 über seine Jünger3101 und1519 sprach3004: Selig3107 seid ihr846 Armen4434; denn3754 das932 Reich Gottes2316 ist2076 euer5212.

20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.

21 Selig3107 seid ihr2799, die ihr hier3568 hungert3983; denn3754 ihr sollet satt werden5526. Selig3107 seid ihr, die ihr hier3568 weinet; denn3754 ihr werdet lachen1070.

21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.

22 Selig3107 seid ihr2075, so3752 euch5209 die Menschen444 hassen3404 und2532 euch5209 absondern873 und2532 schelten3679 euch5216 und2532 verwerfen1544 euren Namen3686 als5613 einen444 boshaftigen um1752 des Menschensohns willen.

22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.

23 Freuet euch5463 alsdann1722 und2532 hüpfet; denn1063 siehe2400, euer5216 Lohn3408 ist groß4183 im1722 Himmel3772. Desgleichen2596 taten4160 ihre846 Väter3962 den1565 Propheten4396 auch.

23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.

24 Aber dagegen4133 wehe3759 euch5213 Reichen4145! denn3754 ihr habt568 euren5216 Trost3874 dahin.

24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

25 Wehe3759 euch5213, die ihr voll seid1705! denn3754 euch5213 wird hungern3983. Wehe3759 euch, die ihr hier3568 lachet1070! denn3754 ihr werdet weinen2799 und2532 heulen3996.

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

26 Wehe3759 euch5213, wenn3752 euch5209 jedermann3956 wohl2573 redet2036! Desgleichen2596 taten4160 ihre846 Väter3962 den444 falschen Propheten5578 auch:

26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!

27 Aber235 ich sage3004 euch5213, die3588 ihr191 zuhöret: Liebet25 eure Feinde2190; tut4160 denen wohl2573, die3588 euch5216 hassen3404;

27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.

28 segnet2127 die, so2532 euch5213 verfluchen2672; bittet4336 für5228 die, so euch5209 beleidigen1908.

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 Und2532 wer dich4571 schlägt5180 auf1909 einen Backen4600, dem575 biete3930 den andern243 auch2532 dar; und2532 wer dir4675 den Mantel2440 nimmt142, dem wehre2967 nicht3361 auch den Rock5509.

29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.

30 Wer dich4571 bittet154, dem575 gib1325; und1161 wer dir das3956 Deine4674 nimmt, da2532 fordere523 es nicht3361 wieder142.

30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.

31 Und2532 wie2531 ihr2309 wollet, daß2443 euch5213 die Leute444 tun4160 sollen, also tut4160 ihnen846 gleich3668 auch2532 ihr5210.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 Und2532 so ihr5213 liebet25, die euch5209 lieben25, was4169 Danks habt2076 ihr846 davon? Denn1487 die Sünder268 lieben25 auch2532 ihre Liebhaber.

32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 Und2532 wenn1437 ihr5209 euren Wohltätern15 wohl tut4160, was4169 Danks habt2076 ihr5213 davon? Denn1063 die846 Sünder268 tun15 dasselbige auch2532.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.

34 Und2532 wenn1437 ihr5213 leihet1155, von3844 denen ihr hoffet1679 zu nehmen618, was4169 Danks habt2076 ihr davon? Denn1063 die3739 Sünder268 leihen den Sündern268 auch2532, auf daß2443 sie Gleiches2470 wieder nehmen618.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.

35 Doch4133 aber liebet25 eure5216 Feinde2190; tut wohl15 und2532 leihet1155, daß3754 ihr846 nichts3367 dafür hoffet560, so wird euer5216 Lohn3408 groß4183 sein2071, und2532 werdet Kinder des Allerhöchsten5310 sein2071. Denn er ist2076 gütig5543 über1909 die Undankbaren884 und Boshaftigen.

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

36 Darum3767 seid1096 barmherzig3629, wie2531 auch2532 euer5216 Vater3962 barmherzig3629 ist2076.

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 Richtet2919 nicht3361, so2532 werdet ihr auch2532 nicht3364 gerichtet2919. Verdammet2613 nicht3361, so2532 werdet ihr auch2532 nicht3364 verdammet2613. Vergebet630, so wird2919 euch vergeben.

37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.

38 Gebt1325, so2532 wird euch5213 gegeben1325. Ein voll2570, gedrückt4085, gerüttelt4531 und2532 überflüssig Maß3358 wird man in1519 euren5213 Schoß2859 geben1325; denn1063 eben mit dem3739 Maß3358, da2532 ihr846 mit messet3354, wird man euch5216 wieder messen488.

38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.

39 Und1161 er sagte2036 ihnen ein Gleichnis3850: Mag auch ein Blinder5185 einem Blinden5185 den Weg weisen3594? Werden sie nicht1410 alle beide297 in1519 die Grube999 fallen4098?

39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?

40 Der Jünger3101 ist2076 nicht3756 über5228 seinen Meister1320; wenn der Jünger3956 ist wie5613 sein2071 Meister1320, so1161 ist er846 vollkommen2675.

40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.

41 Was5101 siehest du991 aber1161 einen Splitter2595 in1722 deines Bruders80 Auge3788, und1161 des Balkens1385 in deinem4675 Auge3788 wirst2657 du nicht3756 gewahr?

41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?

42 Oder2228 wie4459 kannst du991 sagen3004 zu1410 deinem4675 Bruder80: Halt863 stille, Bruder80! Ich will den846 Splitter2595 aus1722 deinem4675 Auge3788 ziehen1544; und4412 du991 siehest selbst nicht3756 den1722 Balken1385 in1722 deinem4675 Auge3788? Du4675 Heuchler5273! Zieh1544 zuvor den Balken1385 aus1537 deinem4675 Auge3788 und2532 besiehe dann5119, daß du den Splitter2595 aus1544 deines Bruders80 Auge3788 ziehest.

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!

43 Denn1063 es ist2076 kein3756 guter2570 Baum1186, der faule4550 Frucht2590 trage4160, und kein3761 fauler4550 Baum1186, der gute2570 Frucht2590 trage4160.

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 Ein jeglicher1538 Baum1186 wird an1537 seiner eigenen2398 Frucht2590 erkannt1097. Denn1063 man lieset nicht3756 Feigen4810 von1537 den Dornen173 auch so lieset man nicht3761 Trauben4718 von1537 den Hecken942.

44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.

45 Ein guter18 Mensch444 bringt4393 Gutes18 hervor aus1537 dem guten18 Schatz2344 seines Herzens2588; und2532 ein boshaftiger Mensch444 bringt4393 Böses hervor aus1537 dem bösen4190 Schatz2344. seines Herzens2588. Denn1063 wes das Herz2588 voll4051 ist, des846 gehet der1537 Mund4750 über.

45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!

46 Was5101 heißet ihr2564 mich3165 aber1161 HErr2962, HErr2962, und2532 tut4160 nicht3756, was3739 ich euch sage3004?

46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

47 Wer3956 zu4314 mir3165 kommt2064 und2532 höret191 meine3450 Rede3056 und2532 tut4160 sie, den will ich euch5213 zeigen5263, wem5101 er846 gleich3664 ist2076.

47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

48 Er846 ist2076 gleich3664 einem Menschen, der3739 ein Haus3614 bauete und2532 grub4626 tief900 und2532 legte5087 den444 Grund2310 auf1909 den Fels4073. Da aber1161 Gewässer4132 kam1096, da riß4366 der1565 Strom4215 zum Hause3614 zu und2532 mochte es nicht3756 bewegen4531; denn1063 es war3618 auf1909 den Fels4073 gegründet2311

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 Wer aber1161 höret191 und2532 nicht3361 tut4160, der1565 ist2076 gleich3664 einem Menschen444, der ein Haus3614 bauete auf1909 die Erde1093 ohne5565 Grund2310; und2532 der Strom4215 riß4366 zu ihm zu, und2532 es fiel4098 bald2112, und das3739 Haus3614 gewann1096 einen großen3173 Riß4366.

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

1.0x