CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 16

1 Er2532 sprach3004 aber1161 auch2532 zu4314 seinen Jüngern3101: Es war2258 ein5100 reicher4145 Mann444, der3739 hatte2192 einen Haushalter3623; der ward vor ihm berüchtiget, als5613 hätte er ihm seine846 Güter5224 umgebracht1287.

2 Und2532 er846 forderte5455 ihn und sprach2036 zu5101 ihm846: Wie höre ich das5124 von4012 dir4675? Tu591 Rechnung3056 von deinem4675 Haushalten3622; denn1063 du191 kannst1410 hinfort2089 nicht3756 Haushalter3621 sein.

3 Der Haushalter3623 sprach2036 bei sich153 selbst1438: Was5101 soll851 ich2480 tun4160? Mein3450 Herr2962 nimmt das3754 Amt3622 von575 mir1700; graben4626 mag ich nicht, so1161 schäme ich mich zu1722 betteln1871.

4 Ich weiß wohl, was5101 ich tun4160 will, wenn3752 ich nun von dem Amt3622 gesetzt werde1097; daß2443 sie846 mich3165 in1519 ihre Häuser3624 nehmen1209.

5 Und2532 er1438 rief zu sich4341 alle Schuldner5533 seines Herrn2962 und sprach3004 zu dem ersten4413: Wieviel4214 bist du meinem3450 Herrn2962 schuldig3784?

6 Er846 sprach2036: Hundert1540 Tonnen943 Öles. Und1161 er sprach2036 zu ihm: Nimm deinen4675 Brief1121, setze dich2523 und2532 schreib1125 flugs5030 fünfzig4004.

7 Danach1899 sprach2036 er846 zu dem andern2087: Du4771 aber1161, wieviel4214 bist du schuldig3784? Er sprach2036: Hundert1540 Malter2884 Weizen4621. Und1161 er sprach3004 zu ihm: Nimm deinen4675 Brief1121 und2532 schreib1125 achtzig3589.

8 Und2532 der Herr2962 lobete den ungerechten93 Haushalter3623, daß3754 er klüglich5430 getan4160 hatte. Denn3754 die1438 Kinder dieser5127 Welt165 sind1526 klüger5429 denn5228 die Kinder des Lichts5457 in1519 ihrem Geschlechte.

9 Und2504 ich sage3004 euch5213 auch: Machet euch1438 Freunde5384 mit dem ungerechten93 Mammon3126, auf1537 daß2443, wenn3752 ihr4160 nun darbet1587, sie euch5209 aufnehmen1209 in1519 die ewigen166 Hütten4633.

10 Wer im1722 Geringsten1646 treu4103 ist2076, der ist94 auch2532 im1722 Großen4183 treu4103; und2532 wer im1722 Geringsten1646 unrecht ist2076, der ist94 auch2532 im1722 Großen4183 unrecht.

11 So1487 ihr4100 nun3767 in1722 dem ungerechten94 Mammon3126 nicht3756 treu4103 seid1096, wer5101 will1096 euch5213 das Wahrhaftige228 vertrauen4100?

12 Und2532 so1487 ihr in1722 dem Fremden245 nicht3756 treu4103 seid1096, wer5101 will1096 euch5213 geben1325 dasjenige, das euer5212 ist?

13 Kein3762 Hausknecht kann1410 zweien1417 Herren dienen1398; entweder2228 er wird2532 einen1520 hassen3404 und1063 den andern2087 lieben25, oder2228 wird einem1520 anhangen472 und2532 den andern2087 verachten2706. Ihr1410 könnet nicht2532 GOtt2962 samt dem Mammon3126 dienen1398.

14 Das3956 alles5023 höreten die191 Pharisäer5330 auch2532; die waren5225 geizig5366 und1161 spotteten1592 sein846.

15 Und2532 er sprach2036 zu1722 ihnen: Ihr846 seid‘s2075, die ihr5210 euch1438 selbst rechtfertiget vor1799 den444 Menschen; aber1161 GOtt2316 kennet1097 eure5216 Herzen2588. Denn3754 was hoch ist5308 unter den Menschen, das ist2076 ein Greuel946 vor1799 GOtt2316.

16 Das932 Gesetz3551 und2532 die846 Propheten4396 weissagen bis2193 auf1519 Johannes2491; und2532 von575 der Zeit5119 an wird das3956 Reich Gottes2316 durchs Evangelium2097 geprediget, und jedermann dringet mit Gewalt971 hinein.

17 Es ist2076 aber1161 leichter2123, daß Himmel3772 und2532 Erde1093 vergehen3928, denn2228 daß ein3391 Tüttel2762 vom Gesetz3551 falle4098.

18 Wer3956 sich848 scheidet630 von575 seinem Weibe1135 und2532 freiet eine andere2087, der bricht die Ehe3431; und2532 wer3956 die Abgeschiedene von dem Manne435 freiet der bricht auch die Ehe3431.

19 Es war2258 aber1161 ein5100 reicher4145 Mann444, der kleidete sich1737 mit2596 Purpur4209 und2532 köstlicher Leinwand1040 und2532 lebete alle Tage2250 herrlich und in Freuden2988.

20 Es war2258 aber1161 ein5100 Armer4434 mit Namen3686 Lazarus2976, der3739 lag906 vor4314 seiner846 Tür4440 voller Schwären1669

21 und2532 begehrete, sich zu sättigen5526 von575 den3588 Brosamen5589, die von575 des Reichen4145 Tische5132 fielen4098. Doch kamen2064 die Hunde2965 und leckten621 ihm seine846 Schwären1668.

22 Es begab1096 sich aber1161, daß der5259 Arme4434 starb599 und2532 ward getragen667 von den Engeln32 in1519 Abrahams11 Schoß2859. Der Reiche4145 aber starb599 auch2532 und2532 ward begraben2290.

23 Als er nun in1722 der Hölle86 und2532 in1722 der Qual931 war5225, hub er seine846 Augen3788 auf1869 und2532 sah3708 Abraham11 von575 ferne3113 und Lazarus2976 in seinem Schoß2859,

24 rief5455 und2532 sprach2036: Vater3962 Abraham11, erbarme dich1653 mein3165 und2532 sende3992 Lazarus2976, daß2443 er das Äußerste seines Fingers1147 ins Wasser5204 tauche911 und2532 kühle2711 meine3450 Zunge1100; denn3754 ich leide Pein3600 in1722 dieser5026 Flamme5395!

25 Abraham11 aber1161 sprach2036: Gedenke3415, Sohn5043, daß3754 du4771 dein4675 Gutes18 empfangen hast in1722 deinem4675 Leben2222, und2532 Lazarus2976 dagegen3668 hat618 Böses2556 empfangen; nun aber1161 wird er3592 getröstet3870, und1161 du4771 wirst gepeiniget.

26 Und2532 über1909 das3956 alles ist zwischen3342 uns2257 und2532 euch5216 eine große3173 Kluft5490 befestiget, daß3704, die da1564 wollten2309 von hinnen1782 hinabfahren1224 zu4314 euch5209, könnten nicht und auch3366 nicht von dannen zu1410 uns2248 herüberfahren1276.

27 Da1161 sprach2036 er846: So bitte2065 ich dich4571, Vater3962, daß2443 du3767 ihn sendest3992 in1519 meines3450 Vaters3962 Haus3624;

28 denn1063 ich habe2192 noch fünf4002 Brüder80, daß3704 er846 ihnen bezeuge1263, auf1519 daß3363 sie846 nicht auch2532 kommen2064 an diesen5126 Ort5117 der Qual931.

29 Abraham11 sprach3004 zu ihm: Sie846 haben2192 Mose3475 und2532 die Propheten4396; laß sie846 dieselbigen hören191!

30 Er846 aber1161 sprach2036: Nein3780, Vater3962 Abraham11; sondern235 wenn1437 einer5100 von575 den Toten3498 zu4314 ihnen ginge4198, so würden sie Buße tun3340.

31 Er846 sprach2036 zu ihm: Hören191 sie1437 Mose3475 und1161 die Propheten4396 nicht3756, so1487 werden sie auch2532 nicht3761 glauben3982, ob jemand5100 von1537 den Toten3498 aufstünde450.

Вiд Луки

Розділ 16

1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.

2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.

3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.

5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“

6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.

7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.

8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель.

10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.

11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?

12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?

13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“

14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.

16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.

17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.

18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.

19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.

20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,

21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.

22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.

23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“

25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.

26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.

27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,

28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“

29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“

30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.

31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 16

Вiд Луки

Розділ 16

1 Er2532 sprach3004 aber1161 auch2532 zu4314 seinen Jüngern3101: Es war2258 ein5100 reicher4145 Mann444, der3739 hatte2192 einen Haushalter3623; der ward vor ihm berüchtiget, als5613 hätte er ihm seine846 Güter5224 umgebracht1287.

1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.

2 Und2532 er846 forderte5455 ihn und sprach2036 zu5101 ihm846: Wie höre ich das5124 von4012 dir4675? Tu591 Rechnung3056 von deinem4675 Haushalten3622; denn1063 du191 kannst1410 hinfort2089 nicht3756 Haushalter3621 sein.

2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.

3 Der Haushalter3623 sprach2036 bei sich153 selbst1438: Was5101 soll851 ich2480 tun4160? Mein3450 Herr2962 nimmt das3754 Amt3622 von575 mir1700; graben4626 mag ich nicht, so1161 schäme ich mich zu1722 betteln1871.

3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

4 Ich weiß wohl, was5101 ich tun4160 will, wenn3752 ich nun von dem Amt3622 gesetzt werde1097; daß2443 sie846 mich3165 in1519 ihre Häuser3624 nehmen1209.

4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.

5 Und2532 er1438 rief zu sich4341 alle Schuldner5533 seines Herrn2962 und sprach3004 zu dem ersten4413: Wieviel4214 bist du meinem3450 Herrn2962 schuldig3784?

5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“

6 Er846 sprach2036: Hundert1540 Tonnen943 Öles. Und1161 er sprach2036 zu ihm: Nimm deinen4675 Brief1121, setze dich2523 und2532 schreib1125 flugs5030 fünfzig4004.

6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.

7 Danach1899 sprach2036 er846 zu dem andern2087: Du4771 aber1161, wieviel4214 bist du schuldig3784? Er sprach2036: Hundert1540 Malter2884 Weizen4621. Und1161 er sprach3004 zu ihm: Nimm deinen4675 Brief1121 und2532 schreib1125 achtzig3589.

7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.

8 Und2532 der Herr2962 lobete den ungerechten93 Haushalter3623, daß3754 er klüglich5430 getan4160 hatte. Denn3754 die1438 Kinder dieser5127 Welt165 sind1526 klüger5429 denn5228 die Kinder des Lichts5457 in1519 ihrem Geschlechte.

8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

9 Und2504 ich sage3004 euch5213 auch: Machet euch1438 Freunde5384 mit dem ungerechten93 Mammon3126, auf1537 daß2443, wenn3752 ihr4160 nun darbet1587, sie euch5209 aufnehmen1209 in1519 die ewigen166 Hütten4633.

9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель.

10 Wer im1722 Geringsten1646 treu4103 ist2076, der ist94 auch2532 im1722 Großen4183 treu4103; und2532 wer im1722 Geringsten1646 unrecht ist2076, der ist94 auch2532 im1722 Großen4183 unrecht.

10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.

11 So1487 ihr4100 nun3767 in1722 dem ungerechten94 Mammon3126 nicht3756 treu4103 seid1096, wer5101 will1096 euch5213 das Wahrhaftige228 vertrauen4100?

11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?

12 Und2532 so1487 ihr in1722 dem Fremden245 nicht3756 treu4103 seid1096, wer5101 will1096 euch5213 geben1325 dasjenige, das euer5212 ist?

12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?

13 Kein3762 Hausknecht kann1410 zweien1417 Herren dienen1398; entweder2228 er wird2532 einen1520 hassen3404 und1063 den andern2087 lieben25, oder2228 wird einem1520 anhangen472 und2532 den andern2087 verachten2706. Ihr1410 könnet nicht2532 GOtt2962 samt dem Mammon3126 dienen1398.

13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“

14 Das3956 alles5023 höreten die191 Pharisäer5330 auch2532; die waren5225 geizig5366 und1161 spotteten1592 sein846.

14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

15 Und2532 er sprach2036 zu1722 ihnen: Ihr846 seid‘s2075, die ihr5210 euch1438 selbst rechtfertiget vor1799 den444 Menschen; aber1161 GOtt2316 kennet1097 eure5216 Herzen2588. Denn3754 was hoch ist5308 unter den Menschen, das ist2076 ein Greuel946 vor1799 GOtt2316.

15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.

16 Das932 Gesetz3551 und2532 die846 Propheten4396 weissagen bis2193 auf1519 Johannes2491; und2532 von575 der Zeit5119 an wird das3956 Reich Gottes2316 durchs Evangelium2097 geprediget, und jedermann dringet mit Gewalt971 hinein.

16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.

17 Es ist2076 aber1161 leichter2123, daß Himmel3772 und2532 Erde1093 vergehen3928, denn2228 daß ein3391 Tüttel2762 vom Gesetz3551 falle4098.

17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.

18 Wer3956 sich848 scheidet630 von575 seinem Weibe1135 und2532 freiet eine andere2087, der bricht die Ehe3431; und2532 wer3956 die Abgeschiedene von dem Manne435 freiet der bricht auch die Ehe3431.

18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.

19 Es war2258 aber1161 ein5100 reicher4145 Mann444, der kleidete sich1737 mit2596 Purpur4209 und2532 köstlicher Leinwand1040 und2532 lebete alle Tage2250 herrlich und in Freuden2988.

19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.

20 Es war2258 aber1161 ein5100 Armer4434 mit Namen3686 Lazarus2976, der3739 lag906 vor4314 seiner846 Tür4440 voller Schwären1669

20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,

21 und2532 begehrete, sich zu sättigen5526 von575 den3588 Brosamen5589, die von575 des Reichen4145 Tische5132 fielen4098. Doch kamen2064 die Hunde2965 und leckten621 ihm seine846 Schwären1668.

21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.

22 Es begab1096 sich aber1161, daß der5259 Arme4434 starb599 und2532 ward getragen667 von den Engeln32 in1519 Abrahams11 Schoß2859. Der Reiche4145 aber starb599 auch2532 und2532 ward begraben2290.

22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.

23 Als er nun in1722 der Hölle86 und2532 in1722 der Qual931 war5225, hub er seine846 Augen3788 auf1869 und2532 sah3708 Abraham11 von575 ferne3113 und Lazarus2976 in seinem Schoß2859,

23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

24 rief5455 und2532 sprach2036: Vater3962 Abraham11, erbarme dich1653 mein3165 und2532 sende3992 Lazarus2976, daß2443 er das Äußerste seines Fingers1147 ins Wasser5204 tauche911 und2532 kühle2711 meine3450 Zunge1100; denn3754 ich leide Pein3600 in1722 dieser5026 Flamme5395!

24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“

25 Abraham11 aber1161 sprach2036: Gedenke3415, Sohn5043, daß3754 du4771 dein4675 Gutes18 empfangen hast in1722 deinem4675 Leben2222, und2532 Lazarus2976 dagegen3668 hat618 Böses2556 empfangen; nun aber1161 wird er3592 getröstet3870, und1161 du4771 wirst gepeiniget.

25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.

26 Und2532 über1909 das3956 alles ist zwischen3342 uns2257 und2532 euch5216 eine große3173 Kluft5490 befestiget, daß3704, die da1564 wollten2309 von hinnen1782 hinabfahren1224 zu4314 euch5209, könnten nicht und auch3366 nicht von dannen zu1410 uns2248 herüberfahren1276.

26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.

27 Da1161 sprach2036 er846: So bitte2065 ich dich4571, Vater3962, daß2443 du3767 ihn sendest3992 in1519 meines3450 Vaters3962 Haus3624;

27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,

28 denn1063 ich habe2192 noch fünf4002 Brüder80, daß3704 er846 ihnen bezeuge1263, auf1519 daß3363 sie846 nicht auch2532 kommen2064 an diesen5126 Ort5117 der Qual931.

28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“

29 Abraham11 sprach3004 zu ihm: Sie846 haben2192 Mose3475 und2532 die Propheten4396; laß sie846 dieselbigen hören191!

29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“

30 Er846 aber1161 sprach2036: Nein3780, Vater3962 Abraham11; sondern235 wenn1437 einer5100 von575 den Toten3498 zu4314 ihnen ginge4198, so würden sie Buße tun3340.

30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.

31 Er846 sprach2036 zu ihm: Hören191 sie1437 Mose3475 und1161 die Propheten4396 nicht3756, so1487 werden sie auch2532 nicht3761 glauben3982, ob jemand5100 von1537 den Toten3498 aufstünde450.

31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“

1.0x