CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 12

1 Es lief das3739 Volk3793 zu1722, und kamen1996 etliche viel tausend3461 zusammen, also daß5620 sie sich2662 untereinander240 traten. Da fing756 er an und sagte3004 zu seinen Jüngern3101: Zum ersten4412 hütet euch4337 vor575 den Sauerteig2219 der3748 Pharisäer5330, welches ist2076 die1438 Heuchelei5272.

2 Es ist2076 aber1161 nichts3762 verborgen4780, das3739 nicht3756 offenbar werde601, noch3756 heimlich2927, das3739 man nicht2532 wissen1097 werde601.

3 Darum, was3745 ihr in1722 Finsternis4653 saget, das3739 wird2532 man im1909 Licht5457 hören191; was4314 ihr redet2036 ins Ohr3775 in den Kammern5009, das3739 wird2980 man auf den Dächern1430 predigen2784.

4 Ich sage3004 euch5213 aber1161, meinen3450 Freunden5384: Fürchtet5399 euch5399 nicht3361 vor575 denen, die5023 den Leib4983 töten615 und2532 danach nichts mehr4055 tun4160 können2192.

5 Ich will euch5213 aber1161 zeigen5263, vor welchem ihr euch5213 fürchten sollt: Fürchtet5399 euch vor dem5126, der, nachdem3326 er5399 getötet615 hat2192, auch Macht1849 hat, zu5101 werfen1685 in1519 die Hölle1067. Ja3483, ich sage3004 euch, vor dem fürchtet5399 euch.

6 Verkauft4453 man nicht3780 fünf4002 Sperlinge4765 um1537 zwei1417 Pfennige787? Noch3756 ist4453 vor1799 GOtt2316 derselbigen nicht2532 einer1520 vergessen1950.

7 Auch235 sind die Haare2359 auf eurem Haupte alle3956 gezählet. Darum3767 fürchtet5399 euch5216 nicht3361; denn2532 ihr seid besser1308 denn viel4183 Sperlinge4765.

8 Ich302 sage3004 euch5213 aber1161: Wer mich1722 bekennet3670 vor1715 den444 Menschen, den wird auch2532 des846 Menschen Sohn bekennen3670 vor1715 den Engeln32 Gottes2316.

9 Wer mich3165 aber1161 verleugnet720 vor1799 den444 Menschen, der wird verleugnet werden533 vor1799 den Engeln32 Gottes2316.

10 Und2532 wer da redet2046 ein1519 Wort3056 wider1519 des846 Menschen Sohn, dem3739 soll es vergeben863 werden863; wer aber1161 lästert987 den444 Heiligen40 Geist4151, dem soll es nicht3756 vergeben863 werden.

11 Wenn3752 sie euch5209 aber1161 führen werden4374 in ihre Schulen4864 und2532 vor1909 die Obrigkeit746 und2532 vor die Gewaltigen1849, so sorget3309 nicht3361, wie4459 oder2228 was5101 ihr antworten626 oder2228 was5101 ihr sagen2036 sollt.

12 Denn1063 der Heilige40 Geist4151 wird euch5209 zu1722 derselbigen Stunde5610 lehren1321, was3739 ihr846 sagen2036 sollt1163.

13 Es sprach2036 aber1161 einer5100 aus1537 dem Volk3793 zu ihm: Meister1320, sage2036 meinem Bruder80, daß er846 mit3326 mir3450 das Erbe2817 teile3307.

14 Er846 aber1161 sprach2036 zu ihm: Mensch444, wer5101 hat2525 mich3165 zum Richter1348 oder2228 Erbschichter3312 über1909 euch5209 gesetzt?

15 Und1161 sprach2036 zu4314 ihnen846: Sehet zu3708 und2532 hütet euch5442 vor1722 dem575 Geiz4124! Denn niemand5100 lebet davon1537, daß3754 er846 viel Güter5224 hat2076.

16 und1161 er846 sagte3004 ihnen4314 ein5100 Gleichnis3850 und sprach2036: Es war ein reicher4145 Mensch444, des Feld5561 hatte wohl getragen2164.

17 Und2532 er gedachte1260 bei1722 sich4863 selbst1438 und3754 sprach3004: Was5101 soll ich tun4160? Ich habe2192 nicht3756, da4226 ich meine3450 Früchte2590 hinsammle.

18 Und2532 sprach2036: Das5124 will ich tun4160: ich will meine3450 Scheunen596 abbrechen2507 und2532 größere3187 bauen3618 und2532 will drein1563 sammeln4863 alles3956, was mir3450 gewachsen ist1081, und2532 meine3450 Güter18.

19 Und2532 will sagen2046 zu meiner3450 See LE5590: Liebe See LE5590, du hast einen großen4183 Vorrat auf1519 viel4183 Jahre2094; habe2192 nun Ruhe373, iß5315 trink4095 und habe guten18 Mut2165!

20 Aber1161 GOtt2316 sprach2036 zu5101 ihm846: Du Narr878, diese5026 Nacht3571 wird man deine4675 See LE5590 von575 dir4675 fordern523, und1161 wes wird‘s sein2071, das3739 du bereitet2090 hast?

21 Also3779 gehet es, wer sich1438 Schätze sammelt2343 und2532 ist4147 nicht3361 reich4147 in1519 GOtt2316.

22 Er sprach2036 aber1161 zu4314 seinen Jüngern3101: Darum sage3004 ich5124 euch5213: Sorget3309 nicht3361 für euer5216 Leben5590, was5101 ihr essen5315 sollet; auch3366 nicht für euren Leib4983, was5101 ihr antun sollet.

23 Das Leben5590 ist2076 mehr denn4119 die Speise5160 und2532 der Leib4983 mehr denn die Kleidung1742.

24 Nehmet wahr2657 der Raben2876: sie säen4687 nicht3756, sie ernten2325 auch nicht3761, sie haben2076 auch keinen3756 Keller5009 noch3761 Scheune596; und2532 GOtt2316 nähret sie doch. Wieviel4214 aber seid1308 ihr846 besser3123 denn3754 die3739 Vögel4071!

25 Welcher5101 ist1410 unter1537 euch5216, ob er schon darum sorget3309, der1909 da1161 könnte eine1520 Elle4083 lang seiner Größe zusetzen4369?

26 So3767 ihr1410 denn1487 das Geringste1646 nicht3777 vermöget, warum5101 sorget3309 ihr1410 für4012 das andere3062?

27 Nehmet wahr2657 der1520 Lilien2918 auf dem Felde, wie4459 sie wachsen837; sie arbeiten2872 nicht3756, so spinnen3514 sie nicht3761. Ich sage3004 euch5213 aber1161, daß5613 auch Salomo4672 in1722 aller3956 seiner Herrlichkeit1391 nicht3761 ist bekleidet4016 gewesen4016 als der eine.

28 So3779 denn1487 das5607 Gras5528, das heute4594 auf1519 dem Felde68 stehet. und1161 morgen839 in1722 den Ofen2823 geworfen906 wird2532, GOtt2316 also kleidet294, wieviel4214 mehr3123 wird er euch5209 kleiden, ihr Kleingläubigen3640.

29 Darum auch ihr5210, fraget2212 nicht3361 danach, was5101 ihr essen5315 oder2228 was5101 ihr trinken sollt, und2532 fahret3349 nicht3361 hoch her!

30 Nach1063 solchem allem3956 trachten1934 die5023 Heiden1484 in der Welt2889; aber1161 euer5216 Vater3962 weiß1492 wohl, daß3754 ihr des5130 bedürfet5535.

31 Doch4133 trachtet2212 nach dem5023 Reich Gottes2316, so2532 wird euch5213 das932 alles3956 zufallen4369.

32 Fürchte5399 dich nicht3361, du kleine3398 Herde4168; denn3754 es ist eures Vaters3962 Wohlgefallen2106, euch5216 das932 Reich zugeben1325.

33 Verkaufet4453, was ihr4160 habt5224, und2532 gebt1325 Almosen1654. Machet euch5216 Säckel, die1438 nicht3361 veralten3822, einen Schatz2344, der nimmer abnimmt413 im1722 Himmel3772, da3699 kein3756 Dieb2812 zukommt1448, und den keine3761 Motten4597 fressen1311.

34 Denn1063 wo3699 euer5216 Schatz2344 ist2076, da1563 wird2071 auch2532 euer5216 Herz2588 sein2071.

35 Lasset2077 eure5216 Lenden3751 umgürtet4024 sein2077 und2532 eure Lichter3088 brennen2545

36 und2532 seid5210 gleich3664 den444 Menschen, die1438 auf4327 ihren Herrn2962 warten, wenn er846 aufbrechen wird360 von1537 der Hochzeit1062, auf daß2443, wenn er kommt2064 und2532 anklopft2925, sie ihm bald2112 auftun.

37 Selig3107 sind die3739 Knechte1401, die der1565 Herr2962, so er846 kommt2064, wachend1127 findet2147. Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, er846 wird sich347 aufschürzen4024 und3754 wird sie zu Tisch347 setzen und2532 vor ihnen gehen3928 und2532 ihnen dienen1247.

38 Und2532 so1437 er kommt2064 in1722 der1565 andern1208 Wache5438 und2532 in1722 der dritten5154 Wache5438 und2532 wird‘s2064 also3779 finden2147: selig3107 sind1526 diese Knechte1401.

39 Das5124 sollt ihr302 aber1161 wissen1097: Wenn3754 ein Hausherr3617 wüßte1492, zu863 welcher4169 Stunde5610 der Dieb2812 käme, so1487 wachete er1127 und ließe nicht3756 in sein Haus3624 brechen1358.

40 Darum3767 seid1096 ihr5210 auch2532 bereit2092! Denn des Menschen444 Sohn wird kommen2064 zu der3739 Stunde5610, da ihr nicht3756 meinet1380.

41 Petrus4074 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm846: HErr2962, sagest du3004 dies5026 Gleichnis3850 zu4314 uns2248 oder2228 auch2532 zu allen3956?

42 Der3739 HErr2962 aber1161 sprach2036: Wie ein groß Ding ist‘s2076 um1722 einen treuen4103 und2532 klugen5429 Haushalter3623, welchen der Herr2962 setzt2525 über sein Gesinde2322, daß er ihnen zu5101 rechter Zeit1909 ihre Gebühr4620 gebe1325!

43 Selig3107 ist der1565 Knecht1401, welchen sein HErr2962 findet2147 also3779 tun4160, wenn3739 er846 kommt2064.

44 Wahrlich230, ich sage3004 euch5213, er wird ihn über1909 alle3956 seine Güter5224 setzen2525.

45 So1437 aber1161 derselbige Knecht1401 in1722 seinem Herzen2588 sagen2036 wird: Mein3450 Herr2962 verzieht5549 zu kommen2064, und2532 fänget an756 zu schlagen5180 Knechte3816 und2532 Mägde3814, auch2532 zu essen2068 und5037 zu trinken4095 und2532 sich848 vollzusaufen3182,

46 so wird desselben Knechtes1401 Herr2962 kommen2240 an dem3739 Tage2250, da3326 er846 sich‘s nicht3756 versiehet, und2532 zu1722 der1565 Stunde5610, die3739 er nicht3756 weiß1097, und wird ihn zerscheitern1371 und wird ihm seinen Lohn3313 geben5087 mit1722 den Ungläubigen571.

47 Der1565 Knecht1401 aber1161, der3588 seines Herrn2962 Willen2307 weiß1097 und2532 hat sich1438 nicht3361 bereitet2090, auch3366 nicht nach seinem Willen2307 getan4160, der wird4314 viel4183 Streiche leiden müssen1194.

48 Der es846 aber1161 nicht3361 weiß, hat doch getan4160 was der Streiche4127 wert514 ist2532, wird wenig3641 Streiche leiden1194. Denn1161 welchem3956 viel4183 gegeben1325 ist3908, bei3844 dem846 wird man viel4183 suchen2212, und1161 welchem viel4183 befohlen ist, von1097 dem wird man viel4055 fordern154.

49 Ich bin kommen2064, daß ich ein Feuer4442 anzünde906 auf1519 Erden1093; was5101 wollt2309‘ ich lieber, denn1487 es brennete381 schon2532!

50 Aber1161 ich muß mich zuvor taufen907 lassen mit einer Taufe908; und2532 wie4459 ist2192 mir so bange, bis2193 sie vollendet werde5055!

51 Meinet1380 ihr5213, daß3754 ich herkommen bin3854, Frieden1515 zu1722 bringen1325 auf Erden1093? Ich sage3004 nein3780, sondern235 Zwietracht1267.

52 Denn1063 von575 nun3568 an1909 werden fünf4002 in1722 einem1520 Hause3624 uneins1266 sein2071: drei5140 wider1909 zwei1417 und2532 zwei1417 wider drei5140.

53 Es wird1266 sein der Vater3962 wider1909 den Sohn und2532 der Sohn wider1909 den Vater3962, die Mutter3384 wider1909 die Tochter2364 und2532 die Tochter2364 wider1909 die Mutter3384, die Schwieger wider1909 die Schnur und2532 die Schnur wider1909 die Schwieger.

54 Er sprach3004 aber1161 zu dem Volk3793: Wenn3752 ihr3004 eine Wolke3507 sehet1492 aufgehen393 vom575 Abend1424, so2532 sprecht ihr bald2112: Es kommt2064 ein Regen3655; und2532 es geschiehet also3779.

55 Und2532 wenn3752 ihr sehet den Südwind3558 wehen4154, so sprecht ihr: Es wird1096, heiß2742 werden2071; und2532 es geschiehet also.

56 Ihr Heuchler5273, die Gestalt4383 der Erde1093 und2532 des5126 Himmels3772 könnt1492 ihr prüfen1381, wie4459 prüfet1381 ihr aber1161 diese Zeit2540 nicht3756?

57 Warum richtet2919 ihr aber1161 nicht3756 an575 euch1438 selber, was5101 recht1342 ist2532?

58 So2532 du4571 aber mit3326 deinem4675 Widersacher476 vor906 den Fürsten758 gehest, so tue Fleiß2039 auf1909 dem575 Wege3598, daß4314 du sein los werdest525, auf1722 daß er846 nicht3379 etwa dich5217 vor den Richter2923 ziehe2694, und1063 der Richter2923 überantworte3860 dich4571 dem Stockmeister4233, und2532 der Stockmeister4233 werfe dich4571 ins1519 Gefängnis5438.

59 Ich sage3004 dir4671, du wirst von dannen nicht3364 herauskommen1831, bis du den3739 allerletzten2078 Scherf bezahlest591.

Вiд Луки

Розділ 12

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 12

Вiд Луки

Розділ 12

1 Es lief das3739 Volk3793 zu1722, und kamen1996 etliche viel tausend3461 zusammen, also daß5620 sie sich2662 untereinander240 traten. Da fing756 er an und sagte3004 zu seinen Jüngern3101: Zum ersten4412 hütet euch4337 vor575 den Sauerteig2219 der3748 Pharisäer5330, welches ist2076 die1438 Heuchelei5272.

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 Es ist2076 aber1161 nichts3762 verborgen4780, das3739 nicht3756 offenbar werde601, noch3756 heimlich2927, das3739 man nicht2532 wissen1097 werde601.

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 Darum, was3745 ihr in1722 Finsternis4653 saget, das3739 wird2532 man im1909 Licht5457 hören191; was4314 ihr redet2036 ins Ohr3775 in den Kammern5009, das3739 wird2980 man auf den Dächern1430 predigen2784.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 Ich sage3004 euch5213 aber1161, meinen3450 Freunden5384: Fürchtet5399 euch5399 nicht3361 vor575 denen, die5023 den Leib4983 töten615 und2532 danach nichts mehr4055 tun4160 können2192.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Ich will euch5213 aber1161 zeigen5263, vor welchem ihr euch5213 fürchten sollt: Fürchtet5399 euch vor dem5126, der, nachdem3326 er5399 getötet615 hat2192, auch Macht1849 hat, zu5101 werfen1685 in1519 die Hölle1067. Ja3483, ich sage3004 euch, vor dem fürchtet5399 euch.

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Verkauft4453 man nicht3780 fünf4002 Sperlinge4765 um1537 zwei1417 Pfennige787? Noch3756 ist4453 vor1799 GOtt2316 derselbigen nicht2532 einer1520 vergessen1950.

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Auch235 sind die Haare2359 auf eurem Haupte alle3956 gezählet. Darum3767 fürchtet5399 euch5216 nicht3361; denn2532 ihr seid besser1308 denn viel4183 Sperlinge4765.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 Ich302 sage3004 euch5213 aber1161: Wer mich1722 bekennet3670 vor1715 den444 Menschen, den wird auch2532 des846 Menschen Sohn bekennen3670 vor1715 den Engeln32 Gottes2316.

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 Wer mich3165 aber1161 verleugnet720 vor1799 den444 Menschen, der wird verleugnet werden533 vor1799 den Engeln32 Gottes2316.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 Und2532 wer da redet2046 ein1519 Wort3056 wider1519 des846 Menschen Sohn, dem3739 soll es vergeben863 werden863; wer aber1161 lästert987 den444 Heiligen40 Geist4151, dem soll es nicht3756 vergeben863 werden.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 Wenn3752 sie euch5209 aber1161 führen werden4374 in ihre Schulen4864 und2532 vor1909 die Obrigkeit746 und2532 vor die Gewaltigen1849, so sorget3309 nicht3361, wie4459 oder2228 was5101 ihr antworten626 oder2228 was5101 ihr sagen2036 sollt.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 Denn1063 der Heilige40 Geist4151 wird euch5209 zu1722 derselbigen Stunde5610 lehren1321, was3739 ihr846 sagen2036 sollt1163.

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 Es sprach2036 aber1161 einer5100 aus1537 dem Volk3793 zu ihm: Meister1320, sage2036 meinem Bruder80, daß er846 mit3326 mir3450 das Erbe2817 teile3307.

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 Er846 aber1161 sprach2036 zu ihm: Mensch444, wer5101 hat2525 mich3165 zum Richter1348 oder2228 Erbschichter3312 über1909 euch5209 gesetzt?

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 Und1161 sprach2036 zu4314 ihnen846: Sehet zu3708 und2532 hütet euch5442 vor1722 dem575 Geiz4124! Denn niemand5100 lebet davon1537, daß3754 er846 viel Güter5224 hat2076.

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 und1161 er846 sagte3004 ihnen4314 ein5100 Gleichnis3850 und sprach2036: Es war ein reicher4145 Mensch444, des Feld5561 hatte wohl getragen2164.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 Und2532 er gedachte1260 bei1722 sich4863 selbst1438 und3754 sprach3004: Was5101 soll ich tun4160? Ich habe2192 nicht3756, da4226 ich meine3450 Früchte2590 hinsammle.

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 Und2532 sprach2036: Das5124 will ich tun4160: ich will meine3450 Scheunen596 abbrechen2507 und2532 größere3187 bauen3618 und2532 will drein1563 sammeln4863 alles3956, was mir3450 gewachsen ist1081, und2532 meine3450 Güter18.

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 Und2532 will sagen2046 zu meiner3450 See LE5590: Liebe See LE5590, du hast einen großen4183 Vorrat auf1519 viel4183 Jahre2094; habe2192 nun Ruhe373, iß5315 trink4095 und habe guten18 Mut2165!

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 Aber1161 GOtt2316 sprach2036 zu5101 ihm846: Du Narr878, diese5026 Nacht3571 wird man deine4675 See LE5590 von575 dir4675 fordern523, und1161 wes wird‘s sein2071, das3739 du bereitet2090 hast?

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Also3779 gehet es, wer sich1438 Schätze sammelt2343 und2532 ist4147 nicht3361 reich4147 in1519 GOtt2316.

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 Er sprach2036 aber1161 zu4314 seinen Jüngern3101: Darum sage3004 ich5124 euch5213: Sorget3309 nicht3361 für euer5216 Leben5590, was5101 ihr essen5315 sollet; auch3366 nicht für euren Leib4983, was5101 ihr antun sollet.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 Das Leben5590 ist2076 mehr denn4119 die Speise5160 und2532 der Leib4983 mehr denn die Kleidung1742.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Nehmet wahr2657 der Raben2876: sie säen4687 nicht3756, sie ernten2325 auch nicht3761, sie haben2076 auch keinen3756 Keller5009 noch3761 Scheune596; und2532 GOtt2316 nähret sie doch. Wieviel4214 aber seid1308 ihr846 besser3123 denn3754 die3739 Vögel4071!

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Welcher5101 ist1410 unter1537 euch5216, ob er schon darum sorget3309, der1909 da1161 könnte eine1520 Elle4083 lang seiner Größe zusetzen4369?

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 So3767 ihr1410 denn1487 das Geringste1646 nicht3777 vermöget, warum5101 sorget3309 ihr1410 für4012 das andere3062?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Nehmet wahr2657 der1520 Lilien2918 auf dem Felde, wie4459 sie wachsen837; sie arbeiten2872 nicht3756, so spinnen3514 sie nicht3761. Ich sage3004 euch5213 aber1161, daß5613 auch Salomo4672 in1722 aller3956 seiner Herrlichkeit1391 nicht3761 ist bekleidet4016 gewesen4016 als der eine.

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 So3779 denn1487 das5607 Gras5528, das heute4594 auf1519 dem Felde68 stehet. und1161 morgen839 in1722 den Ofen2823 geworfen906 wird2532, GOtt2316 also kleidet294, wieviel4214 mehr3123 wird er euch5209 kleiden, ihr Kleingläubigen3640.

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 Darum auch ihr5210, fraget2212 nicht3361 danach, was5101 ihr essen5315 oder2228 was5101 ihr trinken sollt, und2532 fahret3349 nicht3361 hoch her!

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 Nach1063 solchem allem3956 trachten1934 die5023 Heiden1484 in der Welt2889; aber1161 euer5216 Vater3962 weiß1492 wohl, daß3754 ihr des5130 bedürfet5535.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 Doch4133 trachtet2212 nach dem5023 Reich Gottes2316, so2532 wird euch5213 das932 alles3956 zufallen4369.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Fürchte5399 dich nicht3361, du kleine3398 Herde4168; denn3754 es ist eures Vaters3962 Wohlgefallen2106, euch5216 das932 Reich zugeben1325.

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Verkaufet4453, was ihr4160 habt5224, und2532 gebt1325 Almosen1654. Machet euch5216 Säckel, die1438 nicht3361 veralten3822, einen Schatz2344, der nimmer abnimmt413 im1722 Himmel3772, da3699 kein3756 Dieb2812 zukommt1448, und den keine3761 Motten4597 fressen1311.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 Denn1063 wo3699 euer5216 Schatz2344 ist2076, da1563 wird2071 auch2532 euer5216 Herz2588 sein2071.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Lasset2077 eure5216 Lenden3751 umgürtet4024 sein2077 und2532 eure Lichter3088 brennen2545

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 und2532 seid5210 gleich3664 den444 Menschen, die1438 auf4327 ihren Herrn2962 warten, wenn er846 aufbrechen wird360 von1537 der Hochzeit1062, auf daß2443, wenn er kommt2064 und2532 anklopft2925, sie ihm bald2112 auftun.

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Selig3107 sind die3739 Knechte1401, die der1565 Herr2962, so er846 kommt2064, wachend1127 findet2147. Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, er846 wird sich347 aufschürzen4024 und3754 wird sie zu Tisch347 setzen und2532 vor ihnen gehen3928 und2532 ihnen dienen1247.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 Und2532 so1437 er kommt2064 in1722 der1565 andern1208 Wache5438 und2532 in1722 der dritten5154 Wache5438 und2532 wird‘s2064 also3779 finden2147: selig3107 sind1526 diese Knechte1401.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 Das5124 sollt ihr302 aber1161 wissen1097: Wenn3754 ein Hausherr3617 wüßte1492, zu863 welcher4169 Stunde5610 der Dieb2812 käme, so1487 wachete er1127 und ließe nicht3756 in sein Haus3624 brechen1358.

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Darum3767 seid1096 ihr5210 auch2532 bereit2092! Denn des Menschen444 Sohn wird kommen2064 zu der3739 Stunde5610, da ihr nicht3756 meinet1380.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Petrus4074 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm846: HErr2962, sagest du3004 dies5026 Gleichnis3850 zu4314 uns2248 oder2228 auch2532 zu allen3956?

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 Der3739 HErr2962 aber1161 sprach2036: Wie ein groß Ding ist‘s2076 um1722 einen treuen4103 und2532 klugen5429 Haushalter3623, welchen der Herr2962 setzt2525 über sein Gesinde2322, daß er ihnen zu5101 rechter Zeit1909 ihre Gebühr4620 gebe1325!

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Selig3107 ist der1565 Knecht1401, welchen sein HErr2962 findet2147 also3779 tun4160, wenn3739 er846 kommt2064.

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Wahrlich230, ich sage3004 euch5213, er wird ihn über1909 alle3956 seine Güter5224 setzen2525.

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 So1437 aber1161 derselbige Knecht1401 in1722 seinem Herzen2588 sagen2036 wird: Mein3450 Herr2962 verzieht5549 zu kommen2064, und2532 fänget an756 zu schlagen5180 Knechte3816 und2532 Mägde3814, auch2532 zu essen2068 und5037 zu trinken4095 und2532 sich848 vollzusaufen3182,

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 so wird desselben Knechtes1401 Herr2962 kommen2240 an dem3739 Tage2250, da3326 er846 sich‘s nicht3756 versiehet, und2532 zu1722 der1565 Stunde5610, die3739 er nicht3756 weiß1097, und wird ihn zerscheitern1371 und wird ihm seinen Lohn3313 geben5087 mit1722 den Ungläubigen571.

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 Der1565 Knecht1401 aber1161, der3588 seines Herrn2962 Willen2307 weiß1097 und2532 hat sich1438 nicht3361 bereitet2090, auch3366 nicht nach seinem Willen2307 getan4160, der wird4314 viel4183 Streiche leiden müssen1194.

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Der es846 aber1161 nicht3361 weiß, hat doch getan4160 was der Streiche4127 wert514 ist2532, wird wenig3641 Streiche leiden1194. Denn1161 welchem3956 viel4183 gegeben1325 ist3908, bei3844 dem846 wird man viel4183 suchen2212, und1161 welchem viel4183 befohlen ist, von1097 dem wird man viel4055 fordern154.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 Ich bin kommen2064, daß ich ein Feuer4442 anzünde906 auf1519 Erden1093; was5101 wollt2309‘ ich lieber, denn1487 es brennete381 schon2532!

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 Aber1161 ich muß mich zuvor taufen907 lassen mit einer Taufe908; und2532 wie4459 ist2192 mir so bange, bis2193 sie vollendet werde5055!

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Meinet1380 ihr5213, daß3754 ich herkommen bin3854, Frieden1515 zu1722 bringen1325 auf Erden1093? Ich sage3004 nein3780, sondern235 Zwietracht1267.

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 Denn1063 von575 nun3568 an1909 werden fünf4002 in1722 einem1520 Hause3624 uneins1266 sein2071: drei5140 wider1909 zwei1417 und2532 zwei1417 wider drei5140.

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Es wird1266 sein der Vater3962 wider1909 den Sohn und2532 der Sohn wider1909 den Vater3962, die Mutter3384 wider1909 die Tochter2364 und2532 die Tochter2364 wider1909 die Mutter3384, die Schwieger wider1909 die Schnur und2532 die Schnur wider1909 die Schwieger.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 Er sprach3004 aber1161 zu dem Volk3793: Wenn3752 ihr3004 eine Wolke3507 sehet1492 aufgehen393 vom575 Abend1424, so2532 sprecht ihr bald2112: Es kommt2064 ein Regen3655; und2532 es geschiehet also3779.

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 Und2532 wenn3752 ihr sehet den Südwind3558 wehen4154, so sprecht ihr: Es wird1096, heiß2742 werden2071; und2532 es geschiehet also.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 Ihr Heuchler5273, die Gestalt4383 der Erde1093 und2532 des5126 Himmels3772 könnt1492 ihr prüfen1381, wie4459 prüfet1381 ihr aber1161 diese Zeit2540 nicht3756?

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Warum richtet2919 ihr aber1161 nicht3756 an575 euch1438 selber, was5101 recht1342 ist2532?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 So2532 du4571 aber mit3326 deinem4675 Widersacher476 vor906 den Fürsten758 gehest, so tue Fleiß2039 auf1909 dem575 Wege3598, daß4314 du sein los werdest525, auf1722 daß er846 nicht3379 etwa dich5217 vor den Richter2923 ziehe2694, und1063 der Richter2923 überantworte3860 dich4571 dem Stockmeister4233, und2532 der Stockmeister4233 werfe dich4571 ins1519 Gefängnis5438.

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Ich sage3004 dir4671, du wirst von dannen nicht3364 herauskommen1831, bis du den3739 allerletzten2078 Scherf bezahlest591.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

1.0x