CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hes. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 20

1 Und es begab sich3427 im siebenten7637 Jahr8141, am zehnten6218 Tage des fünften2549 Monden2320, kamen935 etliche582 aus den Ältesten2205 Israels3478, den HErrn3068 zu fragen1875, und setzten sich vor mir6440 nieder.

2 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

3 Du559 Menschenkind120, sage559 den Ältesten2205 Israels3478 und1121 sprich1696 zu ihnen: So spricht5002 der HErr136 HErr3069: Seid ihr kommen, mich zu fragen1875? So wahr ich1875 lebe2416, ich will935 von euch ungefragt sein, spricht der HErr136 HErr3069.

4 Aber willst8199 du sie1121 strafen, du Menschenkind120, so8199 magst du sie also strafen. Zeige3045 ihnen an die Greuel8441 ihrer Väter1

5 und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Zu der Zeit3117, da ich5375 Israel3478 erwählete, erhub ich meine Hand3027 zu dem Samen2233 des Hauses1004 Jakob3290 und gab5375 mich ihnen zu erkennen3045 in Ägyptenland776. Ja, ich erhub meine Hand3027 zu ihnen und sprach559: Ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

6 Ich erhub aber zur selbigen Zeit3117 meine Hand3027, daß ich sie führete aus3318 Ägyptenland4714 in ein Land776, das776 ich ihnen versehen hatte5375, das mit Milch2461 und Honig1706 fleußt, ein edel Land776 vor allen Ländern,

7 und sprach559 zu ihnen: Ein376 jeglicher werfe weg die Greuel8251 vor seinen Augen5869 und verunreiniget euch7993 nicht an den Götzen1544 Ägyptens4714; denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

8 Sie559 aber waren3615 mir ungehorsam4784 und wollten mir nicht14 gehorchen, und warf7993 ihrer keiner376 weg die Greuel8251 vor seinen Augen5869 und verließen die Götzen1544 Ägyptens4714 nicht. Da dachte ich meinen Grimm2534 über sie auszuschütten8210 und allen meinen Zorn639 über sie gehen zu8085 lassen5800 noch in8432 Ägyptenland776.

9 Aber ich ließ es um meines Namens willen, daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, unter8432 denen sie waren, und vor5869 denen ich mich ihnen hatte6213 zu erkennen3045 gegeben, daß ich sie aus3318 Ägyptenland776 führen wollte.

10 Und da ich sie aus3318 Ägyptenland776 geführet hatte und in die Wüste4057 gebracht935,

11 gab5414 ich3045 ihnen meine Gebote4941 und6213 lehrete sie meine Rechte2708, durch welche lebet der Mensch120, der sie hält2425.

12 Ich3045 gab5414 ihnen auch meine Sabbate7676 zum Zeichen226 zwischen mir und ihnen damit sie6942 lerneten, daß ich der HErr3068 sei, der sie heiliget.

13 Aber das Haus1004 Israel3478 war4941 mir ungehorsam4784 auch in der Wüste4057 und1980 lebten nicht nach meinen Geboten und6213 verachteten meine Rechte2708, durch welche der Mensch120 lebet, der sie3988 hält2425, und entheiligten2490 meine Sabbate7676 sehr3966. Da gedachte ich meinen Grimm2534 über sie559 auszuschütten8210 in der Wüste4057 und sie gar umzubringen3615.

14 Aber ich ließ es um meines Namens willen, auf daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, vor5869 welchen ich sie hatte6213 ausgeführet.

15 Und hub auch meine Hand3027 auf5375 wider sie in der Wüste4057, daß ich sie nicht wollte bringen in das Land776, so ich ihnen gegeben5414 hatte935, das mit Milch2461 und Honig1706 fleußt, ein edel Land776 vor allen Ländern,

16 darum daß sie3988 meine Rechte4941 verachtet und1980 nach310 meinen Geboten2708 nicht gelebet und meine Sabbate7676 entheiliget hatten2490; denn sie wandelten1980 nach den Götzen1544 ihres Herzens3820.

17 Aber mein Auge5869 verschonete ihrer, daß ich sie6213 nicht verderbete noch gar3617 umbrächte in der Wüste4057.

18 Und ich sprach559 zu ihren Kindern1121 in der Wüste4057: Ihr sollt8104 nach eurer Väter1 Geboten nicht leben und ihre Rechte2706 nicht halten3212 und an ihren Götzen1544 euch nicht verunreinigen2930.

19 Denn ich hin3212 der HErr3068, euer GOtt430; nach meinen Geboten sollt8104 ihr leben und6213 meine Rechte2708 sollt ihr halten und danach tun4941

20 und meine Sabbate7676 sollt ihr3045 heiligen6942, daß sie seien ein Zeichen226 zwischen mir und euch, damit ihr wisset, daß ich der HErr3068, euer GOtt430, bin.

21 Aber die2490 Kinder1121 waren3615 mir auch ungehorsam4784, lebten nach meinen Geboten nicht, hielten auch meine Rechte2708 nicht, daß sie8104 danach täten, durch welche der Mensch120 lebet, der sie559 hält2425, und6213 entheiligten meine Sabbate7676. Da gedachte ich meinen Grimm2534 über sie auszuschütten8210 und all meinen Zorn639 über sie gehen1980 zu6213 lassen in der Wüste4057.

22 Ich wandte aber meine Hand3027 und3318 ließ es um7725 meines Namens willen, auf daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, vor5869 welchen ich sie hatte6213 ausgeführet.

23 Ich hub auch meine Hand3027 auf5375 wider sie in der Wüste4057, daß ich sie zerstreuete unter die Heiden1471 und zerstäubete in die Länder776,

24 darum daß sie3988 meine Gebote2708 nicht gehalten und meine Rechte4941 verachtet und meine Sabbate7676 entheiliget hatten6213 und nach310 den Götzen1544 ihrer Väter1 sahen5869.

25 Darum übergab ich sie5414 in die Lehre, so nicht gut2896 ist, und in Rechte2706, darin sie kein Leben2421 konnten haben,

26 und4979 verwarf sie mit ihrem Opfer, da sie alle7356 Erstgeburt6363 durchs Feuer verbrannten5674, damit ich3045 sie verstörte8074 und sie lernen mußten, daß ich der HErr3068 sei2930.

27 Darum rede, du559 Menschenkind120, mit dem Hause1004 Israel3478 und1121 sprich1696 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Eure Väter1 haben1442 mich noch weiter gelästert und4604 getrotzet.

28 Denn da ich sie in das Land776 gebracht935 hatte7200, über welches ich meine Hand3027 aufgehoben hatte7760, daß ich‘s ihnen gäbe5414: wo sie einen hohen7311 Hügel1389 oder dicken Baum6086 ersahen, daselbst5258 opferten sie ihre Opfer2077 und2076 brachten5375 dahin ihre feindseligen Gaben5414 und räucherten daselbst ihren süßen5207 Geruch7381 und gossen daselbst ihre Trankopfer5262.

29 Ich aber sprach559 zu ihnen: Was soll doch die Höhe1116, dahin ihr935 gehet? Und also heißt8034 sie7121 bis auf diesen Tag3117 die Höhe1117.

30 Darum sprich559 zum Hause1004 Israel3478: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Ihr1870 verunreiniget euch310 in dem Wesen eurer Väter1 und treibet Hurerei2181 mit ihren Greueln8251

31 und verunreiniget euch an euren Götzen1544, welchen ihr5674 eure Gaben4979 opfert und eure Söhne1121 und Töchter durchs Feuer784 verbrennet, bis auf5375 den heutigen Tag3117; und ich1875 sollte mich euch vom Hause1004 Israel3478 fragen1875 lassen? So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, ich will von euch ungefragt sein2930!

32 Dazu, daß ihr gedenket, wir wollen tun5927 wie die Heiden1471 und7307 wie andere Leute4940 in Ländern, Holz6086 und559 Stein68 anbeten8334, das776 soll euch fehlen!

33 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, ich will über euch herrschen4427 mit starker2389 Hand3027 und ausgestrecktem5186 Arm2220 und mit ausgeschüttetem8210 Grimm2534;

34 und will euch6327 aus3318 den Völkern5971 führen und aus5186 den Ländern776, dahin ihr verstreuet seid, sammeln6908 mit starker2389 Hand3027, mit ausgestrecktem Arm2220 und mit ausgeschüttetem8210 Grimm2534;

35 und will935 euch bringen in6440 die Wüste4057 der Völker5971 und daselbst mit euch rechten8199 von6440 Angesicht zu Angesicht.

36 Wie ich mit euren Vätern1 in der Wüste4057 bei Ägypten776 gerechtet habe8199, ebenso will ich auch mit euch rechten8199, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

37 Ich will935 euch wohl unter die Rute7626 bringen und euch in5674 die Bande4562 des Bundes1285 zwingen.

38 Und will935 die Abtrünnigen4775, und so wider mich übertreten6586, unter euch1305 ausfegen; ja, aus dem Lande127, da ihr3045 jetzt wohnet, will ich sie führen und ins Land776 Israel3478 nicht kommen3318 lassen, daß ihr lernen sollt, ich sei der HErr3068.

39 Darum, ihr8085 vom Hause1004 Israel3478, so spricht559 der HErr136 HErr3069: Weil ihr2490 denn mir310 ja nicht wollt gehorchen, so fahret hin3212 und4979 diene5647 ein376 jeglicher seinem Götzen1544; aber meinen heiligen6944 Namen8034 laßt hinfort ungeschändet mit euren Opfern und Götzen1544!

40 Denn so spricht5002 der HErr136 HErr3069: Auf meinem heiligen6944 Berge2022, auf dem hohen Berge2022 Israel3478, daselbst wird mir das776 ganze Haus1004 Israel3478 und alle, die im Lande sind4791, dienen5647; daselbst werden sie6944 mir angenehm sein7521, und daselbst will ich eure Hebopfer8641 und Erstlinge7225 eurer Opfer4864 fordern1875 mit allem, das ihr mir heiliget.

41 Ihr werdet mir angenehm sein7521 mit dem süßen5207 Geruch7381, wenn ich euch aus3318 den Völkern5971 bringen und aus den Ländern776 sammeln6908 werde6942, dahin ihr verstreuet seid, und werde in euch geheiliget werden6327 vor5869 den Heiden1471.

42 Und ihr3045 werdet erfahren, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich euch ins Land127 Israel3478 gebracht935 habe5375, in das Land776, darüber ich meine Hand3027 aufhub, daß ich‘s euren Vätern1 gäbe5414.

43 Daselbst werdet2930 ihr1870 gedenken2142 an euer Wesen und an all euer Tun, darinnen ihr5949 verunreiniget seid, und werdet Mißfallen6962 haben über alle6440 eure Bosheit7451, die ihr getan6213 habt,

44 und7843 werdet erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich mit euch tue um meines Namens8034 willen und nicht nach eurem bösen7451 Wesen1870 und schädlichem Tun6213, du Haus1004 Israel3478, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 20

Єзекiїль

Розділ 20

1 Und es begab sich3427 im siebenten7637 Jahr8141, am zehnten6218 Tage des fünften2549 Monden2320, kamen935 etliche582 aus den Ältesten2205 Israels3478, den HErrn3068 zu fragen1875, und setzten sich vor mir6440 nieder.

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 Du559 Menschenkind120, sage559 den Ältesten2205 Israels3478 und1121 sprich1696 zu ihnen: So spricht5002 der HErr136 HErr3069: Seid ihr kommen, mich zu fragen1875? So wahr ich1875 lebe2416, ich will935 von euch ungefragt sein, spricht der HErr136 HErr3069.

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Aber willst8199 du sie1121 strafen, du Menschenkind120, so8199 magst du sie also strafen. Zeige3045 ihnen an die Greuel8441 ihrer Väter1

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Zu der Zeit3117, da ich5375 Israel3478 erwählete, erhub ich meine Hand3027 zu dem Samen2233 des Hauses1004 Jakob3290 und gab5375 mich ihnen zu erkennen3045 in Ägyptenland776. Ja, ich erhub meine Hand3027 zu ihnen und sprach559: Ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 Ich erhub aber zur selbigen Zeit3117 meine Hand3027, daß ich sie führete aus3318 Ägyptenland4714 in ein Land776, das776 ich ihnen versehen hatte5375, das mit Milch2461 und Honig1706 fleußt, ein edel Land776 vor allen Ländern,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 und sprach559 zu ihnen: Ein376 jeglicher werfe weg die Greuel8251 vor seinen Augen5869 und verunreiniget euch7993 nicht an den Götzen1544 Ägyptens4714; denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Sie559 aber waren3615 mir ungehorsam4784 und wollten mir nicht14 gehorchen, und warf7993 ihrer keiner376 weg die Greuel8251 vor seinen Augen5869 und verließen die Götzen1544 Ägyptens4714 nicht. Da dachte ich meinen Grimm2534 über sie auszuschütten8210 und allen meinen Zorn639 über sie gehen zu8085 lassen5800 noch in8432 Ägyptenland776.

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 Aber ich ließ es um meines Namens willen, daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, unter8432 denen sie waren, und vor5869 denen ich mich ihnen hatte6213 zu erkennen3045 gegeben, daß ich sie aus3318 Ägyptenland776 führen wollte.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 Und da ich sie aus3318 Ägyptenland776 geführet hatte und in die Wüste4057 gebracht935,

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 gab5414 ich3045 ihnen meine Gebote4941 und6213 lehrete sie meine Rechte2708, durch welche lebet der Mensch120, der sie hält2425.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 Ich3045 gab5414 ihnen auch meine Sabbate7676 zum Zeichen226 zwischen mir und ihnen damit sie6942 lerneten, daß ich der HErr3068 sei, der sie heiliget.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Aber das Haus1004 Israel3478 war4941 mir ungehorsam4784 auch in der Wüste4057 und1980 lebten nicht nach meinen Geboten und6213 verachteten meine Rechte2708, durch welche der Mensch120 lebet, der sie3988 hält2425, und entheiligten2490 meine Sabbate7676 sehr3966. Da gedachte ich meinen Grimm2534 über sie559 auszuschütten8210 in der Wüste4057 und sie gar umzubringen3615.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Aber ich ließ es um meines Namens willen, auf daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, vor5869 welchen ich sie hatte6213 ausgeführet.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Und hub auch meine Hand3027 auf5375 wider sie in der Wüste4057, daß ich sie nicht wollte bringen in das Land776, so ich ihnen gegeben5414 hatte935, das mit Milch2461 und Honig1706 fleußt, ein edel Land776 vor allen Ländern,

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 darum daß sie3988 meine Rechte4941 verachtet und1980 nach310 meinen Geboten2708 nicht gelebet und meine Sabbate7676 entheiliget hatten2490; denn sie wandelten1980 nach den Götzen1544 ihres Herzens3820.

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 Aber mein Auge5869 verschonete ihrer, daß ich sie6213 nicht verderbete noch gar3617 umbrächte in der Wüste4057.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 Und ich sprach559 zu ihren Kindern1121 in der Wüste4057: Ihr sollt8104 nach eurer Väter1 Geboten nicht leben und ihre Rechte2706 nicht halten3212 und an ihren Götzen1544 euch nicht verunreinigen2930.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Denn ich hin3212 der HErr3068, euer GOtt430; nach meinen Geboten sollt8104 ihr leben und6213 meine Rechte2708 sollt ihr halten und danach tun4941

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 und meine Sabbate7676 sollt ihr3045 heiligen6942, daß sie seien ein Zeichen226 zwischen mir und euch, damit ihr wisset, daß ich der HErr3068, euer GOtt430, bin.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Aber die2490 Kinder1121 waren3615 mir auch ungehorsam4784, lebten nach meinen Geboten nicht, hielten auch meine Rechte2708 nicht, daß sie8104 danach täten, durch welche der Mensch120 lebet, der sie559 hält2425, und6213 entheiligten meine Sabbate7676. Da gedachte ich meinen Grimm2534 über sie auszuschütten8210 und all meinen Zorn639 über sie gehen1980 zu6213 lassen in der Wüste4057.

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 Ich wandte aber meine Hand3027 und3318 ließ es um7725 meines Namens willen, auf daß er nicht entheiliget würde2490 vor5869 den8034 Heiden1471, vor5869 welchen ich sie hatte6213 ausgeführet.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Ich hub auch meine Hand3027 auf5375 wider sie in der Wüste4057, daß ich sie zerstreuete unter die Heiden1471 und zerstäubete in die Länder776,

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 darum daß sie3988 meine Gebote2708 nicht gehalten und meine Rechte4941 verachtet und meine Sabbate7676 entheiliget hatten6213 und nach310 den Götzen1544 ihrer Väter1 sahen5869.

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 Darum übergab ich sie5414 in die Lehre, so nicht gut2896 ist, und in Rechte2706, darin sie kein Leben2421 konnten haben,

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 und4979 verwarf sie mit ihrem Opfer, da sie alle7356 Erstgeburt6363 durchs Feuer verbrannten5674, damit ich3045 sie verstörte8074 und sie lernen mußten, daß ich der HErr3068 sei2930.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Darum rede, du559 Menschenkind120, mit dem Hause1004 Israel3478 und1121 sprich1696 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Eure Väter1 haben1442 mich noch weiter gelästert und4604 getrotzet.

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 Denn da ich sie in das Land776 gebracht935 hatte7200, über welches ich meine Hand3027 aufgehoben hatte7760, daß ich‘s ihnen gäbe5414: wo sie einen hohen7311 Hügel1389 oder dicken Baum6086 ersahen, daselbst5258 opferten sie ihre Opfer2077 und2076 brachten5375 dahin ihre feindseligen Gaben5414 und räucherten daselbst ihren süßen5207 Geruch7381 und gossen daselbst ihre Trankopfer5262.

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 Ich aber sprach559 zu ihnen: Was soll doch die Höhe1116, dahin ihr935 gehet? Und also heißt8034 sie7121 bis auf diesen Tag3117 die Höhe1117.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Darum sprich559 zum Hause1004 Israel3478: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Ihr1870 verunreiniget euch310 in dem Wesen eurer Väter1 und treibet Hurerei2181 mit ihren Greueln8251

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 und verunreiniget euch an euren Götzen1544, welchen ihr5674 eure Gaben4979 opfert und eure Söhne1121 und Töchter durchs Feuer784 verbrennet, bis auf5375 den heutigen Tag3117; und ich1875 sollte mich euch vom Hause1004 Israel3478 fragen1875 lassen? So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, ich will von euch ungefragt sein2930!

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 Dazu, daß ihr gedenket, wir wollen tun5927 wie die Heiden1471 und7307 wie andere Leute4940 in Ländern, Holz6086 und559 Stein68 anbeten8334, das776 soll euch fehlen!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, ich will über euch herrschen4427 mit starker2389 Hand3027 und ausgestrecktem5186 Arm2220 und mit ausgeschüttetem8210 Grimm2534;

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 und will euch6327 aus3318 den Völkern5971 führen und aus5186 den Ländern776, dahin ihr verstreuet seid, sammeln6908 mit starker2389 Hand3027, mit ausgestrecktem Arm2220 und mit ausgeschüttetem8210 Grimm2534;

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 und will935 euch bringen in6440 die Wüste4057 der Völker5971 und daselbst mit euch rechten8199 von6440 Angesicht zu Angesicht.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 Wie ich mit euren Vätern1 in der Wüste4057 bei Ägypten776 gerechtet habe8199, ebenso will ich auch mit euch rechten8199, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 Ich will935 euch wohl unter die Rute7626 bringen und euch in5674 die Bande4562 des Bundes1285 zwingen.

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 Und will935 die Abtrünnigen4775, und so wider mich übertreten6586, unter euch1305 ausfegen; ja, aus dem Lande127, da ihr3045 jetzt wohnet, will ich sie führen und ins Land776 Israel3478 nicht kommen3318 lassen, daß ihr lernen sollt, ich sei der HErr3068.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 Darum, ihr8085 vom Hause1004 Israel3478, so spricht559 der HErr136 HErr3069: Weil ihr2490 denn mir310 ja nicht wollt gehorchen, so fahret hin3212 und4979 diene5647 ein376 jeglicher seinem Götzen1544; aber meinen heiligen6944 Namen8034 laßt hinfort ungeschändet mit euren Opfern und Götzen1544!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Denn so spricht5002 der HErr136 HErr3069: Auf meinem heiligen6944 Berge2022, auf dem hohen Berge2022 Israel3478, daselbst wird mir das776 ganze Haus1004 Israel3478 und alle, die im Lande sind4791, dienen5647; daselbst werden sie6944 mir angenehm sein7521, und daselbst will ich eure Hebopfer8641 und Erstlinge7225 eurer Opfer4864 fordern1875 mit allem, das ihr mir heiliget.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Ihr werdet mir angenehm sein7521 mit dem süßen5207 Geruch7381, wenn ich euch aus3318 den Völkern5971 bringen und aus den Ländern776 sammeln6908 werde6942, dahin ihr verstreuet seid, und werde in euch geheiliget werden6327 vor5869 den Heiden1471.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 Und ihr3045 werdet erfahren, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich euch ins Land127 Israel3478 gebracht935 habe5375, in das Land776, darüber ich meine Hand3027 aufhub, daß ich‘s euren Vätern1 gäbe5414.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 Daselbst werdet2930 ihr1870 gedenken2142 an euer Wesen und an all euer Tun, darinnen ihr5949 verunreiniget seid, und werdet Mißfallen6962 haben über alle6440 eure Bosheit7451, die ihr getan6213 habt,

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 und7843 werdet erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich mit euch tue um meines Namens8034 willen und nicht nach eurem bösen7451 Wesen1870 und schädlichem Tun6213, du Haus1004 Israel3478, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

1.0x