Приповiстi

Розділ 7

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

Книга Притчей

Глава 7

1 Сын мой, помни мои уроки и не забывай наставления мои.

2 Слушай мои слова и будешь жить. Пусть мои наставления станут самым важным в твоей жизни.

3 Пускай они будут всегда с тобой, повяжи их узелком на пальцы и запиши в своём сердце.

4 Сделай мудрость своей возлюбленной. Обходись со знанием как с любимой своей.

5 Тогда они уберегут тебя от других женщин, искушающих тебя нежными словами, ведущих к греху.

6 Однажды я выглянул из окна, через приоткрытые ставни посмотрел я вниз,

7 и увидел я множество неразумных молодых людей, но один из них был глупее всех.

8 Он шёл по улице мимо дома падшей женщины.

9 Солнце садилось, было сумеречно, спускалась ночь.

10 Женщина вышла из своего дома встретить его, на ней был наряд блудницы. Она хотела согрешить с молодым человеком.

11 Она — распущенная и необузданная женщина, которой не сидится дома.

12 Она вечно бродила по улицам в поисках жертвы.

13 Схватив юношу, она поцеловала его и сказала, не стыдясь:

14 «Я сегодня сделала приношение, исполняя обет, и у меня осталось много еды.

15 Я вышла пригласить тебя к себе, пошла искать тебя и вот нашла.

16 Я застелила чистыми простынями постель мою, они очень красивы, из Египта.

17 Я духами опрыскала постель мою, надушила миррой, алоэ и корицей.

18 Пойдём и будем любить друг друга до утра, наслаждаться друг другом всю ночь.

19 Мужа моего нет дома, он уехал по делам.

20 Он взял достаточно денег для долгого путешествия и его две недели не будет дома».

21 Соблазнительными речами она хотела искусить молодого человека, и он обманулся.

22 Он последовал за ней в ловушку, он был как бык, которого ведут на бойню, как олень, попавший в западню,

23 когда охотник готов пронзить стрелою его сердце. Этот юноша был подобен птице, летящей в сети и не осознающей всей опасности.

24 Теперь, сыновья, слушайте меня и обращайте внимание на мои слова.

25 Не позволяйте, чтобы вас увлекла блудница, не следуйте её путями.

26 Многие пали из-за неё, она погубила множество великих мужчин.

27 Дом её — место смерти, тропа её ведёт к могиле.

Приповiстi

Розділ 7

Книга Притчей

Глава 7

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

1 Сын мой, помни мои уроки и не забывай наставления мои.

2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

2 Слушай мои слова и будешь жить. Пусть мои наставления станут самым важным в твоей жизни.

3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

3 Пускай они будут всегда с тобой, повяжи их узелком на пальцы и запиши в своём сердце.

4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

4 Сделай мудрость своей возлюбленной. Обходись со знанием как с любимой своей.

5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

5 Тогда они уберегут тебя от других женщин, искушающих тебя нежными словами, ведущих к греху.

6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

6 Однажды я выглянул из окна, через приоткрытые ставни посмотрел я вниз,

7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

7 и увидел я множество неразумных молодых людей, но один из них был глупее всех.

8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

8 Он шёл по улице мимо дома падшей женщины.

9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

9 Солнце садилось, было сумеречно, спускалась ночь.

10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

10 Женщина вышла из своего дома встретить его, на ней был наряд блудницы. Она хотела согрешить с молодым человеком.

11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

11 Она — распущенная и необузданная женщина, которой не сидится дома.

12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

12 Она вечно бродила по улицам в поисках жертвы.

13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

13 Схватив юношу, она поцеловала его и сказала, не стыдясь:

14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

14 «Я сегодня сделала приношение, исполняя обет, и у меня осталось много еды.

15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

15 Я вышла пригласить тебя к себе, пошла искать тебя и вот нашла.

16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

16 Я застелила чистыми простынями постель мою, они очень красивы, из Египта.

17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

17 Я духами опрыскала постель мою, надушила миррой, алоэ и корицей.

18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

18 Пойдём и будем любить друг друга до утра, наслаждаться друг другом всю ночь.

19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

19 Мужа моего нет дома, он уехал по делам.

20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

20 Он взял достаточно денег для долгого путешествия и его две недели не будет дома».

21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

21 Соблазнительными речами она хотела искусить молодого человека, и он обманулся.

22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

22 Он последовал за ней в ловушку, он был как бык, которого ведут на бойню, как олень, попавший в западню,

23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

23 когда охотник готов пронзить стрелою его сердце. Этот юноша был подобен птице, летящей в сети и не осознающей всей опасности.

24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

24 Теперь, сыновья, слушайте меня и обращайте внимание на мои слова.

25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

25 Не позволяйте, чтобы вас увлекла блудница, не следуйте её путями.

26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

26 Многие пали из-за неё, она погубила множество великих мужчин.

27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

27 Дом её — место смерти, тропа её ведёт к могиле.

1.0x