Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 48

1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.

2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!

3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!

4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,

5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.

6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!

7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.

8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!

9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.

10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!

11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.

12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!

13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.

14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“

15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.

16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.

17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“

18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!

19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“

20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!

21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.

25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.

26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!

27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?

28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!

29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.

30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!

31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.

32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —

33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.

34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.

35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.

36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!

37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.

38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.

39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!

40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —

41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!

42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.

43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.

44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.

46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!

47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.

Книга пророка Иеремии

Глава 48

1 Вот что Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит в Своей вести о стране Моав: «Горе Нево будет плохо, рухнет она, и город Кариафаим покорится, он, сильный, станет покорным и будет разбит.

2 Кончилась слава Моава, люди в Есевоне замышляют зло против Моава, говоря: „Пойдём и истребим этих людей”. Мадмена, ты тоже замолчишь, потому что меч над тобой нависает.

3 Плач Оронаима слышен — это плач отчаяния и великого разрушения.

4 Уничтожен будет Моав, его дети будут о помощи молить.

5 Люди Моава горько плачут, идя в Лухит; на дороге в Оронаим слышен плач боли и страдания.

6 Бегите, чтобы жизнь спасти. Бегите, как перекати-поле несётся в пустыне.

7 Вы надеетесь на творения своих рук и на своё богатство, потому-то и ждёт вас плен. И вашего бога Хамоса тоже ждёт плен вместе со священниками его.

8 Придёт Разрушитель в каждый город, не уцелеет ни один из них, долина погибнет, и опустеет равнина. Как Господь сказал, так и случится.

9 Солью поля Моава посыпьте, пусть безжизненной пустыней станет страна, и опустеют все города Моава, потому что в них не останется людей.

10 Плохо будет тем, кто не исполняет слов Господа. Горе тем, кто не убивает народ Моава своим мечом.

11 Моав не ведал несчастий, он отстаивался как вино, из чаши в чашу его не переливали, он плена не знал, поэтому и вкус в нём остался прежним, и запах его не изменился».

12 Господь говорит: «Я скоро пошлю тех, кто выльет вас из ваших кувшинов, опустошит и вдребезги разобьёт их.

13 И тогда народ Моава познает позор из-за своего лжебога Хамоса. Они уподобятся израильтянам, верившим этому лжебогу в Вефиле, которые были пристыжены, когда он им не помог.

14 Не говорите: „Мы храбрые воины, мы в битве смелы”.

15 Враг Моав осаждает, он войдёт в города и их разрушит. Лучшие юноши в этой бойне расстанутся с жизнью». Эта весть от Царя, чьё имя — Господь Всемогущий:

16 «Близок конец Моава, скоро будет он уничтожен.

17 Живущие по соседству плакать о нём должны. Вы знаете, как славен Моав, так оплачьте его. Скажите: „Царь утратил свою силу, нет больше могущества и славы Моава”.

18 Живущие в Дивоне, спуститесь с высот величия, сядьте на землю в пыль, так как близок уже Разрушитель, который уничтожит все ваши укреплённые города.

19 Живущие в Ароере, стоя на краю дороги, смотрите на убегающих мужчин, на бегущих женщин, спрашивайте, что с ними случилось?

20 Будет Моав разрушен и покрыт позором. У реки Арнон скажите, что уничтожен Моав.

21 Наказаны люди равнины; суд пришёл в города Холон, Иааца и Мефааф.

22 Суд пришёл в города Дивон, Нево, Беф-Дивлафаим.

23 Суд пришёл в города Кариафаим, Беф-Гамул, Беф-Меон.

24 Суд пришёл в Кериоф и Восор, во все города Моава, в близкие и далёкие.

25 Отсечена сила Моава, рука его сломана». Так говорит Господь:

26 «Моав считал, что превзошёл в величии Господа. Так напоите его допьяна, пусть упадёт он в рвоту свою, и тогда люди будут над ним смеяться.

27 Моав, над Израилем ты смеялся, Израиль был пойман шайкой воров. Говоря об Израиле, ты всегда смеялся и качал головой. Ты вёл себя, будто ты лучше Израиля.

28 Оставьте, люди Моава, свои города, живите в скалах, будьте как голуби, вьющие гнёзда у входа в пещеру.

29 О гордости Моава слышали мы. Его гордость была непомерной, надменен и слишком горд был Моав».

30 Господь говорит: «Я знаю, Моав был хвастлив и вспыльчив, но вся похвальба его — ложь. Он не в состоянии сделать того, о чём сам говорит.

31 Поэтому Я о Моаве плачу, о каждом жителе Моава и Кир-Харешета стенаю Я.

32 Вместе с людьми Иазера Я об Иазере плачу. Севам, твои виноградники когда-то простирались до моря, до самого Иазера, но не пощадил Разрушитель твоего винограда.

33 Ушли и радость, и счастье из виноградников Моава. Я остановил потоки вина в давильных прессах. Песни давильщиков больше не слышатся, нет больше радостных криков.

34 Плачут жители городов Есевон и Елеал. Их плач слышен до самого города Иааца, он слышен из Сигора до Оронаима и Еглы; высохли даже воды Нимрима.

35 Я остановлю жертвоприношения Моава на высотах, Я пресеку приношения жертв их богам». Так говорит Господь.

36 «Я скорблю о Моаве, сердце Моё стонет, словно свирели играют похоронные песни. Я скорблю о людях Кир-Харешета, чьё богатство и деньги пропали.

37 У каждого обрита голова и борода острижена, руки у всех порезаны и кровоточат, всех спеленали траурные одежды.

38 Плачут люди по мёртвым в Моаве: на каждой крыше, на каждой площади — повсюду скорбь, потому что Я разбил Моав словно пустой сосуд», — говорит Господь.

39 «Моав растоптан, все плачут, сдался Моав и опозорился, люди над ним смеются, но от всего, что случилось, они исполнились страха».

40 Господь говорит: «Смотрите, с неба устремляется орёл, он простирает крылья свои над Моавом.

41 Падут города Моава, крепости будут взяты, воины Моава будут исполнены страха, сравнимого с тем, который испытывают женщины во время родов.

42 Будет народ Моава уничтожен за то, что считал себя важнее Господа».

43 Господь говорит: «Люди Моава, вас ждёт ужас, пропасти и ловушки.

44 Людей будет гнать ужас, и они будут падать в пропасти, а тот, кто выберется, в ловушку угодит. Всё это случится в то время, когда Я их накажу». Так говорит Господь:

45 «От сильных врагов бежали люди, и остановились в Есевоне. Но вспыхнул пожар в Есевоне, городе царя Сигона, и уничтожил правителей и гордецов Моава.

46 Горе тебе, Моав!

47 Будет пленён народ Моава, но в грядущие дни Я приведу его назад». Такова весть Господа. Таков суд над Моавом.

Єремiя Розділ 48	Книга пророка Иеремии Глава 48
1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.	1 Вот что Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит в Своей вести о стране Моав: «Горе Нево будет плохо, рухнет она, и город Кариафаим покорится, он, сильный, станет покорным и будет разбит.
2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!	2 Кончилась слава Моава, люди в Есевоне замышляют зло против Моава, говоря: „Пойдём и истребим этих людей”. Мадмена, ты тоже замолчишь, потому что меч над тобой нависает.
3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!	3 Плач Оронаима слышен — это плач отчаяния и великого разрушения.
4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,	4 Уничтожен будет Моав, его дети будут о помощи молить.
5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.	5 Люди Моава горько плачут, идя в Лухит; на дороге в Оронаим слышен плач боли и страдания.
6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!	6 Бегите, чтобы жизнь спасти. Бегите, как перекати-поле несётся в пустыне.
7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.	7 Вы надеетесь на творения своих рук и на своё богатство, потому-то и ждёт вас плен. И вашего бога Хамоса тоже ждёт плен вместе со священниками его.
8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!	8 Придёт Разрушитель в каждый город, не уцелеет ни один из них, долина погибнет, и опустеет равнина. Как Господь сказал, так и случится.
9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.	9 Солью поля Моава посыпьте, пусть безжизненной пустыней станет страна, и опустеют все города Моава, потому что в них не останется людей.
10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!	10 Плохо будет тем, кто не исполняет слов Господа. Горе тем, кто не убивает народ Моава своим мечом.
11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.	11 Моав не ведал несчастий, он отстаивался как вино, из чаши в чашу его не переливали, он плена не знал, поэтому и вкус в нём остался прежним, и запах его не изменился».
12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!	12 Господь говорит: «Я скоро пошлю тех, кто выльет вас из ваших кувшинов, опустошит и вдребезги разобьёт их.
13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.	13 И тогда народ Моава познает позор из-за своего лжебога Хамоса. Они уподобятся израильтянам, верившим этому лжебогу в Вефиле, которые были пристыжены, когда он им не помог.
14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“	14 Не говорите: „Мы храбрые воины, мы в битве смелы”.
15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.	15 Враг Моав осаждает, он войдёт в города и их разрушит. Лучшие юноши в этой бойне расстанутся с жизнью». Эта весть от Царя, чьё имя — Господь Всемогущий:
16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.	16 «Близок конец Моава, скоро будет он уничтожен.
17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“	17 Живущие по соседству плакать о нём должны. Вы знаете, как славен Моав, так оплачьте его. Скажите: „Царь утратил свою силу, нет больше могущества и славы Моава”.
18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!	18 Живущие в Дивоне, спуститесь с высот величия, сядьте на землю в пыль, так как близок уже Разрушитель, который уничтожит все ваши укреплённые города.
19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“	19 Живущие в Ароере, стоя на краю дороги, смотрите на убегающих мужчин, на бегущих женщин, спрашивайте, что с ними случилось?
20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!	20 Будет Моав разрушен и покрыт позором. У реки Арнон скажите, что уничтожен Моав.
21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,	21 Наказаны люди равнины; суд пришёл в города Холон, Иааца и Мефааф.
22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,	22 Суд пришёл в города Дивон, Нево, Беф-Дивлафаим.
23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,	23 Суд пришёл в города Кариафаим, Беф-Гамул, Беф-Меон.
24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.	24 Суд пришёл в Кериоф и Восор, во все города Моава, в близкие и далёкие.
25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.	25 Отсечена сила Моава, рука его сломана». Так говорит Господь:
26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!	26 «Моав считал, что превзошёл в величии Господа. Так напоите его допьяна, пусть упадёт он в рвоту свою, и тогда люди будут над ним смеяться.
27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?	27 Моав, над Израилем ты смеялся, Израиль был пойман шайкой воров. Говоря об Израиле, ты всегда смеялся и качал головой. Ты вёл себя, будто ты лучше Израиля.
28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!	28 Оставьте, люди Моава, свои города, живите в скалах, будьте как голуби, вьющие гнёзда у входа в пещеру.
29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.	29 О гордости Моава слышали мы. Его гордость была непомерной, надменен и слишком горд был Моав».
30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!	30 Господь говорит: «Я знаю, Моав был хвастлив и вспыльчив, но вся похвальба его — ложь. Он не в состоянии сделать того, о чём сам говорит.
31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.	31 Поэтому Я о Моаве плачу, о каждом жителе Моава и Кир-Харешета стенаю Я.
32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —	32 Вместе с людьми Иазера Я об Иазере плачу. Севам, твои виноградники когда-то простирались до моря, до самого Иазера, но не пощадил Разрушитель твоего винограда.
33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.	33 Ушли и радость, и счастье из виноградников Моава. Я остановил потоки вина в давильных прессах. Песни давильщиков больше не слышатся, нет больше радостных криков.
34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.	34 Плачут жители городов Есевон и Елеал. Их плач слышен до самого города Иааца, он слышен из Сигора до Оронаима и Еглы; высохли даже воды Нимрима.
35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.	35 Я остановлю жертвоприношения Моава на высотах, Я пресеку приношения жертв их богам». Так говорит Господь.
36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!	36 «Я скорблю о Моаве, сердце Моё стонет, словно свирели играют похоронные песни. Я скорблю о людях Кир-Харешета, чьё богатство и деньги пропали.
37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.	37 У каждого обрита голова и борода острижена, руки у всех порезаны и кровоточат, всех спеленали траурные одежды.
38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.	38 Плачут люди по мёртвым в Моаве: на каждой крыше, на каждой площади — повсюду скорбь, потому что Я разбил Моав словно пустой сосуд», — говорит Господь.
39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!	39 «Моав растоптан, все плачут, сдался Моав и опозорился, люди над ним смеются, но от всего, что случилось, они исполнились страха».
40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —	40 Господь говорит: «Смотрите, с неба устремляется орёл, он простирает крылья свои над Моавом.
41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!	41 Падут города Моава, крепости будут взяты, воины Моава будут исполнены страха, сравнимого с тем, который испытывают женщины во время родов.
42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.	42 Будет народ Моава уничтожен за то, что считал себя важнее Господа».
43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.	43 Господь говорит: «Люди Моава, вас ждёт ужас, пропасти и ловушки.
44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.	44 Людей будет гнать ужас, и они будут падать в пропасти, а тот, кто выберется, в ловушку угодит. Всё это случится в то время, когда Я их накажу». Так говорит Господь:
45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.	45 «От сильных врагов бежали люди, и остановились в Есевоне. Но вспыхнул пожар в Есевоне, городе царя Сигона, и уничтожил правителей и гордецов Моава.
46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!	46 Горе тебе, Моав!
47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.	47 Будет пленён народ Моава, но в грядущие дни Я приведу его назад». Такова весть Господа. Таков суд над Моавом.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Старий
завіт

Новий
завіт