CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єремiя

Розділ 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

Der Prophet Jeremia

Kapitel 17

1 Die5842 Sünde2403 Judas ist3789 geschrieben mit eisernen1270 Griffeln und mit spitzigen6856 Demanten8068 geschrieben und auf die Tafel3871 ihres Herzens3820 gegraben2790 und auf die Hörner7161 an ihren Altären4196,

2 daß ihre Kinder1121 gedenken2142 sollen derselben Altäre4196 und Haine842 bei den grünen7488 Bäumen6086, auf den hohen1364 Bergen1389.

3 Aber ich will deine Höhen1116 beide, auf Bergen2042 und957 Feldern7704, samt deiner Habe2428 und allen deinen Schätzen214 in die Rapuse geben5414 um der Sünde2403 willen, in allen deinen Grenzen1366 begangen.

4 Und du sollst aus deinem Erbe5159 verstoßen werden8058, das776 ich dir gegeben5414 habe5647, und will dich zu Knechten deiner Feinde341 machen in einem Lande, das du nicht kennest; denn ihr3045 habt ein Feuer784 meines Zorns639 angezündet6919, das ewiglich5704 brennen3344 wird.

5 So spricht559 der HErr3068: Verflucht779 ist7760 der Mann1397, der sich982 auf Menschen120 verläßt und hält Fleisch1320 für seinen Arm2220 und mit seinem Herzen3820 vom HErrn3068 weicht5493!

6 Der wird sein935 wie2896 die3427 Heide6199 in der Wüste6160 und wird nicht sehen7200 den zukünftigen Trost, sondern wird bleiben7931 in der Dürre2788, in der Wüste4057, in einem unfruchtbaren4420 Lande776, da niemand wohnet.

7 Gesegnet1288 aber ist der Mann1397, der sich982 auf den HErrn3068 verläßt, und der HErr3068 seine Zuversicht4009 ist!

8 Der ist wie ein Baum6086 am Wasser4325 gepflanzt8362 und8328 am Bach3105 gewurzelt. Denn obgleich eine Hitze2527 kommt935, fürchtet er7971 sich7200 doch nicht, sondern seine Blätter5929 bleiben grün7488, und6213 sorget nicht, wenn ein dürres1226 Jahr8141 kommt, sondern er bringet ohne Aufhören4185 Früchte6529.

9 Es ist3045 das Herz3820 ein trotzig6121 und verzagt Ding605; wer kann es ergründen?

10 Ich2713, der HErr3068, kann das Herz3820 ergründen und die Nieren3629 prüfen974; und gebe5414 einem jeglichen376 nach seinem Tun1870, nach den Früchten6529 seiner Werke4611.

11 Denn gleichwie ein Vogel7124, der sich über Eier setzt1716 und brütet3205 sie5800 nicht aus6239, also6213 ist der, so unrecht4941 Gut sammelt; denn er muß davon, wenn3117 er‘s am2677 wenigsten achtet, und muß doch zuletzt319 Spott5036 dazu haben.

12 Aber die Stätte3678 unsers Heiligtums4720, nämlich der Thron4791 göttlicher Ehre3519, ist4725 allezeit7223 fest geblieben.

13 Denn, HErr3068, du bist die Hoffnung4723 Israels3478. Alle, die dich verlassen5800, müssen zuschanden werden954, und die Abtrünnigen müssen in die Erde776 geschrieben3789 werden5493; denn sie verlassen5800 den HErrn3068, die Quelle4726 des lebendigen2416 Wassers4325.

14 Heile7495 du mich, HErr3068, so werde ich heil7495; hilf3467 du mir, so ist mir geholfen3467; denn du bist mein Ruhm8416.

15 Siehe, sie559 sprechen zu mir: Wo ist935 denn des HErrn3068 Wort1697? Lieber, laß hergehen!

16 Aber8193 ich bin drum nicht von6440 dir310 geflohen, mein Hirte7462, so habe4161 ich Menschentage nicht begehret, das weißt3045 du; was ich gepredigt habe, das ist213 recht vor3117 dir.

17 Sei du mir nur nicht7451 schrecklich4288, meine Zuversicht4268 in3117 der Not!

18 Laß sie7665 zuschanden werden, die mich verfolgen7291, und935 mich nicht954; laß sie erschrecken2865 und mich nicht954; laß den Tag3117 des Unglücks7451 über sie gehen2865 und zerschlage7670 sie zwiefach4932!

19 So spricht559 der HErr3068 zu mir: Gehe1980 hin und1121 tritt5975 unter das Tor8179 des Volks5971, dadurch die Könige4428 Judas aus3318 und ein gehen935, und unter alle Tore8179 zu Jerusalem3389

20 und sprich559 zu8085 ihnen: Höret des HErrn3068 Wort1697, ihr935 Könige4428 Judas und ganz Juda3063 und alle Einwohner3427 zu Jerusalem3389, so zu diesem Tor8179 eingehen!

21 So spricht559 der5315 HErr3068: Hütet euch8104 und3117 traget5375 keine Last4853 am Sabbattage7676 durch935 die Tore8179 hinein zu Jerusalem3389

22 und3117 führet keine Last4853 am Sabbattage7676 aus3318 euren Häusern1004 und3117 tut keine Arbeit4399, sondern heiliget6942 den Sabbattag7676, wie ich euren Vätern1 geboten6680 habe6213.

23 Aber sie3947 hören8085 nicht4148 und neigen ihre Ohren241 nicht, sondern bleiben halsstarrig6203, daß sie mich ja nicht hören noch sich5186 ziehen lassen8085.

24 So ihr mich hören8085 werdet8085, spricht5002 der HErr3068, daß1115 ihr keine Last4853 traget des Sabbattages7676 durch935 dieser Stadt5892 Tore8179 ein, sondern denselbigen heiliget6942, daß ihr keine Arbeit4399 an3117 demselbigen Tage3117 tut6213,

25 so sollen auch durch dieser Stadt5892 Tore8179 aus und5892 ein376 gehen935 Könige4428 und Fürsten8269, die auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, und reiten und fahren7392, beide, auf Wagen7393 und Rossen5483, sie und ihre Fürsten8269, samt allen, die in Juda3063 und zu Jerusalem3389 wohnen3427; und soll diese Stadt3427 ewiglich5769 bewohnet werden.

26 Und sollen kommen935 aus den Städten5892 Judas, und die um5439 Jerusalem3389 her935 liegen, und aus dem Lande776 Benjamin1144, aus den Gründen8219 und von den Gebirgen2022 und vom Mittage, die da bringen935 Brandopfer5930, Opfer2077, Speisopfer4503 und Weihrauch3828 zum Hause1004 des HErrn3068.

27 Werdet ihr mich aber nicht hören, daß ihr den Sabbattag7676 heiliget und3117 keine Last4853 traget5375 durch die Tore8179 zu8085 Jerusalem3389 ein am Sabbattage7676, so will935 ich ein Feuer784 unter ihren Toren8179 anstecken3341, das die Häuser759 zu Jerusalem3389 verzehren398 und3117 nicht gelöscht werden6942 soll3518.

Єремiя

Розділ 17

Der Prophet Jeremia

Kapitel 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

1 Die5842 Sünde2403 Judas ist3789 geschrieben mit eisernen1270 Griffeln und mit spitzigen6856 Demanten8068 geschrieben und auf die Tafel3871 ihres Herzens3820 gegraben2790 und auf die Hörner7161 an ihren Altären4196,

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

2 daß ihre Kinder1121 gedenken2142 sollen derselben Altäre4196 und Haine842 bei den grünen7488 Bäumen6086, auf den hohen1364 Bergen1389.

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

3 Aber ich will deine Höhen1116 beide, auf Bergen2042 und957 Feldern7704, samt deiner Habe2428 und allen deinen Schätzen214 in die Rapuse geben5414 um der Sünde2403 willen, in allen deinen Grenzen1366 begangen.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

4 Und du sollst aus deinem Erbe5159 verstoßen werden8058, das776 ich dir gegeben5414 habe5647, und will dich zu Knechten deiner Feinde341 machen in einem Lande, das du nicht kennest; denn ihr3045 habt ein Feuer784 meines Zorns639 angezündet6919, das ewiglich5704 brennen3344 wird.

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

5 So spricht559 der HErr3068: Verflucht779 ist7760 der Mann1397, der sich982 auf Menschen120 verläßt und hält Fleisch1320 für seinen Arm2220 und mit seinem Herzen3820 vom HErrn3068 weicht5493!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

6 Der wird sein935 wie2896 die3427 Heide6199 in der Wüste6160 und wird nicht sehen7200 den zukünftigen Trost, sondern wird bleiben7931 in der Dürre2788, in der Wüste4057, in einem unfruchtbaren4420 Lande776, da niemand wohnet.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

7 Gesegnet1288 aber ist der Mann1397, der sich982 auf den HErrn3068 verläßt, und der HErr3068 seine Zuversicht4009 ist!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

8 Der ist wie ein Baum6086 am Wasser4325 gepflanzt8362 und8328 am Bach3105 gewurzelt. Denn obgleich eine Hitze2527 kommt935, fürchtet er7971 sich7200 doch nicht, sondern seine Blätter5929 bleiben grün7488, und6213 sorget nicht, wenn ein dürres1226 Jahr8141 kommt, sondern er bringet ohne Aufhören4185 Früchte6529.

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

9 Es ist3045 das Herz3820 ein trotzig6121 und verzagt Ding605; wer kann es ergründen?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

10 Ich2713, der HErr3068, kann das Herz3820 ergründen und die Nieren3629 prüfen974; und gebe5414 einem jeglichen376 nach seinem Tun1870, nach den Früchten6529 seiner Werke4611.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

11 Denn gleichwie ein Vogel7124, der sich über Eier setzt1716 und brütet3205 sie5800 nicht aus6239, also6213 ist der, so unrecht4941 Gut sammelt; denn er muß davon, wenn3117 er‘s am2677 wenigsten achtet, und muß doch zuletzt319 Spott5036 dazu haben.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

12 Aber die Stätte3678 unsers Heiligtums4720, nämlich der Thron4791 göttlicher Ehre3519, ist4725 allezeit7223 fest geblieben.

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

13 Denn, HErr3068, du bist die Hoffnung4723 Israels3478. Alle, die dich verlassen5800, müssen zuschanden werden954, und die Abtrünnigen müssen in die Erde776 geschrieben3789 werden5493; denn sie verlassen5800 den HErrn3068, die Quelle4726 des lebendigen2416 Wassers4325.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

14 Heile7495 du mich, HErr3068, so werde ich heil7495; hilf3467 du mir, so ist mir geholfen3467; denn du bist mein Ruhm8416.

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

15 Siehe, sie559 sprechen zu mir: Wo ist935 denn des HErrn3068 Wort1697? Lieber, laß hergehen!

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

16 Aber8193 ich bin drum nicht von6440 dir310 geflohen, mein Hirte7462, so habe4161 ich Menschentage nicht begehret, das weißt3045 du; was ich gepredigt habe, das ist213 recht vor3117 dir.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

17 Sei du mir nur nicht7451 schrecklich4288, meine Zuversicht4268 in3117 der Not!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

18 Laß sie7665 zuschanden werden, die mich verfolgen7291, und935 mich nicht954; laß sie erschrecken2865 und mich nicht954; laß den Tag3117 des Unglücks7451 über sie gehen2865 und zerschlage7670 sie zwiefach4932!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

19 So spricht559 der HErr3068 zu mir: Gehe1980 hin und1121 tritt5975 unter das Tor8179 des Volks5971, dadurch die Könige4428 Judas aus3318 und ein gehen935, und unter alle Tore8179 zu Jerusalem3389

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

20 und sprich559 zu8085 ihnen: Höret des HErrn3068 Wort1697, ihr935 Könige4428 Judas und ganz Juda3063 und alle Einwohner3427 zu Jerusalem3389, so zu diesem Tor8179 eingehen!

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

21 So spricht559 der5315 HErr3068: Hütet euch8104 und3117 traget5375 keine Last4853 am Sabbattage7676 durch935 die Tore8179 hinein zu Jerusalem3389

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

22 und3117 führet keine Last4853 am Sabbattage7676 aus3318 euren Häusern1004 und3117 tut keine Arbeit4399, sondern heiliget6942 den Sabbattag7676, wie ich euren Vätern1 geboten6680 habe6213.

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

23 Aber sie3947 hören8085 nicht4148 und neigen ihre Ohren241 nicht, sondern bleiben halsstarrig6203, daß sie mich ja nicht hören noch sich5186 ziehen lassen8085.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

24 So ihr mich hören8085 werdet8085, spricht5002 der HErr3068, daß1115 ihr keine Last4853 traget des Sabbattages7676 durch935 dieser Stadt5892 Tore8179 ein, sondern denselbigen heiliget6942, daß ihr keine Arbeit4399 an3117 demselbigen Tage3117 tut6213,

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

25 so sollen auch durch dieser Stadt5892 Tore8179 aus und5892 ein376 gehen935 Könige4428 und Fürsten8269, die auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, und reiten und fahren7392, beide, auf Wagen7393 und Rossen5483, sie und ihre Fürsten8269, samt allen, die in Juda3063 und zu Jerusalem3389 wohnen3427; und soll diese Stadt3427 ewiglich5769 bewohnet werden.

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

26 Und sollen kommen935 aus den Städten5892 Judas, und die um5439 Jerusalem3389 her935 liegen, und aus dem Lande776 Benjamin1144, aus den Gründen8219 und von den Gebirgen2022 und vom Mittage, die da bringen935 Brandopfer5930, Opfer2077, Speisopfer4503 und Weihrauch3828 zum Hause1004 des HErrn3068.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

27 Werdet ihr mich aber nicht hören, daß ihr den Sabbattag7676 heiliget und3117 keine Last4853 traget5375 durch die Tore8179 zu8085 Jerusalem3389 ein am Sabbattage7676, so will935 ich ein Feuer784 unter ihren Toren8179 anstecken3341, das die Häuser759 zu Jerusalem3389 verzehren398 und3117 nicht gelöscht werden6942 soll3518.

1.0x