Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 48

1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.

2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!

3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!

4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,

5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.

6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!

7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.

8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!

9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.

10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!

11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.

12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!

13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.

14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“

15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.

16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.

17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“

18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!

19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“

20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!

21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.

25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.

26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!

27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?

28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!

29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.

30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!

31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.

32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —

33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.

34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.

35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.

36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!

37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.

38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.

39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!

40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —

41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!

42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.

43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.

44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.

46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!

47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.

Пророк Иеремия

Глава 48

1 О Моаве.
Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила:
– Горе Нево – он будет опустошён! Кириатаим будет опозорен и захвачен; крепость будет опозорена и разрушена.

2 Минует слава Моава; в Хешбоне замышляют против него зло: «Идём, покончим с этим народом».И ты, Мадмен, замолкнешь; . меч будет преследовать тебя.

3 Слышны крики из Хоронаима, крики великого опустошения и разрушения.

4 Погибнет Моав, заплачут его малые дети.

5 Поднимаются жители на Лухит и на ходу горько плачут;на дороге, ведущей в Хоронаим, слышен скорбный плач о разорении.

6 Бегите! Спасайте свои жизни! Будьте как одинокий можжевельник в пустыне.

7 За то, что вы надеялись на свои дела и богатства, вас тоже захватят.В плен отправится Хемош со своими священнослужителями и вождями.

8 Губитель придёт в каждый город – ни один город не спасётся.Долина погибнет, равнина придёт в запустение, как и сказал Вечный.

9 Дайте Моаву крылья, чтобы он мог улететь. Его города опустеют, останутся без горожан.

10 Проклят тот, кто небрежен, исполняя дело Вечного! Проклят тот, кто удерживает меч от кровопролития!

11 Моав от юности пребывал в покое, и в плен его не уводили.Он – как вино над осадком, которое не переливали из сосуда в сосуд,так что вкус у него, как и прежде, и запах не изменился.

12 Но наступают дни, – возвещает Вечный, –когда Я пошлю к нему виноделов, чтобы перелить его,опустошить его сосуды и разбить его кувшины вдребезги.

13 Моав тогда постыдится Хемоша, как Исраил постыдился Вефиля, своей надежды.

14 Как же вы можете говорить: «Мы храбрецы, мы отважные в битве воины»?

15 Моав будет разрушен, его города будут взяты; его лучшие юноши пойдут на бойню, – говорит Царь, Чьё имя Вечный, Повелитель Сил. –

16 Падение Моава близко; день его бедствия спешит.

17 Плачьте о нём, все его соседи, все, кто знал его славу,говорите: «Как сломан могучий скипетр, как сломан жезл прославленный!»

18 Сойдите с почётного места и сядьте на иссохшую землю, жители Дивона,потому что губитель Моава двинется на вас и разрушит ваши укреплённые города.

19 Встаньте у дороги и смотрите, живущие в Ароере.Расспрашивайте беженца и уцелевшую, спрашивайте: «Что случилось?»

20 Моав обесславлен, ведь он сломлен; рыдайте и плачьте!Расскажите вдоль побережий Арнона, что разрушен Моав.

21 Суд пришёл на города в плоскогорье: на Холон, Иахац и Мефаат,

22 на Дивон, Нево и Бет-Дивлатаим,

23 на Кириатаим, Бет-Гамул и Бет-Меон,

24 на Кериот и Боцру, на все дальние и ближние города Моава.

25 Рог Моава отрублен, и его рука сломана, – возвещает Вечный. –

26 Напоите его допьяна, потому что он возносился перед Вечным.Пусть он вываляется в своей блевотине, пусть он станет посмешищем.

27 Разве не посмешищем был у тебя Исраил? Разве пойман он был с ворами,что ты презрительно качал головой каждый раз, когда говорил о нём?

28 Оставьте города и селитесь в скалах, жители Моава.Будьте как голуби, что гнездятся на краях расщелин.

29 – Слышали мы о гордости Моава, о его чрезмерной гордости и тщеславии,о его гордости и надменности, о его заносчивом сердце.

30 – Знаю Я его наглость, – возвещает Вечный, –но пуста его похвальба, и дела его ничего не стоят.

31 Поэтому плачу Я о Моаве, рыдаю обо всём Моаве, скорблю о жителях Кир-Харесета.

32 О виноградники Сивмы, Я плачу о вас, как я плакал о городе Иазере.Ваши лозы тянулись к Мёртвому морю, достигали Иазера. .Разрушитель набросился на летние плоды, на спелый виноград.

33 Веселье и радость ушли с плодородной земли Моава.Иссякло вино в давильнях; никто не топчет в них виноград с радостным криком.Хотя и стоит крик, но не радостный он.

34 От Хешбона до Элеале раздаются рыдания; крики слышны до самого Иахаца,от Цоара до Хоронаима и Эглат-Шлешии, ведь даже воды реки Нимрима пересохнут.

35 Я истреблю в Моаве тех, кто приносит жертвы в капищах на возвышенностях и возжигает благовония своим богам, – возвещает Вечный. –

36 Поэтому моё сердце плачет о Моаве, как свирель, плачет, как свирель, о жителях Кир-Харесета. Богатство, которое они скопили, погибло.

37 В знак скорби все головы острижены, все бороды сбриты;на всех руках порезы, и одеты они в рубище.

38 На всех крышах Моава и на площадях все рыдают,потому что Я разбил Моав, как сосуд, который никому не нужен, – возвещает Вечный. –

39 Как он раскололся! Как они рыдают! Как позорно Моав показал спину!Моав стал посмешищем и ужасом для всех соседей.

40 Так говорит Вечный:
– Орёл налетит на свою добычу, простирая свои крылья над Моавом.

41 Кериот будет взят, . крепости будут захвачены.В тот день сердца воинов Моава затрепещут, словно сердце роженицы.

42 Не будет больше такого народа как Моав, потому что он возносился перед Вечным.

43 Ужас, яма и западня ждут тебя, народ Моава, – возвещает Вечный. –

44 Всякий, кто побежит от ужаса, упадёт в яму;всякий, выбравшийся из ямы, угодит в западню.Я нашлю эти беды на Моав в год его наказания, – возвещает Вечный. –

45 В тени Хешбона замерли изнурённые беженцы:полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из дома Сигонова,обжигает лоб Моаву, темя народу мятежному.

46 Горе тебе, Моав! Погиб народ Хемоша; .твои сыновья взяты в плен, твои дочери – в неволе.

47 Но в будущем Я верну Моаву благополучие, – возвещает Вечный.Здесь кончается приговор Моаву.

Єремiя Розділ 48	Пророк Иеремия Глава 48
1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.	1 О Моаве. Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: – Горе Нево – он будет опустошён! Кириатаим будет опозорен и захвачен; крепость будет опозорена и разрушена.
2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!	2 Минует слава Моава; в Хешбоне замышляют против него зло: «Идём, покончим с этим народом».И ты, Мадмен, замолкнешь; . меч будет преследовать тебя.
3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!	3 Слышны крики из Хоронаима, крики великого опустошения и разрушения.
4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,	4 Погибнет Моав, заплачут его малые дети.
5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.	5 Поднимаются жители на Лухит и на ходу горько плачут;на дороге, ведущей в Хоронаим, слышен скорбный плач о разорении.
6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!	6 Бегите! Спасайте свои жизни! Будьте как одинокий можжевельник в пустыне.
7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.	7 За то, что вы надеялись на свои дела и богатства, вас тоже захватят.В плен отправится Хемош со своими священнослужителями и вождями.
8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!	8 Губитель придёт в каждый город – ни один город не спасётся.Долина погибнет, равнина придёт в запустение, как и сказал Вечный.
9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.	9 Дайте Моаву крылья, чтобы он мог улететь. Его города опустеют, останутся без горожан.
10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!	10 Проклят тот, кто небрежен, исполняя дело Вечного! Проклят тот, кто удерживает меч от кровопролития!
11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.	11 Моав от юности пребывал в покое, и в плен его не уводили.Он – как вино над осадком, которое не переливали из сосуда в сосуд,так что вкус у него, как и прежде, и запах не изменился.
12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!	12 Но наступают дни, – возвещает Вечный, –когда Я пошлю к нему виноделов, чтобы перелить его,опустошить его сосуды и разбить его кувшины вдребезги.
13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.	13 Моав тогда постыдится Хемоша, как Исраил постыдился Вефиля, своей надежды.
14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“	14 Как же вы можете говорить: «Мы храбрецы, мы отважные в битве воины»?
15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.	15 Моав будет разрушен, его города будут взяты; его лучшие юноши пойдут на бойню, – говорит Царь, Чьё имя Вечный, Повелитель Сил. –
16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.	16 Падение Моава близко; день его бедствия спешит.
17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“	17 Плачьте о нём, все его соседи, все, кто знал его славу,говорите: «Как сломан могучий скипетр, как сломан жезл прославленный!»
18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!	18 Сойдите с почётного места и сядьте на иссохшую землю, жители Дивона,потому что губитель Моава двинется на вас и разрушит ваши укреплённые города.
19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“	19 Встаньте у дороги и смотрите, живущие в Ароере.Расспрашивайте беженца и уцелевшую, спрашивайте: «Что случилось?»
20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!	20 Моав обесславлен, ведь он сломлен; рыдайте и плачьте!Расскажите вдоль побережий Арнона, что разрушен Моав.
21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,	21 Суд пришёл на города в плоскогорье: на Холон, Иахац и Мефаат,
22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,	22 на Дивон, Нево и Бет-Дивлатаим,
23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,	23 на Кириатаим, Бет-Гамул и Бет-Меон,
24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.	24 на Кериот и Боцру, на все дальние и ближние города Моава.
25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.	25 Рог Моава отрублен, и его рука сломана, – возвещает Вечный. –
26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!	26 Напоите его допьяна, потому что он возносился перед Вечным.Пусть он вываляется в своей блевотине, пусть он станет посмешищем.
27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?	27 Разве не посмешищем был у тебя Исраил? Разве пойман он был с ворами,что ты презрительно качал головой каждый раз, когда говорил о нём?
28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!	28 Оставьте города и селитесь в скалах, жители Моава.Будьте как голуби, что гнездятся на краях расщелин.
29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.	29 – Слышали мы о гордости Моава, о его чрезмерной гордости и тщеславии,о его гордости и надменности, о его заносчивом сердце.
30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!	30 – Знаю Я его наглость, – возвещает Вечный, –но пуста его похвальба, и дела его ничего не стоят.
31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.	31 Поэтому плачу Я о Моаве, рыдаю обо всём Моаве, скорблю о жителях Кир-Харесета.
32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —	32 О виноградники Сивмы, Я плачу о вас, как я плакал о городе Иазере.Ваши лозы тянулись к Мёртвому морю, достигали Иазера. .Разрушитель набросился на летние плоды, на спелый виноград.
33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.	33 Веселье и радость ушли с плодородной земли Моава.Иссякло вино в давильнях; никто не топчет в них виноград с радостным криком.Хотя и стоит крик, но не радостный он.
34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.	34 От Хешбона до Элеале раздаются рыдания; крики слышны до самого Иахаца,от Цоара до Хоронаима и Эглат-Шлешии, ведь даже воды реки Нимрима пересохнут.
35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.	35 Я истреблю в Моаве тех, кто приносит жертвы в капищах на возвышенностях и возжигает благовония своим богам, – возвещает Вечный. –
36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!	36 Поэтому моё сердце плачет о Моаве, как свирель, плачет, как свирель, о жителях Кир-Харесета. Богатство, которое они скопили, погибло.
37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.	37 В знак скорби все головы острижены, все бороды сбриты;на всех руках порезы, и одеты они в рубище.
38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.	38 На всех крышах Моава и на площадях все рыдают,потому что Я разбил Моав, как сосуд, который никому не нужен, – возвещает Вечный. –
39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!	39 Как он раскололся! Как они рыдают! Как позорно Моав показал спину!Моав стал посмешищем и ужасом для всех соседей.
40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —	40 Так говорит Вечный: – Орёл налетит на свою добычу, простирая свои крылья над Моавом.
41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!	41 Кериот будет взят, . крепости будут захвачены.В тот день сердца воинов Моава затрепещут, словно сердце роженицы.
42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.	42 Не будет больше такого народа как Моав, потому что он возносился перед Вечным.
43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.	43 Ужас, яма и западня ждут тебя, народ Моава, – возвещает Вечный. –
44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.	44 Всякий, кто побежит от ужаса, упадёт в яму;всякий, выбравшийся из ямы, угодит в западню.Я нашлю эти беды на Моав в год его наказания, – возвещает Вечный. –
45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.	45 В тени Хешбона замерли изнурённые беженцы:полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из дома Сигонова,обжигает лоб Моаву, темя народу мятежному.
46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!	46 Горе тебе, Моав! Погиб народ Хемоша; .твои сыновья взяты в плен, твои дочери – в неволе.
47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.	47 Но в будущем Я верну Моаву благополучие, – возвещает Вечный.Здесь кончается приговор Моаву.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 48

Пророк Иеремия

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Пророк Иеремия

Глава 48

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 48

Пророк Иеремия

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Пророк Иеремия

Глава 48

Старий
завіт

Новий
завіт