ЛевитРозділ 24 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду. |
|
3 Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь! |
|
4 На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди. |
|
5 |
|
6 І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем, |
|
7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа. |
|
8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т. |
|
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“. |
|
10 |
|
11 І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени. |
|
12 І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні. |
|
13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
14 „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада. |
|
15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх. |
|
16 А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий. |
|
17 І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий. |
|
18 А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя. |
|
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому: |
|
20 злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому. |
|
21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий. |
|
22 Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“ |
|
23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві. |
ЛевитГлава 24 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Пусть Аарон смотрит за светильниками перед Господом вне завесы ковчега свидетельства в шатре собрания с вечера до утра, всегда. Это установление для грядущих поколений будет вечным. |
|
4 Лампады на светильнике из чистого золота нужно всегда заправлять перед Господом. |
|
5 |
|
6 Выложи их в два ряда, по шесть в каждый, на стол из чистого золота перед Господом. |
|
7 На каждый ряд положи чистого ладана, чтобы он был при хлебе как памятная часть, как огненная жертва Господу. |
|
8 Этот хлеб нужно класть перед Господом всегда, суббота за субботой, от лица израильтян по вечному завету. |
|
9 Он принадлежит Аарону и его сыновьям. Пусть они едят его в святом месте, потому что это великая святыня, их постоянная доля в огненных жертвах Господу. |
|
10 |
|
11 Бранясь, сын израильтянки хулил имя, и его привели к Моисею. (Его мать зовут Шеломит, дочь данитянина Диври.) |
|
12 Его заключили под стражу до тех пор, пока не откроется о нем воля Господа. |
|
13 |
|
14 |
|
15 Скажи израильтянам: «Проклинающий своего Бога подлежит наказанию. |
|
16 Любой, кто станет оскорблять имя Господа, будет предан смерти. Общество забьет его камнями. Поселенец или уроженец страны, — если он станет оскорблять имя, будет предан смерти. |
|
17 |
|
18 Тот, кто убьет чужую скотину, должен возместить животным за животное. |
|
19 Если кто-то нанесет своему ближнему увечье, то сделанное им нужно сделать ему самому: |
|
20 перелом за перелом, глаз за глаз, зуб за зуб. Как он изувечил ближнего, так пусть изувечат и его. |
|
21 Убивший животное должен возместить, но убивший человека должен быть предан смерти. |
|
22 И для поселенца, и для уроженца страны пусть у вас будет один закон. Я — Господь, ваш Бог». |
|
23 |
ЛевитРозділ 24 |
ЛевитГлава 24 |
|
1 |
1 |
|
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду. |
2 |
|
3 Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь! |
3 Пусть Аарон смотрит за светильниками перед Господом вне завесы ковчега свидетельства в шатре собрания с вечера до утра, всегда. Это установление для грядущих поколений будет вечным. |
|
4 На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди. |
4 Лампады на светильнике из чистого золота нужно всегда заправлять перед Господом. |
|
5 |
5 |
|
6 І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем, |
6 Выложи их в два ряда, по шесть в каждый, на стол из чистого золота перед Господом. |
|
7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа. |
7 На каждый ряд положи чистого ладана, чтобы он был при хлебе как памятная часть, как огненная жертва Господу. |
|
8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т. |
8 Этот хлеб нужно класть перед Господом всегда, суббота за субботой, от лица израильтян по вечному завету. |
|
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“. |
9 Он принадлежит Аарону и его сыновьям. Пусть они едят его в святом месте, потому что это великая святыня, их постоянная доля в огненных жертвах Господу. |
|
10 |
10 |
|
11 І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени. |
11 Бранясь, сын израильтянки хулил имя, и его привели к Моисею. (Его мать зовут Шеломит, дочь данитянина Диври.) |
|
12 І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні. |
12 Его заключили под стражу до тех пор, пока не откроется о нем воля Господа. |
|
13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
13 |
|
14 „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада. |
14 |
|
15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх. |
15 Скажи израильтянам: «Проклинающий своего Бога подлежит наказанию. |
|
16 А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий. |
16 Любой, кто станет оскорблять имя Господа, будет предан смерти. Общество забьет его камнями. Поселенец или уроженец страны, — если он станет оскорблять имя, будет предан смерти. |
|
17 І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий. |
17 |
|
18 А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя. |
18 Тот, кто убьет чужую скотину, должен возместить животным за животное. |
|
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому: |
19 Если кто-то нанесет своему ближнему увечье, то сделанное им нужно сделать ему самому: |
|
20 злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому. |
20 перелом за перелом, глаз за глаз, зуб за зуб. Как он изувечил ближнего, так пусть изувечат и его. |
|
21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий. |
21 Убивший животное должен возместить, но убивший человека должен быть предан смерти. |
|
22 Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“ |
22 И для поселенца, и для уроженца страны пусть у вас будет один закон. Я — Господь, ваш Бог». |
|
23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві. |
23 |