ЛевитРозділ 6 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
|
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
|
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
|
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
|
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
|
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
|
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
|
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
|
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
|
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
|
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
|
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
|
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
|
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
|
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
|
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
|
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
|
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
|
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
|
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
|
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
ЛевитГлава 6 |
|
1 |
|
2 – Если кто-то согрешит и нарушит верность Вечному, обманув другого, солгав о том, что ему было вверено, или оставлено на его попечение, или украдено им, |
|
3 а также если он найдёт чьё-либо пропавшее добро и не скажет об этом, если он поклянётся ложно в чём-нибудь или совершит какой-нибудь другой грех, какими грешат люди; |
|
4 если он согрешит и этим провинится, то он должен возвратить всё, что украл или взял вымогательством, что было доверено ему или то, что пропало, а он нашёл, |
|
5 или то, в чём он клялся ложно, что бы это ни было. Он должен возместить всё целиком, добавить к этому пятую часть стоимости и отдать хозяину в тот день, когда приносит жертву повинности. |
|
6 А в расплату он должен привести к священнослужителю жертву повинности Вечному: барана из отары, соответствующей стоимости и без изъяна. |
|
7 Тогда священнослужитель очистит его перед Вечным, и он будет прощён за всё, что сделал и в чём провинился. |
|
8 |
|
9 – Дай Харуну и его сыновьям повеление: |
|
10 Пусть священнослужитель наденет льняную одежду и льняное нижнее бельё, сметёт пепел жертвы всесожжения, которую пожрало на жертвеннике пламя, и положит рядом с жертвенником. |
|
11 Затем пусть он снимет эту одежду, наденет другую и вынесет пепел за лагерь, на чистое место. |
|
12 Огонь на жертвеннике нужно поддерживать, он не должен угасать. Пусть каждое утро священнослужитель подкладывает дрова, кладёт на огонь всесожжение и сжигает жир жертв примирения. |
|
13 Огонь нужно поддерживать на жертвеннике постоянно, он не должен угасать». |
|
14 |
|
15 Священнослужитель должен взять пригоршню лучшей муки и масла, вместе с благовониями, что на хлебном приношении, и сжечь памятную часть на жертвеннике как благоухание, приятное Вечному. |
|
16 Харун и его сыновья съедят остаток приношения. Есть же его нужно пресным на святом месте, во дворе шатра встречи. |
|
17 Приношение должно быть выпечено без закваски. Я даю им это как их долю в огненных жертвах Мне. Подобно жертве за грех и жертве повинности – это великая святыня. |
|
18 Всякий потомок Харуна мужского пола может есть это. Это его постоянная доля в огненных жертвах Вечному в грядущих поколениях. Всё, что прикоснётся к этому, станет свято». |
|
19 Ещё Вечный сказал Мусе: |
|
20 – Вот приношение, которое Харун и его сыновья должны приносить Вечному в день, когда они принимают помазание: полтора килограмма лучшей муки как постоянное хлебное приношение – половину утром и половину вечером. |
|
21 Готовь его с маслом на противне, пропитай его как следует маслом и разломай на куски; это будет благоухание, приятное Вечному. |
|
22 Сын, который будет преемником Харуна, помазанным священнослужителем, будет готовить приношение. Это постоянная доля Вечного, её следует сжигать целиком. |
|
23 Любое хлебное приношение священнослужителя следует сжигать целиком. Его нельзя есть. |
ЛевитРозділ 6 |
ЛевитГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
2 – Если кто-то согрешит и нарушит верность Вечному, обманув другого, солгав о том, что ему было вверено, или оставлено на его попечение, или украдено им, |
|
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
3 а также если он найдёт чьё-либо пропавшее добро и не скажет об этом, если он поклянётся ложно в чём-нибудь или совершит какой-нибудь другой грех, какими грешат люди; |
|
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
4 если он согрешит и этим провинится, то он должен возвратить всё, что украл или взял вымогательством, что было доверено ему или то, что пропало, а он нашёл, |
|
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
5 или то, в чём он клялся ложно, что бы это ни было. Он должен возместить всё целиком, добавить к этому пятую часть стоимости и отдать хозяину в тот день, когда приносит жертву повинности. |
|
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
6 А в расплату он должен привести к священнослужителю жертву повинности Вечному: барана из отары, соответствующей стоимости и без изъяна. |
|
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
7 Тогда священнослужитель очистит его перед Вечным, и он будет прощён за всё, что сделал и в чём провинился. |
|
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
8 |
|
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
9 – Дай Харуну и его сыновьям повеление: |
|
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
10 Пусть священнослужитель наденет льняную одежду и льняное нижнее бельё, сметёт пепел жертвы всесожжения, которую пожрало на жертвеннике пламя, и положит рядом с жертвенником. |
|
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
11 Затем пусть он снимет эту одежду, наденет другую и вынесет пепел за лагерь, на чистое место. |
|
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
12 Огонь на жертвеннике нужно поддерживать, он не должен угасать. Пусть каждое утро священнослужитель подкладывает дрова, кладёт на огонь всесожжение и сжигает жир жертв примирения. |
|
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
13 Огонь нужно поддерживать на жертвеннике постоянно, он не должен угасать». |
|
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
14 |
|
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
15 Священнослужитель должен взять пригоршню лучшей муки и масла, вместе с благовониями, что на хлебном приношении, и сжечь памятную часть на жертвеннике как благоухание, приятное Вечному. |
|
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
16 Харун и его сыновья съедят остаток приношения. Есть же его нужно пресным на святом месте, во дворе шатра встречи. |
|
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
17 Приношение должно быть выпечено без закваски. Я даю им это как их долю в огненных жертвах Мне. Подобно жертве за грех и жертве повинности – это великая святыня. |
|
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
18 Всякий потомок Харуна мужского пола может есть это. Это его постоянная доля в огненных жертвах Вечному в грядущих поколениях. Всё, что прикоснётся к этому, станет свято». |
|
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
19 Ещё Вечный сказал Мусе: |
|
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
20 – Вот приношение, которое Харун и его сыновья должны приносить Вечному в день, когда они принимают помазание: полтора килограмма лучшей муки как постоянное хлебное приношение – половину утром и половину вечером. |
|
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
21 Готовь его с маслом на противне, пропитай его как следует маслом и разломай на куски; это будет благоухание, приятное Вечному. |
|
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
22 Сын, который будет преемником Харуна, помазанным священнослужителем, будет готовить приношение. Это постоянная доля Вечного, её следует сжигать целиком. |
|
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
23 Любое хлебное приношение священнослужителя следует сжигать целиком. Его нельзя есть. |