Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 20

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.

Притчи Соломона

Глава 20

1 Вино глумливо, хмельное питье неистово; кто дает им себя обмануть, не мудр.

2 Ярость царя подобна львиному реву; досадивший ему поплатится жизнью.

3 Честь для человека — удерживаться от раздоров, а всякий глупец скор на ссору.

4 Ленивый не пашет вовремя; возьмется искать в пору жатвы — и нет ничего.

5 Замыслы в человеческом сердце — глубокие воды, но разумный сможет их вычерпать.

6 Многие зовут себя преданными, но где найти человека, кому бы довериться?

7 Праведник живет беспорочной жизнью, блаженны после него его дети.

8 Когда царь садится на судейский престол, он глазами способен все зло развеять.

9 Кто может сказать: «Я очистил сердце, я чист и безгрешен»?

10 Неверные весы и неверные гири — и то и другое мерзко для Господа.

11 Даже ребенка узнают по его делам, по тому, чисты ли поступки его, правильны ли.

12 Уши, которые слышат, и глаза, которые видят, — и то и другое создал Господь.

13 Не люби спать, не то обнищаешь; бодрствуй, и будешь досыта есть.

14 «Плохо, плохо», — говорит покупатель, а когда отойдет, то покупкой хвастает.

15 Есть золото и много драгоценных камней, но уста ученые — редкая драгоценность.

16 Забери одежду у поручившегося за незнакомца, удержи залог у ручавшегося за чужую жену.

17 Сладка человеку пища, добытая обманом, но после нее рот будет полон песка.

18 Строй замыслы, обсуждая их с другими; если ведешь войну, ищи мудрого совета.

19 Сплетня доверие предает, так что избегай человека, который болтлив.

20 У проклинающего отца или мать светильник погаснет во тьме кромешной.

21 Наследство, поспешно захваченное вначале, в конце не принесет благословения.

22 Не говори: «Я отплачу за обиду!» Положись на Господа — Он спасет тебя.

23 Мерзость для Господа гири неправильные, и весы нечестные Ему неугодны.

24 Шаги человека направляет Господь. Как же может человек путь свой постичь?

25 Ловушка для человека — поспешно посвящать что-либо Богу и только после обдумывать свой обет.

26 Мудрый царь провеивает нечестивых; он гонит по ним молотильное колесо.

27 Дух человека — светильник Господень, исследующий все глубины его существа.

28 Любовь и истина хранят царя; милостью он утверждает престол свой.

29 Слава юношей в силе их, седина — украшение старости.

30 Удары, что ранят, очищают от зла, и битье очищает глубины сердца.

Приповiстi Розділ 20	Притчи Соломона Глава 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.	1 Вино глумливо, хмельное питье неистово; кто дает им себя обмануть, не мудр.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.	2 Ярость царя подобна львиному реву; досадивший ему поплатится жизнью.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.	3 Честь для человека — удерживаться от раздоров, а всякий глупец скор на ссору.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.	4 Ленивый не пашет вовремя; возьмется искать в пору жатвы — и нет ничего.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.	5 Замыслы в человеческом сердце — глубокие воды, но разумный сможет их вычерпать.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?	6 Многие зовут себя преданными, но где найти человека, кому бы довериться?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!	7 Праведник живет беспорочной жизнью, блаженны после него его дети.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.	8 Когда царь садится на судейский престол, он глазами способен все зло развеять.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“	9 Кто может сказать: «Я очистил сердце, я чист и безгрешен»?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.	10 Неверные весы и неверные гири — и то и другое мерзко для Господа.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.	11 Даже ребенка узнают по его делам, по тому, чисты ли поступки его, правильны ли.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.	12 Уши, которые слышат, и глаза, которые видят, — и то и другое создал Господь.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!	13 Не люби спать, не то обнищаешь; бодрствуй, и будешь досыта есть.
14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.	14 «Плохо, плохо», — говорит покупатель, а когда отойдет, то покупкой хвастает.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.	15 Есть золото и много драгоценных камней, но уста ученые — редкая драгоценность.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.	16 Забери одежду у поручившегося за незнакомца, удержи залог у ручавшегося за чужую жену.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.	17 Сладка человеку пища, добытая обманом, но после нее рот будет полон песка.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.	18 Строй замыслы, обсуждая их с другими; если ведешь войну, ищи мудрого совета.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.	19 Сплетня доверие предает, так что избегай человека, который болтлив.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!	20 У проклинающего отца или мать светильник погаснет во тьме кромешной.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!	21 Наследство, поспешно захваченное вначале, в конце не принесет благословения.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.	22 Не говори: «Я отплачу за обиду!» Положись на Господа — Он спасет тебя.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.	23 Мерзость для Господа гири неправильные, и весы нечестные Ему неугодны.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?	24 Шаги человека направляет Господь. Как же может человек путь свой постичь?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.	25 Ловушка для человека — поспешно посвящать что-либо Богу и только после обдумывать свой обет.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.	26 Мудрый царь провеивает нечестивых; он гонит по ним молотильное колесо.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.	27 Дух человека — светильник Господень, исследующий все глубины его существа.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.	28 Любовь и истина хранят царя; милостью он утверждает престол свой.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.	29 Слава юношей в силе их, седина — украшение старости.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.	30 Удары, что ранят, очищают от зла, и битье очищает глубины сердца.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 20

Притчи Соломона

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Притчи Соломона

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 20

Притчи Соломона

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Притчи Соломона

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт