Книга СуддiвРозділ 2 |
|
1 |
|
2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили? |
|
3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“. |
|
4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав. |
|
5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві. |
|
6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край. |
|
7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві. |
|
8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ. |
|
9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш. |
|
10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві. |
|
11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам. |
|
12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа. |
|
13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам. |
|
14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами. |
|
15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув. |
|
16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників. |
|
17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили! |
|
18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх. |
|
19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги. |
|
20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу, |
|
21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи, |
|
22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні. |
|
23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову. |
Книга СудейГлава 2 |
|
1 |
|
2 И не вступайте в союз с жителями земли сей, жертвенники их разрушьте: но вы не послушали гласа Моего. Что вы это сделали? |
|
3 И потому говорю Я: не изгоню их от вас, и будут они вам врагами, и боги их будут для вас сетью. |
|
4 |
|
5 От сего и называют то место Бохим - плачущие. Там принесли они жертву Господу. |
|
6 Когда Иисус распустил народ, и пошли сыны Израилевы, каждый в свой удел, чтобы получить в наследие землю, |
|
7 Тогда народ служил Господу во все дни Иисуса и во все дни старейшин, которых жизнь продлилась после Иисуса, и которые видели все великие дела Господни, какие Он сделал Израилю. |
|
8 Но когда умер Иисус, сын Навин, раб Господень, будучи ста десяти лет; |
|
9 И похоронили его в пределе удела его в Фимнаф-Хересе, на горе Ефремовой, на север от горы Гааша; |
|
10 И когда весь народ оный отошел к отцам своим, и восстал после них другой род, который не знал Господа и дел Его, какие Он делал Израилю: |
|
11 Тогда сыны Израилевы стали делать злое пред очами Иеговы, и стали служить Ваалам. |
|
12 Оставили Иегову, Бога отцев своих, Который вывел их из земли Египетской, и обратились к другим богам, богам народов, окружавших их, и стали поклоняться им, и раздражили Иегову. |
|
13 Оставили Иегову, стали служить Ваалу и Астартам. |
|
14 |
|
15 Куда они ни пойдут, рука Господня везде им была во зло, как говорил им Господь, и как клялся им Господь. Впрочем, когда им было весьма тесно, |
|
16 |
|
17 Но и судей они не слушали, а ходили блудно вслед других богов и поклонялись им; скоро уклонялись от пути, коим ходили отцы их, повинуясь заповедям Господним. Они так не делали. |
|
18 Когда Господь воздвигал им судей, то Сам Господь был Судьею, и спасал их от врагов их во все дни судии: ибо жалел их Господь, слыша стон их от угнетавших и притеснявших их. |
|
19 Но как скоро умирал судия, они опять делали хуже отцев своих, уклоняясь к другим богам, служа им и поклоняясь им. Не отставали от дел своих и от строптивого пути своего. |
|
20 И воспылал гнев Господень на Израиля, и сказал Он: за то, что народ сей преступает завет Мой, который Я поставил с отцами их, и не слушает гласа Моего, |
|
21 И Я не стану уже изгонять от них ни одного из тех народов, которых оставил Иисус, и умер: |
|
22 Чтоб искушать ими Израиля, станут ли они держаться пути Господня и ходить по нему, так как держались отцы их, или нет. |
|
23 И оставил Господь народы сии, и не изгнал их вскоре, и не предал их в руки Иисуса. |
Книга СуддiвРозділ 2 |
Книга СудейГлава 2 |
|
1 |
1 |
|
2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили? |
2 И не вступайте в союз с жителями земли сей, жертвенники их разрушьте: но вы не послушали гласа Моего. Что вы это сделали? |
|
3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“. |
3 И потому говорю Я: не изгоню их от вас, и будут они вам врагами, и боги их будут для вас сетью. |
|
4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав. |
4 |
|
5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві. |
5 От сего и называют то место Бохим - плачущие. Там принесли они жертву Господу. |
|
6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край. |
6 Когда Иисус распустил народ, и пошли сыны Израилевы, каждый в свой удел, чтобы получить в наследие землю, |
|
7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві. |
7 Тогда народ служил Господу во все дни Иисуса и во все дни старейшин, которых жизнь продлилась после Иисуса, и которые видели все великие дела Господни, какие Он сделал Израилю. |
|
8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ. |
8 Но когда умер Иисус, сын Навин, раб Господень, будучи ста десяти лет; |
|
9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш. |
9 И похоронили его в пределе удела его в Фимнаф-Хересе, на горе Ефремовой, на север от горы Гааша; |
|
10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві. |
10 И когда весь народ оный отошел к отцам своим, и восстал после них другой род, который не знал Господа и дел Его, какие Он делал Израилю: |
|
11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам. |
11 Тогда сыны Израилевы стали делать злое пред очами Иеговы, и стали служить Ваалам. |
|
12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа. |
12 Оставили Иегову, Бога отцев своих, Который вывел их из земли Египетской, и обратились к другим богам, богам народов, окружавших их, и стали поклоняться им, и раздражили Иегову. |
|
13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам. |
13 Оставили Иегову, стали служить Ваалу и Астартам. |
|
14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами. |
14 |
|
15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув. |
15 Куда они ни пойдут, рука Господня везде им была во зло, как говорил им Господь, и как клялся им Господь. Впрочем, когда им было весьма тесно, |
|
16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників. |
16 |
|
17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили! |
17 Но и судей они не слушали, а ходили блудно вслед других богов и поклонялись им; скоро уклонялись от пути, коим ходили отцы их, повинуясь заповедям Господним. Они так не делали. |
|
18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх. |
18 Когда Господь воздвигал им судей, то Сам Господь был Судьею, и спасал их от врагов их во все дни судии: ибо жалел их Господь, слыша стон их от угнетавших и притеснявших их. |
|
19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги. |
19 Но как скоро умирал судия, они опять делали хуже отцев своих, уклоняясь к другим богам, служа им и поклоняясь им. Не отставали от дел своих и от строптивого пути своего. |
|
20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу, |
20 И воспылал гнев Господень на Израиля, и сказал Он: за то, что народ сей преступает завет Мой, который Я поставил с отцами их, и не слушает гласа Моего, |
|
21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи, |
21 И Я не стану уже изгонять от них ни одного из тех народов, которых оставил Иисус, и умер: |
|
22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні. |
22 Чтоб искушать ими Израиля, станут ли они держаться пути Господня и ходить по нему, так как держались отцы их, или нет. |
|
23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову. |
23 И оставил Господь народы сии, и не изгнал их вскоре, и не предал их в руки Иисуса. |