CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

Judges

Chapter 2

1 AND the angel of the LORD came up from Gilgal to Bikhian, and said to the children of Israel, Thus says the LORD, I have brought you up from the land of Egypt, and have brought you into the land which I swore to your fathers; and I said, I will never break my covenant with you.

2 And you shall make no league with the inhabitants of this land; you shall destroy their altars; but you have not obeyed my voice. Why have you done this?

3 Wherefore I also said, I will not destroy them from before you; but they shall become vanity, and their gods shall be a stumbling block to you.

4 And when the angel of the LORD spoke these words to the children of Israel, all the people lifted up their voices and wept.

5 And the people called the name of that place Bikhian; and they sacrificed there to the LORD.

6 And when Joshua had dismissed the people, the children of Israel went away every man to his inheritance to possess the land.

7 And the people served the LORD all the days of Joshua and all the days of the elders who outlived Joshua, who had seen all the works of the LORD and the great things which he had done for Israel.

8 And Joshua the son of Nun, the servant of the LORD, died at the age of one hundred and ten years.

9 And they buried him in the land of his inheritance at Timnath-serah on the mount of Ephraim, on the north side of mount Gaash.

10 And all that generation were gathered to their fathers; and there arose another generation after them, who did not know the LORD nor the works which he had done for Israel.

11 And the children of Israel did evil in the sight of the LORD, and served Baal;

12 And they forsook the LORD God of their fathers, who had brought them up out of the land of Egypt, and followed other gods, gods of the peoples who were round about them, and they worshipped them, and provoked the LORD to anger.

13 So they forsook the LORD and served Baal and Ashtaroth.

14 land the anger of the LORD was kindled against Israel, and he delivered them into the hands of spoilers, and they plundered them, and he delivered them into the hands of their enemies round about them, so that they could no longer stand before their enemies.

15 Wherever they went, the hand of the LORD was against them for evil, as the LORD had said, and as the LORD had sworn to them; and they were greatly distressed.

16 Then the LORD raised up judges among the Israelites, and they delivered them out of the hand of those who plundered them.

17 And yet they would not hearken to their judges, because they had gone astray after other gods and worshipped them; they turned aside quickly from the way in which their fathers walked, who had listened to the commandments of the LORD, but they did not do so.

18 And when the LORD raised up judges for them, then the LORD was with the judges, and delivered them out of the hand of their enemies all the days of the judges; the LORD would hear their groaning because of their oppressors and those that drove them away.

19 And it came to pass, when the judges were dead, they returned and became more corrupt than their fathers, in following other gods to serve and to worship them; they did not cease from their wickedness, nor from their evil ways.

20 And the anger of the LORD was kindled against Israel; and he said, Because this people have transgressed my covenant which I commanded their fathers, and have not hearkened to my voice;

21 I also will no longer destroy any man from before them of the nations which Joshua left when he died;

22 That through them I may prove Israel whether they will keep the way of the LORD, and whether they will walk in it, as their fathers did keep it, or not.

23 Therefore the LORD left these nations, and did not destroy them hastily; neither had he delivered them into the hand of Joshua.

Книга Суддiв

Розділ 2

Judges

Chapter 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

1 AND the angel of the LORD came up from Gilgal to Bikhian, and said to the children of Israel, Thus says the LORD, I have brought you up from the land of Egypt, and have brought you into the land which I swore to your fathers; and I said, I will never break my covenant with you.

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

2 And you shall make no league with the inhabitants of this land; you shall destroy their altars; but you have not obeyed my voice. Why have you done this?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

3 Wherefore I also said, I will not destroy them from before you; but they shall become vanity, and their gods shall be a stumbling block to you.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

4 And when the angel of the LORD spoke these words to the children of Israel, all the people lifted up their voices and wept.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

5 And the people called the name of that place Bikhian; and they sacrificed there to the LORD.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

6 And when Joshua had dismissed the people, the children of Israel went away every man to his inheritance to possess the land.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

7 And the people served the LORD all the days of Joshua and all the days of the elders who outlived Joshua, who had seen all the works of the LORD and the great things which he had done for Israel.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

8 And Joshua the son of Nun, the servant of the LORD, died at the age of one hundred and ten years.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

9 And they buried him in the land of his inheritance at Timnath-serah on the mount of Ephraim, on the north side of mount Gaash.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

10 And all that generation were gathered to their fathers; and there arose another generation after them, who did not know the LORD nor the works which he had done for Israel.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

11 And the children of Israel did evil in the sight of the LORD, and served Baal;

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

12 And they forsook the LORD God of their fathers, who had brought them up out of the land of Egypt, and followed other gods, gods of the peoples who were round about them, and they worshipped them, and provoked the LORD to anger.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

13 So they forsook the LORD and served Baal and Ashtaroth.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

14 land the anger of the LORD was kindled against Israel, and he delivered them into the hands of spoilers, and they plundered them, and he delivered them into the hands of their enemies round about them, so that they could no longer stand before their enemies.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

15 Wherever they went, the hand of the LORD was against them for evil, as the LORD had said, and as the LORD had sworn to them; and they were greatly distressed.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

16 Then the LORD raised up judges among the Israelites, and they delivered them out of the hand of those who plundered them.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

17 And yet they would not hearken to their judges, because they had gone astray after other gods and worshipped them; they turned aside quickly from the way in which their fathers walked, who had listened to the commandments of the LORD, but they did not do so.

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

18 And when the LORD raised up judges for them, then the LORD was with the judges, and delivered them out of the hand of their enemies all the days of the judges; the LORD would hear their groaning because of their oppressors and those that drove them away.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

19 And it came to pass, when the judges were dead, they returned and became more corrupt than their fathers, in following other gods to serve and to worship them; they did not cease from their wickedness, nor from their evil ways.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

20 And the anger of the LORD was kindled against Israel; and he said, Because this people have transgressed my covenant which I commanded their fathers, and have not hearkened to my voice;

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

21 I also will no longer destroy any man from before them of the nations which Joshua left when he died;

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

22 That through them I may prove Israel whether they will keep the way of the LORD, and whether they will walk in it, as their fathers did keep it, or not.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

23 Therefore the LORD left these nations, and did not destroy them hastily; neither had he delivered them into the hand of Joshua.

1.0x