CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

Das Buch der Richter

Kapitel 2

1 Es kam5927 aber der Engel4397 des HErrn3068 herauf5927 von Gilgal1537 gen Bochim1066 und sprach559: Ich habe euch aus Ägypten4714 heraufgeführet und ins Land776 gebracht935, das ich euren Vätern1 geschworen7650 habe, und sprach559; ich wollte meinen Bund1285 mit euch nicht nachlassen ewiglich5769,

2 daß ihr3427 nicht solltet einen Bund1285 machen3772 mit den Einwohnern dieses Landes776 und ihre Altäre4196 zerbrechen5422. Aber ihr habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet. Warum habt ihr das getan6213?

3 Da sprach559 ich auch: Ich will sie nicht vertreiben1644 vor6440 euch, daß sie euch zum Stricke4170 werden und ihre Götter430 zum Netze.

4 Und da der Engel4397 des HErrn3068 solche Worte geredet hatte1696 zu allen Kindern1121 Israel3478, hub das1697 Volk5971 seine Stimme6963 auf5375 und weineten.

5 Und2076 hießen7121 die8034 Stätte4725 Bochim1066; und opferten daselbst dem HErrn3068.

6 Denn als Josua3091 das Volk5971 von sich3212 gelassen hatte7971, und die Kinder1121 Israel3478 hingezogen waren, ein376 jeglicher in sein3423 Erbteil5159, das Land776 einzunehmen,

7 dienete das4639 Volk5971 dem HErrn3068, solange3117 Josua3091 lebte3117 und5647 die Ältesten2205, die lange748 nach310 Josua3091 lebten und alle die großen1419 Werke des HErrn3068 gesehen7200 hatten, die er Israel3478 getan hatte6213.

8 Da nun Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, gestorben4191 war, der Knecht5650 des HErrn3068, als er hundertundzehn3967 Jahre8141 alt1121 war,

9 begruben6912 sie ihn in den Grenzen1366 seines Erbteils5159 zu Thimnath-Heres8556 auf dem Gebirge2022 Ephraim669, von mitternachtwärts am Berge2022 Gaas1608.

10 Da auch alle1755, die zu der Zeit1755 gelebt hatten, zu ihren Vätern1 versammelt622 worden, kam nach310 ihnen ein ander312 Geschlecht auf6965, das4639 den HErrn3068 nicht kannte3045, noch die Werke, die er an Israel3478 getan hatte6213.

11 Da taten6213 die Kinder1121 Israel3478 übel vor5869 dem7451 HErrn3068 und5647 dieneten Baalim1168.

12 Und430 verließen den HErrn3068, ihrer Väter GOtt430, der sie5800 aus3318 Ägyptenland776 geführet hatte, und430 folgten3212 andern312 Göttern nach310, auch den Göttern der Völker5971, die um5439 sie her1 wohneten; und beteten sie an7812 und erzürneten den HErrn3068.

13 Denn sie5800 verließen je und5647 je den HErrn3068 und dieneten Baal1168 und Astharoth6252.

14 So ergrimmete dann der Zorn639 des HErrn3068 über5750 Israel3478 und gab5414 sie in6440 die Hand3027 derer, die sie raubeten, daß sie sie beraubeten, und verkaufte4376 sie in die Hände3027 ihrer Feinde341 umher5439. Und sie konnten3201 nicht mehr ihren Feinden341 widerstehen5975,

15 sondern wo sie hinaus3318 wollten, war des HErrn3068 Hand3027 wider sie zum Unglück7451, wie denn der HErr3068 ihnen gesagt und3068 geschworen7650 hatte1696; und wurden hart3966 gedränget.

16 Wenn denn der HErr3068 Richter8199 auferweckte6965, die ihnen halfen3467 aus der Räuber8154 Hand3027,

17 so gehorchten8085 sie5493 den Richtern8199 auch nicht, sondern hureten andern312 Göttern nach310 und430 beteten sie an7812 und wichen bald4118 von dem Wege1870, da ihre Väter1 auf gegangen1980 waren, des HErrn3068 Geboten4687 zu8085 gehorchen, und taten6213 nicht wie dieselben.

18 Wenn aber der HErr3068 ihnen Richter8199 erweckte6965, so war der HErr3068 mit dem Richter8199 und half3467 ihnen aus ihrer Feinde341 Hand3027, solange der Richter8199 lebte3117. Denn es5162 jammerte den HErrn3068 ihr Wehklagen5009 über die, so sie6440 zwangen3905 und drängeten.

19 Wenn aber der Richter8199 starb4194, so wandten sie7812 sich7725 und7843 verderbeten es mehr denn ihre Väter1, daß sie andern312 Göttern430 folgten3212, ihnen zu dienen5647 und310 sie anzubeten; sie fielen5307 nicht von ihrem Vornehmen4611 noch von ihrem halsstarrigen7186 Wesen1870.

20 Darum ergrimmete dann des HErrn3068 Zorn639 über5674 Israel3478, daß er sprach559: Weil dies Volk1471 meinen Bund1285 übergangen hat8085, den ich ihren Vätern1 geboten6680 habe, und gehorchen meiner Stimme6963 nicht,

21 so will ich auch hinfort die Heiden1471 nicht3254 vertreiben3423, die Josua3091 hat gelassen5800, da er376 starb4191,

22 daß ich Israel3478 an ihnen versuche5254, ob sie8104 auf dem Wege1870 des HErrn3068 bleiben, daß sie8104 drinnen wandeln3212, wie ihre Väter1 geblieben sind, oder nicht.

23 Also ließ3240 der HErr3068 diese Heiden1471, daß er sie5414 nicht1115 bald4118 vertrieb3423, die er nicht hatte in Josuas3091 Hand3027 übergeben.

Книга Суддiв

Розділ 2

Das Buch der Richter

Kapitel 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

1 Es kam5927 aber der Engel4397 des HErrn3068 herauf5927 von Gilgal1537 gen Bochim1066 und sprach559: Ich habe euch aus Ägypten4714 heraufgeführet und ins Land776 gebracht935, das ich euren Vätern1 geschworen7650 habe, und sprach559; ich wollte meinen Bund1285 mit euch nicht nachlassen ewiglich5769,

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

2 daß ihr3427 nicht solltet einen Bund1285 machen3772 mit den Einwohnern dieses Landes776 und ihre Altäre4196 zerbrechen5422. Aber ihr habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet. Warum habt ihr das getan6213?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

3 Da sprach559 ich auch: Ich will sie nicht vertreiben1644 vor6440 euch, daß sie euch zum Stricke4170 werden und ihre Götter430 zum Netze.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

4 Und da der Engel4397 des HErrn3068 solche Worte geredet hatte1696 zu allen Kindern1121 Israel3478, hub das1697 Volk5971 seine Stimme6963 auf5375 und weineten.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

5 Und2076 hießen7121 die8034 Stätte4725 Bochim1066; und opferten daselbst dem HErrn3068.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

6 Denn als Josua3091 das Volk5971 von sich3212 gelassen hatte7971, und die Kinder1121 Israel3478 hingezogen waren, ein376 jeglicher in sein3423 Erbteil5159, das Land776 einzunehmen,

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

7 dienete das4639 Volk5971 dem HErrn3068, solange3117 Josua3091 lebte3117 und5647 die Ältesten2205, die lange748 nach310 Josua3091 lebten und alle die großen1419 Werke des HErrn3068 gesehen7200 hatten, die er Israel3478 getan hatte6213.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

8 Da nun Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, gestorben4191 war, der Knecht5650 des HErrn3068, als er hundertundzehn3967 Jahre8141 alt1121 war,

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

9 begruben6912 sie ihn in den Grenzen1366 seines Erbteils5159 zu Thimnath-Heres8556 auf dem Gebirge2022 Ephraim669, von mitternachtwärts am Berge2022 Gaas1608.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

10 Da auch alle1755, die zu der Zeit1755 gelebt hatten, zu ihren Vätern1 versammelt622 worden, kam nach310 ihnen ein ander312 Geschlecht auf6965, das4639 den HErrn3068 nicht kannte3045, noch die Werke, die er an Israel3478 getan hatte6213.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

11 Da taten6213 die Kinder1121 Israel3478 übel vor5869 dem7451 HErrn3068 und5647 dieneten Baalim1168.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

12 Und430 verließen den HErrn3068, ihrer Väter GOtt430, der sie5800 aus3318 Ägyptenland776 geführet hatte, und430 folgten3212 andern312 Göttern nach310, auch den Göttern der Völker5971, die um5439 sie her1 wohneten; und beteten sie an7812 und erzürneten den HErrn3068.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

13 Denn sie5800 verließen je und5647 je den HErrn3068 und dieneten Baal1168 und Astharoth6252.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

14 So ergrimmete dann der Zorn639 des HErrn3068 über5750 Israel3478 und gab5414 sie in6440 die Hand3027 derer, die sie raubeten, daß sie sie beraubeten, und verkaufte4376 sie in die Hände3027 ihrer Feinde341 umher5439. Und sie konnten3201 nicht mehr ihren Feinden341 widerstehen5975,

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

15 sondern wo sie hinaus3318 wollten, war des HErrn3068 Hand3027 wider sie zum Unglück7451, wie denn der HErr3068 ihnen gesagt und3068 geschworen7650 hatte1696; und wurden hart3966 gedränget.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

16 Wenn denn der HErr3068 Richter8199 auferweckte6965, die ihnen halfen3467 aus der Räuber8154 Hand3027,

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

17 so gehorchten8085 sie5493 den Richtern8199 auch nicht, sondern hureten andern312 Göttern nach310 und430 beteten sie an7812 und wichen bald4118 von dem Wege1870, da ihre Väter1 auf gegangen1980 waren, des HErrn3068 Geboten4687 zu8085 gehorchen, und taten6213 nicht wie dieselben.

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

18 Wenn aber der HErr3068 ihnen Richter8199 erweckte6965, so war der HErr3068 mit dem Richter8199 und half3467 ihnen aus ihrer Feinde341 Hand3027, solange der Richter8199 lebte3117. Denn es5162 jammerte den HErrn3068 ihr Wehklagen5009 über die, so sie6440 zwangen3905 und drängeten.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

19 Wenn aber der Richter8199 starb4194, so wandten sie7812 sich7725 und7843 verderbeten es mehr denn ihre Väter1, daß sie andern312 Göttern430 folgten3212, ihnen zu dienen5647 und310 sie anzubeten; sie fielen5307 nicht von ihrem Vornehmen4611 noch von ihrem halsstarrigen7186 Wesen1870.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

20 Darum ergrimmete dann des HErrn3068 Zorn639 über5674 Israel3478, daß er sprach559: Weil dies Volk1471 meinen Bund1285 übergangen hat8085, den ich ihren Vätern1 geboten6680 habe, und gehorchen meiner Stimme6963 nicht,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

21 so will ich auch hinfort die Heiden1471 nicht3254 vertreiben3423, die Josua3091 hat gelassen5800, da er376 starb4191,

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

22 daß ich Israel3478 an ihnen versuche5254, ob sie8104 auf dem Wege1870 des HErrn3068 bleiben, daß sie8104 drinnen wandeln3212, wie ihre Väter1 geblieben sind, oder nicht.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

23 Also ließ3240 der HErr3068 diese Heiden1471, daß er sie5414 nicht1115 bald4118 vertrieb3423, die er nicht hatte in Josuas3091 Hand3027 übergeben.

1.0x