Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 30

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!

2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,

3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....

4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?

5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.

7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:

8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,

9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“ і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.

10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,

12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,

13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!

14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!

15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“ Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":

16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“ огонь!

17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!

18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!..

20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“

21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:

22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!..

24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:

25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;

26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;

28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!

29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:

30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,

31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!

32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!

33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.

Притчи

Глава 30

1 Слова Агура, сына Иакеева. Бремя. Сказал сей муж Ифиилу, Ифиилу и Ухау:

2 Так! между людьми я невежда, и разумения человеческого нет у меня.

3 И мудрости я не учился; но ведение святых имею.

4 Кто восходит на небо, и нисходит? Кто собирает ветер в пригоршни свои? Кто связывает воды в поле одежды? Кто уставил все пределы земли? Как Ему имя? и как имя сыну Его? Знаешь ли?

5 Всякое слово Божие очищено; Он щит уповающим на Него.

6 Не прибавляй к словам Его, чтобы Он не обличил тебя, чтобы тебе не оказаться лжецом.

7 Двух вещей прошу у Тебя; не откажи мне, прежде нежели умру.

8 Суету и слово лжи удали от меня; нищеты и богатства не давай мне; питай меня урочным хлебом моим,

9 Чтобы, пресытившись, я не сделался отступником, и не сказал: `кто Иегова?` и чтоб, обеднев, я не стал красть, и имя Бога моего произносить в неправде.

10 Не доноси на раба господину его; иначе он будет проклинать тебя, и ты сам будешь в том виноват.

11 Нынешний род клянет отца своего, и матери своей не скажет доброго слова.

12 Род сей для глаз своих кажется чистым, тогда как не омыт от скверны своей.

13 Род сей, о! как высоко смотрят глаза его! И как ресницы его подняты!

14 Род, у коего зубы - мечи, и клыки как ножи, для того, чтобы пожирать слабых на земле и беднейших между людьми.

15 У пиявицы две дочери: `дай, дай`. Три сии вещи ненасытимы; четыре не скажут: `довольно!`

16 Преисподняя и бесплодная утроба, земля, которой вода не напитает, и огонь не скажет: `довольно`.

17 Глаз, который ругается над отцем и презирает повиновение матери, выклюют его вороны на поле, и сожрут его птенцы орлиные.

18 Три сии вещи непостижимы для меня, и четыре, коих я не мог узнать:

19 Путь орла в небесах, путь змея по скале, путь корабля в сердце моря, и путь мужа к деве.

20 Таков обычай жены прелюбодейной: поела, и обтерла себе рот, и говорит: `я ничего худого не делала`.

21 Под тремя вещами дрожит земля, или под четырьмя, которых она не может держать на себе:

22 Под рабом, когда он сделался царем, под глупым, когда слишком пресыщен хлебом,

23 Под женою отверженною, когда она опять замужем, и под служанкою, когда она сделалась наследницею госпожи своей.

24 Четыре сии малейшие на земле, но это мудрецы, отличные мудростью:

25 Муравьи, народ несильный, но летом заготовляют хлеб себе;

26 Горные мыши, народ неважный, но в скалах делают домы свои;

27 Нет царя у саранчи; но выступает вся она стройно;

28 Ящерица лапками цепляется, а бывает в царских чертогах,

29 Трое сии хорошо ходят, и четверо умеют пройти:

30 Лев, силач между зверьми, и не посторонится ни перед кем;

31 Подпоясанный по чреслам, или козел, и царь, когда народ с ним.

32 Если ты в запальчивости впал в такую глупость, что принял худую мысль; то руку на уста!

33 Потому что когда собьешь молоко, выйдет масло; и когда разобьешь нос, пойдет кровь. А когда возбудится гнев, заведется ссора.

Приповiстi Розділ 30	Притчи Глава 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!	1 Слова Агура, сына Иакеева. Бремя. Сказал сей муж Ифиилу, Ифиилу и Ухау:
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,	2 Так! между людьми я невежда, и разумения человеческого нет у меня.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....	3 И мудрости я не учился; но ведение святых имею.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?	4 Кто восходит на небо, и нисходит? Кто собирает ветер в пригоршни свои? Кто связывает воды в поле одежды? Кто уставил все пределы земли? Как Ему имя? и как имя сыну Его? Знаешь ли?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.	5 Всякое слово Божие очищено; Он щит уповающим на Него.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.	6 Не прибавляй к словам Его, чтобы Он не обличил тебя, чтобы тебе не оказаться лжецом.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:	7 Двух вещей прошу у Тебя; не откажи мне, прежде нежели умру.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,	8 Суету и слово лжи удали от меня; нищеты и богатства не давай мне; питай меня урочным хлебом моим,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“ і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.	9 Чтобы, пресытившись, я не сделался отступником, и не сказал: `кто Иегова?` и чтоб, обеднев, я не стал красть, и имя Бога моего произносить в неправде.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.	10 Не доноси на раба господину его; иначе он будет проклинать тебя, и ты сам будешь в том виноват.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,	11 Нынешний род клянет отца своего, и матери своей не скажет доброго слова.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,	12 Род сей для глаз своих кажется чистым, тогда как не омыт от скверны своей.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!	13 Род сей, о! как высоко смотрят глаза его! И как ресницы его подняты!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!	14 Род, у коего зубы - мечи, и клыки как ножи, для того, чтобы пожирать слабых на земле и беднейших между людьми.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“ Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":	15 У пиявицы две дочери: `дай, дай`. Три сии вещи ненасытимы; четыре не скажут: `довольно!`
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“ огонь!	16 Преисподняя и бесплодная утроба, земля, которой вода не напитает, и огонь не скажет: `довольно`.
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!	17 Глаз, который ругается над отцем и презирает повиновение матери, выклюют его вороны на поле, и сожрут его птенцы орлиные.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:	18 Три сии вещи непостижимы для меня, и четыре, коих я не мог узнать:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!..	19 Путь орла в небесах, путь змея по скале, путь корабля в сердце моря, и путь мужа к деве.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“	20 Таков обычай жены прелюбодейной: поела, и обтерла себе рот, и говорит: `я ничего худого не делала`.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:	21 Под тремя вещами дрожит земля, или под четырьмя, которых она не может держать на себе:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,	22 Под рабом, когда он сделался царем, под глупым, когда слишком пресыщен хлебом,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!..	23 Под женою отверженною, когда она опять замужем, и под служанкою, когда она сделалась наследницею госпожи своей.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:	24 Четыре сии малейшие на земле, но это мудрецы, отличные мудростью:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;	25 Муравьи, народ несильный, но летом заготовляют хлеб себе;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;	26 Горные мыши, народ неважный, но в скалах делают домы свои;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;	27 Нет царя у саранчи; но выступает вся она стройно;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!	28 Ящерица лапками цепляется, а бывает в царских чертогах,
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:	29 Трое сии хорошо ходят, и четверо умеют пройти:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,	30 Лев, силач между зверьми, и не посторонится ни перед кем;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!	31 Подпоясанный по чреслам, или козел, и царь, когда народ с ним.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!	32 Если ты в запальчивости впал в такую глупость, что принял худую мысль; то руку на уста!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.	33 Потому что когда собьешь молоко, выйдет масло; и когда разобьешь нос, пойдет кровь. А когда возбудится гнев, заведется ссора.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 30

Притчи

Глава 30

Приповiстi

Розділ 30

Притчи

Глава 30

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 30

Притчи

Глава 30

Приповiстi

Розділ 30

Притчи

Глава 30

Старий
завіт

Новий
завіт