Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 30

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!

2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,

3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....

4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?

5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.

7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:

8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,

9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“ і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.

10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,

12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,

13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!

14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!

15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“ Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":

16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“ огонь!

17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!

18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!..

20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“

21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:

22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!..

24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:

25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;

26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;

28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!

29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:

30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,

31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!

32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!

33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 30

1 Высказывания Агура, сына Иаке, массаита. .
Этот человек сказал Итиилу, Итиилу и Ухалу: .

2 «Я самый невежественный из людей; я разума человеческого не имею.

3 Мудрости я не учился; нет у меня познания Святого.

4 Кто восходил на небо и нисходил? Кто ветер собрал в ладони?Кто воду в Свой плащ завернул? Кто утвердил пределы земли?Как имя Ему? И как имя Сыну Его? Скажи мне, если знаешь!

5 Всякое слово Всевышнего чисто; щит Он уповающим на Него.

6 К словам Его не прибавляй, иначе Он упрекнёт тебя, и окажешься ты лгуном.

7 Двух вещей я прошу у Тебя, Вечный, не откажи мне, пока я жив:

8 удали от меня пустословие и ложь, и не давай мне ни бедности, ни богатства, но хлебом насущным меня питай,

9 чтобы мне не пресытиться и не отвергнуть Тебя, сказав: „А кто такой Вечный?“,и чтобы мне не обеднеть и красть не начать, бесчестя тем имя моего Бога.

10 Не клевещи на раба перед хозяином его, чтобы его проклятие не пало на тебя, и ты не пострадал.

11 Есть такие, что проклинают своих отцов и не благословляют матерей.

12 Есть такие, что в глазах своих чисты, хотя от грязи своей не отмыты.

13 Есть такие – о, как надменны глаза их, как взгляды презрительны!

14 Есть такие, чьи зубы, словно мечи, чьи клыки, как ножи,чтоб пожирать бедняков с земли и нищих среди смертных.

15 У пиявки две дочери. „Дай! – кричат они. – Дай!“Вот три вещи, что ненасытны, даже четыре, что никогда „довольно“ не скажут:

16 мир мёртвых, бесплодное чрево, земля, что вечно жаждет воды, и огонь, что „довольно!“ не скажет.

17 Глаз, глумящийся над отцом и презирающий послушание матери,выдолбят вороны из долины, птенцы орлиные расклюют.

18 Вот три вещи, необъяснимые для меня, даже четыре, которых не понимаю:

19 путь орла в небесах, путь змеи на скале, путь корабля среди моря и путь мужчины к девушке.

20 Таков путь неверной жены: поела, вытерла рот и говорит: „Я ничего дурного не сделала“.

21 Под тремя вещами дрожит земля, даже четырёх она не в силах вынести:

22 раба, когда он делается царём, невежу, насытившегося пищей,

23 ненавистную женщину, выходящую замуж, и служанку, занявшую место хозяйки.

24 Четверо малы на земле, но мудрее мудрецов:

25 муравьи – народец не сильный, а делают летом запасы;

26 даманы – народец не крепкий, а жилища делают в скалах;

27 саранча – нет у ней царя, но вся выступает строем;

28 ящерка – её можно схватить рукой, но она бывает даже в царских дворцах.

29 Вот трое, чей шаг величав, даже четверо, чья величава поступь:

30 лев, могучий среди зверей, что ни перед кем с пути не свернёт,

31 петух перед курами, козёл впереди стада и царь во главе своего войска.

32 Если ты был так глуп, что занёсся, или если задумывал зло, – рукою уста закрой!

33 Ведь если взбивать молоко, получится масло, если ударить по носу, польётся кровь, а если гнев разжечь, вспыхнет вражда».

Приповiстi Розділ 30	Мудрые изречения Сулеймана Глава 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!	1 Высказывания Агура, сына Иаке, массаита. . Этот человек сказал Итиилу, Итиилу и Ухалу: .
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,	2 «Я самый невежественный из людей; я разума человеческого не имею.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....	3 Мудрости я не учился; нет у меня познания Святого.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?	4 Кто восходил на небо и нисходил? Кто ветер собрал в ладони?Кто воду в Свой плащ завернул? Кто утвердил пределы земли?Как имя Ему? И как имя Сыну Его? Скажи мне, если знаешь!
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.	5 Всякое слово Всевышнего чисто; щит Он уповающим на Него.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.	6 К словам Его не прибавляй, иначе Он упрекнёт тебя, и окажешься ты лгуном.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:	7 Двух вещей я прошу у Тебя, Вечный, не откажи мне, пока я жив:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,	8 удали от меня пустословие и ложь, и не давай мне ни бедности, ни богатства, но хлебом насущным меня питай,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“ і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.	9 чтобы мне не пресытиться и не отвергнуть Тебя, сказав: „А кто такой Вечный?“,и чтобы мне не обеднеть и красть не начать, бесчестя тем имя моего Бога.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.	10 Не клевещи на раба перед хозяином его, чтобы его проклятие не пало на тебя, и ты не пострадал.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,	11 Есть такие, что проклинают своих отцов и не благословляют матерей.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,	12 Есть такие, что в глазах своих чисты, хотя от грязи своей не отмыты.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!	13 Есть такие – о, как надменны глаза их, как взгляды презрительны!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!	14 Есть такие, чьи зубы, словно мечи, чьи клыки, как ножи,чтоб пожирать бедняков с земли и нищих среди смертных.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“ Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":	15 У пиявки две дочери. „Дай! – кричат они. – Дай!“Вот три вещи, что ненасытны, даже четыре, что никогда „довольно“ не скажут:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“ огонь!	16 мир мёртвых, бесплодное чрево, земля, что вечно жаждет воды, и огонь, что „довольно!“ не скажет.
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!	17 Глаз, глумящийся над отцом и презирающий послушание матери,выдолбят вороны из долины, птенцы орлиные расклюют.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:	18 Вот три вещи, необъяснимые для меня, даже четыре, которых не понимаю:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!..	19 путь орла в небесах, путь змеи на скале, путь корабля среди моря и путь мужчины к девушке.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“	20 Таков путь неверной жены: поела, вытерла рот и говорит: „Я ничего дурного не сделала“.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:	21 Под тремя вещами дрожит земля, даже четырёх она не в силах вынести:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,	22 раба, когда он делается царём, невежу, насытившегося пищей,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!..	23 ненавистную женщину, выходящую замуж, и служанку, занявшую место хозяйки.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:	24 Четверо малы на земле, но мудрее мудрецов:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;	25 муравьи – народец не сильный, а делают летом запасы;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;	26 даманы – народец не крепкий, а жилища делают в скалах;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;	27 саранча – нет у ней царя, но вся выступает строем;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!	28 ящерка – её можно схватить рукой, но она бывает даже в царских дворцах.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:	29 Вот трое, чей шаг величав, даже четверо, чья величава поступь:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,	30 лев, могучий среди зверей, что ни перед кем с пути не свернёт,
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!	31 петух перед курами, козёл впереди стада и царь во главе своего войска.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!	32 Если ты был так глуп, что занёсся, или если задумывал зло, – рукою уста закрой!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.	33 Ведь если взбивать молоко, получится масло, если ударить по носу, польётся кровь, а если гнев разжечь, вспыхнет вражда».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 30

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 30

Приповiстi

Розділ 30

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 30

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 30

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 30

Приповiстi

Розділ 30

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 30

Старий
завіт

Новий
завіт