Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 14

1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

Притчи

Глава 14

1 Мудрая жена устроит свой дом, а глупая своими руками расстроит его.

2 Боящийся Иеговы идет прямою своею дорогой; а кто кривит пути свои, тот презирает Его.

3 В устах глупого палка на его же высокомерие; а уста мудрых охраняют их.

4 Где нет волов, там пусты ясли; а от силы воловьей много прибыли.

5 Верный свидетель не лжет; а кто говорит ложь, тот пустой свидетель.

6 Распутный ищет мудрости, но не находит; а для разумного ведение легко.

7 Поди мимо человека глупого, и у которого не находишь уст ведения.

8 Мудрость осмотрительного в том, что он знает свой путь, а глупость глупых один обман.

9 Порок подвергает глупых посмеянию, а среди праводушных - благоволение.

10 Сердце знает горесть души своей; и в радость его не вмешивается посторонний.

11 Дом беззаконных разорится; а шатер добрых будет цвести.

12 Есть путь пред человеком правый, но конец его суть пути смерти.

13 И среди смеха горюет сердце; и последствием радости печаль бывает.

14 Плодами путей своих будет насыщаться человек с развращенным сердцем; и тем же - человек добрый.

15 Легкомысленный верит всякому слову; а осмотрительный наблюдает каждый шаг свой.

16 Мудрый благоговеет и удаляется зла; а глупый буйствует, и ничего не боится.

17 Вспыльчивый легко может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.

18 Невежды в удел себе получили глупость; благоразумные же возложили на себя венец ведения.

19 Падут злые пред добрыми, и беззаконные - у ворот праведника.

20 Бедного и друг его возненавидит; а у богатого много друзей.

21 Тот грешит, кто презирает ближнего своего; а кто милосерд к бедным, тому принадлежит блаженство.

22 Злоумышленники разве не теряют дороги? А милость и истина у благомыслящих.

23 От всякого труда есть прибыль, а велеречие уст доводит только до нищеты.

24 Венцом для мудрых бывает богатство их; а глупость невежд глупостью и останется.

25 Свидетель истины спасает души, а кто говорит ложь, у того есть коварство.

26 В страхе Иеговы защита крепкая; и Он - прибежище сынам Своим.

27 Страх Иеговы - источник жизни, помогает уклониться от сетей смерти.

28 Величие царя - во множестве народа, а без народа - страх истощения.

29 Великодушный отличается великим разумом; а малодушный - глупостью.

30 Сердце здравое есть жизнь для тела; а злоба есть костоеда в костях.

31 Кто теснит бедного, тот порочит Творца его; а чтущий Его - милует нищего.

32 Порочностью своею будет низринут беззаконный; а праведник и при смерти своей имеет надежду.

33 В сердце разумного почивает премудрость, и у глупых во внутреннем она дает себя чувствовать.

34 Праведность возвышает народ, а грех есть бесчестие племен.

35 Милость царя принадлежит слуге разумному; а тот будет под гневом его, который постыдно ведет себя.

Приповiстi Розділ 14	Притчи Глава 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.	1 Мудрая жена устроит свой дом, а глупая своими руками расстроит его.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.	2 Боящийся Иеговы идет прямою своею дорогой; а кто кривит пути свои, тот презирает Его.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.	3 В устах глупого палка на его же высокомерие; а уста мудрых охраняют их.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.	4 Где нет волов, там пусты ясли; а от силы воловьей много прибыли.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.	5 Верный свидетель не лжет; а кто говорит ложь, тот пустой свидетель.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.	6 Распутный ищет мудрости, но не находит; а для разумного ведение легко.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.	7 Поди мимо человека глупого, и у которого не находишь уст ведения.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.	8 Мудрость осмотрительного в том, что он знает свой путь, а глупость глупых один обман.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.	9 Порок подвергает глупых посмеянию, а среди праводушных - благоволение.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.	10 Сердце знает горесть души своей; и в радость его не вмешивается посторонний.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.	11 Дом беззаконных разорится; а шатер добрых будет цвести.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.	12 Есть путь пред человеком правый, но конец его суть пути смерти.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.	13 И среди смеха горюет сердце; и последствием радости печаль бывает.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.	14 Плодами путей своих будет насыщаться человек с развращенным сердцем; и тем же - человек добрый.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.	15 Легкомысленный верит всякому слову; а осмотрительный наблюдает каждый шаг свой.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.	16 Мудрый благоговеет и удаляется зла; а глупый буйствует, и ничего не боится.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.	17 Вспыльчивый легко может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.	18 Невежды в удел себе получили глупость; благоразумные же возложили на себя венец ведения.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.	19 Падут злые пред добрыми, и беззаконные - у ворот праведника.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.	20 Бедного и друг его возненавидит; а у богатого много друзей.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.	21 Тот грешит, кто презирает ближнего своего; а кто милосерд к бедным, тому принадлежит блаженство.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.	22 Злоумышленники разве не теряют дороги? А милость и истина у благомыслящих.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.	23 От всякого труда есть прибыль, а велеречие уст доводит только до нищеты.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.	24 Венцом для мудрых бывает богатство их; а глупость невежд глупостью и останется.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.	25 Свидетель истины спасает души, а кто говорит ложь, у того есть коварство.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.	26 В страхе Иеговы защита крепкая; и Он - прибежище сынам Своим.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.	27 Страх Иеговы - источник жизни, помогает уклониться от сетей смерти.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.	28 Величие царя - во множестве народа, а без народа - страх истощения.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.	29 Великодушный отличается великим разумом; а малодушный - глупостью.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.	30 Сердце здравое есть жизнь для тела; а злоба есть костоеда в костях.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.	31 Кто теснит бедного, тот порочит Творца его; а чтущий Его - милует нищего.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.	32 Порочностью своею будет низринут беззаконный; а праведник и при смерти своей имеет надежду.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.	33 В сердце разумного почивает премудрость, и у глупых во внутреннем она дает себя чувствовать.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.	34 Праведность возвышает народ, а грех есть бесчестие племен.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.	35 Милость царя принадлежит слуге разумному; а тот будет под гневом его, который постыдно ведет себя.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 14

Притчи

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Притчи

Глава 14

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 14

Притчи

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Притчи

Глава 14

Старий
завіт

Новий
завіт