Iсус НавинРозділ 4 |
|
1 |
|
2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени. |
|
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“. |
|
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени, |
|
5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів, |
|
6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння? |
|
7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“. |
|
8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там. |
|
9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього. |
|
10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див. |
|
11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом. |
|
12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них. |
|
13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в. |
|
14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя. |
|
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи: |
|
16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“. |
|
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“ |
|
18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х. |
|
19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну. |
|
20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі. |
|
21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння? |
|
22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н, |
|
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́, |
|
24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“. |
Иешуа, сын НунаГлава 4 |
|
1 |
|
2 – Выберите из народа двенадцать человек, по одному из каждого рода, |
|
3 и велите им взять двенадцать камней из середины Иордана, оттуда, где стояли священнослужители, и унести с собой. Пусть положат их там, где вы остановитесь сегодня вечером на ночлег. |
|
4 Иешуа позвал двенадцать человек, которых он назначил из исраильтян, по одному из каждого рода, |
|
5 и сказал им: |
|
6 Они будут служить вам памятным знаком. В будущем, когда ваши дети спросят вас: |
|
7 скажите им, что воды реки иссякли перед сундуком соглашения, когда его переправляли через Иордан. Эти камни будут у народа Исраила памятным знаком навеки. |
|
8 И исраильтяне сделали так, как велел им Иешуа. Они взяли из середины Иордана двенадцать камней, по числу родов исраильтян, как Вечный сказал Иешуа. Они принесли их с собой в лагерь, где и положили. |
|
9 (Иешуа поставил также двенадцать камней в середине Иордана, где стояли священнослужители, которые несли сундук соглашения. Эти камни там и до сих пор.) |
|
10 А священнослужители, которые несли сундук, стояли в середине Иордана, пока не исполнилось всё, что Вечный повелел Иешуа сказать народу, как и Муса велел Иешуа. Народ же поспешно переходил реку, |
|
11 и как только все переправились, священнослужители, идущие перед народом, перенесли сундук Вечного. |
|
12 Вооружённые люди из родов Рувима, Гада и половины рода Манассы переправились перед исраильтянами, как когда-то ранее велел им Муса. |
|
13 Около сорока тысяч вооружённых для битвы людей переправилось перед Вечным на равнины Иерихона, чтобы воевать. |
|
14 В тот день Вечный возвысил Иешуа в глазах всего Исраила, и они чтили его во все дни его жизни, как чтили Мусу. |
|
15 Вечный сказал Иешуа: |
|
16 – Вели священнослужителям, которые несут сундук соглашения, выйти из Иордана. |
|
17 Иешуа велел священнослужителям: |
|
18 Когда священнослужители, которые несли сундук соглашения, вышли из Иордана и стопы их коснулись суши, вода Иордана вернулась на своё место и потекла, затопляя берега как прежде. |
|
19 В десятый день первого месяца (ранней весной) народ перешёл Иордан и разбил лагерь в Гилгале на восточной стороне Иерихона. |
|
20 И Иешуа поставил в Гилгале двенадцать камней, которые они взяли из Иордана. |
|
21 Он сказал исраильтянам: |
|
22 скажите им: |
|
23 Ведь Вечный, ваш Бог, осушил перед вами Иордан, пока вы переправлялись. Вечный, ваш Бог, сделал с Иорданом то же, что Он сделал с Тростниковым морем, когда Он осушил его перед нами, чтобы мы переправились. |
|
24 Он сделал это, чтобы все народы земли узнали, что рука Вечного сильна, и чтобы вы всегда боялись Вечного, вашего Бога. |
Iсус НавинРозділ 4 |
Иешуа, сын НунаГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени. |
2 – Выберите из народа двенадцать человек, по одному из каждого рода, |
|
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“. |
3 и велите им взять двенадцать камней из середины Иордана, оттуда, где стояли священнослужители, и унести с собой. Пусть положат их там, где вы остановитесь сегодня вечером на ночлег. |
|
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени, |
4 Иешуа позвал двенадцать человек, которых он назначил из исраильтян, по одному из каждого рода, |
|
5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів, |
5 и сказал им: |
|
6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння? |
6 Они будут служить вам памятным знаком. В будущем, когда ваши дети спросят вас: |
|
7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“. |
7 скажите им, что воды реки иссякли перед сундуком соглашения, когда его переправляли через Иордан. Эти камни будут у народа Исраила памятным знаком навеки. |
|
8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там. |
8 И исраильтяне сделали так, как велел им Иешуа. Они взяли из середины Иордана двенадцать камней, по числу родов исраильтян, как Вечный сказал Иешуа. Они принесли их с собой в лагерь, где и положили. |
|
9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього. |
9 (Иешуа поставил также двенадцать камней в середине Иордана, где стояли священнослужители, которые несли сундук соглашения. Эти камни там и до сих пор.) |
|
10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див. |
10 А священнослужители, которые несли сундук, стояли в середине Иордана, пока не исполнилось всё, что Вечный повелел Иешуа сказать народу, как и Муса велел Иешуа. Народ же поспешно переходил реку, |
|
11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом. |
11 и как только все переправились, священнослужители, идущие перед народом, перенесли сундук Вечного. |
|
12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них. |
12 Вооружённые люди из родов Рувима, Гада и половины рода Манассы переправились перед исраильтянами, как когда-то ранее велел им Муса. |
|
13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в. |
13 Около сорока тысяч вооружённых для битвы людей переправилось перед Вечным на равнины Иерихона, чтобы воевать. |
|
14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя. |
14 В тот день Вечный возвысил Иешуа в глазах всего Исраила, и они чтили его во все дни его жизни, как чтили Мусу. |
|
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи: |
15 Вечный сказал Иешуа: |
|
16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“. |
16 – Вели священнослужителям, которые несут сундук соглашения, выйти из Иордана. |
|
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“ |
17 Иешуа велел священнослужителям: |
|
18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х. |
18 Когда священнослужители, которые несли сундук соглашения, вышли из Иордана и стопы их коснулись суши, вода Иордана вернулась на своё место и потекла, затопляя берега как прежде. |
|
19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну. |
19 В десятый день первого месяца (ранней весной) народ перешёл Иордан и разбил лагерь в Гилгале на восточной стороне Иерихона. |
|
20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі. |
20 И Иешуа поставил в Гилгале двенадцать камней, которые они взяли из Иордана. |
|
21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння? |
21 Он сказал исраильтянам: |
|
22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н, |
22 скажите им: |
|
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́, |
23 Ведь Вечный, ваш Бог, осушил перед вами Иордан, пока вы переправлялись. Вечный, ваш Бог, сделал с Иорданом то же, что Он сделал с Тростниковым морем, когда Он осушил его перед нами, чтобы мы переправились. |
|
24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“. |
24 Он сделал это, чтобы все народы земли узнали, что рука Вечного сильна, и чтобы вы всегда боялись Вечного, вашего Бога. |