Приповiстi

Розділ 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 24

1 Не завидуй неправедным людям, к обществу их не стремись,

2 ведь насилие у них на уме, и уста их говорят о злодействе.

3 Мудростью строится дом и разумом утверждается;

4 знание наполняет его комнаты дорогим и красивым добром.

5 Мудрый воин – силён, человек знающий укрепляется в силе,

6 ведь чтобы воевать, тебе нужно мудрое руководство, и для победы – много советников.

7 Мудрость слишком возвышенна для глупцов; в собрании у ворот нечего им сказать.

8 Кто замышляет дурное, того назовут злоумышленником.

9 Замыслы глупости – грех, и глумливого гнушаются люди.

10 Если ты дал слабину в день беды, то сила твоя ничтожна.

11 Освобождай ведомых на смерть безвинно, бредущих на убой спасай.

12 Ты можешь сказать: «Ой, мы об этом не знали», но разве Взвешивающий сердца не поймёт?Разве Хранящий твою жизнь не узнает? И разве Он не воздаст каждому по делам?

13 Ешь мёд, сын мой, ведь он хорош; сотовый мёд тебе сладок.

14 Знай: так же сладка твоей душе мудрость; если найдёшь её – есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

15 Не устраивай, как разбойник, засады у дома праведника, не разоряй его крова,

16 ведь праведник, пусть семь раз упадёт, поднимется, а злодеев беда погубит.

17 Не радуйся, когда враг твой упал, и когда он споткнулся, пусть сердце твоё не ликует;

18 иначе Вечный увидит, и это будет Ему неугодно, и Он отвратит от него Свой гнев.

19 Не раздражайся из-за злодеев и не завидуй нечестивым,

20 ведь у злодея нет будущего, и жизнь нечестивых, как гаснущий светильник.

21 Сын мой, бойся Вечного и царя и не общайся с мятежниками,

22 ведь от них обоих внезапно придёт к мятежникам беда, и кто знает, какие невзгоды они им пошлют?

23 Вот ещё изречения мудрецов:
Выказывать лицеприятие на суде нехорошо.

24 На сказавшего виноватому: «Ты невиновен» –будут слать проклятия народы, и племена будут негодовать.

25 А осудившие виновного будут преуспевать, и придёт на них благословение.

26 Честный ответ – что поцелуй в губы.

27 Заверши работу на улице, приведи в порядок свои поля, а потом можешь строить дом свой.

28 Не лжесвидетельствуй против ближнего твоего и не лги своими устами.

29 Не говори: «Поступлю с ним, как он со мной; отплачу ему за то, что он сделал».

30 Я шёл мимо поля лентяя, мимо виноградника человека неразумного:

31 всё поросло колючкой, сорняками зарос участок, и ограда из камня рухнула.

32 Я глядел и думал об этом, я смотрел и понял урок:

33 немного поспишь, немного подремлешь, немного, руки сложив, полежишь,

34 и придёт к тебе нищета, как грабитель, . настигнет нужда, как разбойник. .

Приповiстi

Розділ 24

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

1 Не завидуй неправедным людям, к обществу их не стремись,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

2 ведь насилие у них на уме, и уста их говорят о злодействе.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

3 Мудростью строится дом и разумом утверждается;

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

4 знание наполняет его комнаты дорогим и красивым добром.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

5 Мудрый воин – силён, человек знающий укрепляется в силе,

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

6 ведь чтобы воевать, тебе нужно мудрое руководство, и для победы – много советников.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

7 Мудрость слишком возвышенна для глупцов; в собрании у ворот нечего им сказать.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

8 Кто замышляет дурное, того назовут злоумышленником.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

9 Замыслы глупости – грех, и глумливого гнушаются люди.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

10 Если ты дал слабину в день беды, то сила твоя ничтожна.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

11 Освобождай ведомых на смерть безвинно, бредущих на убой спасай.

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

12 Ты можешь сказать: «Ой, мы об этом не знали», но разве Взвешивающий сердца не поймёт?Разве Хранящий твою жизнь не узнает? И разве Он не воздаст каждому по делам?

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

13 Ешь мёд, сын мой, ведь он хорош; сотовый мёд тебе сладок.

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

14 Знай: так же сладка твоей душе мудрость; если найдёшь её – есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

15 Не устраивай, как разбойник, засады у дома праведника, не разоряй его крова,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

16 ведь праведник, пусть семь раз упадёт, поднимется, а злодеев беда погубит.

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

17 Не радуйся, когда враг твой упал, и когда он споткнулся, пусть сердце твоё не ликует;

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

18 иначе Вечный увидит, и это будет Ему неугодно, и Он отвратит от него Свой гнев.

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

19 Не раздражайся из-за злодеев и не завидуй нечестивым,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

20 ведь у злодея нет будущего, и жизнь нечестивых, как гаснущий светильник.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

21 Сын мой, бойся Вечного и царя и не общайся с мятежниками,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

22 ведь от них обоих внезапно придёт к мятежникам беда, и кто знает, какие невзгоды они им пошлют?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

23 Вот ещё изречения мудрецов:
Выказывать лицеприятие на суде нехорошо.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

24 На сказавшего виноватому: «Ты невиновен» –будут слать проклятия народы, и племена будут негодовать.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

25 А осудившие виновного будут преуспевать, и придёт на них благословение.

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

26 Честный ответ – что поцелуй в губы.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

27 Заверши работу на улице, приведи в порядок свои поля, а потом можешь строить дом свой.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

28 Не лжесвидетельствуй против ближнего твоего и не лги своими устами.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

29 Не говори: «Поступлю с ним, как он со мной; отплачу ему за то, что он сделал».

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

30 Я шёл мимо поля лентяя, мимо виноградника человека неразумного:

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

31 всё поросло колючкой, сорняками зарос участок, и ограда из камня рухнула.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

32 Я глядел и думал об этом, я смотрел и понял урок:

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

33 немного поспишь, немного подремлешь, немного, руки сложив, полежишь,

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

34 и придёт к тебе нищета, как грабитель, . настигнет нужда, как разбойник. .

1.0x