Приповiстi

Розділ 22

1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 22

1 Доброе имя желаннее великих богатств; добрая слава лучше серебра и золота.

2 Богач и нищий вот чем сродни: их обоих создал Вечный.

3 Разумный увидит опасность – и скроется, а простаки пойдут дальше – и пострадают.

4 Награда за смирение и страх перед Вечным – богатство, и слава, и жизнь.

5 На пути коварных – колючки да западни: дорожащий жизнью к ним и не подойдёт.

6 Наставь ребёнка на верный путь он и в старости не собьётся с него.

7 Богатые властвуют над бедными, и должник заимодавцу раб.

8 Сеющий беззаконие пожнёт беду, и его жестокой власти придёт конец.

9 Человек щедрый будет благословен, так как пищей делится с бедным.

10 Прогони глумливого – уйдёт и вражда, и утихнут раздоры и ругань.

11 Кто любит чистоту сердца и говорит любезно, тому царь будет другом.

12 Очи Вечного охраняют знание, а слова вероломного Он опровергает.

13 Лентяй говорит: «На улице лев! Смерть мне, ежели выйду!»

14 Ласковая речь чужой жены – глубокая яма; прогневавший Вечного упадёт туда.

15 Глупость привязана к сердцу ребёнка, но прогонит её исправляющая розга.

16 Притесняющий бедных, чтобы обогатиться, и дающий богатым подарки обнищают.

17 Послушай и внемли словам мудрецов; сердце к учению моему обрати.

18 Тебе будет приятно, если сохранишь их в себе, если все они будут у тебя на устах.

19 Чтобы ты мог надеяться на Вечного, я сегодня учу им тебя, да, тебя.

20 Разве я не написал для тебя тридцать изречений, изречений увещевания и знания,

21 чтобы ты научился верным словам истины и смог принести верный ответ посылавшим тебя?

22 Не обирай бедных лишь потому, что они бедны; не притесняй нуждающихся на суде:

23 дело их защитит Вечный, жизнь отберёт у тех, кто их обирает.

24 Не дружи с гневливым, с раздражительным не общайся,

25 чтобы не научиться его путям и не попасть в западню.

26 Не будь одним из тех, кто даёт залог и поручается за долги;

27 когда не найдёшь ты чем заплатить, даже постель из-под тебя заберут.

28 Не посягай на чужую землю, передвигая древнюю межу, которую поставили твои предки.

29 Видишь искусного в деле своём? Он будет служить царям, простым он служить не будет.

Приповiстi

Розділ 22

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 22

1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

1 Доброе имя желаннее великих богатств; добрая слава лучше серебра и золота.

2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

2 Богач и нищий вот чем сродни: их обоих создал Вечный.

3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

3 Разумный увидит опасность – и скроется, а простаки пойдут дальше – и пострадают.

4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

4 Награда за смирение и страх перед Вечным – богатство, и слава, и жизнь.

5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

5 На пути коварных – колючки да западни: дорожащий жизнью к ним и не подойдёт.

6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

6 Наставь ребёнка на верный путь он и в старости не собьётся с него.

7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

7 Богатые властвуют над бедными, и должник заимодавцу раб.

8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

8 Сеющий беззаконие пожнёт беду, и его жестокой власти придёт конец.

9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

9 Человек щедрый будет благословен, так как пищей делится с бедным.

10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

10 Прогони глумливого – уйдёт и вражда, и утихнут раздоры и ругань.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

11 Кто любит чистоту сердца и говорит любезно, тому царь будет другом.

12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

12 Очи Вечного охраняют знание, а слова вероломного Он опровергает.

13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

13 Лентяй говорит: «На улице лев! Смерть мне, ежели выйду!»

14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

14 Ласковая речь чужой жены – глубокая яма; прогневавший Вечного упадёт туда.

15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

15 Глупость привязана к сердцу ребёнка, но прогонит её исправляющая розга.

16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

16 Притесняющий бедных, чтобы обогатиться, и дающий богатым подарки обнищают.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

17 Послушай и внемли словам мудрецов; сердце к учению моему обрати.

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

18 Тебе будет приятно, если сохранишь их в себе, если все они будут у тебя на устах.

19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

19 Чтобы ты мог надеяться на Вечного, я сегодня учу им тебя, да, тебя.

20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

20 Разве я не написал для тебя тридцать изречений, изречений увещевания и знания,

21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

21 чтобы ты научился верным словам истины и смог принести верный ответ посылавшим тебя?

22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

22 Не обирай бедных лишь потому, что они бедны; не притесняй нуждающихся на суде:

23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

23 дело их защитит Вечный, жизнь отберёт у тех, кто их обирает.

24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

24 Не дружи с гневливым, с раздражительным не общайся,

25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

25 чтобы не научиться его путям и не попасть в западню.

26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

26 Не будь одним из тех, кто даёт залог и поручается за долги;

27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

27 когда не найдёшь ты чем заплатить, даже постель из-под тебя заберут.

28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

28 Не посягай на чужую землю, передвигая древнюю межу, которую поставили твои предки.

29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.

29 Видишь искусного в деле своём? Он будет служить царям, простым он служить не будет.

1.0x