CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иеремии

Глава 32

1 Слово,1697 которое было от Господа3068 к Иеремии3414 в десятый6224 год8141 Седекии,6667 царя4428 Иудейского;3063 этот год был восемнадцатым808362408141 годом8141 Навуходоносора.5019

2 Тогда войско2428 царя4428 Вавилонского894 осаждало6696 Иерусалим,3389 и Иеремия3414 пророк5030 был3607 заключен3607 во дворе2691 стражи,4307 который был при доме1004 царя4428 Иудейского.3063

3 Седекия,6667 царь4428 Иудейский,3063 заключил3607 его туда, сказав:559 «зачем ты пророчествуешь5012 и говоришь:559 так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и он возьмет3920 его;

4 и Седекия,6667 царь4428 Иудейский,3063 не избегнет4422 от рук3027 Халдеев,3778 но непременно5414 предан5414 будет5414 в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и будет1696 говорить1696 с ним устами6310 к устам,6310 и глаза5869 его увидят7200 глаза5869 его;

5 и он отведет3212 Седекию6667 в Вавилон,894 где он и будет, доколе не посещу6485 его, говорит5002 Господь.3068 Если вы будете3898 воевать3898 с Халдеями,3778 то не будете6743 иметь6743 успеха?6743»

6 И сказал559 Иеремия:3414 таково было ко мне слово1697 Господне:3068

7 вот Анамеил,2601 сын1121 Саллума,7967 дяди1730 твоего, идет935 к тебе сказать:559 «купи7069 себе поле7704 мое, которое в Анафофе,6068 потому что по праву4941 родства1353 тебе надлежит купить7069 его».

8 И Анамеил,2601 сын1121 дяди1730 моего, пришел935 ко мне, по слову1697 Господню,3068 во двор2691 стражи4307 и сказал559 мне: «купи7069 поле7704 мое, которое в Анафофе,6068 в земле776 Вениаминовой,1144 ибо право4941 наследства3425 твое и право выкупа1353 твое; купи7069 себе». Тогда я узнал,3045 что это было слово1697 Господне.3068

9 И купил7069 я поле7704 у Анамеила,2601 сына1121 дяди1730 моего, которое в Анафофе,6068 и отвесил8254 ему семь7651 сиклей8255 серебра3701 и десять6235 сребренников;3701

10 и записал3789 в книгу5612 и запечатал2856 ее, и пригласил5749 к тому свидетелей5707 и отвесил8254 серебро3701 на весах.3976

11 И взял3947 я купчую4736 запись,5612 как запечатанную2856 по закону4687 и уставу,2706 так и открытую;1540

12 и отдал5414 эту купчую4736 запись5612 Варуху,1263 сыну1121 Нирии,5374 сына1121 Маасеи,4271 в глазах Анамеила,2601 сына1121 дяди1730 моего, и в глазах5869 свидетелей,5707 подписавших3789 эту купчую4736 запись,5612 в глазах5869 всех Иудеев,3064 сидевших3427 на дворе2691 стражи;4307

13 и заповедал6680 Варуху1263 в присутствии5869 их:

14 так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 возьми3947 сии записи,5612 эту купчую4736 запись,5612 которая запечатана,2856 и эту запись5612 открытую,1540 и положи5414 их в глиняный2789 сосуд,3627 чтобы они оставались5975 там многие7227 дни.3117

15 Ибо так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 домы1004 и поля7704 и виноградники3754 будут снова7069 покупаемы7069 в земле776 сей.

16 И,310 передав5414 купчую4736 запись5612 Варуху,1263 сыну1121 Нирии,5374 я помолился6419 Господу:3068

17 «о,162 Господи136 Боже!3069 Ты сотворил6213 небо8064 и землю776 великою1419 силою3581 Твоею и простертою5186 мышцею;2220 для Тебя ничего1697 нет невозможного;6381

18 Ты являешь6213 милость2617 тысячам505 и за беззаконие5771 отцов1 воздаешь7999 в недро2436 детям1121 их после310 них: Боже410 великий,1419 сильный,1368 Которому имя8034 Господь3068 Саваоф!6635

19 Великий1419 в совете6098 и сильный7227 в делах,5950 Которого очи5869 отверсты6491 на все пути1870 сынов1121 человеческих,120 чтобы воздавать5414 каждому376 по путям1870 его и по плодам6529 дел4611 его,

20 Который совершил7760 чудеса226 и знамения4159 в земле776 Египетской,4714 и совершаешь до сего дня3117 и в Израиле3478 и между всеми людьми,120 и соделал6213 Себе имя,8034 как в сей день,3117

21 и вывел3318 народ5971 Твой Израиля3478 из земли776 Египетской4714 знамениями226 и чудесами,4159 и рукою3027 сильною2389 и мышцею248 простертою,5186 при великом1419 ужасе,4172

22 и дал5414 им землю776 сию, которую дать5414 им клятвенно7650 обещал7650 отцам1 их, землю,776 текущую2100 молоком2461 и медом.1706

23 Они вошли935 и завладели3423 ею, но не стали8085 слушать8085 гласа6963 Твоего и поступать1980 по закону8451 Твоему, не стали6213 делать6213 того, что Ты заповедал6680 им делать,6213 и за то Ты навел7122 на них все это бедствие.7451

24 Вот, насыпи5550 достигают935 до города,5892 чтобы взять3920 его; и город5892 от меча2719 и голода7458 и моровой1698 язвы1698 отдается5414 в руки3027 Халдеев,3778 воюющих3898 против него; что Ты говорил,1696 то и исполняется, и вот, Ты видишь7200 это.

25 А Ты, Господи136 Боже,3069 сказал559 мне: «купи7069 себе поле7704 за серебро3701 и пригласи5749 свидетелей,5707 тогда как город5892 отдается5414 в руки3027 Халдеев».3778

26 И было слово1697 Господне3068 к Иеремии:3414

27 вот, Я Господь,3068 Бог430 всякой плоти;1320 есть ли что1697 невозможное6381 для Меня?

28 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 Халдеев3778 и в руки3027 Навуходоносора,5019 царя4428 Вавилонского,894 и он возьмет3920 его,

29 и войдут935 Халдеи,3778 осаждающие3898 сей город,5892 зажгут3341 город5892 огнем784 и сожгут8313 его и домы,1004 на кровлях1406 которых возносились6999 курения6999 Ваалу1168 и возливаемы5258 были5258 возлияния5262 чужим312 богам,430 чтобы прогневлять3707 Меня.

30 Ибо сыновья1121 Израилевы3478 и сыновья1121 Иудины3063 только зло7451 делали6213 пред очами5869 Моими от юности5271 своей; сыновья1121 Израилевы3478 только прогневляли3707 Меня делами4639 рук3027 своих, говорит5002 Господь.3068

31 И как бы для гнева639 Моего и ярости2534 Моей существовал город5892 сей с самого дня3117 построения1129 его до сего дня,3117 чтобы Я отверг5493 его от лица6440 Моего

32 за все зло7451 сыновей1121 Израиля3478 и сыновей1121 Иуды,3063 какое они к прогневлению3707 Меня делали,6213 они, цари4428 их, князья8269 их, священники3548 их и пророки5030 их, и мужи376 Иуды3063 и жители3427 Иерусалима.3389

33 Они оборотились6437 ко Мне спиною,6203 а не лицем;6440 и когда Я учил3925 их, с раннего7925 утра7925 учил,3925 они не хотели8085 принять3947 наставления,4148

34 и в доме,1004 над которым наречено7121 имя8034 Мое, поставили7760 мерзости8251 свои, оскверняя2930 его.

35 Устроили1129 капища1116 Ваалу1168 в долине1516 сыновей1121 Енномовых,2011 чтобы проводить5674 через огонь сыновей1121 своих и дочерей1323 своих в честь Молоху,4432 чего Я не повелевал6680 им, и Мне на ум3820 не приходило,5927 чтобы они делали6213 эту мерзость,8441 вводя2398 в грех2398 Иуду.3063

36 И однако же ныне так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев,3478 об этом городе,5892 о котором вы говорите:559 «он предается5414 в руки3027 царя4428 Вавилонского894 мечом2719 и голодом7458 и моровою1698 язвою»,1698 —

37 вот, Я соберу6908 их из всех стран,776 в которые изгнал5080 их во гневе639 Моем и в ярости2534 Моей и в великом1419 негодовании,7110 и возвращу7725 их на место4725 сие и дам3427 им безопасное983 житие.3427

38 Они будут Моим народом,5971 а Я буду им Богом.430

39 И дам5414 им одно259 сердце3820 и один259 путь,1870 чтобы боялись3372 Меня во все дни3117 жизни, ко благу2896 своему и благу детей1121 своих после310 них.

40 И заключу3772 с ними вечный5769 завет,1285 по которому Я не отвращусь7725 от310 них, чтобы благотворить3190 им, и страх3374 Мой вложу5414 в сердца3824 их, чтобы они не отступали5493 от Меня.

41 И буду7797 радоваться7797 о них, благотворя2895 им, и насажду5193 их на земле776 сей твердо,571 от всего сердца3820 Моего и от всей души5315 Моей.

42 Ибо так говорит559 Господь:3068 как Я навел935 на народ5971 сей все это великое1419 зло,7451 так наведу935 на них все благо,2896 какое Я изрек1696 о них.

43 И будут7069 покупать7069 поля7704 в земле776 сей, о которой вы говорите:559 «это пустыня,8077 без людей120 и без скота;929 она отдана5414 в руки3027 Халдеям»;3778

44 будут7069 покупать7069 поля7704 за серебро3701 и вносить3789 в записи,5612 и запечатывать2856 и приглашать5749 свидетелей5707 — в земле776 Вениаминовой1144 и в окрестностях5439 Иерусалима,3389 и в городах5892 Иуды3063 и в городах5892 нагорных,2022 и в городах5892 низменных8219 и в городах5892 южных;5045 ибо возвращу7725 плен7622 их, говорит5002 Господь.3068

Єремiя

Розділ 32

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

Книга пророка Иеремии

Глава 32

Єремiя

Розділ 32

1 Слово,1697 которое было от Господа3068 к Иеремии3414 в десятый6224 год8141 Седекии,6667 царя4428 Иудейского;3063 этот год был восемнадцатым808362408141 годом8141 Навуходоносора.5019

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 Тогда войско2428 царя4428 Вавилонского894 осаждало6696 Иерусалим,3389 и Иеремия3414 пророк5030 был3607 заключен3607 во дворе2691 стражи,4307 который был при доме1004 царя4428 Иудейского.3063

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 Седекия,6667 царь4428 Иудейский,3063 заключил3607 его туда, сказав:559 «зачем ты пророчествуешь5012 и говоришь:559 так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и он возьмет3920 его;

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 и Седекия,6667 царь4428 Иудейский,3063 не избегнет4422 от рук3027 Халдеев,3778 но непременно5414 предан5414 будет5414 в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и будет1696 говорить1696 с ним устами6310 к устам,6310 и глаза5869 его увидят7200 глаза5869 его;

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 и он отведет3212 Седекию6667 в Вавилон,894 где он и будет, доколе не посещу6485 его, говорит5002 Господь.3068 Если вы будете3898 воевать3898 с Халдеями,3778 то не будете6743 иметь6743 успеха?6743»

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 И сказал559 Иеремия:3414 таково было ко мне слово1697 Господне:3068

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 вот Анамеил,2601 сын1121 Саллума,7967 дяди1730 твоего, идет935 к тебе сказать:559 «купи7069 себе поле7704 мое, которое в Анафофе,6068 потому что по праву4941 родства1353 тебе надлежит купить7069 его».

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 И Анамеил,2601 сын1121 дяди1730 моего, пришел935 ко мне, по слову1697 Господню,3068 во двор2691 стражи4307 и сказал559 мне: «купи7069 поле7704 мое, которое в Анафофе,6068 в земле776 Вениаминовой,1144 ибо право4941 наследства3425 твое и право выкупа1353 твое; купи7069 себе». Тогда я узнал,3045 что это было слово1697 Господне.3068

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 И купил7069 я поле7704 у Анамеила,2601 сына1121 дяди1730 моего, которое в Анафофе,6068 и отвесил8254 ему семь7651 сиклей8255 серебра3701 и десять6235 сребренников;3701

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 и записал3789 в книгу5612 и запечатал2856 ее, и пригласил5749 к тому свидетелей5707 и отвесил8254 серебро3701 на весах.3976

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 И взял3947 я купчую4736 запись,5612 как запечатанную2856 по закону4687 и уставу,2706 так и открытую;1540

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 и отдал5414 эту купчую4736 запись5612 Варуху,1263 сыну1121 Нирии,5374 сына1121 Маасеи,4271 в глазах Анамеила,2601 сына1121 дяди1730 моего, и в глазах5869 свидетелей,5707 подписавших3789 эту купчую4736 запись,5612 в глазах5869 всех Иудеев,3064 сидевших3427 на дворе2691 стражи;4307

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 и заповедал6680 Варуху1263 в присутствии5869 их:

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 возьми3947 сии записи,5612 эту купчую4736 запись,5612 которая запечатана,2856 и эту запись5612 открытую,1540 и положи5414 их в глиняный2789 сосуд,3627 чтобы они оставались5975 там многие7227 дни.3117

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Ибо так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 домы1004 и поля7704 и виноградники3754 будут снова7069 покупаемы7069 в земле776 сей.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 И,310 передав5414 купчую4736 запись5612 Варуху,1263 сыну1121 Нирии,5374 я помолился6419 Господу:3068

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 «о,162 Господи136 Боже!3069 Ты сотворил6213 небо8064 и землю776 великою1419 силою3581 Твоею и простертою5186 мышцею;2220 для Тебя ничего1697 нет невозможного;6381

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Ты являешь6213 милость2617 тысячам505 и за беззаконие5771 отцов1 воздаешь7999 в недро2436 детям1121 их после310 них: Боже410 великий,1419 сильный,1368 Которому имя8034 Господь3068 Саваоф!6635

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий1419 в совете6098 и сильный7227 в делах,5950 Которого очи5869 отверсты6491 на все пути1870 сынов1121 человеческих,120 чтобы воздавать5414 каждому376 по путям1870 его и по плодам6529 дел4611 его,

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 Который совершил7760 чудеса226 и знамения4159 в земле776 Египетской,4714 и совершаешь до сего дня3117 и в Израиле3478 и между всеми людьми,120 и соделал6213 Себе имя,8034 как в сей день,3117

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 и вывел3318 народ5971 Твой Израиля3478 из земли776 Египетской4714 знамениями226 и чудесами,4159 и рукою3027 сильною2389 и мышцею248 простертою,5186 при великом1419 ужасе,4172

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 и дал5414 им землю776 сию, которую дать5414 им клятвенно7650 обещал7650 отцам1 их, землю,776 текущую2100 молоком2461 и медом.1706

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 Они вошли935 и завладели3423 ею, но не стали8085 слушать8085 гласа6963 Твоего и поступать1980 по закону8451 Твоему, не стали6213 делать6213 того, что Ты заповедал6680 им делать,6213 и за то Ты навел7122 на них все это бедствие.7451

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Вот, насыпи5550 достигают935 до города,5892 чтобы взять3920 его; и город5892 от меча2719 и голода7458 и моровой1698 язвы1698 отдается5414 в руки3027 Халдеев,3778 воюющих3898 против него; что Ты говорил,1696 то и исполняется, и вот, Ты видишь7200 это.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ты, Господи136 Боже,3069 сказал559 мне: «купи7069 себе поле7704 за серебро3701 и пригласи5749 свидетелей,5707 тогда как город5892 отдается5414 в руки3027 Халдеев».3778

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 И было слово1697 Господне3068 к Иеремии:3414

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 вот, Я Господь,3068 Бог430 всякой плоти;1320 есть ли что1697 невозможное6381 для Меня?

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 Халдеев3778 и в руки3027 Навуходоносора,5019 царя4428 Вавилонского,894 и он возьмет3920 его,

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 и войдут935 Халдеи,3778 осаждающие3898 сей город,5892 зажгут3341 город5892 огнем784 и сожгут8313 его и домы,1004 на кровлях1406 которых возносились6999 курения6999 Ваалу1168 и возливаемы5258 были5258 возлияния5262 чужим312 богам,430 чтобы прогневлять3707 Меня.

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Ибо сыновья1121 Израилевы3478 и сыновья1121 Иудины3063 только зло7451 делали6213 пред очами5869 Моими от юности5271 своей; сыновья1121 Израилевы3478 только прогневляли3707 Меня делами4639 рук3027 своих, говорит5002 Господь.3068

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 И как бы для гнева639 Моего и ярости2534 Моей существовал город5892 сей с самого дня3117 построения1129 его до сего дня,3117 чтобы Я отверг5493 его от лица6440 Моего

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все зло7451 сыновей1121 Израиля3478 и сыновей1121 Иуды,3063 какое они к прогневлению3707 Меня делали,6213 они, цари4428 их, князья8269 их, священники3548 их и пророки5030 их, и мужи376 Иуды3063 и жители3427 Иерусалима.3389

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 Они оборотились6437 ко Мне спиною,6203 а не лицем;6440 и когда Я учил3925 их, с раннего7925 утра7925 учил,3925 они не хотели8085 принять3947 наставления,4148

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 и в доме,1004 над которым наречено7121 имя8034 Мое, поставили7760 мерзости8251 свои, оскверняя2930 его.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 Устроили1129 капища1116 Ваалу1168 в долине1516 сыновей1121 Енномовых,2011 чтобы проводить5674 через огонь сыновей1121 своих и дочерей1323 своих в честь Молоху,4432 чего Я не повелевал6680 им, и Мне на ум3820 не приходило,5927 чтобы они делали6213 эту мерзость,8441 вводя2398 в грех2398 Иуду.3063

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 И однако же ныне так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев,3478 об этом городе,5892 о котором вы говорите:559 «он предается5414 в руки3027 царя4428 Вавилонского894 мечом2719 и голодом7458 и моровою1698 язвою»,1698 —

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 вот, Я соберу6908 их из всех стран,776 в которые изгнал5080 их во гневе639 Моем и в ярости2534 Моей и в великом1419 негодовании,7110 и возвращу7725 их на место4725 сие и дам3427 им безопасное983 житие.3427

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 Они будут Моим народом,5971 а Я буду им Богом.430

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 И дам5414 им одно259 сердце3820 и один259 путь,1870 чтобы боялись3372 Меня во все дни3117 жизни, ко благу2896 своему и благу детей1121 своих после310 них.

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 И заключу3772 с ними вечный5769 завет,1285 по которому Я не отвращусь7725 от310 них, чтобы благотворить3190 им, и страх3374 Мой вложу5414 в сердца3824 их, чтобы они не отступали5493 от Меня.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 И буду7797 радоваться7797 о них, благотворя2895 им, и насажду5193 их на земле776 сей твердо,571 от всего сердца3820 Моего и от всей души5315 Моей.

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Ибо так говорит559 Господь:3068 как Я навел935 на народ5971 сей все это великое1419 зло,7451 так наведу935 на них все благо,2896 какое Я изрек1696 о них.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 И будут7069 покупать7069 поля7704 в земле776 сей, о которой вы говорите:559 «это пустыня,8077 без людей120 и без скота;929 она отдана5414 в руки3027 Халдеям»;3778

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 будут7069 покупать7069 поля7704 за серебро3701 и вносить3789 в записи,5612 и запечатывать2856 и приглашать5749 свидетелей5707 — в земле776 Вениаминовой1144 и в окрестностях5439 Иерусалима,3389 и в городах5892 Иуды3063 и в городах5892 нагорных,2022 и в городах5892 низменных8219 и в городах5892 южных;5045 ибо возвращу7725 плен7622 их, говорит5002 Господь.3068

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

1.0x