Книга Иисуса НавинаГлава 18 |
1 |
2 Но к тому времени семь колен Израиля ещё не получили землю, которую обещал им Бог. |
3 Тогда Иисус сказал народу Израиля: |
4 Каждому колену необходимо выбрать по три человека, которых я пошлю размежевать землю. Составив детальное описание этой земли, они вернутся ко мне. |
5 Они разделят землю на семь частей. Народ Иуды останется в своей земле на юге. Колено Иосифа пусть останется на своей земле на севере. |
6 Вам необходимо составить описание этой земли, а затем разделить её на семь частей. Принесите мне эту карту! Давайте бросим жребий, и пусть Господь, Бог наш, решит, какая земля достанется каждому из колен. |
7 Колено левитов не получит доли земли. Их доля — служить священниками Господу. Гад, Рувим и половина колена Манассии уже получили обещанную им землю. Она за Иорданом, на восточной стороне. Моисей, слуга Господа, уже дал им ту землю». |
8 |
9 Они пошли по этой земле и, изучив её, составили для Иисуса детальное описание увиденного. Они описали каждый город и разделили землю на семь частей, а потом вернулись к Иисусу в Силом. |
10 Иисус бросил в Силоме для них жребий перед Господом, разделил землю и дал каждому колену его часть земли. |
11 |
12 её северная граница начиналась у реки Иордан, шла вдоль северной стороны Иерихона, затем поворачивала на запад, поднималась в горную местность и доходила до восточной стороны Беф-Авена. |
13 Граница шла на юг к Лузу (Вефилю), спускалась к горе Атароф-Адар, которая расположена на южной стороне Нижнего Беф-Орона. |
14 С горы Беф-Орон граница поворачивала на юг и шла вдоль её западной стороны к Кириаф-Ваалу (называемому также Кириаф-Иарим), принадлежавшему колену Иуды. Это была западная граница. |
15 Южная граница начиналась около Кириаф-Иарима и шла к реке Нефтоах. |
16 Затем граница спускалась вниз, к подножью горы около долины Бен-Енном, к северу от долины Рефаимов, и нисходила по долине Еннома к южной стороне города Иевус, а потом шла к источнику Рогель. |
17 Там граница поворачивала на север, шла к Ен-Шемешу, а оттуда — к Гелилофу, который расположен в горах, вблизи ущелья Адуммима. Граница спускалась к большому камню, который был назван камнем Богана, сына Рувима. |
18 Граница шла к северной части Беф-Арава и спускалась в долину реки Иордан. |
19 Затем она шла к северной части Беф-Хоглы и оканчивалась у северного берега Мёртвого моря, там, где в море впадает река Иордан. Это была южная граница. |
20 Река Иордан служила восточной границей. Такова была земля, данная колену Вениамина, и таковы были её пределы со всех сторон. |
21 |
22 Беф-Арава, Цемараим, Вефиль, |
23 Аввим, Фара, Офра, |
24 Кефар-Аммонай, Афни и Гева. Всего двенадцать городов и поля вокруг них. |
25 |
26 Мицфа, Кефира, Моца, |
27 Рекем, Ирфеил, Фарала, |
28 Цела, Гаелеф, город Иевус (Иерусалим), Гива и Кириаф. Всего четырнадцать городов и поля вокруг них. Колено Вениамина получило все эти земли. |
Iсус НавинРозділ 18 |
1 |
2 І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого. |
3 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків? |
4 Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене. |
5 І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі. |
6 А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого. |
7 А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“. |
8 І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“. |
9 І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́. |
10 І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами. |
11 |
12 І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен. |
13 А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону. |
14 І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́. |
15 А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху. |
16 І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу, |
17 і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену. |
18 І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави. |
19 І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна. |
20 А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його. |
21 І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц, |
22 і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел, |
23 і Аввім, і Пара, і Офра, |
24 і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі. |
25 Ґів'он, і Рама, і Беерот, |
26 і Міцпе, і Кефіра, і Моца, |
27 і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала, |
28 і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами. |
Книга Иисуса НавинаГлава 18 |
Iсус НавинРозділ 18 |
1 |
1 |
2 Но к тому времени семь колен Израиля ещё не получили землю, которую обещал им Бог. |
2 І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого. |
3 Тогда Иисус сказал народу Израиля: |
3 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків? |
4 Каждому колену необходимо выбрать по три человека, которых я пошлю размежевать землю. Составив детальное описание этой земли, они вернутся ко мне. |
4 Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене. |
5 Они разделят землю на семь частей. Народ Иуды останется в своей земле на юге. Колено Иосифа пусть останется на своей земле на севере. |
5 І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі. |
6 Вам необходимо составить описание этой земли, а затем разделить её на семь частей. Принесите мне эту карту! Давайте бросим жребий, и пусть Господь, Бог наш, решит, какая земля достанется каждому из колен. |
6 А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого. |
7 Колено левитов не получит доли земли. Их доля — служить священниками Господу. Гад, Рувим и половина колена Манассии уже получили обещанную им землю. Она за Иорданом, на восточной стороне. Моисей, слуга Господа, уже дал им ту землю». |
7 А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“. |
8 |
8 І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“. |
9 Они пошли по этой земле и, изучив её, составили для Иисуса детальное описание увиденного. Они описали каждый город и разделили землю на семь частей, а потом вернулись к Иисусу в Силом. |
9 І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́. |
10 Иисус бросил в Силоме для них жребий перед Господом, разделил землю и дал каждому колену его часть земли. |
10 І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами. |
11 |
11 |
12 её северная граница начиналась у реки Иордан, шла вдоль северной стороны Иерихона, затем поворачивала на запад, поднималась в горную местность и доходила до восточной стороны Беф-Авена. |
12 І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен. |
13 Граница шла на юг к Лузу (Вефилю), спускалась к горе Атароф-Адар, которая расположена на южной стороне Нижнего Беф-Орона. |
13 А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону. |
14 С горы Беф-Орон граница поворачивала на юг и шла вдоль её западной стороны к Кириаф-Ваалу (называемому также Кириаф-Иарим), принадлежавшему колену Иуды. Это была западная граница. |
14 І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́. |
15 Южная граница начиналась около Кириаф-Иарима и шла к реке Нефтоах. |
15 А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху. |
16 Затем граница спускалась вниз, к подножью горы около долины Бен-Енном, к северу от долины Рефаимов, и нисходила по долине Еннома к южной стороне города Иевус, а потом шла к источнику Рогель. |
16 І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу, |
17 Там граница поворачивала на север, шла к Ен-Шемешу, а оттуда — к Гелилофу, который расположен в горах, вблизи ущелья Адуммима. Граница спускалась к большому камню, который был назван камнем Богана, сына Рувима. |
17 і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену. |
18 Граница шла к северной части Беф-Арава и спускалась в долину реки Иордан. |
18 І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави. |
19 Затем она шла к северной части Беф-Хоглы и оканчивалась у северного берега Мёртвого моря, там, где в море впадает река Иордан. Это была южная граница. |
19 І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна. |
20 Река Иордан служила восточной границей. Такова была земля, данная колену Вениамина, и таковы были её пределы со всех сторон. |
20 А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його. |
21 |
21 І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц, |
22 Беф-Арава, Цемараим, Вефиль, |
22 і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел, |
23 Аввим, Фара, Офра, |
23 і Аввім, і Пара, і Офра, |
24 Кефар-Аммонай, Афни и Гева. Всего двенадцать городов и поля вокруг них. |
24 і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі. |
25 |
25 Ґів'он, і Рама, і Беерот, |
26 Мицфа, Кефира, Моца, |
26 і Міцпе, і Кефіра, і Моца, |
27 Рекем, Ирфеил, Фарала, |
27 і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала, |
28 Цела, Гаелеф, город Иевус (Иерусалим), Гива и Кириаф. Всего четырнадцать городов и поля вокруг них. Колено Вениамина получило все эти земли. |
28 і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами. |