Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 25

1 «В тот День Царство Небесное будет подобно десяти девушкам, которые взяли лампы и отправились навстречу жениху.

2 Пять из них были мудры, а другие пять — глупы.

3 Глупые взяли лампы, но не взяли масла.

4 Мудрые же вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

5 Жених задерживался, девушки захотели спать и уснули.

6 Но в полночь раздался крик: „Вот приближается жених! Идите встречать!”

7 В тот же миг все девушки встали и засветили свои лампы.

8 Но глупые сказали мудрым: „Дайте нам немного масла. Наши лампы догорают!”

9 В ответ мудрые сказали: „Мы ничего не можем вам дать, так как ничего не останется ни вам, ни нам. Пойдите к торговцам и купите у них масла для ваших ламп”.

10 Пока те ходили за маслом, прибыл жених, и те девушки, которые были готовы, пошли на свадебный пир вместе с ним. Дверь же закрыли и заперли.

11 Наконец пришли остальные девушки и сказали: „Господин! Господин! Отвори дверь и впусти нас!”

12 Но он ответил: „Правду вам говорю: я не знаю вас!”

13 Так бодрствуйте же, потому что неизвестен вам ни день, ни час возвращения Сына Человеческого».

14 «Царство Небесное подобно человеку, который, перед тем как отправиться в путешествие, позвал слуг и поставил их присматривать за своим имуществом.

15 Одному из них он дал пять талантов, другому дал два таланта, а третьему дал один талант. Каждому он дал долю по способностям и после этого отправился в путешествие.

16 Тот, кто получил пять талантов, сразу же пустил деньги в оборот и заработал на них ещё пять талантов.

17 Тот, у кого было два таланта, тоже заработал ещё два таланта.

18 Тот же, который получил один талант, пошёл, выкопал яму в земле и спрятал там деньги господина.

19 После долгого отсутствия господин вернулся и потребовал отчёта.

20 Тот, кто получил пять талантов, пришёл и принес ещё пять талантов. Он сказал: „Господин, ты поручил мне пять талантов, вот ещё пять талантов, которые я заработал”.

21 Господин сказал ему: „Молодец! Ты хороший и верный слуга. Ты хорошо распорядился этой малой суммой денег, и теперь я поручу тебе большую. Раздели со мной мою радость”.

22 Потом пришёл тот, кто получил два таланта и сказал: „Господин, ты поручил мне два таланта, вот ещё два таланта, которые я заработал”.

23 Господин сказал ему: „Молодец! Ты хороший, верный слуга. Ты хорошо распорядился небольшими деньгами, и теперь я поручу тебе большие. Раздели со мной мою радость”.

24 Затем к нему подошёл тот, кто получил один талант, и сказал: „Господин, я знаю, что ты человек жёсткий. Ты собираешь урожай там, где ничего не посадил и жнёшь там, где не сеял.

25 Я боялся тебя, поэтому я пошёл и закопал талант в землю. Вот, возьми то, что тебе принадлежит”.

26 В ответ господин сказал ему: „Ты плохой и нерадивый слуга! Ты знаешь, что я жну, где не посеял и собираю урожай, где не посадил;

27 ты должен был пустить мои деньги в оборот, и тогда после своего возвращения, я получил бы своё с прибылью.

28 Возьмите у него талант и отдайте тому, у кого десять талантов.

29 Да, каждый, кто имеет, получит ещё и будет иметь больше, чем ему нужно; у того же, у кого ничего нет, будет отнято и то, что имеет.

30 Бросьте этого нерадивого слугу во тьму бесконечную, туда, где рыдают и скрежещут зубами от нестерпимой боли”».

31 «Когда придёт Сын Человеческий во всей Своей славе в сопровождении Своих Ангелов, то сядет на престоле Своей славы.

32 И тогда все народы соберутся перед Ним, и Он отделит их друг от друга, подобно тому как пастух отделяет овец от козлов.

33 Он поместит овец по правую руку от Себя, козлов же поместит по левую руку.

34 И тогда Царь скажет тем, кто по правую руку от Него: „Придите те, кто благословен Отцом Моим. Унаследуйте Царство, предназначенное вам от сотворения мира.

35 Это — ваша награда, потому что Я был голоден, и вы накормили Меня. Меня томила жажда, и вы дали Мне пить. Я был странником, и вы приютили Меня.

36 Я был нагим, и вы одели Меня. Я был болен, и вы ухаживали за Мной. Я был в темнице, и вы навещали Меня”.

37 И тогда праведники скажут Ему в ответ: „Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили или видели Тебя томимым жаждой и напоили?

38 Когда это мы видели Тебя странником и приютили Тебя? Или видели Тебя нагим и одели?

39 Когда видели Тебя больным или в темнице и ухаживали за Тобой?”

40 Царь ответит им: „Правду вам говорю: когда вы делали что-либо для одного из наименьших братьев Моих, вы делали это для Меня”.

41 И скажет тогда Царь тем, кто по левую руку: „Уйдите прочь от Меня, проклятые, отправляйтесь в огонь вечный, что приготовлен для дьявола и его ангелов.

42 Это — наказание ваше, так как Я был голоден, но вы не накормили Меня. Меня томила жажда, но вы не дали Мне пить.

43 Я был странником, но вы не приютили Меня. Я был болен и в темнице, но вы не позаботились обо Мне”.

44 И тогда они спросят Его: „Господи, когда это было, что Мы видели Тебя голодным или томимым жаждой, или странником, или нагим, или больным, или в темнице и не помогли Тебе всячески?”

45 И Царь тогда скажет им в ответ: „Правду вам говорю, что каждый раз, когда вы не помогали униженным братьям Моим, то это вы Мне не помогали”.

46 И тогда неправедные отправятся на вечное наказание, а праведники будут наслаждаться вечной жизнью».

Вiд Матвiя

Розділ 25

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Евангелие от Матфея Глава 25	Вiд Матвiя Розділ 25
1 «В тот День Царство Небесное будет подобно десяти девушкам, которые взяли лампы и отправились навстречу жениху.	1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Пять из них были мудры, а другие пять — глупы.	2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Глупые взяли лампы, но не взяли масла.	3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 Мудрые же вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.	4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Жених задерживался, девушки захотели спать и уснули.	5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 Но в полночь раздался крик: „Вот приближается жених! Идите встречать!”	6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 В тот же миг все девушки встали и засветили свои лампы.	7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Но глупые сказали мудрым: „Дайте нам немного масла. Наши лампы догорают!”	8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 В ответ мудрые сказали: „Мы ничего не можем вам дать, так как ничего не останется ни вам, ни нам. Пойдите к торговцам и купите у них масла для ваших ламп”.	9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Пока те ходили за маслом, прибыл жених, и те девушки, которые были готовы, пошли на свадебный пир вместе с ним. Дверь же закрыли и заперли.	10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Наконец пришли остальные девушки и сказали: „Господин! Господин! Отвори дверь и впусти нас!”	11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Но он ответил: „Правду вам говорю: я не знаю вас!”	12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Так бодрствуйте же, потому что неизвестен вам ни день, ни час возвращения Сына Человеческого».	13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 «Царство Небесное подобно человеку, который, перед тем как отправиться в путешествие, позвал слуг и поставил их присматривать за своим имуществом.	14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 Одному из них он дал пять талантов, другому дал два таланта, а третьему дал один талант. Каждому он дал долю по способностям и после этого отправился в путешествие.	15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Тот, кто получил пять талантов, сразу же пустил деньги в оборот и заработал на них ещё пять талантов.	16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Тот, у кого было два таланта, тоже заработал ещё два таланта.	17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 Тот же, который получил один талант, пошёл, выкопал яму в земле и спрятал там деньги господина.	18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 После долгого отсутствия господин вернулся и потребовал отчёта.	19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 Тот, кто получил пять талантов, пришёл и принес ещё пять талантов. Он сказал: „Господин, ты поручил мне пять талантов, вот ещё пять талантов, которые я заработал”.	20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Господин сказал ему: „Молодец! Ты хороший и верный слуга. Ты хорошо распорядился этой малой суммой денег, и теперь я поручу тебе большую. Раздели со мной мою радость”.	21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Потом пришёл тот, кто получил два таланта и сказал: „Господин, ты поручил мне два таланта, вот ещё два таланта, которые я заработал”.	22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Господин сказал ему: „Молодец! Ты хороший, верный слуга. Ты хорошо распорядился небольшими деньгами, и теперь я поручу тебе большие. Раздели со мной мою радость”.	23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Затем к нему подошёл тот, кто получил один талант, и сказал: „Господин, я знаю, что ты человек жёсткий. Ты собираешь урожай там, где ничего не посадил и жнёшь там, где не сеял.	24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 Я боялся тебя, поэтому я пошёл и закопал талант в землю. Вот, возьми то, что тебе принадлежит”.	25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 В ответ господин сказал ему: „Ты плохой и нерадивый слуга! Ты знаешь, что я жну, где не посеял и собираю урожай, где не посадил;	26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 ты должен был пустить мои деньги в оборот, и тогда после своего возвращения, я получил бы своё с прибылью.	27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Возьмите у него талант и отдайте тому, у кого десять талантов.	28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Да, каждый, кто имеет, получит ещё и будет иметь больше, чем ему нужно; у того же, у кого ничего нет, будет отнято и то, что имеет.	29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 Бросьте этого нерадивого слугу во тьму бесконечную, туда, где рыдают и скрежещут зубами от нестерпимой боли”».	30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 «Когда придёт Сын Человеческий во всей Своей славе в сопровождении Своих Ангелов, то сядет на престоле Своей славы.	31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 И тогда все народы соберутся перед Ним, и Он отделит их друг от друга, подобно тому как пастух отделяет овец от козлов.	32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 Он поместит овец по правую руку от Себя, козлов же поместит по левую руку.	33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 И тогда Царь скажет тем, кто по правую руку от Него: „Придите те, кто благословен Отцом Моим. Унаследуйте Царство, предназначенное вам от сотворения мира.	34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Это — ваша награда, потому что Я был голоден, и вы накормили Меня. Меня томила жажда, и вы дали Мне пить. Я был странником, и вы приютили Меня.	35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Я был нагим, и вы одели Меня. Я был болен, и вы ухаживали за Мной. Я был в темнице, и вы навещали Меня”.	36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 И тогда праведники скажут Ему в ответ: „Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили или видели Тебя томимым жаждой и напоили?	37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Когда это мы видели Тебя странником и приютили Тебя? Или видели Тебя нагим и одели?	38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Когда видели Тебя больным или в темнице и ухаживали за Тобой?”	39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 Царь ответит им: „Правду вам говорю: когда вы делали что-либо для одного из наименьших братьев Моих, вы делали это для Меня”.	40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 И скажет тогда Царь тем, кто по левую руку: „Уйдите прочь от Меня, проклятые, отправляйтесь в огонь вечный, что приготовлен для дьявола и его ангелов.	41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Это — наказание ваше, так как Я был голоден, но вы не накормили Меня. Меня томила жажда, но вы не дали Мне пить.	42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 Я был странником, но вы не приютили Меня. Я был болен и в темнице, но вы не позаботились обо Мне”.	43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 И тогда они спросят Его: „Господи, когда это было, что Мы видели Тебя голодным или томимым жаждой, или странником, или нагим, или больным, или в темнице и не помогли Тебе всячески?”	44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 И Царь тогда скажет им в ответ: „Правду вам говорю, что каждый раз, когда вы не помогали униженным братьям Моим, то это вы Мне не помогали”.	45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 И тогда неправедные отправятся на вечное наказание, а праведники будут наслаждаться вечной жизнью».	46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет