Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 25

1 Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.

2 Пять из них было неразумных, и пять разумных.

3 Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собой масла;

4 разумные же взяли масло в сосудах, вместе со светильниками своими.

5 А пока жених медлил, все они задремали и уснули.

6 В полночь же крик раздался: «вот жених, выходите навстречу».

7 Тогда встали все девы те и оправили светильники свои.

8 Неразумные же сказали разумным: «дайте нам от масла вашего, ибо светильники наши гаснут».

9 Но разумные ответили, говоря: «как бы не оказалось недостатка у нас и у вас. Пойдите лучше к продавцам и купите себе».

10 Пока же они ходили покупать, пришел жених, и готовые вошли вместе с ним на брачный пир, и дверь была затворена.

11 После же приходят и прочие девы и говорят: «Господи! Господи! Отвори нам».

12 Он же ответил: «Истинно говорю вам: не знаю вас».

13 Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа.

14 Ибо будет, как с человеком, который, уезжая, позвал рабов своих и вручил им имение свое;

15 и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и уехал.

16 Тотчас пошел получивший пять талантов, вложил их в дело и приобрел другие пять;

17 также получивший два приобрел другие два;

18 получивший же один ушел, раскопал землю и скрыл деньги господина своего.

19 По долгом же времени приходит господин рабов тех и сводит с ними счет.

20 И подошел получивший пять талантов, принес другие пять и сказал: «господин, пять талантов ты мне вручил; вот, другие пять талантов я приобрел».

21 Сказал ему господин его: «хорошо, раб добрый и верный, в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».

22 Подошел и получивший два таланта и сказал: «господин, два таланта ты мне вручил; вот, другие два таланта я приобрел».

23 Сказал ему господин его: «хорошо, раб добрый и верный, в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».

24 Подошел же и тот, у кого был один талант, и сказал: «господин, я знал тебя, что ты человек жёсткий: жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал;

25 и в страхе пошел и скрыл талант твой в земле: вот тебе твое».

26 И ответил ему господин его: «лукавый раб и ленивый, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

27 Потому надлежало тебе дать деньги мои менялам, и придя, я получил бы свое с ростом.

28 Возьмите же у него талант и дайте имеющему десять талантов;

29 ибо каждому имеющему будет дано, и у него будет изобилие, а у неимеющего будет взято и то, что он имеет.

30 И негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов».

31 Когда же придет Сын Человеческий во славе Своей, и все ангелы с Ним, тогда сядет Он на престоле славы Своей,

32 и будут собраны перед Ним все народы; и Он отделит их друг от друга, как пастух отделяет овец от козлов;

33 и поставит овец по правую Свою сторону, козлов же по левую.

34 Тогда скажет Царь тем, кто по правую сторону Его: «придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от основания мира.

35 Ибо голоден был Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и напоили Меня; странником был, и приняли Меня;

36 наг, и одели Меня; болен был, и посетили Меня; в тюрьме был, и пришли ко Мне».

37 Тогда ответят Ему праведные: «Господи, когда мы Тебя видели голодным, и накормили? Или жаждущим, и напоили?

38 Когда же мы видели Тебя странником, и приняли? Или нагим, и одели?

39 Когда же мы видели Тебя больным, или в тюрьме, и пришли к Тебе?»

40 И ответит им Царь: «истинно говорю вам: сделав для одного из братьев Моих меньших, вы для Меня сделали».

41 Тогда скажет и тем, кто по левую сторону: «идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его.

42 Ибо голоден был Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и не напоили Меня;

43 странником был, и не приняли Меня; наг, и не одели Меня; болен и в тюрьме, и не посетили Меня».

44 Тогда ответят и они: «Господи, когда мы видели Тебя голодным, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в тюрьме, и не послужили Тебе?»

45 Тогда Он ответит им: «истинно говорю вам: не сделав для одного из этих меньших, вы и для Меня не сделали».

46 И пойдут эти в муку вечную, праведные же в жизнь вечную.

Вiд Матвiя

Розділ 25

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Евангелие от Матфея Глава 25	Вiд Матвiя Розділ 25
1 Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.	1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Пять из них было неразумных, и пять разумных.	2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собой масла;	3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 разумные же взяли масло в сосудах, вместе со светильниками своими.	4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 А пока жених медлил, все они задремали и уснули.	5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 В полночь же крик раздался: «вот жених, выходите навстречу».	6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Тогда встали все девы те и оправили светильники свои.	7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Неразумные же сказали разумным: «дайте нам от масла вашего, ибо светильники наши гаснут».	8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 Но разумные ответили, говоря: «как бы не оказалось недостатка у нас и у вас. Пойдите лучше к продавцам и купите себе».	9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Пока же они ходили покупать, пришел жених, и готовые вошли вместе с ним на брачный пир, и дверь была затворена.	10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 После же приходят и прочие девы и говорят: «Господи! Господи! Отвори нам».	11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Он же ответил: «Истинно говорю вам: не знаю вас».	12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа.	13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 Ибо будет, как с человеком, который, уезжая, позвал рабов своих и вручил им имение свое;	14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и уехал.	15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Тотчас пошел получивший пять талантов, вложил их в дело и приобрел другие пять;	16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 также получивший два приобрел другие два;	17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 получивший же один ушел, раскопал землю и скрыл деньги господина своего.	18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 По долгом же времени приходит господин рабов тех и сводит с ними счет.	19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 И подошел получивший пять талантов, принес другие пять и сказал: «господин, пять талантов ты мне вручил; вот, другие пять талантов я приобрел».	20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Сказал ему господин его: «хорошо, раб добрый и верный, в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».	21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Подошел и получивший два таланта и сказал: «господин, два таланта ты мне вручил; вот, другие два таланта я приобрел».	22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Сказал ему господин его: «хорошо, раб добрый и верный, в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».	23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Подошел же и тот, у кого был один талант, и сказал: «господин, я знал тебя, что ты человек жёсткий: жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал;	24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 и в страхе пошел и скрыл талант твой в земле: вот тебе твое».	25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 И ответил ему господин его: «лукавый раб и ленивый, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?	26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 Потому надлежало тебе дать деньги мои менялам, и придя, я получил бы свое с ростом.	27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Возьмите же у него талант и дайте имеющему десять талантов;	28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 ибо каждому имеющему будет дано, и у него будет изобилие, а у неимеющего будет взято и то, что он имеет.	29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 И негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов».	30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 Когда же придет Сын Человеческий во славе Своей, и все ангелы с Ним, тогда сядет Он на престоле славы Своей,	31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 и будут собраны перед Ним все народы; и Он отделит их друг от друга, как пастух отделяет овец от козлов;	32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 и поставит овец по правую Свою сторону, козлов же по левую.	33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Тогда скажет Царь тем, кто по правую сторону Его: «придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от основания мира.	34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Ибо голоден был Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и напоили Меня; странником был, и приняли Меня;	35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 наг, и одели Меня; болен был, и посетили Меня; в тюрьме был, и пришли ко Мне».	36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Тогда ответят Ему праведные: «Господи, когда мы Тебя видели голодным, и накормили? Или жаждущим, и напоили?	37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Когда же мы видели Тебя странником, и приняли? Или нагим, и одели?	38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Когда же мы видели Тебя больным, или в тюрьме, и пришли к Тебе?»	39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 И ответит им Царь: «истинно говорю вам: сделав для одного из братьев Моих меньших, вы для Меня сделали».	40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Тогда скажет и тем, кто по левую сторону: «идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его.	41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Ибо голоден был Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и не напоили Меня;	42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 странником был, и не приняли Меня; наг, и не одели Меня; болен и в тюрьме, и не посетили Меня».	43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Тогда ответят и они: «Господи, когда мы видели Тебя голодным, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в тюрьме, и не послужили Тебе?»	44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Тогда Он ответит им: «истинно говорю вам: не сделав для одного из этих меньших, вы и для Меня не сделали».	45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 И пойдут эти в муку вечную, праведные же в жизнь вечную.	46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет