Книга пророка Иезекииля

Глава 46

1 Господь Всемогущий говорит: «Восточные ворота внутреннего двора должны быть закрыты все шесть рабочих дней, но в субботу они должны быть открыты, как и в день праздника Новолуния.

2 Властитель войдет снаружи через порог ворот и станет возле столба ворот, а священники принесут его жертвы всесожжения и содружества. Властитель, стоя на пороге ворот, поклонится и выйдет, но ворота останутся открытыми до вечера.

3 Люди этой земли будут тоже поклоняться Господу у открытых ворот в субботний день и в дни праздника Новолуния.

4 Властитель принесёт такие жертвы всесожжения Господу в субботу: шесть ягнят и барана, не имеющих изъяна.

5 Он должен воздать ефу зерна вместе с бараном, а вместе с каждым ягнёнком столько зерна, сколько пожелает, и на каждую ефу зерна ещё один гин оливкового масла.

6 В первый день праздника Новолуния он должен принести молодого быка без изъяна, шесть ягнят и баранов, тоже без изъяна.

7 Он должен дать ефу зерна вместе с быком и одну ефу зерна вместе с бараном, а на ягнят он должен принести столько зерна, сколько пожелает, но он обязан принести один гин оливкового масла на каждую ефу зерна.

8 Он должен входить в храм и уходить через порог восточных ворот.

9 Когда простые люди будут приходить по праздникам на встречу с Господом для поклонения, то вошедший через северные ворота должен выйти через южные, а кто входит через южные ворота, должен выйти через северные ворота, и никто не возвратится тем же путём, каким он вошёл. Каждый должен выходить только вперёд.

10 Когда люди будут входить, вместе с ними войдёт и властитель, и, когда люди будут выходить, он должен выйти вместе с ними.

11 Во время праздников и других торжеств ефа зерна должна быть пожертвована от властителя на каждого молодого быка и одна ефа на каждого молодого барана, а на ягнят он должен принести столько зерна, сколько поже лает, но он обязан принести один гин оливкового масла на каждую ефу зерна.

12 Когда же властитель воздаёт жертву по собственной воле (жертву всесожжения или содружества), то для него должны быть открыты восточные ворота, и он воздаст свои приношения, как и в субботний день. После его ухода ворота должны быть закрыты».

13 «Ежедневно ты будешь приносить годовалого ягнёнка без изъяна в жертву всесожжения, жертвуя его каждое утро.

14 И каждое утро будешь приносить хлебное приношение вместе с ягнёнком: одну шестую ефы муки и одну треть гина оливкового масла, чтобы развести муку. Это будет ежедневной жертвой Господу.

15 Так что они вечно будут воздавать зерно и масло по утрам для всесожжения ягнят».

16 Господь Всемогущий говорит: «Если властитель дарит часть своей земли одному из своих сыновей, то она должна принадлежать сыну, — это его собственность.

17 Но если властитель дарит часть своей земли одному из рабов, то эта земля будет принадлежать рабу только до года его освобождения, а потом возвратится властителю. Только сыновья властителя могут владеть подаренной землёй вечно.

18 Властитель не имеет права забирать землю у людей или вынуждать их покинуть принадлежащую им землю. Он имеет право отдать часть земли сыновьям только из своих владений, чтобы Мой народ не утратил своей земли».

19 Этот человек провёл меня через вход, находившийся в стороне от ворот, и привёл в святые комнаты священников, расположенные с северной стороны. Там я увидел место, находившееся ближе к западной стороне дорожки.

20 Он сказал: «Здесь священники варят жертвы повинности и жертвы за грехи, и здесь они должны выпекать хлебное приношение, не вынося его на внешний двор, где находятся простые люди».

21 Затем человек привёл меня на внешний двор и провёл по всем четырём его углам. В каждом углу был ещё один малый дворик.

22 Эти малые дворики составляли 40 локтей в длину и 30 локтей в ширину, то есть они были одинакового размера во всех углах.

23 Вокруг каждого из них стояла кирпичная стена, а у каждой стены были очаги для приготовления еды.

24 И он сказал мне: «Это кухни предназначены для служителей храма, которые готовят жертвы для людей».

Єзекiїль

Розділ 46

1 Так говорить Господь Бог: Брама вну́трішнього подві́р'я, що зве́рнена на схід, буде за́мкнена шість день праці, а субо́тнього дня буде відчи́нена, і в день новомі́сяччя буде відчи́нена.

2 І вві́йде князь ходом сіне́й брами ззо́вні, і стане при одві́рку брами, а священики приготу́ють його цілопа́лення та його мирну жертву, і він покло́ниться на порозі брами. А брама не буде за́мкнена аж до вечора.

3 І буде вклоня́тися наро́д кра́ю при вході цієї брами в суботи та в новомі́сяччя перед Господнім лице́м.

4 А те цілопа́лення, що князь принесе́ Господе́ві субо́тнього дня, це шість безва́дних овець та безва́дний баран.

5 А жертва мучна́ — ефа́ на барана́, а на овець жертва хлі́бна, — скільки дасть рука ного, а оливи — гін на ефу́.

6 А в день новомі́сяччя — молодий бик з великої худо́би, безва́дний, і ше́стеро овець та баран будуть безва́дні.

7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлі́бну жертву, а на овець — як сягне́ рука його, а оливи — гін на ефу́.

8 А коли прихо́дитиме князь, то він уві́йде ходом сіне́й брами, і тим же ходом своїм ви́йде.

9 А коли наро́д краю буде прихо́дити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом півні́чної брами, щоб поклонитися, ви́йде ходом брами півде́нної, а хто входить ходом брами півде́нної, ви́йде ходом брами півні́чної, — не ве́рнеться ходом тієї брами, яким увійшов, але́ ви́йде протиле́глою йому́.

10 А князь буде серед них: при вході їх вві́йде, і при ви́ході їх ви́йде.

11 А в свята та в урочи́сті дні буде хлі́бна жертва, — ефа́ на бика й ефа́ на барана́, а на вівці — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу́.

12 А коли князь приготу́є доброві́льного дара, цілопа́лення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопа́лення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і ви́йде, і замкну́ть браму по його ви́ході.

13 А вівцю́ однорічну, безва́дну, пригото́виш на цілопа́лення кожен день для Господа, щора́нку пригото́виш його.

14 А жертву хлі́бну пригото́виш до нього щора́нку, шосту частину ефи, а оливи — третину гіна, щоб покропи́ти пшеничну муку, — це хлі́бна жертва для Господа, постанови вічні наза́вжди.

15 I приготують вівцю й жертву хлі́бну та оливу щора́нку на стале цілопа́лення.

16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому́ зо своїх синів да́ра зо спа́дку свого́, це буде належати його синам, як їхнє володі́ння в спа́дщині.

17 А коли він дасть да́ра з свого спа́дку одно́му з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й ве́рнеться кня́зеві, бо це його спа́док, тільки синам його він нале́жатиме.

18 А князь не ві́зьме зо спа́дку наро́ду, витискаючи їх з їхнього володіння, — із свого володіння дасть своїм сина́м спа́док, щоб ніхто з наро́ду Мого не розпоро́шився зо свого володіння.

19 І впрова́див мене входом, що при боці брами, до свяще́нних кімна́т для священиків, що звернені на пі́вніч; і ось там є місце на їхньому за́дньому боці на за́хід.

20 І сказав він мені: Оце місце, де священики бу́дуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти́ жертву хлі́бну, щоб не вино́сити до зо́внішнього подві́р'я, і не посвятити народа.

21 І він вивів мене до зо́внішнього подві́р'я, і провів мене по чотирьо́х ро́гах подвір'я, — і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.

22 На чотирьо́х ро́гах подвір'я були малі подвір'я, — сорок ліктів завдовж і тридцять завши́р, міра одна для них чотирьо́х, простоку́тні.

23 І був ряд каміння навко́ло них, навколо них чотирьо́х, і поро́блені ку́хні під горожею навколо.

24 І сказав він мені: Оце дім кухарі́в, що там ва́рять слуги храму жертву наро́дові.

Книга пророка Иезекииля

Глава 46

Єзекiїль

Розділ 46

1 Господь Всемогущий говорит: «Восточные ворота внутреннего двора должны быть закрыты все шесть рабочих дней, но в субботу они должны быть открыты, как и в день праздника Новолуния.

1 Так говорить Господь Бог: Брама вну́трішнього подві́р'я, що зве́рнена на схід, буде за́мкнена шість день праці, а субо́тнього дня буде відчи́нена, і в день новомі́сяччя буде відчи́нена.

2 Властитель войдет снаружи через порог ворот и станет возле столба ворот, а священники принесут его жертвы всесожжения и содружества. Властитель, стоя на пороге ворот, поклонится и выйдет, но ворота останутся открытыми до вечера.

2 І вві́йде князь ходом сіне́й брами ззо́вні, і стане при одві́рку брами, а священики приготу́ють його цілопа́лення та його мирну жертву, і він покло́ниться на порозі брами. А брама не буде за́мкнена аж до вечора.

3 Люди этой земли будут тоже поклоняться Господу у открытых ворот в субботний день и в дни праздника Новолуния.

3 І буде вклоня́тися наро́д кра́ю при вході цієї брами в суботи та в новомі́сяччя перед Господнім лице́м.

4 Властитель принесёт такие жертвы всесожжения Господу в субботу: шесть ягнят и барана, не имеющих изъяна.

4 А те цілопа́лення, що князь принесе́ Господе́ві субо́тнього дня, це шість безва́дних овець та безва́дний баран.

5 Он должен воздать ефу зерна вместе с бараном, а вместе с каждым ягнёнком столько зерна, сколько пожелает, и на каждую ефу зерна ещё один гин оливкового масла.

5 А жертва мучна́ — ефа́ на барана́, а на овець жертва хлі́бна, — скільки дасть рука ного, а оливи — гін на ефу́.

6 В первый день праздника Новолуния он должен принести молодого быка без изъяна, шесть ягнят и баранов, тоже без изъяна.

6 А в день новомі́сяччя — молодий бик з великої худо́би, безва́дний, і ше́стеро овець та баран будуть безва́дні.

7 Он должен дать ефу зерна вместе с быком и одну ефу зерна вместе с бараном, а на ягнят он должен принести столько зерна, сколько пожелает, но он обязан принести один гин оливкового масла на каждую ефу зерна.

7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлі́бну жертву, а на овець — як сягне́ рука його, а оливи — гін на ефу́.

8 Он должен входить в храм и уходить через порог восточных ворот.

8 А коли прихо́дитиме князь, то він уві́йде ходом сіне́й брами, і тим же ходом своїм ви́йде.

9 Когда простые люди будут приходить по праздникам на встречу с Господом для поклонения, то вошедший через северные ворота должен выйти через южные, а кто входит через южные ворота, должен выйти через северные ворота, и никто не возвратится тем же путём, каким он вошёл. Каждый должен выходить только вперёд.

9 А коли наро́д краю буде прихо́дити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом півні́чної брами, щоб поклонитися, ви́йде ходом брами півде́нної, а хто входить ходом брами півде́нної, ви́йде ходом брами півні́чної, — не ве́рнеться ходом тієї брами, яким увійшов, але́ ви́йде протиле́глою йому́.

10 Когда люди будут входить, вместе с ними войдёт и властитель, и, когда люди будут выходить, он должен выйти вместе с ними.

10 А князь буде серед них: при вході їх вві́йде, і при ви́ході їх ви́йде.

11 Во время праздников и других торжеств ефа зерна должна быть пожертвована от властителя на каждого молодого быка и одна ефа на каждого молодого барана, а на ягнят он должен принести столько зерна, сколько поже лает, но он обязан принести один гин оливкового масла на каждую ефу зерна.

11 А в свята та в урочи́сті дні буде хлі́бна жертва, — ефа́ на бика й ефа́ на барана́, а на вівці — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу́.

12 Когда же властитель воздаёт жертву по собственной воле (жертву всесожжения или содружества), то для него должны быть открыты восточные ворота, и он воздаст свои приношения, как и в субботний день. После его ухода ворота должны быть закрыты».

12 А коли князь приготу́є доброві́льного дара, цілопа́лення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопа́лення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і ви́йде, і замкну́ть браму по його ви́ході.

13 «Ежедневно ты будешь приносить годовалого ягнёнка без изъяна в жертву всесожжения, жертвуя его каждое утро.

13 А вівцю́ однорічну, безва́дну, пригото́виш на цілопа́лення кожен день для Господа, щора́нку пригото́виш його.

14 И каждое утро будешь приносить хлебное приношение вместе с ягнёнком: одну шестую ефы муки и одну треть гина оливкового масла, чтобы развести муку. Это будет ежедневной жертвой Господу.

14 А жертву хлі́бну пригото́виш до нього щора́нку, шосту частину ефи, а оливи — третину гіна, щоб покропи́ти пшеничну муку, — це хлі́бна жертва для Господа, постанови вічні наза́вжди.

15 Так что они вечно будут воздавать зерно и масло по утрам для всесожжения ягнят».

15 I приготують вівцю й жертву хлі́бну та оливу щора́нку на стале цілопа́лення.

16 Господь Всемогущий говорит: «Если властитель дарит часть своей земли одному из своих сыновей, то она должна принадлежать сыну, — это его собственность.

16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому́ зо своїх синів да́ра зо спа́дку свого́, це буде належати його синам, як їхнє володі́ння в спа́дщині.

17 Но если властитель дарит часть своей земли одному из рабов, то эта земля будет принадлежать рабу только до года его освобождения, а потом возвратится властителю. Только сыновья властителя могут владеть подаренной землёй вечно.

17 А коли він дасть да́ра з свого спа́дку одно́му з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й ве́рнеться кня́зеві, бо це його спа́док, тільки синам його він нале́жатиме.

18 Властитель не имеет права забирать землю у людей или вынуждать их покинуть принадлежащую им землю. Он имеет право отдать часть земли сыновьям только из своих владений, чтобы Мой народ не утратил своей земли».

18 А князь не ві́зьме зо спа́дку наро́ду, витискаючи їх з їхнього володіння, — із свого володіння дасть своїм сина́м спа́док, щоб ніхто з наро́ду Мого не розпоро́шився зо свого володіння.

19 Этот человек провёл меня через вход, находившийся в стороне от ворот, и привёл в святые комнаты священников, расположенные с северной стороны. Там я увидел место, находившееся ближе к западной стороне дорожки.

19 І впрова́див мене входом, що при боці брами, до свяще́нних кімна́т для священиків, що звернені на пі́вніч; і ось там є місце на їхньому за́дньому боці на за́хід.

20 Он сказал: «Здесь священники варят жертвы повинности и жертвы за грехи, и здесь они должны выпекать хлебное приношение, не вынося его на внешний двор, где находятся простые люди».

20 І сказав він мені: Оце місце, де священики бу́дуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти́ жертву хлі́бну, щоб не вино́сити до зо́внішнього подві́р'я, і не посвятити народа.

21 Затем человек привёл меня на внешний двор и провёл по всем четырём его углам. В каждом углу был ещё один малый дворик.

21 І він вивів мене до зо́внішнього подві́р'я, і провів мене по чотирьо́х ро́гах подвір'я, — і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.

22 Эти малые дворики составляли 40 локтей в длину и 30 локтей в ширину, то есть они были одинакового размера во всех углах.

22 На чотирьо́х ро́гах подвір'я були малі подвір'я, — сорок ліктів завдовж і тридцять завши́р, міра одна для них чотирьо́х, простоку́тні.

23 Вокруг каждого из них стояла кирпичная стена, а у каждой стены были очаги для приготовления еды.

23 І був ряд каміння навко́ло них, навколо них чотирьо́х, і поро́блені ку́хні під горожею навколо.

24 И он сказал мне: «Это кухни предназначены для служителей храма, которые готовят жертвы для людей».

24 І сказав він мені: Оце дім кухарі́в, що там ва́рять слуги храму жертву наро́дові.

1.0x