Притчи

Глава 26

1 Как снег лету, и как дождь жатве, так глупому не пристала честь.

2 Как воробей вспорхнет, как ласточка улетит, так проклятие безвинное не сбудется.

3 Бич для коня, узда для осла, а трость для спины глупых.

4 Не отвечай глупому сообразно глупости его, чтоб и тебе не сделаться подобным ему.

5 Отвечай глупому, смотря по глупости его, чтоб он для глаз своих мудрецом не показался.

6 Безногий горести пьет, также кто поручает дела глупому.

7 Хромой, поднявший ноги и плящущий, - это глупый с притчею на устах.

8 Как бы бросил кто горсть драгоценных камней в груду каменную, так поступает тот, кто глупому отдает честь.

9 В руке пьяного оказалась терновая игла, а в устах глупого - притча.

10 Могучий, который всех приводит в трепет, и глупого нанимает, и преступников нанимает.

11 Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый любит повторять глупость свою.

12 Увидишь человека, который для глаз своих кажется мудрецом; от глупого более надежды, нежели от него.

13 Ленивец говорит: `рыкающий на дороге, лев на улицах`.

14 Дверь ворочается на крюках своих, а ленивец на постели своей.

15 Ленивец опустит руку свою в чашу, а назад донести ее до рта своего трудно ему.

16 Ленивец для глаз своих кажется умнее семерых, отвечающих с рассудком.

17 Пса за уши хватает, кто, проходя мимо, разгорячается, вмешиваясь не в свое дело.

18 Как забавляющийся кидает копья, стрелы и смерть,

19 Так человек, который обманул друга своего, и говорит: `я пошутил; не правда ли?`

20 Без дров погаснет огонь, а без ябедника утихнет раздор.

21 Холодный уголь - для жару и дрова - для огня; а человек сварливый для того, чтобы зажечь ссору.

22 Слова ябедника как лакомства; и они сходят в глубину чрева.

23 Серебром с примесью покрытый сосуд глиняный - это уста пламенные, а сердце злобное.

24 Ненавидящий тебя является совсем иным на устах своих, и коварство держит внутри себя.

25 Хотя он нежным говорит голосом, не верь ему, потому что в сердце его семь мерзостей.

26 Неприязнь прикрыта обманом, злоба его обнаружится в народном собрании.

27 Кто роет яму, тот сам упадет в нее; и кто катит камень, на того самого он оборотится.

28 Язык лжи ненавидит уязвляемых им; и гладкие уста готовят падение.

Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Притчи

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

1 Как снег лету, и как дождь жатве, так глупому не пристала честь.

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Как воробей вспорхнет, как ласточка улетит, так проклятие безвинное не сбудется.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Бич для коня, узда для осла, а трость для спины глупых.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Не отвечай глупому сообразно глупости его, чтоб и тебе не сделаться подобным ему.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Отвечай глупому, смотря по глупости его, чтоб он для глаз своих мудрецом не показался.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Безногий горести пьет, также кто поручает дела глупому.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Хромой, поднявший ноги и плящущий, - это глупый с притчею на устах.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Как бы бросил кто горсть драгоценных камней в груду каменную, так поступает тот, кто глупому отдает честь.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 В руке пьяного оказалась терновая игла, а в устах глупого - притча.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Могучий, который всех приводит в трепет, и глупого нанимает, и преступников нанимает.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый любит повторять глупость свою.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Увидишь человека, который для глаз своих кажется мудрецом; от глупого более надежды, нежели от него.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Ленивец говорит: `рыкающий на дороге, лев на улицах`.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Дверь ворочается на крюках своих, а ленивец на постели своей.

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Ленивец опустит руку свою в чашу, а назад донести ее до рта своего трудно ему.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Ленивец для глаз своих кажется умнее семерых, отвечающих с рассудком.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за уши хватает, кто, проходя мимо, разгорячается, вмешиваясь не в свое дело.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Как забавляющийся кидает копья, стрелы и смерть,

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 Так человек, который обманул друга своего, и говорит: `я пошутил; не правда ли?`

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 Без дров погаснет огонь, а без ябедника утихнет раздор.

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Холодный уголь - для жару и дрова - для огня; а человек сварливый для того, чтобы зажечь ссору.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова ябедника как лакомства; и они сходят в глубину чрева.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Серебром с примесью покрытый сосуд глиняный - это уста пламенные, а сердце злобное.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 Ненавидящий тебя является совсем иным на устах своих, и коварство держит внутри себя.

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 Хотя он нежным говорит голосом, не верь ему, потому что в сердце его семь мерзостей.

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Неприязнь прикрыта обманом, злоба его обнаружится в народном собрании.

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Кто роет яму, тот сам упадет в нее; и кто катит камень, на того самого он оборотится.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Язык лжи ненавидит уязвляемых им; и гладкие уста готовят падение.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

1.0x