Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 7

1 Вот слово, которое послано было Иеремии от ГОСПОДА:

2 «Иди в Храм ГОСПОДЕНЬ, встань у самых ворот его и провозгласи там эту весть, скажи: „Внимай слову ГОСПОДА, вся Иудея, все, кто входит этими воротами, чтобы поклониться ГОСПОДУ.

3 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Измените жизнь свою, творите добрые дела, и тогда Я позволю вам остаться на этом месте.

4 Не полагайтесь на речи лживые, когда говорят вам: „Здесь Храм ГОСПОДЕНЬ, Храм ГОСПОДЕНЬ, Храм ГОСПОДЕНЬ“.

5 Если вы воистину измените жизнь свою и будете творить добрые дела, если будете вершить правый суд между ближними,

6 притеснять не будете переселенца, сироту и вдову, перестанете проливать здесь невинную кровь и поклоняться чужим богам себе на беду,

7 тогда Я позволю вам остаться во веки веков на этой земле, которую Я дал еще праотцам вашим.

8 А вы по-прежнему полагаетесь на лживые слова, что не приносят пользы.

9 И что же? Вы будете и впредь воровать, убивать и прелюбодействовать, клясться ложно, кадить Ваалу и поклоняться чужим богам, которых вы не знали?

10 И тут же будете приходить в Храм Мой, который носит имя Мое, и говорить: „Мы спасены!“, продолжая при этом совершать все эти мерзости?

11 Не стал ли Храм сей, который носит имя Мое, вертепом разбойников? Я ведь вижу всё это, — это слово ГОСПОДНЕ. —

12 Ступайте же в Силом, где пребывало имя Мое вначале, прежде там было Святилище, и посмотрите, что Я сделал с Силомом за злодеяния народа Моего, Израиля.

13 Ныне из-за всего содеянного вами, — говорит ГОСПОДЬ, — и из-за того, что вы не слушали, хотя Я обращался к вам настойчиво, и не ответили, хотя Я звал вас,

14 Я поступлю с Храмом, который носит имя Мое и на который вы полагаетесь, и с местом, которое Я дал вам и отцам вашим, так же, как Я поступил с Силомом.

15 Я отвергну вас, как отверг всех братьев ваших, всё потомство Ефрема“.

16 Ты уже более не проси за народ этот, не возноси за них ни прошений, ни молитв и не заступайся за них передо Мной — слушать тебя Я не стану.

17 Разве ты не видишь, что они творят в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?

18 Дети собирают дрова, отцы разжигают огонь, а женщины замешивают тесто, чтобы выпекать жертвенный хлеб для Владычицы небесной. Совершают они возлияния другим богам и тем огорчают Меня.

19 „Но Меня ли они огорчают? — вопрошает ГОСПОДЬ. — Не себе ли делают хуже, навлекая на себя позор?“

20 Поэтому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Пылающий гнев Мой изольется на место это, на людей и скот, на деревья полевые и плоды земные, возгорится он и не угаснет“.

21 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Что же, продолжайте, приносите всесожжения вместе с другими жертвами и сами ешьте мясо этих жертв.

22 Когда Я выводил прародителей ваших из Египта, Я не говорил им о всесожжениях и не давал указаний о жертвоприношениях.

23 Но вот какую заповедь Я дал им: „Голосу Моему повинуйтесь, и тогда Я буду Богом вашим, а вы — Моим народом; если будете жить так, как Я вам заповедую, будете пребывать в благополучии“.

24 Но они не слушались и не внимали, а проявляли своеволие по упрямству злых сердец своих и, вместо того чтобы смотреть вперед, оборачивались назад.

25 С тех самых пор, как праотцы ваши вышли из Египта, и доныне посылал Я вам неизменно, изо дня в день, слуг Своих, пророков.

26 Но вы не слушались Меня и не внимали, а проявляли упрямство и поступали хуже своих праотцев“.

27 И когда ты будешь говорить им всё это и они не послушают тебя, когда ты будешь звать их и они не откликнутся,

28 скажешь им: „Вот народ, который не послушался ГОСПОДА, Бога своего, и не внял вразумлению, — у них правды не сыщешь. Нет ее у них на устах“.

29 Остриги свои длинные волосы и выбрось их, плач подними на вершинах холмов, потому что отверг ГОСПОДЬ и покинул это поколение, вызывавшее у Него ярость.

30 „Ибо зло сотворили предо Мной дети Иудеи, — это слово ГОСПОДНЕ, — поставили в Храме, на котором наречено Мое имя, мерзких идолов своих и тем его осквернили.

31 Они продолжают устраивать места поклонения Ваалу в Тофете, что в долине Бен-Хинном, чтобы сжигать сыновей своих и дочерей в огне, делают то, что Я не повелевал им и о чем Я даже и не помышлял.

32 Но придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда более не будут называть это место ни Тофетом, ни долиной Бен-Хинном, но нарекут его Долиной заклания. И будут хоронить в Тофете столько погибших, что и места для могил не останется.

33 Трупы же достанутся на съедение птицам небесным и зверям земным, и некому будет прогнать этих хищников прочь.

34 И Я сделаю так, что не услышат более в городах Иудеи и на улицах Иерусалима звуков веселья и радости, и умолкнут там возгласы жениха и невесты, ибо разорение постигнет страну“».

Єремiя

Розділ 7

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

Книга пророка Иеремии Глава 7	Єремiя Розділ 7
1 Вот слово, которое послано было Иеремии от ГОСПОДА:	1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 «Иди в Храм ГОСПОДЕНЬ, встань у самых ворот его и провозгласи там эту весть, скажи: „Внимай слову ГОСПОДА, вся Иудея, все, кто входит этими воротами, чтобы поклониться ГОСПОДУ.	2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
3 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Измените жизнь свою, творите добрые дела, и тогда Я позволю вам остаться на этом месте.	3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!
4 Не полагайтесь на речи лживые, когда говорят вам: „Здесь Храм ГОСПОДЕНЬ, Храм ГОСПОДЕНЬ, Храм ГОСПОДЕНЬ“.	4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!
5 Если вы воистину измените жизнь свою и будете творить добрые дела, если будете вершить правый суд между ближними,	5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,
6 притеснять не будете переселенца, сироту и вдову, перестанете проливать здесь невинную кровь и поклоняться чужим богам себе на беду,	6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —
7 тогда Я позволю вам остаться во веки веков на этой земле, которую Я дал еще праотцам вашим.	7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!
8 А вы по-прежнему полагаетесь на лживые слова, что не приносят пользы.	8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:
9 И что же? Вы будете и впредь воровать, убивать и прелюбодействовать, клясться ложно, кадить Ваалу и поклоняться чужим богам, которых вы не знали?	9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 И тут же будете приходить в Храм Мой, который носит имя Мое, и говорить: „Мы спасены!“, продолжая при этом совершать все эти мерзости?	10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?
11 Не стал ли Храм сей, который носит имя Мое, вертепом разбойников? Я ведь вижу всё это, — это слово ГОСПОДНЕ. —	11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.
12 Ступайте же в Силом, где пребывало имя Мое вначале, прежде там было Святилище, и посмотрите, что Я сделал с Силомом за злодеяния народа Моего, Израиля.	12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.
13 Ныне из-за всего содеянного вами, — говорит ГОСПОДЬ, — и из-за того, что вы не слушали, хотя Я обращался к вам настойчиво, и не ответили, хотя Я звал вас,	13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
14 Я поступлю с Храмом, который носит имя Мое и на который вы полагаетесь, и с местом, которое Я дал вам и отцам вашим, так же, как Я поступил с Силомом.	14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —
15 Я отвергну вас, как отверг всех братьев ваших, всё потомство Ефрема“.	15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!
16 Ты уже более не проси за народ этот, не возноси за них ни прошений, ни молитв и не заступайся за них передо Мной — слушать тебя Я не стану.	16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
17 Разве ты не видишь, что они творят в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?	17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Дети собирают дрова, отцы разжигают огонь, а женщины замешивают тесто, чтобы выпекать жертвенный хлеб для Владычицы небесной. Совершают они возлияния другим богам и тем огорчают Меня.	18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.
19 „Но Меня ли они огорчают? — вопрошает ГОСПОДЬ. — Не себе ли делают хуже, навлекая на себя позор?“	19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Поэтому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Пылающий гнев Мой изольется на место это, на людей и скот, на деревья полевые и плоды земные, возгорится он и не угаснет“.	20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!
21 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Что же, продолжайте, приносите всесожжения вместе с другими жертвами и сами ешьте мясо этих жертв.	21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 Когда Я выводил прародителей ваших из Египта, Я не говорил им о всесожжениях и не давал указаний о жертвоприношениях.	22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.
23 Но вот какую заповедь Я дал им: „Голосу Моему повинуйтесь, и тогда Я буду Богом вашим, а вы — Моим народом; если будете жить так, как Я вам заповедую, будете пребывать в благополучии“.	23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.
24 Но они не слушались и не внимали, а проявляли своеволие по упрямству злых сердец своих и, вместо того чтобы смотреть вперед, оборачивались назад.	24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.
25 С тех самых пор, как праотцы ваши вышли из Египта, и доныне посылал Я вам неизменно, изо дня в день, слуг Своих, пророков.	25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.
26 Но вы не слушались Меня и не внимали, а проявляли упрямство и поступали хуже своих праотцев“.	26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,
27 И когда ты будешь говорить им всё это и они не послушают тебя, когда ты будешь звать их и они не откликнутся,	27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.
28 скажешь им: „Вот народ, который не послушался ГОСПОДА, Бога своего, и не внял вразумлению, — у них правды не сыщешь. Нет ее у них на устах“.	28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.
29 Остриги свои длинные волосы и выбрось их, плач подними на вершинах холмов, потому что отверг ГОСПОДЬ и покинул это поколение, вызывавшее у Него ярость.	29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 „Ибо зло сотворили предо Мной дети Иудеи, — это слово ГОСПОДНЕ, — поставили в Храме, на котором наречено Мое имя, мерзких идолов своих и тем его осквернили.	30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.
31 Они продолжают устраивать места поклонения Ваалу в Тофете, что в долине Бен-Хинном, чтобы сжигать сыновей своих и дочерей в огне, делают то, что Я не повелевал им и о чем Я даже и не помышлял.	31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
32 Но придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда более не будут называть это место ни Тофетом, ни долиной Бен-Хинном, но нарекут его Долиной заклания. И будут хоронить в Тофете столько погибших, что и места для могил не останется.	32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.
33 Трупы же достанутся на съедение птицам небесным и зверям земным, и некому будет прогнать этих хищников прочь.	33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!
34 И Я сделаю так, что не услышат более в городах Иудеи и на улицах Иерусалима звуков веселья и радости, и умолкнут там возгласы жениха и невесты, ибо разорение постигнет страну“».	34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет