Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 48

1 О Моаве так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: «Беда настигла Нево, ибо разгромлен он. Кирьятаим захвачен и посрамлен, крепость сокрушена и посрамлена.

2 Лишился славы Моав, в Хешбоне замыслили против него зло: „Пойдем и истребим его, чтобы не было его среди народов“. Так и ты, Мадмен, смолкнешь, и меч настигнет тебя.

3 Крик доносится из Хоронаима: „Разорение и страшная гибель!“

4 Сокрушен Моав, дети его рыдают в голос.

5 Рыдая, в Лухит поднимаются, нисходят к Хоронаиму, слышат отчаянные крики гибнущих.

6 Бегите, спасайте жизни свои, быть может, будете неприметны, как голый куст, затерянный в пустыне.

7 За то, что вы полагаетесь на дела свои и сокровища, непременно будете схвачены, и ваш бог Кемош отправится в плен вслед за знатью и его жрецами.

8 В каждый город придет разрушитель, и ни один город не спасется, и долина погибнет, и равнина опустеет, как и сказал ГОСПОДЬ.

9 Дайте Моаву крылья, чтобы он мог улететь, ведь его города превратятся в руины, жителей в них не останется.

10 Проклят, кто не печется о деле ГОСПОДНЕМ, проклят, кто меч свой не омочит в крови!

11 Беспечен был Моав от самой юности своей, как чистое вино над осевшей гущей — не переливали его из сосуда в сосуд. В изгнании он не был, потому выдержан вкус его и аромат его не изменился.

12 Но придет время, — это слово ГОСПОДНЕ, — Я пошлю к нему виноделов, они вычерпают его, опустошат сосуды и разобьют кувшины.

13 Посрамлен будет Моав из-за Кемоша, как был посрамлен Израиль из-за упования на богов Бет-Эля.

14 Говорите вы: „Мы — воины, храбрые ратники, готовы мы к битве“.

15 Но опустошен будет Моав и города его, лучшие юноши его пойдут на закланье, — это слово Царя, имя Его — ГОСПОДЬ Воинств. —

16 Близится гибель Моава, навстречу ему спешит беда.

17 Скорбите о нем, соседние племена, все, кто знает имя его, скажите: „Как преломился скипетр могущества, жезл величия!“

18 Спустись с небес, сядь на опаленную землю, царственная дочь Дивона, идет на тебя разрушитель Моава, сметет он твои укрепления.

19 Встань у дороги и посмотри вокруг, жительница Ароэра, окликни любого беглеца, любую женщину, что спаслась, спроси: „Что случилось?“

20 Посрамлен Моав, сокрушен он, плачь и проси о помощи, возвести в Арноне, что опустошен Моав.

21 Суд идет над страной равнинной, над Холоном, Яхцой, Мефаатом,

22 над Дивоном, Нево, Бет-Дивлатаимом,

23 над Кирьятаимом, Бет-Гамулом и Бет-Меоном,

24 над Керийотом, Боцрой, над всяким городом моавитским, далеким и близким.

25 Отсечен рог Моава, сила его сокрушена, — это слово ГОСПОДНЕ. —

26 За то, что он пред ГОСПОДОМ превознесся, допьяна напоите его, чтобы Моав упал в извергнутое им и барахтался, став для всех посмешищем.

27 Не ты ли над Израилем насмехался? Водился ли Израиль с ворами, что всякий раз, когда ты говоришь о нем, качаешь головой?

28 Покидайте города, селитесь в скалах, жители Моава, будьте как голуби, что вьют гнезда над бездной, в расселинах.

29 Слыхали мы о высокомерии Моава, спеси его великой, заносчивости, чванливости, гордыне, о превозношении сердца его.

30 Я знаю, — говорит ГОСПОДЬ, — его бахвальство, пустое оно, хвалится он, а дела нет.

31 Потому Я рыдаю о Моаве, обо всем Моаве скорблю, о жителях Кир-Хереса рыдаю.

32 Более, нежели о Язере, плачу Я о тебе, виноградник Сивмы. Твои лозы перекинулись чрез море и достигли самого Язера. Твои плоды и урожай винограда захватил губитель.

33 Лишатся веселья и радости виноградник и земля моавитская. Я остановлю поток вина с давилен, и уже не будет давильщик топтать виноград с радостными возгласами, иные крики будут слышны там, а не крики радости.

34 Плач из Хешбона доносится до Элале, в Яхце крик слышен, от Цоара до самого Хоронаима, до Эглат-Шелишийи, ибо даже воды Нимрима — и те иссякнут.

35 Я истреблю в Моаве, — это слово ГОСПОДНЕ, — всех тех, кто на холмы священные восходит и воскуряет там благовония богам своим.

36 Потому и сердце Мое, как флейта, плачет о Моаве, Мое сердце, как флейта, плачет о жителях Кир-Хереса, ибо сгинет всё, что они собрали.

37 Потому все головы острижены, бороды обриты, на руках порезы и по поясу повязаны вретища.

38 На крышах домов своих и на площадях все рыдают, ибо разбил Я Моав, как сосуд никчемный, — таково слово ГОСПОДНЕ. —

39 Как сокрушен он, как стенает! Спину показал пристыженный Моав, стал он посмешищем и ужасом для всех своих соседей.

40 Так говорит ГОСПОДЬ: „Враг, что орел, стремительно летит, простирая крылья над Моавом.

41 Возьмет он города и захватит крепости, и сердца воинов Моава в тот день затрепещут, как сердце роженицы.

42 Моав будет истреблен, не станет его среди народов, ибо пред ГОСПОДОМ он превознесся.

43 Пагуба, ров и сеть — вот что ждет вас, жители Моава, — говорит ГОСПОДЬ. —

44 Кто избежит пагубы, тот упадет в ров, а кто из рва поднимется, тот будет пойман в сеть, ибо Я назначу тебе, Моав, год воздаяния“, — это ГОСПОДА слово.

45 В тени Хешбона, обессилев, остановились беглецы, а из Хешбона уже рвется пламя, из дома Сихона огонь вырывается, он опалит и лицо Моава, и затылки его мятежников.

46 Горе тебе, Моав, погибнет народ Кемоша, сыновья твои в плен попадут, дочерей уведут в изгнание.

47 Но в последние дни Я восстановлю Моаву всё утраченное им», — говорит ГОСПОДЬ. Этим оканчивается приговор над Моавом.

Єремiя

Розділ 48

1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.

2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!

3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!

4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,

5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.

6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!

7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.

8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!

9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.

10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!

11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.

12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!

13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.

14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“

15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.

16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.

17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“

18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!

19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“

20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!

21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.

25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.

26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!

27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?

28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!

29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.

30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!

31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.

32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —

33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.

34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.

35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.

36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!

37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.

38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.

39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!

40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —

41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!

42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.

43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.

44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.

46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!

47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.

Книга пророка Иеремии Глава 48	Єремiя Розділ 48
1 О Моаве так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: «Беда настигла Нево, ибо разгромлен он. Кирьятаим захвачен и посрамлен, крепость сокрушена и посрамлена.	1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: „Горе місту Нево, бо воно поруйно́ване; Кір'ятаїм посоро́млений, здобутий; посоро́млений За́мок високий, заля́каний.
2 Лишился славы Моав, в Хешбоне замыслили против него зло: „Пойдем и истребим его, чтобы не было его среди народов“. Так и ты, Мадмен, смолкнешь, и меч настигнет тебя.	2 Нема більше слави Моа́ву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: „Ходімо, і ви́тнім його із наро́ду!“ Теж, Мадмене, замо́вкнеш і ти: за тобою йде меч!
3 Крик доносится из Хоронаима: „Разорение и страшная гибель!“	3 Чути крик із Горона́їму: Руїна й нещастя велике!
4 Сокрушен Моав, дети его рыдают в голос.	4 Моав поруйно́ваний, крик підняли́ аж до Цоару,
5 Рыдая, в Лухит поднимаются, нисходят к Хоронаиму, слышат отчаянные крики гибнущих.	5 бо ходом в Лухіт пі́дуть догори́ з великим плаче́м, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязки́й про руїну.
6 Бегите, спасайте жизни свои, быть может, будете неприметны, как голый куст, затерянный в пустыне.	6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой ве́рес в пустині!
7 За то, что вы полагаетесь на дела свои и сокровища, непременно будете схвачены, и ваш бог Кемош отправится в плен вслед за знатью и его жрецами.	7 Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.
8 В каждый город придет разрушитель, и ни один город не спасется, и долина погибнет, и равнина опустеет, как и сказал ГОСПОДЬ.	8 І при́йде руїна до кожного міста, і не буде врято́ване жодне із них, і загине долина, й погу́блена буде рівни́на, бо так говорив був Господь!
9 Дайте Моаву крылья, чтобы он мог улететь, ведь его города превратятся в руины, жителей в них не останется.	9 Дайте крила Моаву, — і він відлети́ть, і міста́ його стануть спусто́шенням, так що не буде мешка́нця у них.
10 Проклят, кто не печется о деле ГОСПОДНЕМ, проклят, кто меч свой не омочит в крови!	10 Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!
11 Беспечен был Моав от самой юности своей, как чистое вино над осевшей гущей — не переливали его из сосуда в сосуд. В изгнании он не был, потому выдержан вкус его и аромат его не изменился.	11 Спокійний Моав від юна́цтва свого, і мирний на дрі́жджах своїх, і не лито із по́суду в по́суд його, і він на вигна́ння не йшов, тому в нім його смак позост́ався, а за́пах його не змінився.
12 Но придет время, — это слово ГОСПОДНЕ, — Я пошлю к нему виноделов, они вычерпают его, опустошат сосуды и разобьют кувшины.	12 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Госпо́дь, — і пошлю́ Я на нього розли́вачів, — і його розіллю́ть, і по́суд його опоро́жнять, і дзбанки́ його порозбива́ють!
13 Посрамлен будет Моав из-за Кемоша, как был посрамлен Израиль из-за упования на богов Бет-Эля.	13 І за Кемоша Моав посоро́млений буде, як Ізраїлів дім посоро́млений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.
14 Говорите вы: „Мы — воины, храбрые ратники, готовы мы к битве“.	14 Як говорите ви: „Ми хоробрі та сильні до бо́ю?“
15 Но опустошен будет Моав и города его, лучшие юноши его пойдут на закланье, — это слово Царя, имя Его — ГОСПОДЬ Воинств. —	15 Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.
16 Близится гибель Моава, навстречу ему спешит беда.	16 Близький по́хід нещастя Моава, а лихо його дуже ква́питься.
17 Скорбите о нем, соседние племена, все, кто знает имя его, скажите: „Как преломился скипетр могущества, жезл величия!“	17 Співчувайте йому, всі довкі́лля його, і всі, хто ім'я́ його знає, скажіть: „Як зламалося сильне це бе́рло, ця па́лиця пи́шна!“
18 Спустись с небес, сядь на опаленную землю, царственная дочь Дивона, идет на тебя разрушитель Моава, сметет он твои укрепления.	18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!
19 Встань у дороги и посмотри вокруг, жительница Ароэра, окликни любого беглеца, любую женщину, что спаслась, спроси: „Что случилось?“	19 Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“
20 Посрамлен Моав, сокрушен он, плачь и проси о помощи, возвести в Арноне, что опустошен Моав.	20 Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!
21 Суд идет над страной равнинной, над Холоном, Яхцой, Мефаатом,	21 І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
22 над Дивоном, Нево, Бет-Дивлатаимом,	22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
23 над Кирьятаимом, Бет-Гамулом и Бет-Меоном,	23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,
24 над Керийотом, Боцрой, над всяким городом моавитским, далеким и близким.	24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.
25 Отсечен рог Моава, сила его сокрушена, — это слово ГОСПОДНЕ. —	25 І відтятий Моавові ріг, і раме́но його розтро́щене, говорить Господь.
26 За то, что он пред ГОСПОДОМ превознесся, допьяна напоите его, чтобы Моав упал в извергнутое им и барахтался, став для всех посмешищем.	26 Упійте його, — бо пишавсь проти Господа він, — і він з плю́скотом упаде до блюво́ти своєї, — і станеться й він посміхо́виськом!
27 Не ты ли над Израилем насмехался? Водился ли Израиль с ворами, что всякий раз, когда ты говоришь о нем, качаешь головой?	27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміхо́виськом цим? Хіба серед злоді́їв був зна́йдений він, що ти скільки гово́риш про нього, то все головою хитаєш?
28 Покидайте города, селитесь в скалах, жители Моава, будьте как голуби, что вьют гнезда над бездной, в расселинах.	28 Покиньте міста́, й пробувайте на скелі, мешка́нці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безо́дні гнізди́ться!
29 Слыхали мы о высокомерии Моава, спеси его великой, заносчивости, чванливости, гордыне, о превозношении сердца его.	29 Ми чули про гордість Моава, що чванли́вий він дуже, про надутість його і його гордува́ння, про бундю́чність його та пиху́ його серця.
30 Я знаю, — говорит ГОСПОДЬ, — его бахвальство, пустое оно, хвалится он, а дела нет.	30 Я знаю, — говорить Господь, — про зухва́льство його, і про його балачки́ безпідставні, — робили вони неслухня́не!
31 Потому Я рыдаю о Моаве, обо всем Моаве скорблю, о жителях Кир-Хереса рыдаю.	31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над лю́дьми Кір-Хересу.
32 Более, нежели о Язере, плачу Я о тебе, виноградник Сивмы. Твои лозы перекинулись чрез море и достигли самого Язера. Твои плоды и урожай винограда захватил губитель.	32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галу́зки твої перейшли аж за море, досягли́ аж до моря Язера. Спусто́шник напав на осінній твій плід, і на винобра́ння твоє, —
33 Лишатся веселья и радости виноградник и земля моавитская. Я остановлю поток вина с давилен, и уже не будет давильщик топтать виноград с радостными возгласами, иные крики будут слышны там, а не крики радости.	33 і за́брана буде поті́ха твоя та радість твоя з виноградника й з кра́ю Моава, і вино із чави́ла спиню́! Не буде топта́ти топта́ч, радісний крик при збира́нні не буде вже радісним криком збира́ння.
34 Плач из Хешбона доносится до Элале, в Яхце крик слышен, от Цоара до самого Хоронаима, до Эглат-Шелишийи, ибо даже воды Нимрима — и те иссякнут.	34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу не́стися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане.
35 Я истреблю в Моаве, — это слово ГОСПОДНЕ, — всех тех, кто на холмы священные восходит и воскуряет там благовония богам своим.	35 І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.
36 Потому и сердце Мое, как флейта, плачет о Моаве, Мое сердце, как флейта, плачет о жителях Кир-Хереса, ибо сгинет всё, что они собрали.	36 Тому́ стогне серце Моє за Моавом, немов та сопі́лка, і стогне серце Моє, як сопілка, за лю́дьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто бага́тство набув!
37 Потому все головы острижены, бороды обриты, на руках порезы и по поясу повязаны вретища.	37 Тому кожна голова — облисі́ла, і кожна борода — обстри́жена, на руках у всіх — порі́зи жало́би, і на сте́гнах — вере́та.
38 На крышах домов своих и на площадях все рыдают, ибо разбил Я Моав, как сосуд никчемный, — таково слово ГОСПОДНЕ. —	38 На всіх даха́х Моава й на площах його — самий ле́мент, бо розбив Я Моава, мов по́суд, якого не люблять, говорить Господь.
39 Как сокрушен он, как стенает! Спину показал пристыженный Моав, стал он посмешищем и ужасом для всех своих соседей.	39 „Як він розто́щений“ плачуть, „як гане́бно Моав утікав, і як він посоро́млений!“ І Моав став за по́сміх та по́страх для всього довкі́лля його!
40 Так говорит ГОСПОДЬ: „Враг, что орел, стремительно летит, простирая крылья над Моавом.	40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —
41 Возьмет он города и захватит крепости, и сердца воинов Моава в тот день затрепещут, как сердце роженицы.	41 міста́ будуть взяті, й твердині захо́плені. І того дня стане серце лица́рства Моава, як серце жони-породі́ллі!
42 Моав будет истреблен, не станет его среди народов, ибо пред ГОСПОДОМ он превознесся.	42 Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.
43 Пагуба, ров и сеть — вот что ждет вас, жители Моава, — говорит ГОСПОДЬ. —	43 Страх, та безо́дня, та па́стка на тебе, мешка́нче Моава! говорить Господь.
44 Кто избежит пагубы, тот упадет в ров, а кто из рва поднимется, тот будет пойман в сеть, ибо Я назначу тебе, Моав, год воздаяния“, — это ГОСПОДА слово.	44 Хто від стра́ху втече, той в безо́дню впаде́, хто ж з безодні піді́йметься, той буде схо́плений в па́стку. Бо спрова́джу на нього, на то́го Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.
45 В тени Хешбона, обессилев, остановились беглецы, а из Хешбона уже рвется пламя, из дома Сихона огонь вырывается, он опалит и лицо Моава, и затылки его мятежников.	45 Втікачі́ знеси́лені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а по́лум'я з-поміж Сиго́ну, і поїсть край воло́сся на скро́ні Моаву та череп синів галасли́вих.
46 Горе тебе, Моав, погибнет народ Кемоша, сыновья твои в плен попадут, дочерей уведут в изгнание.	46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів наро́д, бо сини твої взяті в поло́н, твої ж до́чки — в неволю!
47 Но в последние дни Я восстановлю Моаву всё утраченное им», — говорит ГОСПОДЬ. Этим оканчивается приговор над Моавом.	47 І верну́ Я Моавові долю напри́кінці днів, говорить Госпо́дь. Аж досі — суд на Моава.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Книга пророка Иеремии

Глава 48

Єремiя

Розділ 48

Ветхий
завет

Новый
завет