JeremiahChapter 12 |
|
1 RIGHTEOUS art thou. O LORD, when I plead with thee; yet let me talk of justice before thee. Why does the way of the wicked prosper? Why are all the treacherous men rich? |
|
2 Thou hast planted them; yea, their roots have become strong; they grow, they bring forth fruit; thou art near in their mouth, and far from their hearts. |
|
3 But thou, O LORD, knowest me; thou hast seen me and tried my heart before thee; prepare them like sheep for the slaughter, and invite them for the day of destruction. |
|
4 How long shall the land mourn and all herbs of the field wither for the wickedness of those who dwell therein? The cattle and the birds are consumed because wicked men have said, We shall not see an end. |
|
5 If you have run with footmen, and they have wearied you, then how can you run with horses? And if on the level land, where you have confidence, they have wearied you, then how will you cross the raging Jordan? |
|
6 For since your brethren and the house of your father, even they have dealt treacherously against you; yea, they also have gossiped about you; believe them not when they speak well of you. |
|
7 I have forsaken my house, I have left my heritage; I have given the dearly beloved of my soul into the hand of her enemies. |
|
8 My heritage has become to me as a lion in the forest; it cries out against me; therefore I have hated it. |
|
9 My heritage has become to me as a speckled bird, the birds round about are against her; go, assemble all the wild beasts of the field, bring them to devour her. |
|
10 Many shepherds have destroyed my vineyard, they have trodden my portion under foot, they have made my pleasant portion as a desolate wilderness. |
|
11 They have made it desolate and destroyed it, and now being desolate, it cries out to me; the whole land is made desolate, because no man lays the law to heart. |
|
12 The robbers are come upon all highways in the wilderness; for the sword of the LORD devours from one end of the land even to the other: no flesh shall have peace. |
|
13 They have sown wheat, but they shall reap thorns; they have labored hard, but they shall not profit; and they shall be ashamed of their crops because of the fierce anger of the LORD. |
|
14 Thus says the LORD: Against all neighboring shepherds, who touch the inheritance which I have given to my people Israel to possess; behold, I will remove them out of their land, and pluck out the house of Judah from among them. |
|
15 And after I have plucked them out I will return, and have compassion on them, and will bring them again, every man to his heritage and every man to his land. |
|
16 And it shall come to pass, if they will diligently teach my ways to my people, to swear by my name, As the LORD lives (as they taught them to swear by the name of Baal), then they shall dwell in the midst of my people. |
|
17 But if they will not obey, then I will utterly pluck up and destroy this people, says the LORD. |
ЄремiяРозділ 12 |
|
1 |
|
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць. |
|
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́! |
|
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить! |
|
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну? |
|
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть! |
|
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів. |
|
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив. |
|
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли! |
|
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню! |
|
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі! |
|
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла! |
|
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву! |
|
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої. |
|
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його. |
|
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого! |
|
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“ |
JeremiahChapter 12 |
ЄремiяРозділ 12 |
|
1 RIGHTEOUS art thou. O LORD, when I plead with thee; yet let me talk of justice before thee. Why does the way of the wicked prosper? Why are all the treacherous men rich? |
1 |
|
2 Thou hast planted them; yea, their roots have become strong; they grow, they bring forth fruit; thou art near in their mouth, and far from their hearts. |
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць. |
|
3 But thou, O LORD, knowest me; thou hast seen me and tried my heart before thee; prepare them like sheep for the slaughter, and invite them for the day of destruction. |
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́! |
|
4 How long shall the land mourn and all herbs of the field wither for the wickedness of those who dwell therein? The cattle and the birds are consumed because wicked men have said, We shall not see an end. |
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить! |
|
5 If you have run with footmen, and they have wearied you, then how can you run with horses? And if on the level land, where you have confidence, they have wearied you, then how will you cross the raging Jordan? |
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну? |
|
6 For since your brethren and the house of your father, even they have dealt treacherously against you; yea, they also have gossiped about you; believe them not when they speak well of you. |
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть! |
|
7 I have forsaken my house, I have left my heritage; I have given the dearly beloved of my soul into the hand of her enemies. |
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів. |
|
8 My heritage has become to me as a lion in the forest; it cries out against me; therefore I have hated it. |
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив. |
|
9 My heritage has become to me as a speckled bird, the birds round about are against her; go, assemble all the wild beasts of the field, bring them to devour her. |
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли! |
|
10 Many shepherds have destroyed my vineyard, they have trodden my portion under foot, they have made my pleasant portion as a desolate wilderness. |
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню! |
|
11 They have made it desolate and destroyed it, and now being desolate, it cries out to me; the whole land is made desolate, because no man lays the law to heart. |
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі! |
|
12 The robbers are come upon all highways in the wilderness; for the sword of the LORD devours from one end of the land even to the other: no flesh shall have peace. |
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла! |
|
13 They have sown wheat, but they shall reap thorns; they have labored hard, but they shall not profit; and they shall be ashamed of their crops because of the fierce anger of the LORD. |
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву! |
|
14 Thus says the LORD: Against all neighboring shepherds, who touch the inheritance which I have given to my people Israel to possess; behold, I will remove them out of their land, and pluck out the house of Judah from among them. |
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої. |
|
15 And after I have plucked them out I will return, and have compassion on them, and will bring them again, every man to his heritage and every man to his land. |
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його. |
|
16 And it shall come to pass, if they will diligently teach my ways to my people, to swear by my name, As the LORD lives (as they taught them to swear by the name of Baal), then they shall dwell in the midst of my people. |
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого! |
|
17 But if they will not obey, then I will utterly pluck up and destroy this people, says the LORD. |
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“ |