JeremiahChapter 10 |
|
1 HEAR the word which the LORD speaks to you, O house of Israel: |
|
2 Thus says the LORD, Learn not the way of the Gentiles and be not afraid of the signs of heaven; for the Gentiles are dismayed at them. |
|
3 For the gods of the Gentiles are nothing; they are cut from a tree in the forest, the work of the hands of a carpenter, things made with a plane. |
|
4 They are decked with silver and with gold; men fasten them with hammers and nails, so that they may not fall apart. |
|
5 They are set up straight as palm trees, but they do not speak; they must be carried, for they cannot walk. Be not afraid of them; for they cannot do evil, neither can they do good. |
|
6 There is no one like unto thee, O LORD; thou art great, and thy name is great in might. |
|
7 Who would not revere thee, O King of nations? For to thee belongs the kingdom; for among all the wise men of the nations and in all their kingdoms there is none like thee. |
|
8 But altogether the vain doctrines of wooden image worship shall be utterly destroyed and consumed. |
|
9 Fine silver is brought from Tarshish and gold from Ophir; they are the work of the carpenter and of the hands of the silversmith; blue and purple is their clothing; they are woven by cunning men. |
|
10 But the LORD is the true God; he is the living God and the everlasting King; at his anger the earth trembles, and the nations shall not be able to endure his indignation. |
|
11 Thus shall you say to them: The gods that have not made the heavens and the earth, even they shall perish from the earth and from under these heavens. |
|
12 The LORD has made the earth by his power; he has established the world by his wisdom, and has stretched out the heavens by his intelligence. |
|
13 He causes the sound of roaring of waters that are in the heavens, and he causes the clouds to ascend from the ends of the earth; he makes lightnings for the rain, and brings forth the wind out of his treasure house. |
|
14 Every man has acted foolishly because of lack of knowledge; all those who work in gold are ashamed because of the graven images which they made; for molten images are falsehood, and there is no breath in them. |
|
15 They are vanity, and the work of vain folly; in the time when they are visited with punishment, they shall perish. |
|
16 The portion of Jacob is not like them; for he who has created all things is their portion; and Israel is the tribe of his inheritance; The LORD of hosts is his name. |
|
17 Gather up your disgrace from the land, O inhabitant who dwells in distress. |
|
18 For thus says the LORD, Behold, I will perplex the inhabitants of this land at this very time, so that they may seek me and find me. |
|
19 Woe to me for my hurt! my wound is grievous; but I said, Truly this is my grief and I must bear it. |
|
20 My tabernacle is plundered and all its cords are cut off; my children have left me, and they are not; there is no one to pitch my tent again and to set up my curtains. |
|
21 For the shepherds have misbehaved, and have not sought the LORD; and because they did not prosper, all of their flocks have been scattered. |
|
22 Behold, the noise of the report is come, and a great commotion out of the north country, to make the cities of Judah desolate and a den of jackals. |
|
23 I know that the ways of the LORD are not like the ways of men; he does not walk as a man directing his steps. |
|
24 O LORD, correct me justly, and not in thy anger, lest thou bring me to nothing. |
|
25 Pour out thy wrath upon the nations who do not know thee and upon the families that call not on thy name; for they have devoured Jacob, yea, they have devoured him and consumed him and have made his habitation desolate. |
ЄремiяРозділ 10 |
|
1 |
|
2 Так говорить Госпо́дь: Не навчайтесь доріг цих наро́дів, і небесних озна́к не лякайтесь, — бо тільки пога́ни лякаються їх! |
|
3 Бо устави наро́дів — марно́та вони, божок бо — це дерево, з лісу ви́рубане, і це ді́ло рук майстра сокирою! |
|
4 Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається. |
|
5 Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі! |
|
6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю! |
|
7 Хто не буде боятись Тебе, Ца́рю наро́дів? Бо Тобі це належить, бо між усіма́ мудреця́ми наро́дів і в усьо́му їхньому царстві немає такого, як Ти! |
|
8 Вони стали всі ра́зом безумні й безглузді, — наука марна́ — оце дерево! |
|
9 Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців. |
|
10 А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди. |
|
11 Отак їм скажіть: бо́ги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього! |
|
12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо напну́в Своїм розумом. |
|
13 Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх, |
|
14 тоді кожна люди́на дурі́є в своєму знанні́, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа! |
|
15 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть! |
|
16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформува́в, а Ізраїль — племе́но спа́дку Його, Господь Савао́т — Його Йме́ння! |
|
17 Забери із землі свій това́р, ти, що сидиш ув обло́зі! |
|
18 Бо Господь каже так: Ось цим ра́зом Я кину мешка́нців цієї землі, мов із пра́щі, і прити́сну їх так, щоб пізна́ння знайшли. |
|
19 Ой, горе мені з-за нещастя мого́, моя рана болю́ча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу́ я її. |
|
20 Наме́та мого́ попусто́шено і зі́рвані всі мої шну́ри. Розійшли́сь мої діти від мене й нема їх, нема вже кому́ розтягну́ти наме́та мого́ та пові́сити заві́си мої. |
|
21 Бо па́стирі стали безглу́зді, і вони не зверта́лись до Господа, — тому́ не щасти́лося їм, і розпоро́шене все їхнє ста́до. |
|
22 Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів. |
|
23 Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком. |
|
24 Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́! |
|
25 Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“ |
JeremiahChapter 10 |
ЄремiяРозділ 10 |
|
1 HEAR the word which the LORD speaks to you, O house of Israel: |
1 |
|
2 Thus says the LORD, Learn not the way of the Gentiles and be not afraid of the signs of heaven; for the Gentiles are dismayed at them. |
2 Так говорить Госпо́дь: Не навчайтесь доріг цих наро́дів, і небесних озна́к не лякайтесь, — бо тільки пога́ни лякаються їх! |
|
3 For the gods of the Gentiles are nothing; they are cut from a tree in the forest, the work of the hands of a carpenter, things made with a plane. |
3 Бо устави наро́дів — марно́та вони, божок бо — це дерево, з лісу ви́рубане, і це ді́ло рук майстра сокирою! |
|
4 They are decked with silver and with gold; men fasten them with hammers and nails, so that they may not fall apart. |
4 Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається. |
|
5 They are set up straight as palm trees, but they do not speak; they must be carried, for they cannot walk. Be not afraid of them; for they cannot do evil, neither can they do good. |
5 Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі! |
|
6 There is no one like unto thee, O LORD; thou art great, and thy name is great in might. |
6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю! |
|
7 Who would not revere thee, O King of nations? For to thee belongs the kingdom; for among all the wise men of the nations and in all their kingdoms there is none like thee. |
7 Хто не буде боятись Тебе, Ца́рю наро́дів? Бо Тобі це належить, бо між усіма́ мудреця́ми наро́дів і в усьо́му їхньому царстві немає такого, як Ти! |
|
8 But altogether the vain doctrines of wooden image worship shall be utterly destroyed and consumed. |
8 Вони стали всі ра́зом безумні й безглузді, — наука марна́ — оце дерево! |
|
9 Fine silver is brought from Tarshish and gold from Ophir; they are the work of the carpenter and of the hands of the silversmith; blue and purple is their clothing; they are woven by cunning men. |
9 Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців. |
|
10 But the LORD is the true God; he is the living God and the everlasting King; at his anger the earth trembles, and the nations shall not be able to endure his indignation. |
10 А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди. |
|
11 Thus shall you say to them: The gods that have not made the heavens and the earth, even they shall perish from the earth and from under these heavens. |
11 Отак їм скажіть: бо́ги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього! |
|
12 The LORD has made the earth by his power; he has established the world by his wisdom, and has stretched out the heavens by his intelligence. |
12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо напну́в Своїм розумом. |
|
13 He causes the sound of roaring of waters that are in the heavens, and he causes the clouds to ascend from the ends of the earth; he makes lightnings for the rain, and brings forth the wind out of his treasure house. |
13 Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх, |
|
14 Every man has acted foolishly because of lack of knowledge; all those who work in gold are ashamed because of the graven images which they made; for molten images are falsehood, and there is no breath in them. |
14 тоді кожна люди́на дурі́є в своєму знанні́, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа! |
|
15 They are vanity, and the work of vain folly; in the time when they are visited with punishment, they shall perish. |
15 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть! |
|
16 The portion of Jacob is not like them; for he who has created all things is their portion; and Israel is the tribe of his inheritance; The LORD of hosts is his name. |
16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформува́в, а Ізраїль — племе́но спа́дку Його, Господь Савао́т — Його Йме́ння! |
|
17 Gather up your disgrace from the land, O inhabitant who dwells in distress. |
17 Забери із землі свій това́р, ти, що сидиш ув обло́зі! |
|
18 For thus says the LORD, Behold, I will perplex the inhabitants of this land at this very time, so that they may seek me and find me. |
18 Бо Господь каже так: Ось цим ра́зом Я кину мешка́нців цієї землі, мов із пра́щі, і прити́сну їх так, щоб пізна́ння знайшли. |
|
19 Woe to me for my hurt! my wound is grievous; but I said, Truly this is my grief and I must bear it. |
19 Ой, горе мені з-за нещастя мого́, моя рана болю́ча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу́ я її. |
|
20 My tabernacle is plundered and all its cords are cut off; my children have left me, and they are not; there is no one to pitch my tent again and to set up my curtains. |
20 Наме́та мого́ попусто́шено і зі́рвані всі мої шну́ри. Розійшли́сь мої діти від мене й нема їх, нема вже кому́ розтягну́ти наме́та мого́ та пові́сити заві́си мої. |
|
21 For the shepherds have misbehaved, and have not sought the LORD; and because they did not prosper, all of their flocks have been scattered. |
21 Бо па́стирі стали безглу́зді, і вони не зверта́лись до Господа, — тому́ не щасти́лося їм, і розпоро́шене все їхнє ста́до. |
|
22 Behold, the noise of the report is come, and a great commotion out of the north country, to make the cities of Judah desolate and a den of jackals. |
22 Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів. |
|
23 I know that the ways of the LORD are not like the ways of men; he does not walk as a man directing his steps. |
23 Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком. |
|
24 O LORD, correct me justly, and not in thy anger, lest thou bring me to nothing. |
24 Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́! |
|
25 Pour out thy wrath upon the nations who do not know thee and upon the families that call not on thy name; for they have devoured Jacob, yea, they have devoured him and consumed him and have made his habitation desolate. |
25 Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“ |