Der PsalterPsalm 102 |
|
1 Ein |
|
2 HErr, höre mein Gebet und |
|
3 Verbirg dein Antlitz nicht vor mir |
|
4 Denn meine Tage sind vergangen wie ein Rauch, und meine Gebeine sind verbrannt |
|
5 Mein Herz ist geschlagen und |
|
6 Mein Gebein klebt an meinem Fleisch vor Heulen und |
|
7 Ich bin gleich wie eine Rohrdommel in der Wüste; ich bin gleich wie ein Käuzlein in den verstörten Stätten. |
|
8 Ich wache und |
|
9 Täglich schmähen mich meine Feinde; und die mich spotten, schwören bei mir. |
|
10 Denn ich |
|
11 vor |
|
12 Meine Tage sind dahin wie ein |
|
13 Du aber, HErr, bleibest ewiglich und |
|
14 Du wollest dich aufmachen und |
|
15 Denn deine Knechte wollten gerne, daß sie |
|
16 daß die Heiden den Namen des HErrn |
|
17 daß der HErr Zion bauet und erscheinet in seiner Ehre. |
|
18 Er wendet sich |
|
19 Das |
|
20 Denn er schauet von seiner heiligen Höhe, und |
|
21 daß er das Seufzen des Gefangenen höre und |
|
22 auf daß sie |
|
23 wenn |
|
24 Er demütiget auf |
|
25 Ich sage: Mein GOtt, nimm mich |
|
26 Du hast vorhin die Erde gegründet, und |
|
27 Sie werden |
|
28 Du aber bleibest, wie du bist, und deine Jahre nehmen kein Ende. |
|
29 Die Kinder |
ПсалмиПсалом 102 |
|
1 |
|
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́! |
|
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. |
|
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є. |
|
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність! |
|
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних. |
|
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим. |
|
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий. |
|
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів. |
|
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими. |
|
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́, |
|
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини! |
|
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його, |
|
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох: |
|
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він, |
|
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його. |
|
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів, |
|
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх! |
|
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є. |
|
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! |
|
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́! |
|
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода! |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
Der PsalterPsalm 102 |
ПсалмиПсалом 102 |
|
1 Ein |
1 |
|
2 HErr, höre mein Gebet und |
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́! |
|
3 Verbirg dein Antlitz nicht vor mir |
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. |
|
4 Denn meine Tage sind vergangen wie ein Rauch, und meine Gebeine sind verbrannt |
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є. |
|
5 Mein Herz ist geschlagen und |
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність! |
|
6 Mein Gebein klebt an meinem Fleisch vor Heulen und |
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних. |
|
7 Ich bin gleich wie eine Rohrdommel in der Wüste; ich bin gleich wie ein Käuzlein in den verstörten Stätten. |
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим. |
|
8 Ich wache und |
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий. |
|
9 Täglich schmähen mich meine Feinde; und die mich spotten, schwören bei mir. |
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів. |
|
10 Denn ich |
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими. |
|
11 vor |
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́, |
|
12 Meine Tage sind dahin wie ein |
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини! |
|
13 Du aber, HErr, bleibest ewiglich und |
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його, |
|
14 Du wollest dich aufmachen und |
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох: |
|
15 Denn deine Knechte wollten gerne, daß sie |
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він, |
|
16 daß die Heiden den Namen des HErrn |
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його. |
|
17 daß der HErr Zion bauet und erscheinet in seiner Ehre. |
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів, |
|
18 Er wendet sich |
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх! |
|
19 Das |
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є. |
|
20 Denn er schauet von seiner heiligen Höhe, und |
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! |
|
21 daß er das Seufzen des Gefangenen höre und |
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́! |
|
22 auf daß sie |
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода! |
|
23 wenn |
23 |
|
24 Er demütiget auf |
24 |
|
25 Ich sage: Mein GOtt, nimm mich |
25 |
|
26 Du hast vorhin die Erde gegründet, und |
26 |
|
27 Sie werden |
27 |
|
28 Du aber bleibest, wie du bist, und deine Jahre nehmen kein Ende. |
28 |
|
29 Die Kinder |
29 |