Der Prediger Salomo (Kohelet)Kapitel 3 |
1 Ein jegliches hat seine Zeit |
2 Geboren werden |
3 Würgen |
4 Weinen |
5 Steine |
6 Suchen |
7 Zerreißen |
8 Lieben, Hassen |
9 Man arbeite, wie |
10 Daher sah |
11 Er |
12 Darum merkte |
13 Denn eine jeglicher Mensch |
14 Ich merkte, daß alles, was GOtt |
15 Was GOtt |
16 Weiter sah |
17 Da dachte ich |
18 Ich sprach |
19 Denn es gehet dem Menschen |
20 Es fähret alles an einen |
21 Wer weiß |
22 Darum sah |
ЕкклезiястРозділ 3 |
1 |
2 час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене, |
3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, |
4 час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати, |
5 час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів, |
6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти, |
7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити, |
8 час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру! |
9 Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він? |
10 Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею, |
11 — усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́. |
12 Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті. |
13 I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий! |
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його! |
15 Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог! |
16 І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда. |
17 Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло. |
18 Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі, |
19 бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все! |
20 Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху. |
21 Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини? |
22 І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому? |
Der Prediger Salomo (Kohelet)Kapitel 3 |
ЕкклезiястРозділ 3 |
1 Ein jegliches hat seine Zeit |
1 |
2 Geboren werden |
2 час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене, |
3 Würgen |
3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, |
4 Weinen |
4 час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати, |
5 Steine |
5 час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів, |
6 Suchen |
6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти, |
7 Zerreißen |
7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити, |
8 Lieben, Hassen |
8 час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру! |
9 Man arbeite, wie |
9 Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він? |
10 Daher sah |
10 Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею, |
11 Er |
11 — усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́. |
12 Darum merkte |
12 Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті. |
13 Denn eine jeglicher Mensch |
13 I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий! |
14 Ich merkte, daß alles, was GOtt |
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його! |
15 Was GOtt |
15 Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог! |
16 Weiter sah |
16 І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда. |
17 Da dachte ich |
17 Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло. |
18 Ich sprach |
18 Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі, |
19 Denn es gehet dem Menschen |
19 бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все! |
20 Es fähret alles an einen |
20 Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху. |
21 Wer weiß |
21 Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини? |
22 Darum sah |
22 І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому? |