CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 23

1 Und2532 der846 ganze537 Haufe4128 stund auf450 und führeten ihn846 vor1909 Pilatus4091

2 und1161 fingen an756, ihn zu verklagen2723, und2532 sprachen3004: Diesen finden2147 wir, daß1438 er846 das5126 Volk1484 abwendet1294 und verbietet2967, den Schoß5411 dem Kaiser2541 zu geben1325, und spricht3004, er sei1511 Christus5547, ein König935.

3 Pilatus4091 aber1161 fragte1905 ihn und1161 sprach3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935? Er846 antwortete611 ihm846 und sprach5346: Du4771 sagest3004 es.

4 Pilatus4091 sprach2036 zu4314 den444 Hohenpriestern749 und1161 zum Volk3793: Ich finde2147 keine3762 Ursache158 an1722 diesem5129 Menschen.

5 Sie aber1161 hielten an2001 und sprachen3004: Er1321 hat das Volk2992 erreget damit, daß3754 er gelehret hat hin und her5602 im2596 ganzen3650 jüdischen2449 Lande, und hat in575 Galiläa1056 angefangen756 bis2193 hieher.

6 Da aber1161 Pilatus4091 Galiläa1056 hörete, fragte1905 er444, ob1487 er aus Galiläa1057 wäre2076,

7 Und2532 als er2076 vernahm1921, daß3754 er unter1537 des Herodes Obrigkeit1849 gehörete, übersandte er ihn zu4314 Herodes, welcher in1722 denselbigen Tagen2250 auch2532 zu1722 Jerusalem2414 war5607.

8 Da aber1161 Herodes JEsum sah1492, ward1096 er2424 sehr3029 froh5463, denn1063 er2258 hätte2309 ihn längst gerne gesehen1492; denn1223 er hatte191 viel2425 von1537 ihm gehöret und2532 hoffete, er würde ein5100 Zeichen4592 von4012 ihm sehen1492.

9 Und1161 er846 fragte1905 ihn mancherlei1722; er antwortete611 ihm aber1161 nichts3762.

10 Die846 Hohenpriester749 aber1161 und2532 Schriftgelehrten1122 stunden und verklagten2723 ihn2476 hart2159.

11 Aber1161 Herodes mit4862 seinem Hofgesinde4753 verachtete1848 und2532 verspottete1702 ihn846, legte4016 ihm846 ein weiß Kleid2066 an und sandte375 ihn wieder zu Pilatus4091.

12 Auf den3739 Tag2250 wurden1096 Pilatus4091 und2532 Herodes Freunde5384 miteinander240; denn1063 zuvor4391 waren5607 sie846 einander4314 feind.

13 Pilatus4091 aber1161 rief die Hohenpriester749 und2532 die Obersten758 und2532 das Volk2992 zusammen4779

14 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 habt diesen Menschen444 zu1722 mir3427 gebracht4374, als5613 der2596 das5126 Volk2992 abwende654. Und siehe2400, ich1473 habe ihn vor1799 euch5216 verhöret und finde2147 an dem5129 Menschen444 der Sachen keine3762, der ihr846 ihn beschuldiget2723.

15 Herodes auch2532 nicht3761; denn1063 ich habe euch5209 zu4314 ihm846 gesandt375, und235 siehe2400, man hat nichts3762 auf ihn gebracht4238, was des846 Todes2288 wert514 sei2076.

16 Darum3767 will ich ihn846 züchtigen3811 und loslassen630.

17 Denn1161 er846 mußte318 ihnen einen1520 nach2596 Gewohnheit des Festes1859 losgeben630.

18 Da schrie349 der ganze Haufe3826 und1161 sprach3004: Hinweg mit142 diesem5126 und1161 gib uns2254 Barabbas912 los630!

19 welcher war2258 um1223 eines5100 Aufruhrs4714, so in1722 der3748 Stadt4172 geschehen1096 war, und2532 um eines Mords willen5408 ins1519 Gefängnis5438 geworfen906.

20 Da3767 rief4377 Pilatus4091 abermal ihnen zu und wollte2309 JEsum2424 loslassen630.

21 Sie846 riefen2019 aber1161 und sprachen3004: Kreuzige4717, kreuzige4717 ihn!

22 Er846 aber1161 sprach2036 zum drittenmal5154 zu4314 ihnen: Was5101 hat4160 denn1063 dieser3778 Übels2556 getan4160? Ich finde2147 keine3762 Ursache158 des846 Todes2288 an1722 ihm846; darum3767 will ich ihn züchtigen3811 und loslassen630.

23 Aber1161 sie lagen1945 ihm an mit großem3173 Geschrei5456 und2532 forderten, daß er846 gekreuziget würde154. Und2532 ihr846 und der Hohenpriester749 Geschrei5456 nahm überhand2729.

24 Pilatus4091 aber1161 urteilete, daß ihre846 Bitte155 geschähe1096,

25 und2532 ließ630 den los, der3739 um1223 Aufruhrs4714 und1161 Mords willen5408 war3860 ins1519 Gefängnis5438 geworfen906, um welchen sie846 baten154; aber1161 JEsum2424 übergab er846 ihrem Willen2307.

26 Und2532 als sie1949 ihn520 hinführeten, ergriffen sie846 einen5100, Simon4613 von2956 Kyrene, der kam2064 vom575 Felde68, und legten2007 das Kreuz4716 auf2007 ihn520, daß5613 er846‘s JEsu2424 nachtrüge3693.

27 Es folgete ihm846 aber1161 nach190 ein großer4183 Haufe Volks4128 und2532 Weiber1135, die3739 klageten und2532 beweineten ihn846.

28 JEsus2424 aber1161 wandte sich um4762 zu4314 ihnen und2532 sprach2036: Ihr846 Töchter2364 von Jerusalem2419, weinet2799 nicht3361 über1909 mich1691, sondern4133 weinet2799 über1909 euch1438 selbst und über1909 eure5216 Kinder5043.

29 Denn3754 siehe2400, es wird die3739 Zeit2250 kommen2064, in1722 welcher3739 man sagen2046 wird: Selig3107 sind die3739 Unfruchtbaren4723 und2532 die Leiber2836, die nicht3756 geboren1080 haben2337, und2532 die Brüste3149, die nicht3756 gesäuget haben.

30 Dann5119 werden sie anfangen756 zu sagen3004 zu den Bergen3735: Fallet4098 über1909 uns2248! und2532 zu den Hügeln1015: Decket2572 uns2248!

31 Denn3754 so1487 man das5023 tut4160 am1722 grünen5200 Holz3586, was5101 will am1722 dürren3584 werden1096?

32 Es wurden aber1161 auch2532 hingeführt71 zwei1417 andere2087 Übeltäter2557, daß sie846 mit4862 ihm abgetan würden337.

33 Und2532 als sie846 kamen565 an1909 die3588 Stätte5117 die3739 da3753 heißt2564 Schädelstätte2898, kreuzigten4717 sie1161 ihn daselbst1563 und2532 die Übeltäter2557 mit ihm, einen zur1537 Rechten1188 und3303 einen zur1537 Linken710.

34 JEsus2424 aber1161 sprach3004: Vater3962, vergib863 ihnen; denn1063 sie846 wissen nicht3756 was5101 sie tun4160. Und1161 sie teileten seine846 Kleider2440 und warfen906 das1492 Los2819 darum.

35 Und2532 das Volk2992 stund und sah2334 zu. Und die Obersten758 samt4862 ihnen spotteten1592 sein und sprachen3004: Er846 hat andern243 geholfen4982, er helfe4982 sich1438 selber, ist2476 er Christ, der Auserwählte1588 Gottes5547!

36 Es verspotteten1702 ihn auch2532 die Kriegsknechte4757, traten zu4334 ihm846 und1161 brachten4374 ihm846 Essig3690

37 und2532 sprachen3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935, so1487 hilf4982 dir selber4572.

38 Es war2258 auch2532 oben über1909 ihm846 geschrieben1125 die Überschrift1923 mit griechischen1673 und1161 lateinischen und2532 ebräischen Buchstaben1121: Dies3778 ist2532 der2076 Juden2453 König935.

39 Aber1161 der1520 Übeltäter2557 einer, die da gehenkt waren2910, lästerte987 ihn846 und2532 sprach3004: Bist1488 du4771 Christus5547, so1487 hilf4982 dir selbst4572 und uns2248!

40 Da antwortete611 der846 andere2087, strafte2008 ihn846 und1161 sprach3004: Und3754 du4771 fürchtest5399 dich5399 auch nicht3761 vor GOtt2316, der du doch in1722 gleicher Verdammnis2917 bist1488?

41 Und2532 zwar3303 wir2249 sind billig darinnen; denn1063 wir empfangen, was3739 unsere Taten4238 wert514 sind; dieser3778 aber1161 hat618 nichts3762 Ungeschicktes824 gehandelt4238.

42 Und2532 sprach3004 zu JEsu2424: HErr2962, gedenke3415 an mich3450 wenn3752 du in1722 dein4675 Reich932 kommst2064!

43 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1722 ihm846: Wahrlich281, ich sage3004 dir4671, heute4594 wirst du mit3326 mir1700 im Paradies3857 sein2071.

44 Und1161 es war2258 um5616 die sechste1623 Stunde5610. Und es ward1096 eine Finsternis4655 über das ganze3650 Land1093 bis2193 an1909 die neunte1766 Stunde5610.

45 Und2532 die Sonne2246 verlor ihren Schein4654, und2532 der Vorhang2665 des Tempels3485 zerriß4977 mitten3319 entzwei.

46 Und2532 JEsus2424 rief5455 laut3173 und2532 sprach2036: Vater3962, ich befehle3908 meinen3450 Geist4151 in1519 deine4675 Hände5495! Und als er das5023 gesagt2036, verschied1606 er.

47 Da aber1161 der Hauptmann1543 sah1492, was da geschah; preisete er3778 GOtt2316 und sprach3004: Fürwahr3689, dieser ist1392 ein frommer1342 Mensch444 gewesen1096!

48 Und2532 alles Volk3793, das3956 dabei war4836 und zusah, da sie sahen2334, was da geschah1096, schlugen5180 sich an1909 ihre1438 Brust4738 und wandten wieder5290 um.

49 Es stunden aber1161 alle3956 seine846 Verwandten von575 ferne3113 und2532 die Weiber1135, die ihm846 aus Galiläa1056 waren nachgefolget, und sahen3708 das alles5023.

50 Und2532 siehe2400, ein Mann435 mit2532 Namen3686 Joseph2501, ein Ratsherr1010, der war5225 ein guter18, frommer1342 Mann435;

51 der3778 hatte nicht3756 bewilliget in ihren846 Rat1012 und2532 Handel4234; der846 war2258 von575 Arimathia707, der Stadt4172 der Juden, der auch2532 auf4327 das3739 Reich932 Gottes2316 wartete:

52 der3778 ging zu4334 Pilatus4091 und bat154 um den Leib4983 JEsu2424

53 und2532 nahm2507 ihn846 ab2507, wickelte1794 ihn846 in1722 Leinwand4616 und2532 legte5087 ihn846 in ein gehauen Grab3418, darinnen niemand3756 je3764 gelegen2749 war2258.

54 Und2532 es war2258 der Rüsttag3904, und2532 der Sabbat2250 brach an2020.

55 Es846 folgeten aber1161 die3748 Weiber1135 nach, die mit4905 ihm846 kommen waren2258 aus1537 Galiläa1056, und2532 beschaueten das Grab3419, und2532 wie5613 sein Leib4983 gelegt5087 ward.

56 Sie kehreten aber1161 um5290 und2532 bereiteten2090 Spezerei759 und2532 Salben3464. Und den3303 Sabbat4521 über waren sie stille nach2596 dem Gesetz1785.

Вiд Луки

Розділ 23

1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.

3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.

5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“

7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.

8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.

11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,

14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.

15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.

16 Отже я покараю Його й відпущу́“.

17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.

18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.

23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.

24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:

25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!

29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.

30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“

31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“

32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.

34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“

36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,

37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“

38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.

39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“

40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.

42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“

43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“

44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.

45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.

46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“ І це прорікши, Він духа віддав.

47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“

48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.

49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.

50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —

51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —

52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.

55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 23

Вiд Луки

Розділ 23

1 Und2532 der846 ganze537 Haufe4128 stund auf450 und führeten ihn846 vor1909 Pilatus4091

1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 und1161 fingen an756, ihn zu verklagen2723, und2532 sprachen3004: Diesen finden2147 wir, daß1438 er846 das5126 Volk1484 abwendet1294 und verbietet2967, den Schoß5411 dem Kaiser2541 zu geben1325, und spricht3004, er sei1511 Christus5547, ein König935.

2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.

3 Pilatus4091 aber1161 fragte1905 ihn und1161 sprach3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935? Er846 antwortete611 ihm846 und sprach5346: Du4771 sagest3004 es.

3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...

4 Pilatus4091 sprach2036 zu4314 den444 Hohenpriestern749 und1161 zum Volk3793: Ich finde2147 keine3762 Ursache158 an1722 diesem5129 Menschen.

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.

5 Sie aber1161 hielten an2001 und sprachen3004: Er1321 hat das Volk2992 erreget damit, daß3754 er gelehret hat hin und her5602 im2596 ganzen3650 jüdischen2449 Lande, und hat in575 Galiläa1056 angefangen756 bis2193 hieher.

5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.

6 Da aber1161 Pilatus4091 Galiläa1056 hörete, fragte1905 er444, ob1487 er aus Galiläa1057 wäre2076,

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“

7 Und2532 als er2076 vernahm1921, daß3754 er unter1537 des Herodes Obrigkeit1849 gehörete, übersandte er ihn zu4314 Herodes, welcher in1722 denselbigen Tagen2250 auch2532 zu1722 Jerusalem2414 war5607.

7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.

8 Da aber1161 Herodes JEsum sah1492, ward1096 er2424 sehr3029 froh5463, denn1063 er2258 hätte2309 ihn längst gerne gesehen1492; denn1223 er hatte191 viel2425 von1537 ihm gehöret und2532 hoffete, er würde ein5100 Zeichen4592 von4012 ihm sehen1492.

8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 Und1161 er846 fragte1905 ihn mancherlei1722; er antwortete611 ihm aber1161 nichts3762.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 Die846 Hohenpriester749 aber1161 und2532 Schriftgelehrten1122 stunden und verklagten2723 ihn2476 hart2159.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.

11 Aber1161 Herodes mit4862 seinem Hofgesinde4753 verachtete1848 und2532 verspottete1702 ihn846, legte4016 ihm846 ein weiß Kleid2066 an und sandte375 ihn wieder zu Pilatus4091.

11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 Auf den3739 Tag2250 wurden1096 Pilatus4091 und2532 Herodes Freunde5384 miteinander240; denn1063 zuvor4391 waren5607 sie846 einander4314 feind.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.

13 Pilatus4091 aber1161 rief die Hohenpriester749 und2532 die Obersten758 und2532 das Volk2992 zusammen4779

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,

14 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 habt diesen Menschen444 zu1722 mir3427 gebracht4374, als5613 der2596 das5126 Volk2992 abwende654. Und siehe2400, ich1473 habe ihn vor1799 euch5216 verhöret und finde2147 an dem5129 Menschen444 der Sachen keine3762, der ihr846 ihn beschuldiget2723.

14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.

15 Herodes auch2532 nicht3761; denn1063 ich habe euch5209 zu4314 ihm846 gesandt375, und235 siehe2400, man hat nichts3762 auf ihn gebracht4238, was des846 Todes2288 wert514 sei2076.

15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.

16 Darum3767 will ich ihn846 züchtigen3811 und loslassen630.

16 Отже я покараю Його й відпущу́“.

17 Denn1161 er846 mußte318 ihnen einen1520 nach2596 Gewohnheit des Festes1859 losgeben630.

17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.

18 Da schrie349 der ganze Haufe3826 und1161 sprach3004: Hinweg mit142 diesem5126 und1161 gib uns2254 Barabbas912 los630!

18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

19 welcher war2258 um1223 eines5100 Aufruhrs4714, so in1722 der3748 Stadt4172 geschehen1096 war, und2532 um eines Mords willen5408 ins1519 Gefängnis5438 geworfen906.

19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

20 Da3767 rief4377 Pilatus4091 abermal ihnen zu und wollte2309 JEsum2424 loslassen630.

20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

21 Sie846 riefen2019 aber1161 und sprachen3004: Kreuzige4717, kreuzige4717 ihn!

21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

22 Er846 aber1161 sprach2036 zum drittenmal5154 zu4314 ihnen: Was5101 hat4160 denn1063 dieser3778 Übels2556 getan4160? Ich finde2147 keine3762 Ursache158 des846 Todes2288 an1722 ihm846; darum3767 will ich ihn züchtigen3811 und loslassen630.

22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.

23 Aber1161 sie lagen1945 ihm an mit großem3173 Geschrei5456 und2532 forderten, daß er846 gekreuziget würde154. Und2532 ihr846 und der Hohenpriester749 Geschrei5456 nahm überhand2729.

23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.

24 Pilatus4091 aber1161 urteilete, daß ihre846 Bitte155 geschähe1096,

24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:

25 und2532 ließ630 den los, der3739 um1223 Aufruhrs4714 und1161 Mords willen5408 war3860 ins1519 Gefängnis5438 geworfen906, um welchen sie846 baten154; aber1161 JEsum2424 übergab er846 ihrem Willen2307.

25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 Und2532 als sie1949 ihn520 hinführeten, ergriffen sie846 einen5100, Simon4613 von2956 Kyrene, der kam2064 vom575 Felde68, und legten2007 das Kreuz4716 auf2007 ihn520, daß5613 er846‘s JEsu2424 nachtrüge3693.

26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 Es folgete ihm846 aber1161 nach190 ein großer4183 Haufe Volks4128 und2532 Weiber1135, die3739 klageten und2532 beweineten ihn846.

27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 JEsus2424 aber1161 wandte sich um4762 zu4314 ihnen und2532 sprach2036: Ihr846 Töchter2364 von Jerusalem2419, weinet2799 nicht3361 über1909 mich1691, sondern4133 weinet2799 über1909 euch1438 selbst und über1909 eure5216 Kinder5043.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!

29 Denn3754 siehe2400, es wird die3739 Zeit2250 kommen2064, in1722 welcher3739 man sagen2046 wird: Selig3107 sind die3739 Unfruchtbaren4723 und2532 die Leiber2836, die nicht3756 geboren1080 haben2337, und2532 die Brüste3149, die nicht3756 gesäuget haben.

29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.

30 Dann5119 werden sie anfangen756 zu sagen3004 zu den Bergen3735: Fallet4098 über1909 uns2248! und2532 zu den Hügeln1015: Decket2572 uns2248!

30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“

31 Denn3754 so1487 man das5023 tut4160 am1722 grünen5200 Holz3586, was5101 will am1722 dürren3584 werden1096?

31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“

32 Es wurden aber1161 auch2532 hingeführt71 zwei1417 andere2087 Übeltäter2557, daß sie846 mit4862 ihm abgetan würden337.

32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 Und2532 als sie846 kamen565 an1909 die3588 Stätte5117 die3739 da3753 heißt2564 Schädelstätte2898, kreuzigten4717 sie1161 ihn daselbst1563 und2532 die Übeltäter2557 mit ihm, einen zur1537 Rechten1188 und3303 einen zur1537 Linken710.

33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.

34 JEsus2424 aber1161 sprach3004: Vater3962, vergib863 ihnen; denn1063 sie846 wissen nicht3756 was5101 sie tun4160. Und1161 sie teileten seine846 Kleider2440 und warfen906 das1492 Los2819 darum.

34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.

35 Und2532 das Volk2992 stund und sah2334 zu. Und die Obersten758 samt4862 ihnen spotteten1592 sein und sprachen3004: Er846 hat andern243 geholfen4982, er helfe4982 sich1438 selber, ist2476 er Christ, der Auserwählte1588 Gottes5547!

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“

36 Es verspotteten1702 ihn auch2532 die Kriegsknechte4757, traten zu4334 ihm846 und1161 brachten4374 ihm846 Essig3690

36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,

37 und2532 sprachen3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935, so1487 hilf4982 dir selber4572.

37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“

38 Es war2258 auch2532 oben über1909 ihm846 geschrieben1125 die Überschrift1923 mit griechischen1673 und1161 lateinischen und2532 ebräischen Buchstaben1121: Dies3778 ist2532 der2076 Juden2453 König935.

38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.

39 Aber1161 der1520 Übeltäter2557 einer, die da gehenkt waren2910, lästerte987 ihn846 und2532 sprach3004: Bist1488 du4771 Christus5547, so1487 hilf4982 dir selbst4572 und uns2248!

39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“

40 Da antwortete611 der846 andere2087, strafte2008 ihn846 und1161 sprach3004: Und3754 du4771 fürchtest5399 dich5399 auch nicht3761 vor GOtt2316, der du doch in1722 gleicher Verdammnis2917 bist1488?

40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 Und2532 zwar3303 wir2249 sind billig darinnen; denn1063 wir empfangen, was3739 unsere Taten4238 wert514 sind; dieser3778 aber1161 hat618 nichts3762 Ungeschicktes824 gehandelt4238.

41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.

42 Und2532 sprach3004 zu JEsu2424: HErr2962, gedenke3415 an mich3450 wenn3752 du in1722 dein4675 Reich932 kommst2064!

42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“

43 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1722 ihm846: Wahrlich281, ich sage3004 dir4671, heute4594 wirst du mit3326 mir1700 im Paradies3857 sein2071.

43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“

44 Und1161 es war2258 um5616 die sechste1623 Stunde5610. Und es ward1096 eine Finsternis4655 über das ganze3650 Land1093 bis2193 an1909 die neunte1766 Stunde5610.

44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.

45 Und2532 die Sonne2246 verlor ihren Schein4654, und2532 der Vorhang2665 des Tempels3485 zerriß4977 mitten3319 entzwei.

45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.

46 Und2532 JEsus2424 rief5455 laut3173 und2532 sprach2036: Vater3962, ich befehle3908 meinen3450 Geist4151 in1519 deine4675 Hände5495! Und als er das5023 gesagt2036, verschied1606 er.

46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“ І це прорікши, Він духа віддав.

47 Da aber1161 der Hauptmann1543 sah1492, was da geschah; preisete er3778 GOtt2316 und sprach3004: Fürwahr3689, dieser ist1392 ein frommer1342 Mensch444 gewesen1096!

47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“

48 Und2532 alles Volk3793, das3956 dabei war4836 und zusah, da sie sahen2334, was da geschah1096, schlugen5180 sich an1909 ihre1438 Brust4738 und wandten wieder5290 um.

48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.

49 Es stunden aber1161 alle3956 seine846 Verwandten von575 ferne3113 und2532 die Weiber1135, die ihm846 aus Galiläa1056 waren nachgefolget, und sahen3708 das alles5023.

49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.

50 Und2532 siehe2400, ein Mann435 mit2532 Namen3686 Joseph2501, ein Ratsherr1010, der war5225 ein guter18, frommer1342 Mann435;

50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —

51 der3778 hatte nicht3756 bewilliget in ihren846 Rat1012 und2532 Handel4234; der846 war2258 von575 Arimathia707, der Stadt4172 der Juden, der auch2532 auf4327 das3739 Reich932 Gottes2316 wartete:

51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —

52 der3778 ging zu4334 Pilatus4091 und bat154 um den Leib4983 JEsu2424

52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 und2532 nahm2507 ihn846 ab2507, wickelte1794 ihn846 in1722 Leinwand4616 und2532 legte5087 ihn846 in ein gehauen Grab3418, darinnen niemand3756 je3764 gelegen2749 war2258.

53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

54 Und2532 es war2258 der Rüsttag3904, und2532 der Sabbat2250 brach an2020.

54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.

55 Es846 folgeten aber1161 die3748 Weiber1135 nach, die mit4905 ihm846 kommen waren2258 aus1537 Galiläa1056, und2532 beschaueten das Grab3419, und2532 wie5613 sein Leib4983 gelegt5087 ward.

55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

56 Sie kehreten aber1161 um5290 und2532 bereiteten2090 Spezerei759 und2532 Salben3464. Und den3303 Sabbat4521 über waren sie stille nach2596 dem Gesetz1785.

56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

1.0x