CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 14

1 Und2532 es begab1096 sich2258, daß er846 kam2064 in1722 ein5100 Haus3624 eines Obersten758 der Pharisäer5330 auf1519 einen Sabbat4521, das Brot740 zu essen5315. Und2532 sie846 hielten auf ihn.

2 Und2532 siehe2400, da war2258 ein5100 Mensch444 vor1715 ihm846 der war wassersüchtig5203.

3 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sagte3004 zu4314 den Schriftgelehrten3544 und Pharisäern5330 und sprach2036: Ist‘s auch1487 recht1832, auf den Sabbat4521 heilen2323?

4 Sie aber1161 schwiegen2270 stille. Und2532 er846 griff1949 ihn an und2532 heilete ihn und ließ630 ihn gehen.

5 Und2532 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1722 ihnen846: Welcher5101 ist unter euch5216, dem sein Ochse1016 oder2228 Esel3688 in1519 den Brunnen5421 fällt1706, und er846 nicht3756 alsbald2112 ihn herauszieht385 am Sabbattage4521?

6 Und2532 sie846 konnten2480 ihm darauf4314 nicht3756 wieder Antwort geben470.

7 Er846 sagte3004 aber1161 ein Gleichnis3850 zu4314 den Gästen2564, da, er merkte1907, wie4459 sie erwähleten, obenan zu4314 sitzen4411, und sprach3004 zu ihnen:

8 Wenn3752 du4675 von5259 jemand5100 geladen wirst2564 zur1519 Hochzeit1062, so setze dich2625 nicht3361 obenan, daß1519 nicht3379 etwa ein Ehrlicherer denn du von5259 ihm846 geladen sei2564,

9 und2532 so dann5119 kommt2064, der dich4571 und2532 ihn geladen hat2564, spreche2046 zu dir4671: Weiche1325 diesem5129! und du müssest2722 dann mit3326 Scham152 untenan2078 sitzen.

10 Sondern235 wenn3752 du2071 geladen wirst2564, so gehe hin4198 und setze dich377 untenan2078, auf1519 daß2443, wenn3752 da5119 kommt2064, der dich4571 geladen hat, spreche2036 zu dir4671: Freund5384, rücke4320 hinauf511! Dann wirst2564 du4671 Ehre1391 haben vor1799 denen4873, die mit dir4671 zu Tische sitzen.

11 Denn3754 wer3956 sich selbst1438 erhöhet, der soll erniedriget werden5312; und2532 wer sich selbst1438 erniedriget, der soll erhöhet werden5013.

12 Er846 sprach3004 auch2532 zu dem, der ihn geladen hatte2564: Wenn3752 du4671 ein Mittags -oder712 Abendmahl1173 machest4160, so2532 lade5455 nicht3361 deine4675 Freunde5384 noch2228 deine4675 Brüder80 noch3366 deine Gefreundeten4773 noch3366 deine Nachbarn1069, die da2532 reich4145 sind, auf daß sie846 dich4571 nicht3366 etwa wieder laden479, und1161 dir4675 vergolten468 werde1096.

13 Sondern235 wenn3752 du ein Mahl1403 machest4160, lade2564 die Armen4434, die Krüppel5560, die Lahmen376, die Blinden5185,

14 so2532 bist du selig3107; denn3754 sie haben‘s2192 dir4671 nicht zu vergelten467; es wird dir4671 aber1063 vergolten werden2071 in1722 der Auferstehung386 der Gerechten1342.

15 Da aber1161 solches5023 hörete einer5100, der mit zu191 Tisch saß4873, sprach2036 er846 zu1722 ihm: Selig3107 ist, der das3739 Brot740 isset5315 im Reich932 Gottes2316.

16 Er846 aber1161 sprach2036 zu ihm: Es war ein5100 Mensch444, der machte4160 ein groß3173 Abendmahl1173 und2532 lud2564 viele4183 dazu.

17 Und2532 sandte649 seinen Knecht1401 aus zur Stunde5610 des Abendmahls1173, zu sagen2036 den Geladenen2564: Kommt2064, denn3754 es ist2076 alles3956 bereit2092!

18 Und2532 sie846 fingen an575 alle3956 nacheinander, sich2192 zu entschuldigen3868. Der erste4413 sprach2036 zu ihm846: Ich habe2192 einen3391 Acker68 gekauft59 und2532 muß318 hinausgehen1831 und2532 ihn besehen1492; ich bitte2065 dich4571, entschuldige mich3165.

19 Und2532 der andere2087 sprach2036: Ich habe2192 fünf4002 Joch2201 Ochsen1016 gekauft59, und2532 ich gehe jetzt hin4198, sie846 zu besehen1381; ich bitte2065 dich4571, entschuldige mich3165.

20 Und2532 der dritte2087 sprach2036: Ich5124 habe ein Weib1135 genommen1060, darum kann1410 ich nicht2532 kommen2064.

21 Und2532 der1565 Knecht1401 kam3854 und2532 sagte das5023 seinem Herrn2962 wieder518. Da5119 ward der Hausherr3617 zornig3710 und2532 sprach2036 zu seinem Knechte1401: Gehe aus1831 bald5030 auf1519 die Straßen und2532 Gassen4113 der Stadt4172 und2532 führe die Armen4434 und2532 Krüppel5560 und Lahmen376 und Blinden5185 herein5602.

22 Und2532 der Knecht1401 sprach2036: Herr2962, es5117 ist2532 geschehen1096, was du befohlen hast2004; es ist2076 aber noch2089 Raum da5613.

23 Und2532 der Herr2962 sprach2036 zu4314 dem Knechte1401: Gehe1525 aus1831 auf1519 die Landstraßen3598 und2532 an die Zäune5418 und2532 nötige315 sie hereinzukommen, auf daß2443 mein3450 Haus3624 voll werde1072.

24 Ich sage3004 euch5213 aber1063, daß3754 der1565 Männer435 keiner3762; die3588 geladen sind; mein3450 Abendmahl1173 schmecken1089 wird.

25 Es ging4848 aber1161 viel4183 Volks3793 mit ihm846. Und2532 er846 wandte sich4762 und sprach2036 zu4314 ihnen:

26 So2532 jemand1536 zu4314 mir3165 kommt2064 und2532 hasset3404 nicht3756 seinen1438 Vater3962, Mutter3384, Weib1135, Kinder5043, Brüder80, Schwestern79, auch2532 dazu2532 sein1511 eigen1438 Leben5590, der2532 kann1410 nicht2532 mein3450 Jünger3101 sein.

27 Und2532 wer nicht3756 sein2064 Kreuz4716 trägt941 und2532 mir3694 nachfolget, der3748 kann1410 nicht mein3450 Jünger3101 sein1511.

28 Wer5101 ist aber1487 unter1537 euch5216, der einen Turm4444 bauen3618 will2309 und1063 sitzt2523 nicht3780 zuvor und4412 überschlägt5585 die Kosten1160, ob er‘s habe2192 hinauszuführen4314?

29 auf daß3363 nicht3379, wo er846 den Grund2310 gelegt5087 hat und2532 kann‘s nicht3361 hinausführen1615, alle3956, die es846 sehen, fangen an756 sein zu2334 spotten1702

30 und2532 sagen3004: Dieser3778 Mensch444 hub an756 zu bauen3618 und kann‘s nicht3756 hinausführen1615!

31 Oder2228 welcher5101 König935 will sich2523 begeben4198 in1519 einen Streit4171 wider einen andern2087 König935 und4412 sitzt2523 nicht3780 zuvor und3326 ratschlagt1011, ob1487 er2076 könnte mit4820 zehntausend1176 begegnen528 dem, der über1909 ihn846 kommt2064 mit1722 zwanzigtausend1501?

32 Wo nicht1490, so schickt er846 Botschaft4242, wenn jener noch2089 ferne4206 ist5607, und bittet2065 um4314 Frieden1515.

33 Also3779 auch ein jeglicher3956 unter1537 euch5216, der3739 nicht3756 absagt657 allem3956, was3767 er1438 hat5224, kann1410 nicht mein3450 Jünger3101 sein1511.

34 Das Salz217 ist ein gut2570 Ding; wo1437 aber1161 das Salz217 dumm wird3471, womit wird man würzen741?

35 Es846 ist2076 weder3777 auf1519 das Land1093 noch3777 in1519 den Mist2874 nütze2111, sondern man wird‘s wegwerfen906. Wer Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

Вiд Луки

Розділ 14

1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.

3 Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“

4 Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.

5 І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“

6 І вони не могли відповісти на це.

7 А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:

8 „Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.

10 Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.

11 Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.

12 А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.

13 Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“

15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“

16 Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.

17 І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.

18 І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

19 А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

20 І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.

21 І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.

22 І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

23 І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.

24 Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“

25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 „Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!

28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,

29 щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.

31 Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?

32 Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.

34 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 14

Вiд Луки

Розділ 14

1 Und2532 es begab1096 sich2258, daß er846 kam2064 in1722 ein5100 Haus3624 eines Obersten758 der Pharisäer5330 auf1519 einen Sabbat4521, das Brot740 zu essen5315. Und2532 sie846 hielten auf ihn.

1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.

2 Und2532 siehe2400, da war2258 ein5100 Mensch444 vor1715 ihm846 der war wassersüchtig5203.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.

3 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sagte3004 zu4314 den Schriftgelehrten3544 und Pharisäern5330 und sprach2036: Ist‘s auch1487 recht1832, auf den Sabbat4521 heilen2323?

3 Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“

4 Sie aber1161 schwiegen2270 stille. Und2532 er846 griff1949 ihn an und2532 heilete ihn und ließ630 ihn gehen.

4 Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.

5 Und2532 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1722 ihnen846: Welcher5101 ist unter euch5216, dem sein Ochse1016 oder2228 Esel3688 in1519 den Brunnen5421 fällt1706, und er846 nicht3756 alsbald2112 ihn herauszieht385 am Sabbattage4521?

5 І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“

6 Und2532 sie846 konnten2480 ihm darauf4314 nicht3756 wieder Antwort geben470.

6 І вони не могли відповісти на це.

7 Er846 sagte3004 aber1161 ein Gleichnis3850 zu4314 den Gästen2564, da, er merkte1907, wie4459 sie erwähleten, obenan zu4314 sitzen4411, und sprach3004 zu ihnen:

7 А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:

8 Wenn3752 du4675 von5259 jemand5100 geladen wirst2564 zur1519 Hochzeit1062, so setze dich2625 nicht3361 obenan, daß1519 nicht3379 etwa ein Ehrlicherer denn du von5259 ihm846 geladen sei2564,

8 „Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,

9 und2532 so dann5119 kommt2064, der dich4571 und2532 ihn geladen hat2564, spreche2046 zu dir4671: Weiche1325 diesem5129! und du müssest2722 dann mit3326 Scham152 untenan2078 sitzen.

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.

10 Sondern235 wenn3752 du2071 geladen wirst2564, so gehe hin4198 und setze dich377 untenan2078, auf1519 daß2443, wenn3752 da5119 kommt2064, der dich4571 geladen hat, spreche2036 zu dir4671: Freund5384, rücke4320 hinauf511! Dann wirst2564 du4671 Ehre1391 haben vor1799 denen4873, die mit dir4671 zu Tische sitzen.

10 Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.

11 Denn3754 wer3956 sich selbst1438 erhöhet, der soll erniedriget werden5312; und2532 wer sich selbst1438 erniedriget, der soll erhöhet werden5013.

11 Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.

12 Er846 sprach3004 auch2532 zu dem, der ihn geladen hatte2564: Wenn3752 du4671 ein Mittags -oder712 Abendmahl1173 machest4160, so2532 lade5455 nicht3361 deine4675 Freunde5384 noch2228 deine4675 Brüder80 noch3366 deine Gefreundeten4773 noch3366 deine Nachbarn1069, die da2532 reich4145 sind, auf daß sie846 dich4571 nicht3366 etwa wieder laden479, und1161 dir4675 vergolten468 werde1096.

12 А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.

13 Sondern235 wenn3752 du ein Mahl1403 machest4160, lade2564 die Armen4434, die Krüppel5560, die Lahmen376, die Blinden5185,

13 Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 so2532 bist du selig3107; denn3754 sie haben‘s2192 dir4671 nicht zu vergelten467; es wird dir4671 aber1063 vergolten werden2071 in1722 der Auferstehung386 der Gerechten1342.

14 і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“

15 Da aber1161 solches5023 hörete einer5100, der mit zu191 Tisch saß4873, sprach2036 er846 zu1722 ihm: Selig3107 ist, der das3739 Brot740 isset5315 im Reich932 Gottes2316.

15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“

16 Er846 aber1161 sprach2036 zu ihm: Es war ein5100 Mensch444, der machte4160 ein groß3173 Abendmahl1173 und2532 lud2564 viele4183 dazu.

16 Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.

17 Und2532 sandte649 seinen Knecht1401 aus zur Stunde5610 des Abendmahls1173, zu sagen2036 den Geladenen2564: Kommt2064, denn3754 es ist2076 alles3956 bereit2092!

17 І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.

18 Und2532 sie846 fingen an575 alle3956 nacheinander, sich2192 zu entschuldigen3868. Der erste4413 sprach2036 zu ihm846: Ich habe2192 einen3391 Acker68 gekauft59 und2532 muß318 hinausgehen1831 und2532 ihn besehen1492; ich bitte2065 dich4571, entschuldige mich3165.

18 І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

19 Und2532 der andere2087 sprach2036: Ich habe2192 fünf4002 Joch2201 Ochsen1016 gekauft59, und2532 ich gehe jetzt hin4198, sie846 zu besehen1381; ich bitte2065 dich4571, entschuldige mich3165.

19 А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

20 Und2532 der dritte2087 sprach2036: Ich5124 habe ein Weib1135 genommen1060, darum kann1410 ich nicht2532 kommen2064.

20 І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.

21 Und2532 der1565 Knecht1401 kam3854 und2532 sagte das5023 seinem Herrn2962 wieder518. Da5119 ward der Hausherr3617 zornig3710 und2532 sprach2036 zu seinem Knechte1401: Gehe aus1831 bald5030 auf1519 die Straßen und2532 Gassen4113 der Stadt4172 und2532 führe die Armen4434 und2532 Krüppel5560 und Lahmen376 und Blinden5185 herein5602.

21 І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.

22 Und2532 der Knecht1401 sprach2036: Herr2962, es5117 ist2532 geschehen1096, was du befohlen hast2004; es ist2076 aber noch2089 Raum da5613.

22 І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

23 Und2532 der Herr2962 sprach2036 zu4314 dem Knechte1401: Gehe1525 aus1831 auf1519 die Landstraßen3598 und2532 an die Zäune5418 und2532 nötige315 sie hereinzukommen, auf daß2443 mein3450 Haus3624 voll werde1072.

23 І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.

24 Ich sage3004 euch5213 aber1063, daß3754 der1565 Männer435 keiner3762; die3588 geladen sind; mein3450 Abendmahl1173 schmecken1089 wird.

24 Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“

25 Es ging4848 aber1161 viel4183 Volks3793 mit ihm846. Und2532 er846 wandte sich4762 und sprach2036 zu4314 ihnen:

25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 So2532 jemand1536 zu4314 mir3165 kommt2064 und2532 hasset3404 nicht3756 seinen1438 Vater3962, Mutter3384, Weib1135, Kinder5043, Brüder80, Schwestern79, auch2532 dazu2532 sein1511 eigen1438 Leben5590, der2532 kann1410 nicht2532 mein3450 Jünger3101 sein.

26 „Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!

27 Und2532 wer nicht3756 sein2064 Kreuz4716 trägt941 und2532 mir3694 nachfolget, der3748 kann1410 nicht mein3450 Jünger3101 sein1511.

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!

28 Wer5101 ist aber1487 unter1537 euch5216, der einen Turm4444 bauen3618 will2309 und1063 sitzt2523 nicht3780 zuvor und4412 überschlägt5585 die Kosten1160, ob er‘s habe2192 hinauszuführen4314?

28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,

29 auf daß3363 nicht3379, wo er846 den Grund2310 gelegt5087 hat und2532 kann‘s nicht3361 hinausführen1615, alle3956, die es846 sehen, fangen an756 sein zu2334 spotten1702

29 щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 und2532 sagen3004: Dieser3778 Mensch444 hub an756 zu bauen3618 und kann‘s nicht3756 hinausführen1615!

30 говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.

31 Oder2228 welcher5101 König935 will sich2523 begeben4198 in1519 einen Streit4171 wider einen andern2087 König935 und4412 sitzt2523 nicht3780 zuvor und3326 ratschlagt1011, ob1487 er2076 könnte mit4820 zehntausend1176 begegnen528 dem, der über1909 ihn846 kommt2064 mit1722 zwanzigtausend1501?

31 Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?

32 Wo nicht1490, so schickt er846 Botschaft4242, wenn jener noch2089 ferne4206 ist5607, und bittet2065 um4314 Frieden1515.

32 Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 Also3779 auch ein jeglicher3956 unter1537 euch5216, der3739 nicht3756 absagt657 allem3956, was3767 er1438 hat5224, kann1410 nicht mein3450 Jünger3101 sein1511.

33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.

34 Das Salz217 ist ein gut2570 Ding; wo1437 aber1161 das Salz217 dumm wird3471, womit wird man würzen741?

34 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 Es846 ist2076 weder3777 auf1519 das Land1093 noch3777 in1519 den Mist2874 nütze2111, sondern man wird‘s wegwerfen906. Wer Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

1.0x