CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Jeremia

Kapitel 3

1 Und spricht5002: Wenn sich1980 ein Mann376 von seinem Weibe802 scheiden lässet, und sie559 zeucht von ihm und nimmt einen andern312 Mann376, darf er sie auch wieder7725 annehmen? Ist‘s nicht2610 also, daß das Land776 verunreiniget würde? Du aber hast7971 mit vielen7227 Buhlern gehuret; doch komm wieder7725 zu mir, spricht der HErr3068.

2 Hebe5375 deine Augen5869 auf zu den Höhen8205 und siehe, wie375 du allenthalben Hurerei2184 treibest. An7200 den Straßen1870 sitzest du und wartest auf sie3427, wie ein Araber6163 in der Wüste4057, und verunreinigest das Land776 mit deiner Hurerei und Bosheit7451.

3 Darum muß auch der Frühregen7241 ausbleiben und kein Spätregen4456 kommen. Du hast eine802 Hurenstirn2181, du willst dich4513 nicht3985 mehr schämen3637

4 und schreiest gleichwohl zu mir: Lieber Vater1, du Meister441 meiner Jugend5271!

5 Willst du1696 denn ewiglich5769 zürnen5201 und nicht5331 vom Grimm lassen8104? Siehe, du lehrest und tust6213 Böses7451 und lässest dir nicht3201 Steuern.

6 Und der HErr3068 sprach559 zu mir, zur Zeit3117 des Königs4428 Josia2977: Hast du auch gesehen7200, was4878 Israel3478, die Abtrünnige, tat6213? Sie ging1980 hin auf alle hohen1364 Berge2022 und unter8478 alle grünen7488 Bäume6086 und trieb daselbst Hurerei2181.

7 Und ich sprach559, da310 sie solches alles getan hatte6213: Bekehre dich7725 zu mir! Aber sie bekehrete sich7725 nicht. Und obwohl ihre Schwester269 Juda3063, die Verstockte901, gesehen7200 hat,

8 wie ich der abtrünnigen4878 Israel3478 Ehebruch gestraft5003 und sie verlassen7971 und ihr einen Scheidebrief5612 gegeben5414 habe, noch fürchtet3372 sich7200 ihre Schwester269, die verstockte898 Juda3063, nicht, sondern gehet hin3212 und treibet auch Hurerei2181.

9 Und68 von dem Geschrei6963 ihrer Hurerei2184 ist das Land776 verunreiniget; denn sie treibet Ehebruch5003 mit Steinen und Holz6086.

10 Und in diesem allem bekehret sich7725 die verstockte901 Juda3063, ihre Schwester269, nicht8267 zu mir von ganzem Herzen3820, sondern heuchelt also, spricht5002 der HErr3068.

11 Und der5315 HErr3068 sprach559 zu mir898: Die abtrünnige4878 Israel3478 ist fromm6663 gegen die verstockte Juda3063.

12 Gehe hin und predige gegen6440 der Mitternacht6828 also und sprich: Kehre wieder7725, du559 abtrünnige4878 Israel3478, spricht5002 der HErr3068, so will5307 ich7121 mein Antlitz nicht gegen euch verstellen; denn ich bin1980 barmherzig2623, spricht5002 der HErr3068, und will nicht ewiglich5769 zürnen5201.

13 Allein erkenne deine Missetat5771, daß du3045 wider den HErrn3068, deinen GOtt430, gesündiget hast6586 und hin und wieder6340 gelaufen zu8085 den fremden2114 Göttern unter allen1870 grünen7488 Bäumen6086 und habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet, spricht5002 der HErr3068.

14 Bekehret euch, ihr abtrünnigen7726 Kinder1121, spricht5002 der HErr3068; denn ich will7725 euch mir8147 vertrauen1166 und will935 euch holen, daß einer eine ganze Stadt5892 und zween ein259 ganz Land führen sollen; und will euch bringen3947 gen Zion6726.

15 Und will euch Hirten7462 geben5414 nach meinem Herzen3820, die euch weiden7462 sollen mit Lehre1844 und Weisheit7919.

16 Und6213 soll geschehen, wenn ihr gewachsen und euer viel7235 worden ist6485 im Lande776, so soll man559, spricht5002 der HErr3068, zur selbigen Zeit3117 nicht5927 mehr sagen von der Bundeslade des HErrn3068, auch derselbigen nicht mehr gedenken2142, noch davon predigen, noch sie727 besuchen, noch daselbst mehr opfern,

17 sondern zur selbigen Zeit6256 wird man Jerusalem3389 heißen7121: Des HErrn3068 Thron3678; und werden sich3212 dahin sammeln6960 alle Heiden1471 um des HErrn3068 Namens willen zu Jerusalem3389 und werden nicht mehr wandeln nach310 den8034 Gedanken8307 ihres bösen7451 Herzens3820.

18 Zu der Zeit3117 wird das776 Haus1004 Juda3063 gehen3212 zum Haus1004 Israel3478 und werden miteinander3162 kommen935 von Mitternacht6828 ins Land776, das ich euren Vätern1 zum Erbe5157 gegeben habe.

19 Und ich7121 sage559 dir310 zu: Wie will7896 ich dir so viel Kinder1121 geben5414 und das liebe2532 Land776, das schöne Erbe5159, nämlich das Heer6635 der Heiden1471! Und ich sage559 dir zu: Du wirst alsdann mich nennen: Lieber Vater1! und nicht von mir7725 weichen.

20 Aber403 das Haus1004 Israel3478 achtet7453 mein nichts, gleichwie ein Weib802 ihren Buhlen nicht mehr achtet, spricht5002 der HErr3068.

21 Darum wird man ein kläglich Heulen1065 und Weinen6963 der Kinder1121 Israel3478 hören8085 auf den Höhen8205, dafür daß sie1870 übel getan5753 und des HErrn3068, ihres Gottes430, vergessen haben7911.

22 So kehret nun wieder7725, ihr abtrünnigen7726 Kinder1121, so will ich euch4878 heilen7495 von eurem Ungehorsam. Siehe, wir kommen857 zu dir; denn du bist der HErr3068, unser GOtt430.

23 Wahrlich403, es ist8267 eitel Betrug mit Hügeln1389 und mit allen1995 Bergen2022. Wahrlich403, es hat Israel3478 keine Hilfe8668 denn am HErrn3068, unserm GOtt430.

24 Und1322 unserer Väter1 Arbeit3018, die wir von Jugend5271 auf gehalten haben398, müsse mit Schanden untergehen samt ihren Schafen6629, Rindern1241, Kindern1121 und Töchtern1323.

25 Denn darauf wir uns8085 verließen, das ist7901 uns jetzt eitel Schande3639, und1322 des wir uns trösteten, des müssen wir uns jetzt schämen. Denn wir sündigten2398 damit wider den HErrn3068, unsern GOtt430, beide, wir und unsere Väter1, von unserer Jugend5271 auf, auch bis auf diesen heutigen Tag3117, und gehorchten nicht3680 der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430.

Єремiя

Розділ 3

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

Der Prophet Jeremia

Kapitel 3

Єремiя

Розділ 3

1 Und spricht5002: Wenn sich1980 ein Mann376 von seinem Weibe802 scheiden lässet, und sie559 zeucht von ihm und nimmt einen andern312 Mann376, darf er sie auch wieder7725 annehmen? Ist‘s nicht2610 also, daß das Land776 verunreiniget würde? Du aber hast7971 mit vielen7227 Buhlern gehuret; doch komm wieder7725 zu mir, spricht der HErr3068.

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 Hebe5375 deine Augen5869 auf zu den Höhen8205 und siehe, wie375 du allenthalben Hurerei2184 treibest. An7200 den Straßen1870 sitzest du und wartest auf sie3427, wie ein Araber6163 in der Wüste4057, und verunreinigest das Land776 mit deiner Hurerei und Bosheit7451.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 Darum muß auch der Frühregen7241 ausbleiben und kein Spätregen4456 kommen. Du hast eine802 Hurenstirn2181, du willst dich4513 nicht3985 mehr schämen3637

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 und schreiest gleichwohl zu mir: Lieber Vater1, du Meister441 meiner Jugend5271!

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Willst du1696 denn ewiglich5769 zürnen5201 und nicht5331 vom Grimm lassen8104? Siehe, du lehrest und tust6213 Böses7451 und lässest dir nicht3201 Steuern.

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 Und der HErr3068 sprach559 zu mir, zur Zeit3117 des Königs4428 Josia2977: Hast du auch gesehen7200, was4878 Israel3478, die Abtrünnige, tat6213? Sie ging1980 hin auf alle hohen1364 Berge2022 und unter8478 alle grünen7488 Bäume6086 und trieb daselbst Hurerei2181.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Und ich sprach559, da310 sie solches alles getan hatte6213: Bekehre dich7725 zu mir! Aber sie bekehrete sich7725 nicht. Und obwohl ihre Schwester269 Juda3063, die Verstockte901, gesehen7200 hat,

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 wie ich der abtrünnigen4878 Israel3478 Ehebruch gestraft5003 und sie verlassen7971 und ihr einen Scheidebrief5612 gegeben5414 habe, noch fürchtet3372 sich7200 ihre Schwester269, die verstockte898 Juda3063, nicht, sondern gehet hin3212 und treibet auch Hurerei2181.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 Und68 von dem Geschrei6963 ihrer Hurerei2184 ist das Land776 verunreiniget; denn sie treibet Ehebruch5003 mit Steinen und Holz6086.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 Und in diesem allem bekehret sich7725 die verstockte901 Juda3063, ihre Schwester269, nicht8267 zu mir von ganzem Herzen3820, sondern heuchelt also, spricht5002 der HErr3068.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 Und der5315 HErr3068 sprach559 zu mir898: Die abtrünnige4878 Israel3478 ist fromm6663 gegen die verstockte Juda3063.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Gehe hin und predige gegen6440 der Mitternacht6828 also und sprich: Kehre wieder7725, du559 abtrünnige4878 Israel3478, spricht5002 der HErr3068, so will5307 ich7121 mein Antlitz nicht gegen euch verstellen; denn ich bin1980 barmherzig2623, spricht5002 der HErr3068, und will nicht ewiglich5769 zürnen5201.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Allein erkenne deine Missetat5771, daß du3045 wider den HErrn3068, deinen GOtt430, gesündiget hast6586 und hin und wieder6340 gelaufen zu8085 den fremden2114 Göttern unter allen1870 grünen7488 Bäumen6086 und habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet, spricht5002 der HErr3068.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Bekehret euch, ihr abtrünnigen7726 Kinder1121, spricht5002 der HErr3068; denn ich will7725 euch mir8147 vertrauen1166 und will935 euch holen, daß einer eine ganze Stadt5892 und zween ein259 ganz Land führen sollen; und will euch bringen3947 gen Zion6726.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 Und will euch Hirten7462 geben5414 nach meinem Herzen3820, die euch weiden7462 sollen mit Lehre1844 und Weisheit7919.

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 Und6213 soll geschehen, wenn ihr gewachsen und euer viel7235 worden ist6485 im Lande776, so soll man559, spricht5002 der HErr3068, zur selbigen Zeit3117 nicht5927 mehr sagen von der Bundeslade des HErrn3068, auch derselbigen nicht mehr gedenken2142, noch davon predigen, noch sie727 besuchen, noch daselbst mehr opfern,

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 sondern zur selbigen Zeit6256 wird man Jerusalem3389 heißen7121: Des HErrn3068 Thron3678; und werden sich3212 dahin sammeln6960 alle Heiden1471 um des HErrn3068 Namens willen zu Jerusalem3389 und werden nicht mehr wandeln nach310 den8034 Gedanken8307 ihres bösen7451 Herzens3820.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 Zu der Zeit3117 wird das776 Haus1004 Juda3063 gehen3212 zum Haus1004 Israel3478 und werden miteinander3162 kommen935 von Mitternacht6828 ins Land776, das ich euren Vätern1 zum Erbe5157 gegeben habe.

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 Und ich7121 sage559 dir310 zu: Wie will7896 ich dir so viel Kinder1121 geben5414 und das liebe2532 Land776, das schöne Erbe5159, nämlich das Heer6635 der Heiden1471! Und ich sage559 dir zu: Du wirst alsdann mich nennen: Lieber Vater1! und nicht von mir7725 weichen.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Aber403 das Haus1004 Israel3478 achtet7453 mein nichts, gleichwie ein Weib802 ihren Buhlen nicht mehr achtet, spricht5002 der HErr3068.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Darum wird man ein kläglich Heulen1065 und Weinen6963 der Kinder1121 Israel3478 hören8085 auf den Höhen8205, dafür daß sie1870 übel getan5753 und des HErrn3068, ihres Gottes430, vergessen haben7911.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 So kehret nun wieder7725, ihr abtrünnigen7726 Kinder1121, so will ich euch4878 heilen7495 von eurem Ungehorsam. Siehe, wir kommen857 zu dir; denn du bist der HErr3068, unser GOtt430.

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Wahrlich403, es ist8267 eitel Betrug mit Hügeln1389 und mit allen1995 Bergen2022. Wahrlich403, es hat Israel3478 keine Hilfe8668 denn am HErrn3068, unserm GOtt430.

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 Und1322 unserer Väter1 Arbeit3018, die wir von Jugend5271 auf gehalten haben398, müsse mit Schanden untergehen samt ihren Schafen6629, Rindern1241, Kindern1121 und Töchtern1323.

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Denn darauf wir uns8085 verließen, das ist7901 uns jetzt eitel Schande3639, und1322 des wir uns trösteten, des müssen wir uns jetzt schämen. Denn wir sündigten2398 damit wider den HErrn3068, unsern GOtt430, beide, wir und unsere Väter1, von unserer Jugend5271 auf, auch bis auf diesen heutigen Tag3117, und gehorchten nicht3680 der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430.

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

1.0x